“Свої” тут не ходять: автоматизований вибір арбітражного керуючого стає яблуком розбрату

Глушко Сергій
11 июня 2021, 10:07
105364 минуты читать

Цей матеріал також доступний українською

Під час чергового обговорення правок до законопроекту 4409 питання діяльності арбітражних керуючих знову стало предметом дискусій

  • Ссылка скопированаlink copied

10 червня 2021 року відбулось чергове засідання Робочої групи з питань банкрутства, на якому заслухали коментарі експертів Світового банку до законопроекту про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства (реєстр. №4409), а також намагалися фіналізувати основні пропозиції змін до процедур неплатоспроможності фізичних осіб.

Темою дня знову виявилася особа арбітражного керуючого і його значення у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).

Що побачили через океан

Серед озвучених Климом Науменком коментарів експертів Світового Банку до конкретних розділів законопроекту можна виділити два принципових моменти.

По-перше, експерти Світового банку не підтримують зміни до статті 28 «Призначення та відсторонення арбітражного керуючого» КУзПБ, згідно яких кандидатура арбітражного керуючого з метою призначення його судом розпорядником майна або керуючим реструктуризацією буде подаватися кредитором або боржником – фізичною особою у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), замість визначення її шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. Експерти вважають, що це буде кроком назад, адже основна ідея, що закладалась у запровадження автоматизованого розподілу – призначення незалежних та неупереджених адміністраторів відповідно до вимог передової міжнародної практики.

Цю позицію підтримують і представники вітчизняного банківського сектору. Зокрема, заступник директора департаменту-начальник управління правового забезпечення департаменту проблемних активів АТ «ПУМБ» Андрій Джура вважає, що пропонований спосіб призначення арбітражного керуючого внесе дисбаланс у забезпечення інтересів усіх кредиторів. Тим більше, що існує чимало фактів, коли боржник був пов’язаний із ініціюючим кредитором у справах так званого фіктивного банкрутства.

Директор департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов в свою чергу зауважив, що система автоматичного розподілу діяла в Україні ще до набуття чинності КУзПБ, і якраз на етапі відкриття провадження не показала своєї ефективності. «Арбітражним керуючим все одно ставала особа, яка задовольняла ініціюючого кредитора. Якщо система розподілу пропонувала іншого, то той просто продавав своє місце», – нагадав посадовець. Крім того, на його думку, ще одна причина, чому не спрацював автоматичний відбір, полягала в тому, що усі арбітражні керуючі є різними за рівнем своєї підготовки, і від кредиторів було чимало претензій до них за неналежне виконання своїх повноважень. «А якщо не приділяти занадто великого значення окремим фактам змови між кредитором і боржником, то загалом – останньому дуже складно домовиться з тим арбітражним керуючим, якого привів ініціюючий кредитор», – переконаний Владислав Філатов.

Підтримав представника Мін’юсту і голова робочої групи народний депутат Тарас Тарасенко, який взагалі не розуміє, чому стільки уваги приділяється автоматизованій системі розподілу, яка припинила своє існування, бо її “прив’язали” до ЄСІТС (Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система), що наразі не працює, і коли запрацює – невідомо. «Питання нової автоматизованої системи розподілу, звичайно, буде розроблятися, але після запровадження ЄСІТС. Це питання щонайменше року», – повідомив голова робочої групи.

По-друге, міжнародні експерти не схвалюють оплату основної винагороди арбітражному керуючому за рахунок коштів, одержаних від продажу майна, яке перебуває в заставі банку, якщо не виявлено якихось інших ресурсів (зміни до статті 30 КУзПБ). Законодавець пояснив ці зміни тим, що у більшості випадків після закінчення авансованих заявником коштів єдиним майном, що є у боржника та підлягає продажу, є заставне майно. Зрозуміло, що позицію Світового Банку підтримали й представники українських банків. Там вважають, що вказана новація спрямована на зменшення суми коштів, які отримують банки, як основні забезпечені кредитори, в процедурах банкрутства, і де-факто перетворює їх на «спонсорів» процедури.

Присутні на обговоренні адвокати та арбітражні керуючі категорично із цим не погодились. Зокрема, адвокат Георгій Грігорян зауважив, що якщо не заставне майно, то який тоді варіант оплати праці арбітражного керуючого? «Процедура банкрутства – квиток на війну. Якщо немає гарантій отримання винагороди арбітражним керуючим за проведену роботу – чи буде ефективною ця робота?», – своє розуміння проблеми висловив арбітражний керуючий Денис Ткаченко. Його колега Сергій Донков в новій нормі взагалі не бачить причин дискримінації банків. «Арбітражний керуючий здійснює таку ж роботу, яку проводить працівник банку під час підготовки до продажу заставного майна. Чому ж тоді арбітражний керуючим має бути обмежений в оплаті?» – зазначає він.

Головне – “не ускладнювати”!

Підгрупа «Банкрутство фізичних осіб – процесуальні аспекти», результати роботи якої презентував Георгій Грігорян, намагалася підійти до справи саме з практичної точки зору. Зокрема, у пункті 2 частини 2 статті 116 «Заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність» КУзПБ вирішили уточнити термін «місце проживання», який викликав різне розуміння. Загальну підтримку знайшла пропозиція замінити його словами: «зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування боржника». «Як це зазначено у інших кодексах, і щоб не було підстав для маніпулювання», – пояснила суддя Господарського суду Луганської області Олена Фонова.

Дискусію викликала правка Дениса Лихопьока до статті 122 «Виявлення кредиторів та попереднє засідання суду», згідно якої в ухвалі за результатами попереднього засідання суду має зазначатися також «місце проведення перших зборів кредиторів». Інформацію про місце проведення зборів має подати до суду керуючий реструктуризацією. На думку Олени Фонової, такі питання не повинні виноситися на розсуд суду. «Це особиста справа арбітражного керуючого і кредиторів. Вони самостійно можуть визначити місце проведення, і не залучати для цього суд», – переконана суддя. Її підтримав арбітражний керуючий Анатолій В’язовченко, який так само вважає, що суд в цьому питанні буде зайвою ланкою. «Ми затягнемо процедуру через це питання. Боржнику не потрібні збори, і він докладе максимум зусиль, щоб затвердження їх місця проведення судом відбувалось якомога довше», – наголошує досвідчений практик. «Але це можна зробити в межах попереднього засідання суду», – не здався Денис Лихопьок. Зрештою, його правки, в тому числі про те, що проведення зборів кредиторів можливо за місцем проживання або перебування боржника – фізичної особи (фізичної особи-підприємця) за наявності його письмової згоди, прийняли із зазначеними зауваженнями.

Матеріал підготував Глушко Сергій

Не пропустите важное!
Подписывайтесь и получайте дайжест новостей

Ежедневно или еженедельно – выбираете вы!

Присоединяйтесь к профессиональному сообществу borg.expert

Материалы по теме

НААКУ

Статьи • Власть и люди
Обов`язок АК провести аналіз фінансово-господарського стану боржника кореспондується із відповідальністю арбітражного керуючого за невиконання або неналежне виконання, покладених на нього обов`язків

НААКУ

Статьи • Власть и люди
Чим більше арбітражних керуючих проголосує, тим чіткішим і однозначним вийде сигнал від спільноти

НААКУ

Статьи • Власть и люди
Національний банк України стає обов’язковим учасником справ про банкрутство страховика

НААКУ

Статьи • Власть и люди
Висновки за результатом проведеного аналізу ФГД – це головне підґрунтя для розшуку та повернення активів боржника

НААКУ

Статьи • Власть и люди
У 2023 році рішення Комісії взагалі не оскаржувались у судовому порядку, а у 2022 році було подано 1 позов

НААКУ

Статьи • Власть и люди
Робота арбітражного керуючого необхідна та складна з кількох причин