Швейцарія може закріпити санкції проти України на рівні федерального закону: нейтралітет чи зрівняння агресора і жертви?

Швейцарія, яка послідовно приєднується до санкційних пакетів Європейського Союзу проти Росії, паралельно зберігає торговельні обмеження і щодо України — і тепер планує надати їм постійну законодавчу форму. Йдеться про переведення санкцій із режиму надзвичайного права у формат федерального закону, що може стати серйозним політичним тестом для країни.

Санкції заради нейтралітету

Після початку повномасштабної агресії РФ Європейський Союз запровадив масштабні обмеження проти країни-агресора. До більшості з них приєдналася й Швейцарія. Санкції охоплюють не лише постачання озброєнь — танків, боєприпасів чи бойових літаків — а й широкий спектр товарів і послуг, включно з технологіями подвійного призначення.

До таких товарів належать бронежилети, захисні каски, маскувальні сітки, окремі види авіаційного пального та хімічні речовини. Мета санкцій — обмежити можливості Росії вести війну проти України.

Втім, у межах дотримання принципу нейтралітету Швейцарія поширює частину торговельних обмежень і на Україну. Федеральна рада Швейцарії пояснює це вимогою «однакового ставлення» до сторін міжнародного збройного конфлікту — зокрема щодо експорту та транзиту товарів військового значення приватними компаніями.

Професор державного та міжнародного права Бернського університету Йорг Кюнцлі вказує, що уряд, приєднавшись до санкцій ЄС проти Росії, водночас не захотів робити поступок у тлумаченні нейтралітету. Саме тому торговельні обмеження щодо товарів військового значення були поширені й на Україну.

Водночас частина експертів вважає, що за умов очевидної агресії Швейцарія могла б інтерпретувати нейтралітет у світлі заборони застосування сили, закріпленої в Статуті ООН. У такому випадку достатньо було б заборонити постачання безпосередньо військової техніки обом сторонам, але не блокувати інші товари оборонного призначення для України.

Кінець тимчасового режиму

Є ще одна важлива юридична деталь. Санкції проти Росії запроваджуються на підставі Закону про ембарго. Натомість обмеження щодо України діють у межах режиму надзвичайного права, який має часові рамки — максимум чотири роки.

Цей строк спливає, і тепер Швейцарія має або скасувати обмеження, або надати їм повноцінну законодавчу основу. Саме тому уряд планує підготувати окремий федеральний закон, який закріпить торговельні санкції щодо України на постійній основі.

Проєкт документа вже перебуває на стадії громадського обговорення та міжвідомчого погодження. Після завершення консультацій його передадуть на розгляд парламенту.

Політичний розкол

Дискусія в парламенті обіцяє бути непростою. Представник правої Швейцарської народної партії (SVP) Мауро Туена підтримує ідею закріплення санкцій на законодавчому рівні, наголошуючи, що нейтралітет вимагає однакового підходу до обох сторін конфлікту.

Натомість депутатка Ради кантонів від Соціал-демократичної партії Франциска Рот виступає за повне скасування торговельних обмежень щодо України. На її думку, нинішній підхід фактично ставить на одну дошку агресора і жертву, що суперечить базовим принципам міжнародного права.

З огляду на зростання суспільної підтримки України — зокрема не лише в гуманітарній, а й у військовій площині — ухвалення законопроєкту може стати серйозним маркером того, як сучасна Швейцарія трактує власний нейтралітет у часи великої війни в Європі.

Фактично йдеться не лише про правову техніку чи адаптацію законодавства. Це питання ціннісного вибору: чи може принцип нейтралітету в умовах відкритої агресії означати формальне зрівняння держави-агресора та країни, яка обороняється.