Реформа підприємств ОПК необхідна, але до спеціальних процедур банкрутства є питання

Глушко Сергій
25 травня 2021, 11:42
4955 хвилин читати

Керівник департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов прокоментував окремі положення законодавства щодо реформування Укроборонпрому

  • Посилання скопійованоlink copied

Українська оборонна галузь приступає до вирішальної фази свого реформування. Останнім часом значно збільшилась медійна активність представників Державного концерну «Укроборонпром», які наполегливо пропагують ідеї, закладені в проекті Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності» (реєстр №3822). Законодавець, в свою чергу, готує даний законопроект, а також супроводжувальні законодавчі зміни, зокрема, проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо вдосконалення процедур банкрутства державних підприємств оборонно-промислового комплексу» (реєстр. №2786) до остаточного ухвалення парламентом.

Коли реформа стартує, процедури банкрутства підприємств ОПК матимуть суттєві обмеження, у порівнянні із звичним режимом, а також зміниться роль та повноваження арбітражного керуючого, що нібито сприятиме підвищенню ефективності його роботи та зменшить корупційні ризики.

Варто зауважити, що необхідність реформи настільки перезріла, що влада проштовхує її незважаючи на сумнівність окремих положень і навіть відсутність єдиного бачення.

Що змінює в сфері банкрутства законопроект 3822

В самому Державному концерні «Укроборонпром» необхідність реформування пояснюють тим, що усі державні підприємства були успадковані з радянських часів. Колись вони забезпечували увесь СРСР і партнерів Варшавського договору. Зараз Україні такі потужності, площі, цехи фізично не потрібні, але їх утримання потребує коштів, яких у держави немає. Скажімо, підприємства оборонно-промислового комплексу сьогодні мають борг перед кредиторами 14 млрд. гривень. Тому, за словами генерального директора держконцерну Юрія Гусєва, назріла необхідність у новій сучасній системі корпоративного управління та й взагалі у тому, щоб позбутись надлишкового майна.

Ю.Гусєв

«Законопроект 3822 – це не лише корпоратизація, а ще й нові можливості. Підприємства ОПК хочуть мати весь комплекс повноважень, які мають господарські товариства», – зазначив Ю.Гусєв.

Вже запущений процес відмови Укроборонпрому від усіх підприємств, які перестали працювати на оборону (18 підприємств передані Фонду державного майна України для подальшого продажу). У той же час ціла низка діючих підприємств держконцерну перебувають у процедурах банкрутства. І це створює для оборонної галузі велику загрозу, стверджують в Укроборонпромі.

Таким чином, законопроект 3822 вносить зміни у процедури банкрутства.

Зокрема, у статтю 214 Господарського процесуального кодексу додано дві частини:

«4. У справах про банкрутство державних підприємств, включених до Переліку державних підприємств, що не підлягають приватизації, але можуть бути перетворені в господарські товариства, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, може застосовуватися судова процедура санації.

5. Майно державних підприємств, включених до Переліку державних підприємств, що не підлягають приватизації, але можуть бути перетворені в господарські товариства, та перебувають у процедурі банкрутства, може бути реалізоване в судовій процедурі санації за погодженням з уповноваженим суб’єктом господарювання з управління об’єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі в установленому порядку, якщо таке майно не входить до складу єдиного майнового комплексу, що забезпечує основні види діяльності такого суб’єкта господарювання, або більше трьох років не використовується у виробничій діяльності і подальше його використання не планується».

Як прокоментував ці зміни виданню «Борг.Експерт» директор департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов, законодавець хоче зробити особливе правове регулювання для підприємств оборонної галузі.

В.Філатов

«Наскільки це правильно? З одного боку нам треба забезпечити оборонну здатність країни, а з іншого, щоб не було при цьому зловживань. І тут є певні сумніви», – наголосив В.Філатов.

Найбільше сумніви стосуються змін, які законопроект пропонує внести до Кодексу України з процедур банкрутства. Зокрема, до статті 96 «Особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків» додана частина 14, основний зміст якої полягає в тому, що під час перетворення підприємства держконцерну, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, на господарське товариство, майно цього підприємства на підставі ухвали господарського суду заміняється іншим майном, ринкова вартість якого не є меншою. Задоволення вимог кредиторів може здійснюватися боржником за рахунок переданого уповноваженим суб’єктом управління іншого майна.

«Стосовно заміни майна – не зрозуміло, звідки береться інше майно, і яким чином воно буде замінятися, чи буде згода на це основного кредитора, і що робити, якщо такого майна немає. До речі, на сьогоднішній день Кодекс і заходи щодо відновлення платоспроможності боржника у процедурі санації передбачають, за великим рахунком, будь-що. Це можна прописати в плані санації. Якщо довести, що, скажімо, в результаті реструктуризації, або перепрофілювання буде досягнена кінцева мета – відновлення платоспроможності – все можна робити. Потрібно бажання і потенціал. Якщо цього немає, то як можна відновлювати, що вже померло. Це неможливо», – переконаний Владислав Філатов.

Зрештою, новелу про заміну майна Міністерство юстиції не підтримало.

«Заміна майна боржника (банкрута) призведе до затягування строків проведення процедур банкрутства, збільшення витрат на проведення процедур банкрутства і відповідно зменшення розміру коштів, які в подальшому будуть спрямовані на погашення вимог кредиторів. Крім того, заміна майна у процедурі санації може призвести до неможливості відновлення платоспроможності та неможливості боржника відновити свою платоспроможність інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури», – такий офіційний висновок був наданий відомством.

Особливості санації за версією законопроекту 2786

Більшої прихильності Міністерства юстиції здобув законопроект, який вносить зміни до Кодексу України з процедур банкрутства і повністю присвячений особливостям провадження санації підприємств оборонно-промислового комплексу. Головна особливість, згідно з новою ст. 96-1 КУзПБ полягає в тому, що керівник підприємства, яке входить до складу Державного концерну «Укроборонпром», або акціонерного товариства, у статутному капіталі якого розмір корпоративних прав держави перевищує 50 відсотків, а повноваження з управління корпоративними правами держави щодо якого здійснює ДК «Укроборонпром», виконує функції керівника його санації.

«Правка слушна, і сподіваюсь вона розв’яже певну проблему оборонної галузі. Наприклад, зараз керуючим санацією призначається арбітражний керуючий. Але його недотичність до виробничого процесу, яке є на підприємстві, якраз і ускладнює виконання плану санації, навіть унеможливлює це. Підписувати контракти може тільки дуже фахова людина, обізнана з технологічною ланкою виробництва. В минулому законодавстві було передбачено, що в санацію призначається керівник, тобто досвідчена людина, а арбітражний керуючий виконує лише повноваження розпорядника майна, він – фахівець з антикризового управління. Таким чином, керівник зосереджується на забезпеченні технологічного та виробничого процесу. Тоді досягається мета», – пояснив позицію міністерства директор департаменту з питань банкрутства.

Крім того, такий підхід буде запобіжником від неправомірного притягнення арбітражних керуючих до кримінальної відповідальності, що чомусь набуло поширення останнім часом.

«Те що за господарським правом є економічно доцільним та виходом із ситуації, що склалася, з точки зору кримінального права є злочином. Тому, не секрет, що сьогодні діяльність арбітражного керуючого – це робота «на лезі ножа». Ти або впадеш, або поріжешся, але в будь-якому випадку – постраждаєш», – зауважив Владислав Філатов.

Він також повідомив, що Мін’юст навіть попередньо погодив програми спеціальної підготовки арбітражних керуючих, щоб була можливість виокремити навчених спеціалістів, які у подальшому будуть призначатися на підприємства оборонної галузі.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Розслідування

Статті • БОРГ-review; Банкрутство
Роки минають, світ модернізується, а питання ефективного управління державними підприємствами Міністерства оборони досі не вирішене.