Італійська UniCredit домовилася про продаж російської «дочки» інвестору з ОАЕ

Деталі

• Банк повідомив, що внаслідок угоди очікує одноразовий негативний вплив на прибуток у розмірі €3–3,3 млрд, водночас отримає капітальну вигоду. При цьому плани щодо виплат акціонерам і довгострокові цілі прибутковості залишаються без змін.
• Угода з неназваним інвестором з ОАЕ є юридично необов’язковою, а її завершення залежить від підписання фінальних документів і отримання регуляторних дозволів.
• UniCredit зазначає, що запланований продаж дозволить зосередити російську діяльність переважно на міжнародних платежах для західних та несанкційних російських корпоративних клієнтів.
• У межах угоди російська «дочка» банку – AO Bank – виділить частину операцій, яку UniCredit залишить за собою, а решту бізнесу продасть інвестору з ОАЕ. Сторони мають спільно узгодити фінальну структуру угоди.

Контекст

UniCredit залишається одним із небагатьох західних банків, які досі працюють у Росії, однак після початку повномасштабного вторгнення в Україну почав поступово згортати свою діяльність у країні. Останніми роками банк скорочував бізнес у Росії, однак у 2025 році все ще отримав там близько €814 млн прибутку з загальних €10,92 млрд групи.

Генеральний директор UniCredit Андреа Орчел заявив, що очікує щонайменше подвоєння зниження прибуткового внеску російського бізнесу цього року, а до 2028-го внесок може скоротитися приблизно до €100 млн. Нових кредитів у Росії банк не видає з початку війни.

Інші європейські банки, які залишалися в Росії після початку війни, також намагаються вийти з ринку, але стикаються з перешкодами. Зокрема, нідерландський ING Groep нещодавно відмовився від продажу свого російського бізнесу через відсутність перспектив отримання необхідних погоджень. Австрійський Raiffeisen Bank International раніше стикнувся з блокуванням угоди російським судом і також намагається скорочувати свою присутність у РФ.

Європейський центральний банк і уряд Італії також тиснули на UniCredit із вимогою залишити російський ринок. Вихід із РФ був однією з умов, які Рим висував у контексті схвалення потенційного поглинання банком меншого конкурента Banco BPM, однак згодом цю угоду було скасовано.