Виконавче провадження під час війни: юридичні виклики та практичні реалії

Автор: Анна Піхотенко, адвокат адвокатського об’єднання Investment Lawyer Group

В умовах воєнного стану, який триває в Україні з 24 лютого 2022 року, система виконавчого провадження, що має гарантувати виконання судових рішень, зіштовхнулася з особливими та небаченими викликами. Зміни в правовому полі, ускладнений доступ до правосуддя, логістичні перешкоди та економічна нестабільність значно знижують ефективність примусового виконання рішень в державі. У своїй колонці Анна Піхотенко, адвокат АО Investment Lawyer Group аналізує, як сьогодні реально працює виконавче провадження, на які нюанси варто зважати бізнесу та які правові інструменти ще залишаються дієвими.

Правові засади воєнного стану

Нормативну основу воєнного стану в Україні визначає Закон «Про правовий режим воєнного стану». Цей режим передбачає тимчасове звуження окремих прав і свобод громадян, а також трансформацію функціонування державних інституцій, у тому числі системи правосуддя, задля забезпечення безпеки, стабільності та обороноздатності держави.

У цьому контексті інститут виконавчого провадження зазнав суттєвих змін, покликаних адаптувати механізми виконання рішень до надзвичайних умов. Відповідні положення закріплені як у згаданому Законі «Про правовий режим воєнного стану», так і в численних змінах до Закону «Про виконавче провадження». Регулювання спрямоване на балансування між реалізацією судових рішень і необхідністю забезпечення життєздатності держави під час війни.

Так, згідно зі статтею 8 Закону «Про правовий режим воєнного стану», у державі можуть бути введені обмеження, що безпосередньо або опосередковано впливають на виконання судових рішень:

1. Обмеження свободи пересування — зокрема комендантська година, контроль в’їзду/виїзду, обмеження руху громадян і транспорту.
2. Обмеження права власності — можливість примусового вилучення майна для потреб оборони.
3. Обмеження діяльності підприємств — використання трудових і матеріальних ресурсів для потреб оборони.
4. Обмеження доступу до інформації — контроль за засобами зв’язку, друкованими виданнями чи іншими інформаційними ресурсами.
5. Трудова повинність — залучення громадян до суспільно корисних робіт.

Усі ці заходи можуть опосередковано впливати на виконавче провадження, наприклад, через обмеження доступу до майна боржника чи ускладнення процедури стягнення.

Законодавчі зміни у сфері виконавчого провадження

У відповідь на нові виклики Міністерство юстиції та Верховна Рада України ініціювали низку змін до Закону «Про виконавче провадження» (зокрема, внесені законами №2129-IX від 15.03.2022, №2455-IX від 27.07.2022 та №3048-IX від 11.04.2023), які конкретизують обмеження та особливості примусового виконання рішень під час воєнного стану та впроваджують такі ключові новації:

1.Обмеження щодо осіб, пов’язаних із російською федерацією

На період до набрання чинності законом, який регулюватиме відносини з особами, пов’язаними з державою-агресором, зупиняються виконавчі дії у провадженнях, де стягувачами є громадяни рф, юридичні особи, зареєстровані у рф або пов’язані з нею через кінцевих бенефіціарів. Заборонено також заміну стягувача в таких справах. Винятки — громадяни рф, що законно проживають в Україні, або українські компанії, пов’язані лише з такими особами.

2. Видаткові операції з арештованих рахунків фізосіб

Боржник може користуватися одним арештованим рахунком у межах до двох мінімальних зарплат на місяць, а також здійснювати податкові платежі. Рішення ухвалює виконавець протягом двох робочих днів після заяви боржника та інформує про це банк. Кошти у розмірі до двох мінімальних заробітних плат на місяць, визначені для видаткових операцій, не можуть бути стягнуті виконавцем. Цей механізм забезпечує боржникам доступ до коштів для базових потреб.

3. Видаткові операції юридичних та самозайнятих осіб

Юридичні особи-боржники та самозайняті особи, які використовують найману працю, можуть здійснювати видаткові операції з арештованих рахунків виключно для виплати заробітної плати (але не більше п’яти мінімальних зарплат на місяць на одного працівника) та сплати податків, зборів і єдиного соціального внеску. Відповідальність за дотримання цих лімітів покладається на службових осіб юрособи або самозайняту особу.

4. Мораторій на стягнення пенсій і стипендій

Звернення стягнення на пенсії та стипендії припиняється, за винятком аліментів, компенсацій за шкоду здоров’ю чи життю, а також проваджень проти громадян рф. Цей захід захищає соціально вразливі категорії громадян.

5. Переривання строків у виконавчому провадженні

Усі строки, передбачені Законом «Про виконавче провадження» (наприклад, для оскарження, подання документів, тощо), перериваються на період воєнного стану й поновлюються після його припинення або скасування.

6. Зупинення обмежень на право користування зброєю

Дія постанов про тимчасове обмеження боржників у праві користування вогнепальною, пневматичною чи іншою зброєю зупиняється. Це відображає специфіку воєнного часу, коли доступ до зброї може бути важливим для самозахисту.

7. Зупинення виконавчих дій для окремих категорій боржників

Наприклад, для підприємств ОПК, органів військового управління, військових частин, установ ЗСУ, громадян із заборгованістю за житлово-комунальні послуги в зонах бойових дій чи на окупованих територіях, якщо їхнє житло пошкоджене чи знищене. Винятки — провадження, в яких стягувачем є держава, Пенсійний або державні фонди, а також для рішень про відшкодування шкоди через кримінальні правопорушення.

8. Заборона на виконавчі написи нотаріусів

Забороняється відкривати виконавчі провадження на підставі виконавчих написів нотаріусів, якщо вони стосуються ненотаріально посвідчених кредитних договорів. Це зменшує ризик зловживань у фінансовій сфері.

9. Особливості стягнення аліментів

Аліменти перераховуються безпосередньо стягувачу або на рахунок виконавця, якщо рахунок стягувача відсутній. Це забезпечує безперебійне виконання таких рішень.

10. Скасування рішень приватних виконавців

У період воєнного стану приватний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи, за умови наявності об’єктивних підстав, має право скасувати постанову чи інший процесуальний документ (або їх частину), винесені ним у виконавчому провадженні.

Таким чином Закон «Про правовий режим воєнного стану» створює загальні рамки для обмеження прав і свобод, які можуть впливати на виконавче провадження. Тоді як конкретні обмеження у цій сфері деталізуються змінами до Закону «Про виконавче провадження». Основна мета таких заходів — забезпечити баланс між потребами національної безпеки та захистом прав громадян в умовах війни.

Практичні виклики виконавчого провадження

Попри нормативні адаптації до умов воєнного часу, реалізація виконавчого провадження на практиці залишається складним завданням. Війна не лише змінила законодавчий ландшафт, а й створила низку реальних бар’єрів, що ускладнюють роботу як державних, так і приватних виконавців.

Серед основних перешкод можна виділити наступні:

1. Територіальна недоступність. Значна частина території України перебуває під тимчасовою окупацією або в зоні бойових дій. Це унеможливлює доступ виконавців до майна боржників, розташованого в таких регіонах. Наприклад, арешт нерухомості чи транспортних засобів на окупованих територіях фактично заморожений до моменту їх звільнення.
2. Логістичні труднощі. Руйнування інфраструктури, перебої з електропостачанням та проблеми з транспортом ускладнюють як доставку виконавчих документів, так і організацію виїзду виконавців на місця.
3. Фінансова нестабільність. Економічні наслідки війни — спад ділової активності, масове безробіття, зростання інфляції — прямо впливають на спроможність громадян і бізнесу виконувати зобов’язання. Часто навіть за наявності судового рішення боржник не має фінансової можливості для його виконання.
4. Обмеження доступу до реєстрів. У перші місяці війни спостерігалися перебої в роботі державних реєстрів, таких як Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно тощо. В подальшому зазначені реєстри не працювали також через кібератаки.
5. Мораторії та пільги Запровадження мораторіїв на стягнення певних видів заборгованості захищає вразливі верстви населення, але водночас ускладнює захист прав стягувачів, які також можуть перебувати у скрутному становищі.

Проте, не зважаючи на складні умови, державні та приватні виконавці продовжують працювати там, де це можливо. У мирних регіонах активно використовуються електронні інструменти, такі як автоматизована система виконавчого провадження (АСВП), яка дозволяє дистанційно накладати арешти на рахунки боржників чи направляти запити до банківських установ.

Приватні виконавці, на відміну від державних, мають більшу гнучкість у виборі справ, що дозволяє їм зосереджуватися на тих провадженнях, які реально можливо виконати. Водночас державні виконавці часто перевантажені справами, які «зависають» через воєнні обставини.

Висновки та перспективи

Незважаючи на безпрецедентні виклики, система примусового виконання судових рішень в Україні продовжує працювати — адаптуючись до нових реалій, балансуючи між захистом прав стягувачів і новими обмеженнями. Законодавчі зміни, як ми вже розглянули, створили необхідні інструменти для оперативного реагування на загрози, а виконавці — як державні, так і приватні — продовжують виконувати свої функції там, де це можливо.

Водночас війна чітко висвітлила вразливі місця системи: надмірну залежність від фізичного доступу до майна, обмежений цифровий інструментарій у деяких процесах, нестабільну роботу реєстрів та потребу у більш гнучкому підході до організації виконавчих дій. Ці проблеми не нові, але в умовах повномасштабного вторгнення вони стали критичними.

Разом із тим, ситуація створила підґрунтя для довгоочікуваних змін. Розширення функціональності автоматизованої системи виконавчого провадження, поступова цифровізація документів, можливість дистанційної взаємодії з банками, нотаріусами та реєстрами — все це має стати не тимчасовим рішенням, а сталою практикою. Додаткової уваги потребує і кадрова підтримка виконавців, особливо в регіонах, де навантаження суттєво зросло.

У перспективі, як не прикро це казати, саме війна може стати каталізатором для модернізації виконавчої системи, як з технологічного, так і з управлінського погляду. А це, у свою чергу, дозволить підвищити ефективність стягнення у мирний час. Що є не менш важливим для правової системи держави загалом.