Мінюст про проєкт №5660: ми не проти зрівняти у повноваженнях приватних та державних виконавців, але безконтрольної діяльності не буде!

В той час, коли громадяни (а інколи навіть і депутати) не вбачають особливо великої різниці між колекторами та приватними виконавцями, в самій спільноті не тільки ведуть активну просвітницьку роботу в цьому напрямі, але й влаштовують справжню боротьбу за розширення власних повноважень і захист своїх прав у відносинах із регулятором. Результатом їх сподівань став законопроєкт №5660. Якщо проєкт буде підтримано в сесійній залі, то з 2023 року приватні виконавці дістануть можливість працювати з боргами державних підприємств у розмірі до 100 тис. грн. А до 2025 року їх повноваження стануть цілком рівними з ДВС, що має сформувати систему справжніх ринкових відносин у роботі з проблемною заборгованістю в Україні.

В Мінюсті ж існує своє бачення того, наскільки корисним є проєкт №5660, адже окрім цікавих новацій, він, водночас містить і певні ризики, про що виданню ІА “Борг.Експерт” розповів заступник Міністра юстиції Андрій Гайченко.

Цей проєкт закону, поданий народними депутатами з подачі приватних виконавців, з Міністерством юстиції не погоджувався. Комітет рекомендував цей документ без врахування позиції Мінюсту, але Міністерство навздогін все одно надасть свою позицію. Зараз можу сказати, що документ сильно відрізняється від того компромісного законопроєкту, який упродовж року напрацьовувала робоча група.

Законопроєктом не передбачено переліку рішень, які не може виконувати приватний виконавець. При цьому пропонується фактично зрівняти у повноваженнях приватного виконавця і його помічника, надавши помічнику ПВ право вчиняти виконавчі дії, зокрема виносити постанови та інші документи виконавчого провадження. Крім того, послабляється контроль державного регулятора – Міністерства юстиції за роботою ПВ, зникає такий вид дисциплінарного стягнення як зупинення діяльності ПВ та відсутній механізм оперативного реагування Міністерства на незаконне рішення ПВ.

На практиці ми майже кожне засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців стикаємося із тим, що притягаємо до відповідальності приватних виконавців, які успішно продали мораторну квартиру по валютному кредиту.

У мене є обґрунтоване побоювання, що окремі «камікадзе», засліплені перспективою отримати 10 відсотків винагороди від суми стягнення, продадуть мораторні стратегічні об’єкти держави.

При цьому, у випадку продажу об’єкту критичної інфраструктури усе що ми зможемо зробити, це звернутися до суду. Суди можуть тривати роками. Уявимо, що в державі частково не розпочнеться опалювальний сезон, рахунки вугільних шахт будуть заблоковані, а обладнання енергогенеруючих компаній продано за борги.

Ми і зараз не заперечуємо. Ми бачимо за можливе передачу повноважень у випадку, якщо за аналогією з Державною виконавчою службою Міністерство юстиції буде уповноважено скасовувати незаконну постанову чи процесуальну дію приватного виконавця. На сьогоднішній день такої можливості немає. У державного виконавця є керівник, який може скасувати незаконні дії підлеглого. Тому в ДВС незаконні дії можна контролювати. Щодо приватних виконавців, у нас можуть з’явитися «смертники», заточені на незаконний продаж одного єдиного мораторного об’єкту.

Усе, що Міністерство юстиції вважає важливим в реформі системи примусового виконання судових рішень відображено у законопроєкті Кабінету міністрів 3609, який погоджено з центральними органами виконавчої влади і який внесений на розгляд Верховної Ради.

Головне, – це вихід в Digital по всім напрямкам. Це робота над розвитком та повноцінним впровадженням системи автоматичного арешту. Збільшення законних механізмів стягнення заборгованості. Зокрема, розширення категорій справ, в яких до боржника можна застосовувати спрощений порядок обмеження виїзду за кордон та позбавлення інших прав.

В контексті сказаного, безумовно, ми підтримуємо й розвиток інституту приватних виконавців з врахуванням особливостей роботи цієї спільноти. Але інститут приватних виконавців ще молодий, а за чисельністю зовсім невеликий. Проте, там вже сформовані певні групи впливу, які змагаються між собою за певну територію, галузь, сферу. При цьому існує значний дисбаланс у кількості приватних виконавців залежно від регіону і виду стягнень. У нас є приватні виконавці, які отримали свідоцтво під конкретний пакет заборгованості. Крім цього, сьогодні практика показує, що приватні виконавці вдаються до системних і типових порушень. І поки спільнота не прийде до того, що вона сама повинна встановити для себе прозорі правила дотримання принципів законності, вона не є готовою для швидкого і повного перебирання всіх повноважень державних виконавців у чутливих соціальних питаннях, таких як виселення, або повноцінне стягнення з державних підприємств.

Насамперед, Верховній Раді треба почати скасувати мораторії на стягнення. Тому що саме мораторії не дозволяють виконувати більшу частину судових рішень, які підлягають виконанню. Інше – це запровадження нових цифрових інструментів виконання процедур. Це наш шлях до того, щоб основну роботу робив soft. На сумах до 20 тис грн з невисокої складністю виконавчих дій ми хочемо максимально виключити участь людини. Таким чином, уніфікуючи роботу реєстрів, надаючи виконавцям нові цифрові інструменти, автоматизуючи арешт та списання коштів, ми значно підвищимо ефективність виконання.

Сергій Козлов