Звернення стягнення на частку боржника в статутному капіталі товариства

26 февраля 2024, 18:40
21256 минут читать

Цей матеріал також доступний українською

Майнові права боржника за останні роки стали одним з основних активів боржника, на які можливо звернути стягання в межах виконавчого провадження

  • Ссылка скопированаlink copied

Статтею 190 Цивільного кодексу України встановлено, що майном як особливим об’єктом вважається окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки.

Майнові права є неспоживчою річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Окремим видом майнових прав вважаються корпоративні права/ частки в статутних капіталах підприємств.

Спеціальною нормою в Законі України «Про виконавче провадження» визначається питання про звернення стягнення на частку в статутному капіталі товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. Так, статтею 53-1 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що особливості звернення стягнення на частку (частину частки) учасника товариства з обмеженою відповідальністю та учасника товариства з додатковою відповідальністю визначаються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Статтею 22 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що звернення стягнення на частку учасника товариства здійснюється на виконання виконавчого документа про стягнення з учасника грошових коштів, на підставі виконавчого документа про звернення стягнення на частку боржника або майнового поручителя, яка передана у заставу в забезпечення власного зобов’язання або зобов’язання іншої особи, або відповідно до способу позасудового звернення стягнення на частку учасника товариства, що передбачений договором застави частки у статутному капіталі товариства та відповідає позасудовим способам звернення стягнення, встановленим Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Пунктами 5 та 6 цієї ж статті встановлено, що виконавець пропонує іншим учасникам товариства (крім тих, які письмово відмовилися від свого переважного права щодо частки) придбати частку відповідно до статті 20 цього Закону.

Покупець повинен сплатити вартість частки протягом 10 днів з дня укладення договору купівлі-продажу. Виконавець передає частку покупцю протягом 10 днів з дня надходження оплати.

Стаття 20 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначає, що учасник товариства має переважне право на придбання частки (частини частки) іншого учасника товариства, що продається третій особі.

Якщо кілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, вони придбавають частку (частину частки) пропорційно до розміру належних їм часток у статутному капіталі товариства. Тобто, в процедурі виконавчого провадження існують два способи реалізації корпоративних прав боржника в загальному примусовому порядку через ДП «СЕТАМ» та напряму суб’єкту переважного права, у разі якщо останній виявив бажання на придбання такої частки.

На практиці, з реалізації корпоративних прав виконавці стикаються з питанням, чи є частка в статному капіталі товариства подільною річчю. Таке питання виникає у разі, якщо сума заборгованості за виконавчим провадженням є значно меншою за вартість корпоративних прав боржника і перед виконавцем постає питання, чи може бути реалізована частина частки боржника, для збереження принципу співмірності заходів виконавчого провадження.

Пунктом 6 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця.

Досліджуючи питання співмірності заходів примусового виконання при зверненні стягнення на корпоративні права боржника у виконавчому провадженні та при підготовниці до реалізації частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю суб’єкту переважного права (шляхом укладання договору купівлі-продажу), було направлено запит до Міністерства юстиції для отримання роз’яснень, чи може виконавець самостійно визначити частину частки боржника в статутному капіталі товариства, у разі якщо вартість поновної частки значно перевищує суму заборгованості у виконавчому провадженні.

Своїм листом No 28899/10020-33-23/20.5.1 Міністерство юстиції України підтверджує право виконавця визначати самостійно частину частки боржника в корпоративних правах учасника товариства, а саме «виконавче провадження має здійснюватись з дотриманням засад співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, тож можна дійти висновку, що при здійсненні виконавчого провадження стягнення може бути звернено як на частку боржника у статутному капіталі товариства так і на її частину, за умови, що коштів від продажу частини частки буде достатньо для задоволення вимог стягувача, сплати виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження та також сплати штрафів».

Тож, з вищевикладеного приходимо до висновку, що виконавцем при виконанні рішення, самостійно визначається розмір корпоративних прав боржника необхідних для задоволення вимог стягувачів у виконавчому провадженні.

Також, недостатньо врегульованим на сьогоднішній день є реалізація корпоративних прав в підприємствах інших форм власності, а також подальша реєстрація таких прав, так при реалізації майнових прав співвласника або частки у статутному капіталі юридичної особи із організаційно – правовою формою «приватне підприємство».

В приватному підприємстві є декілька співвласників та воно за своїми ознаками відповідає юридичній особі, в якій у власників/учасників є корпоративні права, а саме: в підприємстві наявний статутний капітал; в підприємстві є декілька власників/учасників, які зробили свої внески в грошовій формі; внески мають відображення (еквівалент) у відсотках до загального розміру статутного капіталу підприємства.

За результатами проведеної реалізації майна боржника виконавець видає особі, яка придбала майно (стала переможцем аукціону (торгів), акт про проведення електронного аукціону (торгів) з реалізації арештованого майна в процедурі виконавчого провадження.

В подальшому набувач вказаної частки у статутному капіталі для подальшої реалізації своїх корпоративних прав має вжити заходів щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу в ЄДР (щодо зміни складу учасників/співвласників приватного підприємства).

Статтею 17 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» визначено документи, що подаються заявником для державної реєстрації юридичної особи. Частиною четвертою вказаної статті установлено перелік документів, що подаються для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, крім змін до відомостей, передбачених частиною п’ятою цієї статті.

Так, для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо складу засновників (учасників) юридичної особи в класичному випадку, тобто у випадку, передбаченому частиною другою статті 4 Закону про реєстрацію, заявник має подати державному реєстратору, зокрема, примірник оригіналу (нотаріально засвідчену копію) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, установчий документ юридичної особи в новій редакції (у разі, якщо відомості про засновників (учасників) юридичної особи містяться в її установчому документі).

При цьому заявником у такому випадку відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону про реєстрацію є уповноважений представник юридичної особи.

Водночас, враховуючи вищенаведені особливості (процедура набуття права власності на частку у статутному капіталі в результаті примусової реалізації майна боржника) при застосуванні частини третьої статті 4 Закону про реєстрацію, під час вчинення відповідної реєстраційної дії є певні складнощі, оскільки відсутній представник юридичної особи, який в класичному випадку виступає заявником, а також ще не створені документи, які передбачені для цілей державної реєстрації у класичному випадку.

При цьому, до набуття статусу «учасника» юридичної особи, покупець в електронних торгах не має прав на скликання загальних зборів, не має впливу на органи управління приватним підприємством, може не мати нормальних ділових стосунків з іншими учасниками юридичної особи, та, як наслідок, для державної реєстрації змін не може подати повний пакет документів, передбачений ч. 2 ст. 4 Закону (немає рішення, немає статуту в новій редакції, відсутній заявник – керівник юридичної особи).

У зв’язку з відсутністю широкого нормативного врегулювання дій виконавців та реєстраторів при зверненні стягнення на корпоративні права боржника, сьогодні разом з нотаріальною спільнотою чекаємо на чергове роз’яснення від Мін’юсту з вищевказаного питання, для вибудовування вірного алгоритму дій при оформленні права власності на корпоративні права боржника після примусової реалізації, а також працюємо над гармонізацією законодавства у сферах виконавчого провадження та державної реєстрації.

Автор: Оксана Русецька, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області, голова Асоціації приватних виконавців України

Джерело: Вісник АПВУ

Редакция Борг.Експерт может не разделять позицию авторов. Ответственность за содержание
материалов в разделе «Мнения экспертов» возлагается на авторов текстов.

Не пропустите важное!
Подписывайтесь и получайте дайжест новостей

Ежедневно или еженедельно – выбираете вы!

Присоединяйтесь к профессиональному сообществу borg.expert

Материалы по теме

Виконавча діяльність

Статьи • Взыскание долгов
Маємо в наявності хитрозроблену схему віджимання пенсій у пенсіонерів

Виконавча діяльність

Статьи • Взыскание долгов
Жодних виключень для виконання судових рішень Постанова НБУ не передбачає...

Виконавча діяльність

Статьи • Взыскание долгов
На кінець 2022 року доступ до АСВП мають 253 приватні виконавці, або ж 89% від загальної кількості діючих

Виконавча діяльність

Статьи • Взыскание долгов
Реальну вартість арештованого майна в ході аукціону визначає ринок

Виконавча діяльність

Статьи • Взыскание долгов
Стадія продажу майна розпочинається із моменту оприлюднення інформації про продаж

Виконавча діяльність

Статьи • Взыскание долгов
Законопроєкт допускає можливість свавільного втручання у діяльність приватного виконавця з боку посадовців Мінюсту