Нацбанк заборонив банкам та обмінникам не приймати зношені купюри

З метою врегулювання непорозумінь під час здійснення валютно-обмінних операцій (тобто обміну валют) та мінімізації впливу людського фактору під час визначення ступеня зношеності іноземної валюти Національний банк здійснив комплекс заходів, спрямованих на вирішення ситуації.

1. Ухвалені зміни до нормативно-правої бази, якими скасовано перелік ознак незначного зношення банкнот

З усіма без винятку банкнотами іноземної валюти, крім значно зношених чи пошкоджених, мають здійснюватися валютно-обмінні операції.

Всі банкноти іноземної валюти, справжність яких підтверджена з використанням лічильників та детекторів, повинні прийматися до обміну. Це виключає вплив “людського фактору” на визначення ступеня зношеності банкноти.

Так, регулятор заборонив банкам та небанківським установам відмовляти клієнтам у обміні іноземної валюти, яка за дизайном і елементами захисту повністю відповідає зразкам та описам іноземних центральних банків, та справжність якої підтверджена з використанням відповідного обладнання.

З банкнотами, які мають ознаки значного зношення (перелік ознак – у довідковій інформації), мають здійснюватися операції інкасо за тарифами банків та небанківських фінансової установ. Банки та небанківські установи, які проводять такі операції, повинні обов’язково розмістити в касі в доступному для клієнтів місці чіткий перелік ознак значного зношення банкнот, тарифи інкасо.

2. Банкам та небанківським установам під час здійснення валютно-обмінних операцій заборонено встановлювати обмеження щодо номіналу та року емісії банкнот іноземної валюти, які є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави.

Національний банк провів зустрічі з банками та небанківськими фінансовими установами, які мають ліцензію на торгівлю валютними цінностями в готівковій формі.

Національний банк наголосив, що не встановлював жодних обмежень щодо року випуску банкнот іноземної валюти і їх номіналу. Навпаки – нормативно-правовими актами НБУ прямо заборонено банкам та небанківським фінансовим установам встановлювати будь-які подібні обмеження.

Принципова позиція регулятора така: в разі порушення такі дії розцінюватимуться не лише як недотримання регуляторних вимог НБУ, але і як потенційна ознака шахрайської діяльності.

3. За фактами порушень нормативно-правових вимог Національного банку, викладених у зверненнях споживачів фінансових послуг, запроваджено посилений контроль та вживатимуться належні заходи впливу (включаючи зупинення можливості здійснення окремих видів валютних операцій).

Зокрема, Національний банк в залежності від рівня вчиненого правопорушення, з дотриманням принципу адекватності, застосовуватиме заходи впливу, які передбачають максимальний розмір штрафу:

• до банків – у розмірі до 400 000 гривень і планується його збільшення за суттєві порушення;
• до небанківських фінансових установ – у розмірі до 5% від розміру власного капіталу установи.

У разі порушення прав споживача банком або небанківською фінансовою установою споживачеві варто звернутися зі скаргою до керівництва такого банку чи небанківської фінансової установи.

Якщо немає реакції з боку керівництва, слід звернутися до Національного банку. Детальну інформацію про оформлення звернення до Національного банку можна знайти тут.