Україна піднялася на шосте місце у світі за кількістю витоків даних

Україна за підсумками третього кварталу 2026 року піднялася з 47-го на 6-те місце у світовому рейтингу країн за кількістю витоків даних. Протягом липня — вересня було скомпрометовано 2,6 млн облікових записів українських користувачів.

Про це свідчать результати дослідження компанії Surfshark, які наводить TechRadar.

Загалом у світі за третій квартал зафіксували компрометацію 121,8 млн облікових записів. Порівняно з попереднім кварталом цей показник збільшився на 13,2%.

Найбільша кількість витоків припала на Сполучені Штати Америки, частка яких становила майже третину загальносвітового показника.

Серед європейських країн за кількістю скомпрометованих облікових записів лідирувала Велика Британія. За квартал їхня кількість зросла на 121,6% і досягла 5,8 млн, унаслідок чого країна випередила Францію.

Різке підвищення позиції України у світовому рейтингу відбулося на тлі загального зростання кількості витоків даних. Водночас рейтинг відображає кількість скомпрометованих облікових записів, а не число унікальних постраждалих користувачів.

Україна залишається серед основних цілей кібератак

Зростання кількості витоків даних супроводжується високою активністю кіберзагроз, спрямованих проти українських користувачів, організацій та державних установ.

Згідно з Microsoft Digital Defense Report 2026, у першій половині року Україна посіла третє місце у світі та перше в Європі за кількістю кібератак.

На українські цілі припало 4,8% усіх зафіксованих атак на держави, організації та користувачів.

Збільшення кількості кіберінцидентів також фіксує урядова команда реагування на комп’ютерні надзвичайні події CERT-UA.

За січень — вересень 2026 року фахівці команди опрацювали близько 200 кіберінцидентів, спрямованих проти громадян. За аналогічний період попереднього року таких випадків було 80.

Таким чином, кількість опрацьованих CERT-UA інцидентів цієї категорії зросла у 2,5 раза.

Водночас статистика витоків облікових записів Surfshark і дані про кібератаки Microsoft та CERT-UA характеризують різні аспекти кібербезпеки й не можуть безпосередньо порівнюватися між собою.