Зрозумілою мовою: в Україні створять «зелену книгу» процедур банкрутства

Глушко Сергій
15 лютого 2022, 18:37
149529 хвилин читати

Необхідний документ, який зібрав би усі ключові питання та проблеми у сфері банкрутства із можливими варіантами вирішення

  • Посилання скопійованоlink copied

Щоб розвивати певну галузь права, потрібен план.

Можна створити різноманітні «доктрини», «концепції», «стратегії», що визначать існуючі проблеми, намітять цілі та завдання, а також очікувані результати від їх реалізації. Проте, це спрацьовує, коли проблематика галузі достатньо вивчена. Коли ж чимало питань не врегульовані законодавством, є дискусійними, мають неузгоджені між собою точки зору у професійному, громадському та бізнес середовищі, бажано усі ключові проблеми зібрати в одному місці.

Парламентарії та урядовці при розробці конкретних нормативно-правових актів та ухваленні рішень вже напевно знатимуть, що потребує попереднього ретельного вивчення та обговорення із зацікавленими сторонами, аби остаточний документ вийшов дійсно робочим, а не декларативним. Такий збірник ключових питань та проблем в усьому світі називають «зеленою книгою».

Робоча група з питань банкрутства, що діє при Міністерстві юстиції, вирішила створити «зелену книгу» для сфери неплатоспроможності.

Тарас Тарасенко

«Не кожний народний депутат, чи посадовець розуміється на процедурах банкрутства, тому намагатимемось юридичний виклад обставин у сфері банкрутства подавати простою, зрозумілою мовою для легшого сприйняття», – пояснює голова Робочої групи, народний депутат Тарас Тарасенко.

До роботи над “Зеленою книгою”, в якості окремого напряму підключились експерти Проекту «Право-Justice», а також фахівці в сфері банкрутства – Любов Лукашук, Олена Беляневич, Олександр Черних, Олена Волянська, Олена Ольшанська, Олена Фонова та інші.

Для початку робоча група сформулювала питання до усіх дискусійних етапів процедур банкрутства, які передовсім поставила представникам різних професійних спільнот, причетних до сфери банкрутства – арбітражним керуючим, банкірам, суддям, – з метою виявлення, формулювання та встановлення альтернативних способів розуміння проблем та підходів до їх вирішення, які пропонують заінтересовані сторони.

Базовими напрямками дослідження в межах цієї «зеленої книги», стали наступні:

  • Розуміння суті та кінцевої мети банкрутства/відновлення платоспроможності.
  • Удосконалення порядку відкриття провадження у справі про банкрутство.
  • Оспорювання правочинів боржника.
  • Недоліки нормативного регулювання відповідальності в процедурах банкрутства керівника, засновників, арбітражних керуючий, кредиторів.
  • Проблема досягнення оптимального балансу захисту прав інтересів кредиторів та боржників.
  • Негативна практика застосування процедур банкрутства, зловживання у процедурах банкрутства.
  • Проблема оподаткування в процедурах банкрутства.
  • Проблеми інституту мирової угоди.

Частина експертних відповідей та думок вже була отримана на першому у цьому році засіданні робочої групи, що відбулось 11 лютого. Наводимо деякі фрагменти дискусій.

Чи влаштовує усіх прокредиторська модель банкрутства в Україні?

Конфлікт тут закладений в тому, що нинішня спрямованість процедур на найшвидше задоволення вимог кредиторів практично не залишає шансів збереженню ефективного суб’єкта господарювання.

Проте, на думку члена Робочої групи арбітражної керуючої Олени Волянської, варто подумати, чи треба змінювати існуючі механізми процедур з прокредиторської моделі на модель відновлення платоспроможності. Можливо, достатньо їх лише покращити. «Я б розвивала, те що є, з усуненням недоліків», – стверджує вона.

Представник банківської спільноти, заступник директора департаменту-начальник управління правового забезпечення департаменту проблемних активів АТ «ПУМБ» Андрій Джура взагалі заявив про надуманість проблеми. «Чинну модель процедур банкрутства вважають прокредиторською усі, окрім самих кредиторів. Насправді, вона досить збалансована. Акцент не в тому, щоб тільки ліквідувати боржника, а в тому, щоб гроші повернути в економіку, щоб вони почали працювати, а також передати активи боржника більш ефективному власнику. Для всіх краще, щоб це відбулося швидше – працівники тоді не втратять роботу, а бюджет отримуватиме податки», – пояснює банківський експерт.

Тарас Тарасенко також погодився, що у процедурах головне не назва, а кінцева мета – відновлення економічного стану підприємства і пошук ефективного власника.

Ситуація із визнанням конкурсними кредиторів, вимоги яких заявлені після завершення 30-денного строку

Тут робоча група з’ясовувала, що робити із кредитором, який порушив строк пред’явлення вимог, і як це впливає на права інших кредиторів.

З економічної точки зору, вважає Олена Волянська, можливо було б логічним визнання конкурсними кредиторів, які подають свої вимоги навіть із порушенням строків. В той же час, враховуючи реалії деяких справ, дуже вірогідно, що такі кредитори можуть бути, умовно кажучи, «технічними». Тобто, виникати з метою впливу на співвідношення голосів у комітеті кредиторів.

«Тому зараз, для балансу інтересів, я б вважала визнання конкурсними кредиторів, вимоги яких заявлені після завершення встановленого законом 30-денного строку, і надання їм вирішального голосу не правильним. Крім того, наразі Кодекс з процедур банкрутства надає можливість включення таких кредиторів до четвертої черги, хоч і без вирішального голосу. Відповідно, їх майнові інтереси забезпечуються. Все це треба чітко прописати у законодавстві, адже зараз подібні питання вирішуються переважно за допомогою правозастосовної практики судів», – переконана арбітражна керуюча.

Згідно попереднього і нинішнього законодавства ми мали справу із трьома моделями поведінки у разі пропущення строку, нагадав Андрій Джура:

  • Втрата права заявляти вимоги після завершення строку.
  • Віднесення вимог до шостої черги, що, по суті, безперспективно.
  • Віднесення до четвертої черги, але без права голосу.

«Можна додати і четверту модель – четверта черга із правом голосу. Яка модель правильна – питання дискусійне. Треба дивитися, як ринок відреагує», – зазначив представник банківської спільноти.

Дійсно, нехай визначаються кредитори, враховуючи черговість погашення і пропорційність вимог, підтримав колегу по робочій групі арбітражний керуючий Денис Ткаченко.

Наскільки зрозумілою є процедура відкриття провадження у справі про банкрутство

Олена Ольшанська

Згідно судової практики, що склалася на сьогодні, найбільш вразливе питання в процедурі відкриття провадження у справі про банкрутство – з’ясування, чи немає тут так званого «спору про право». Як зазначила арбітражна керуюча Олена Ольшанська, Верховний суд вже розібрався у цьому питанні і надав тлумачення. «Тому, коли ми говоримо про діючі норми, з врахуванням існуючої судової практики, процедура відкриття провадження вже не здається сильно заангажованою, або не зрозумілою. Чітко встановлено – які документи надавати суду, яким чином обраховувати грошові вимоги, на підставі яких кредитором подається заява», – впевнено говорить арбітражна керуюча.

В той же час, для суду у даній процедурі залишилися незрозумілі окремі питання. Скажімо, якщо було подано не одна, а дві та більше заяв про відкриття, навела приклад суддя Господарського суду Луганської області, кандидат юридичних наук Олена Фонова.

«Нас цікавить, які можуть бути процесуальні дії за результатами розгляду таких заяв. Не просто долучити, об’єднати та слухати в одному провадженні, а що виносити стосовно кожної заяви. Якщо один кредитор ініціюючий, то ким є інший кредитор, і що робити з його вимогами. Це не врегульовано», – підкреслює суддя.

Так само і щодо спору про право. Хоч Верховний суд і надав певні роз’яснення, але практика ВС у різних постановах все ж таки має свої нюанси, і питання наявності спору про право залишається дискрецією суду. З питаннями відкриття провадження більше працюють суди першої інстанції, тому, на думку судді, для них тут ще не зовсім зрозуміла процедура.

Олена Волянська згадала законопроект 4409, у якому є положення про дії суду, коли одночасно подано кілька заяв. Вони призначаються до розгляду в одному засіданні, і якщо провадження відкривається за заявою, що подана першою, то інші вже залишаються без розгляду.

«Не всі однаково бачать цю процедуру, але якщо законопроект 4409 буде прийнято, то по цьому питанню ясності з’явиться трохи більше», – переконана вона.

У банкірів також є питання до процедури відкриття провадження у справі про банкрутство. За словами Андрія Джури, кредитори, скажімо, не знайшли у Кодексі чіткої відповіді – чи може забезпечений кредитор ініціювати відкриття провадження. Прямої норми немає.

В той же час, стверджує арбітражний керуючий Денис Ткаченко, заборон у Кодексі на ініціювання відкриття провадження забезпеченим кредитором також немає.

У питанні зрозумілості процедур відкриття провадження, на його думку, більша залежність від того, кого вона стосується – юридичних, чи фізичних осіб.

Необхідність узгодження оцінки предмету іпотеки з кредитором в процедурі відновлення неплатоспроможності фізичних осіб

Олена Фонова

Для суддів, як зазначила Олена Фонова, це болюче питання, бо виходячи із формулювань Кодексу, без оцінки предмету іпотеки оцінщиком, наданим кредитором, ми не можемо рухатись далі.

«У нас навіть виникла одна цікава проблема, коли суд слухав більше, ніж 15 днів заяву про відкриття спрощеного провадження, чекали на оцінку, а кредитор просто звернув стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку. Кредитору не вигідна процедура стосовно валютних позичальників, і коли боржник-фізична особа подає заяву, то часто вчиняють саме так. Тому необхідність надання оцінки предмету іпотеки саме кредитором – це ґрунт для зловживання з боку кредитора. Практика показує, що часто така оцінка не надається. Можливо, треба передбачити, що в такому разі оцінку може надати боржник, а суд буде оцінювати її достовірність», – переконана суддя.

Банкам, справді, дуже не подобається спрощена процедура банкрутства, підтвердила начальниця управління розвитку процесів стягнення та контролінгу Альфа-Банку Олена Супрун.

«На практиці ми стикаємось з великою кількістю зловживань при банкрутстві фізичних осіб. Узгодження оцінки предмету іпотеки з кредитором потрібне, але можна виставити якісь інші запобіжники, щоб кредитор, в свою чергу, не робив якихось неправильних речей», – вважає вона.

Проблема поручителів фізичної особи-позичальника

Про конкретну практичну проблему розповів народний депутат Тарас Тарасенко. До нього звернувся боржник-фізична особа, який вже отримав ухвалу суду про реструктуризацію боргу, але тут виникла проблема із поручителями – проти них порушене виконавче провадження, і виконавець продовжує стягувати з них кошти. Боржник, в свою чергу, побоюється, що в нього через зазначену ситуацію виникне ще один борг, тепер вже перед поручителями.

Зі схожою ситуацію стикалася і арбітражна керуюча Олена Ольшанська. «Так не повинно бути. Це суперечить самій меті процедури відновлення платоспроможності фізичної особи і процедури реструктуризації. Норми, що призводять до подібного треба змінювати», – переконана вона.

Якщо ж і поручитель виявиться банкрутом, доповнює Олена Фонова, то він не зможе скористатися пільговою процедурою, яка надається боржнику-фізичній особі за основним зобов’язанням пунктом 5 Прикінцевих положень Кодексу.

У разі реструктуризації основного зобов’язання, реструктурувати треба і похідні – впровадити таку норму вважає за доцільне адвокат Олександр Черних.

При створенні Кодексу з процедур банкрутства проблему поручителів, яка однакова як для фізичних, так і для юридичних осіб, вже обговорювали, і намагалися пропонувати шляхи вирішення, нагадав Андрій Джура. Але ця історія до тіла Кодексу не потрапила, бо була доволі складною організаційно. «Ми значно ускладнювали процедури банкрутства участю осіб, які досі не вважалися учасниками справи, і від дій таких осіб ставилась в залежність набрання чинності планів санації, чи реструктуризації, котрі затверджував суд», – пояснив він причини відмови. Тому, на його думку, можливо варто повернутись до обговорення проблеми, але дуже ретельно все обдумати, щоб не нагородити зайвого.

Олена Супрун глянула на проблему простіше і висловилася жорстко: якщо позичальник неспроможний виконувати свої зобов’язання, то навіщо робити подарунки поручителям. «Бачили очі, що підписували. Тому, допоки кредитор не розібрався із поручителями, майновими чи фінансовими, жодних справ про банкрутство не повинно бути», – категорично заявляє банкір.

Всі ці питання ще треба додатково досліджувати, – погоджується Тарас Тарасенко.

Для чого і як визнають недійсними правочини боржника

Олена Волянська

Інститут визнання правочинів боржника недійсними, за словами Олени Волянської, увірвався в процедури банкрутства і завдяки судовій практиці відповідне регулювання, яке є в спеціальному законі, вже не відповідає правозастосуванню і концепціям, які висловлені Верховним судом.

«Фактично, підстави визнання правочинів недійсними, що загальні (відповідно до умов Цивільного, Господарського кодексів), що спеціальні (відповідно до статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства), є однаковими – це фраудаторність, зловживання і вчинення дій на шкоду кредитору», – зазначає арбітражна керуюча. Цей інститут, на її думку, потребує ще невеликого доопрацювання, щоб він став зрозумілим і простим у застосуванні, адже вже немає жодної справи про банкрутство, де б не аналізували майновий стан боржника, не оскаржували правочини, не намагались повернути майно.

Крім того, вже настав час убезпечувати від зловживань саму концепцію фраудаторності.

Тепер кредитор, отримуючи відшкодування від свого боржника повинен бути на сторожі, – чи не має боржник ще боргів перед кимось, бо зазначене відшкодування може потім раптом стати фраудаторним. «Щоб уникнути цього, треба напрацювати чіткі критерії», – переконана Олена Волянська.

Члени робочої групи також продемонстрували спільну позицію стосовно так званого «підозрілого періоду». Трирічний строк вже продемонстрував свою ефективність, збільшив шанси на повернення ліквідних активів, і тому має залишитися.

Олександр Черних

«У нас є аналогічна практика по ліквідації банків, і нею встановлено, що один рік є недостатнім періодом для аналізу, бо вибуття активів здійснювалося більше, ніж за рік до початку процедури», – підтвердив адвокат у сфері діяльності банків Олександр Черних.

Робоча група розглянула тільки частину зібраних ключових питань процедур банкрутства. На цьому тижні вона збереться ще раз.

Потім, за словами Тараса Тарасенка, сформований перелік питань до усіх дискусійних етапів процедур банкрутства покажуть народним депутатам та посадовцям державного регулятора сфери банкрутства.

Від них чекатимуть максимально збалансований варіант відповідної державної політики.

Автор: Глушко Сергій, редактор

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Законодавство

Статті • Влада i люди
Не всі порушення проектної документації під час будівництва будуть автоматично призводити до визнання об’єкту самочинно збудованим, а лише істотні та встановлені законом

Законодавство

Статті • Влада i люди
Скасування Господарського кодексу більше нагадує дивний спосіб лікування головного болю за допомогою гільйотини

Законодавство

Статті • Влада i люди
Пенсія призначається незалежно від тривалості служби

Законодавство

Статті • Влада i люди
Cпрощений режим регулювання трудових відносин дозволяє у трудовому договорі визначати додаткові права, обов’язки і відповідальність сторін

Законодавство

Статті • Влада i люди
Переважно благодійними питаннями опікуються юридичні утворення, тобто саме вони мають виступати податковими агентами

Законодавство

Статті • Влада i люди
Метою закону є регулювання нестандартних форм зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі