ЄБРР погіршив прогноз зростання економіки України на 2023 рік із 25% до 8%

ЄБРР, як і раніше, очікує, що економіка України скоротиться на 30% у 2022 році, проте на 2023 рік він погіршив прогноз її зростання з 25% до 8%, йдеться у звіті банку “Перспективи регіональної економіки” в середу, пише “Інтерфакс-Україна”.

“На 2023 рік ЄБРР знизив свій прогноз відновлення економіки до 8% із вищих 25%, які передбачалися в травні, коли очікувалося, що суттєві роботи з відновлення вже проводитимуть”, – йдеться в документі.

Зниження прогнозу є ознакою того, наскільки невизначеність щодо майбутнього впливає на економічні перспективи України, додає банк.

Він зазначає, що хоча бойові дії останніми місяцями стали більш концентрованими й охопили територію, яка генерує лише близько 20% ВВП, руйнування людського капіталу, інфраструктури та виробничих потужностей було значним.

Зокрема, приблизно 15% довоєнного населення залишили країну станом на середину серпня, а ще 15% було переміщено всередині країни. Економічна діяльність була серйозно порушена навіть у регіонах, де не було бойових дій, через вузькі місця у постачанні, проблеми з логістикою, фінансові труднощі та нестачу робочої сили.

“Блокада портів Росією, що перешкоджає експорту сільськогосподарської продукції, та руйнування багатьох металургійних підприємств на сході країни знищили дві основні статті експорту країни, які приносили майже половину всіх довоєнних експортних доходів”, – додає ЄБРР.

Він нагадує, що ВВП упав на 15,1% у річному обчисленні в першому кварталі 2022 року і на 37,2% у другому кварталі, коли відбулися найбільш запеклі та широкомасштабні бойові дії. Інфляція зросла до 23,8% у серпні 2022 року через перебої з постачанням та різке зростання бюджетного дефіциту.

Крім того, початкова висока залежність країни від грошового фінансування дефіциту бюджету на тлі значного дефіциту зовнішнього фінансування призвела до виснаження валютних резервів на 20% станом на липень 2022 року, незважаючи на наявність контролю над рухом капіталу. Це спонукало центральний банк підвищити облікову ставку з 10% до 25% у червні та провести разову девальвацію національної валюти на 20% у липні.

Водночас відтоді ситуація почала покращуватись, частково через збільшення припливу зовнішнього фінансування у серпні та вересні. У результаті на кінець серпня золотовалютні резерви відіграли половину втрат.

Крім того, нещодавнє відновлення експорту зерна з деяких портів й очікування достатнього зовнішнього фінансування можуть стати позитивними чинниками для економічної активності в подальші місяці 2022 року.

“Однак ризики для прогнозів виключно високі залежно від тривалості та інтенсивності війни”, – наголошує банк.

Як повідомлялося, цього року уряд очікує спаду ВВП на 33,2% і його зростання наступного року на 4,6%.

Нацбанк за підсумками цього року прогнозує спад ВВП на 33,4% і його зростання на 5,5% у 2023 році.