Адмінсуд приберуть: які зміни готуються у дисциплінарній практиці арбітражних керуючих

Глушко Сергій
31 марта 2021, 15:31
126136 минут читать

Цей матеріал також доступний українською

Розгляд скарг на дії арбітражних керуючих та оскарження дисциплінарних рішень експерти пропонують обмежити господарською юрисдикцією, а Мін’юст перестане бути відповідачем

  • Ссылка скопированаlink copied

Питання дисциплінарної відповідальності арбітражних керуючих завжди було дуже делікатним та болючим питанням не тільки для самих представників професії. Воно хвилює й Міністерство юстиції, що виконує функції державного регулятора сфери банкрутства, й суддів, які ведуть справи про банкрутство, й боржників та кредиторів. Причиною цього є виконання арбітражними керуючими функцій, які пов’язані з управлінням та реалізацією активів підприємств-банкрутів з метою погашення кредиторської заборгованості. Саме тому особа арбітражного керуючого завжди знаходиться у центрі уваги, і саме тому постійно точаться дискусії – а хто ж, зрештою, має контролювати та регулювати цю важливу ланку процедур банкрутства. Законодавча база, на жаль, не дає на це чіткої відповіді.

Чергове обговорення у колі фахівців шляхів вдосконалення правового інституту дисциплінарної відповідальності арбітражних керуючих провів Проект Європейського Союзу «Право-Juctice».

https://www.facebook.com/Pravojusticeukraine/videos/281293163524113

Не обмежуватись тільки діяльністю арбітражного керуючого, а подивитись на питання ширше закликав учасників дискусії в.о. голови Національної асоціації арбітражних керуючих України Олександр Бондарчук.

«Практично на кожному публічному заході з питань процедур банкрутства чуємо про потребу посилення відповідальності арбітражних керуючих. Але, на жаль не чуємо таких же закликів про посилення відповідальності суддів, боржників, кредиторів та їх представників за зловживання правами в судовому процесі, а також співробітників Мін’юсту за перевищення повноважень та зловживання під час перевірок діяльності арбітражних керуючих. Те саме стосується і Кодексу етики. На моє глибоке переконання, питання етичної поведінки арбітражного керуючого нерозривно пов’язане з питаннями етичної поведінки боржника, кредитора та судді». – зазначив очільник єдиної самоврядної організації представників професії арбітражних керуючих.

Норми поведінки – це дуже суб’єктивна категорія, тому реформування інституту дисциплінарної відповідальності арбітражних керуючих та Кодексу етики має бути надзвичайно філігранною роботою, основною метою якої є не тільки створення прозорих умов застосування цих норм, але й збереження балансу інтересів, прав та обов’язків сторін у справах про банкрутство.

Стан справ на сьогодні

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства (стаття 21), арбітражні керуючі несуть за виконання своєї діяльності цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність.

Контроль за діяльністю арбітражного керуючого розподілений між наступними органами:

  • Міністерством юстиції України;
  • Саморегулівна організація арбітражних керуючих;
  • Господарські суди.

Мін’юст, який є державним органом з питань банкрутства, здійснює контроль за діяльністю арбітражних керуючих шляхом проведення планових та позапланових перевірок. У разі виявлення порушень законодавства територіальні органи контролю Міністерства юстиції надсилають матеріали до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих. Комісія складається з трьох представників Міністерства юстиції та чотирьох представників професійної спільноти. Вони розглядають питання щодо притягнення арбітражних керуючих до дисциплінарної відповідальності і приймають шляхом голосування відповідне рішення. Якщо прийняте рішення про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності, його остаточно має затвердити Міністерство юстиції, видаючи відповідний наказ. Про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення вноситься запис до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

Дотримання професійних стандартів етики контролюється саморегулівною організацією арбітражних керуючих – Національною асоціацією арбітражних керуючих України (НААКУ).

Окрім цього, контроль за діяльністю конкретного арбітражного керуючого здійснює господарський суд, у провадженні якого знаходиться справа про банкрутство, де арбітражний керуючий призначений як розпорядник майна, керуючий санацією, або ліквідатор. Кодексом передбачено, що можна оскаржити в господарському суді дії та бездіяльність арбітражного керуючого в межах справи про банкрутство. Крім того, рішення Дисциплінарної комісії та накази Міністерства юстиції стосовно арбітражного керуючого можуть бути оскаржені до адміністративного суду.

У кожній сфері контролю за діяльністю арбітражних керуючих існують процесуальні проблеми та зловживання, як з боку контролюючих органів, так і з боку арбітражних керуючих.

Що пропонують експерти

Створена при проекті «Право-Juctice» експертна група розглянула матеріали практики дисциплінарних проваджень, а також судової практики оскарження рішень Дисциплінарної комісії та наказів Мін’юсту за останні три роки, і запропонувала напрямки реформування процедур дисциплінарного провадження стосовно арбітражних керуючих.

Під час обговорення експерти зійшлися в думках, що розподіл контролю над арбітражними керуючими між існуючими сьогодні інстанціями треба залишити, але відзначили кілька суттєвих змін.

На думку національного експерта Сергія Донкова, основними органами контролю мають бути суд і дисциплінарна комісія, за участю представників державного органу з питань банкрутства. Щоправда, за статусом дисциплінарна комісія, згідно КУзПБ, – це не підрозділ Міністерства юстиції, адже у функціях регулятора немає повноважень притягувати до відповідальності арбітражних керуючих, а тільки здійснення контролю.

«Коли саморегулівна організація арбітражних керуючих досягне певного рівня самостійності – буде здійснювати допуск до професії та дискваліфікацію арбітражних керуючих за порушення встановлених норм, створення дисциплінарної комісії можна буде повністю довірити їй», – прогнозує спеціаліст.

У питанні судового контролю необхідно вирішити проблему з наявністю кількох юрисдикцій.

«При оскарженні рішень щодо притягнення арбітражних керуючих до дисциплінарної відповідальності адміністративний суд не вирішує, хто має бути належним відповідачем – Дисциплінарна комісія чи Міністерство юстиції. І це породжує питання предметної юрисдикції. Треба забрати юрисдикцію у адмінсуду, бо він слабо розбирається у питаннях застосування положень Кодексу з питань банкрутства», – вважає національний експерт Дмитро Соколик.

Для цього необхідні зміни у частині дублювання протоколів Дисциплінарної комісії наказами Мін’юсту. Експерти схиляються до думки, що від наказів слід взагалі відмовитися, а протокол перетворити на документ, який можна правомірно оскаржити в суді. Тобто, щоб він став Актом індивідуальної дії, з відповідною структурою і наповненням, зокрема, містив мотивувальну частину. Тоді Дисциплінарна комісія стане єдиним відповідачем у процедурах судового оскарження її рішень.

Таким чином, експерти пропонують трохи по іншому вибудувати алгоритм оскаржування рішень Дисциплінарної комісії.

Як вважає національний експерт Денис Ткаченко, розгляд скарг на арбітражних керуючих, замість проведення Мін’юстом у таких випадках позапланових перевірок, треба передати виключно господарським судам. А щоб зменшити кількість скарг від невідомих осіб, які не причетні до справи про банкрутство, запровадити певні фільтри. Зокрема, заявник має вказати, які його права порушені та сплатити судовий збір.

За результатами розгляду скарги господарським судом питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого прийматиме Дисциплінарна комісія.

«Для оскарження рішення Дисциплінарної комісії можна створити апеляційну дисциплінарну комісію на базі СРО за участю всіх членів ДК, в тому числі представників державного органу з питань банкрутства, та, наприклад, представників Наукової ради СРО, членів ради СРО», – висловив пропозицію спеціаліст.

Хоча деякі експерти вважають, що не варто плодити дисциплінарні органи, натомість процес оскарження віднести до компетенції апеляційного господарського суду.

Стосовно Кодексу етики, то професійну спільноту, зрозуміло, не задовольняє наявний акт, який складається з трьох сторінок і містить загальні принципи, які можна застосувати до кожної професії. Потрібна конкретика, бо діяльність арбітражних керуючих досить специфічна, але створення етичних норм – ще в процесі. Окремі спеціалісти взагалі переконані, що не варто поспішати, адже СРО арбітражних керуючих ще не наділено всією повнотою повноважень. Тому контроль за дотриманням Кодексу професійної етики на нинішньому етапі не на часі.

І про гроші

Під час обговорення викликало жвавий інтерес питання оплати праці членів Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих. «Свої повноваження члени ДК здійснюють на безоплатній основі, у, так би мовити, свій вільний час. А рішення доводиться приймати серйозні. Це, відповідно, породжує корупційні ризики», – зазначив Сергій Донков.

Він переконаний, що праця членів Дисциплінарної комісії має здійснюватися на підставі окремого контракту, в якому слід прописати не тільки умови оплати, але й відповідальність за прийняті рішення.

Відразу виникло питання: а хто тоді має оплачувати цю роботу?

«Якщо йти за логікою, що оплачувати роботу членів Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих повинна держава, то там тоді не може бути представників арбітражних керуючих, а тільки працівники Мін’юсту», – звернув увагу представник державного регулятора, директор Департаменту з питань банкрутства Владислав Філатов.

Експерти у відповідь зазначили, що можуть бути різні варіанти вирішення цього питання. Наприклад, представники державного органу отримують доплату за рахунок бюджету Мін’юсту, а представники арбітражних керуючих – за рахунок бюджету своєї СРО. Дискусії з цього приводу ще триватимуть.

Матеріал підготував Сергій Глушко

Не пропустите важное!
Подписывайтесь и получайте дайжест новостей

Ежедневно или еженедельно – выбираете вы!

Присоединяйтесь к профессиональному сообществу borg.expert

Материалы по теме

НААКУ

Статьи • Власть и люди
Останніми роками спостерігається відсутність суттєвих конфліктних ситуацій між всіма суб'єктами, задіяними в формуванні дисциплінарної практики стосовно АК

НААКУ

Статьи • Власть и люди
Обов`язок АК провести аналіз фінансово-господарського стану боржника кореспондується із відповідальністю арбітражного керуючого за невиконання або неналежне виконання, покладених на нього обов`язків

НААКУ

Статьи • Власть и люди
Чим більше арбітражних керуючих проголосує, тим чіткішим і однозначним вийде сигнал від спільноти

НААКУ

Статьи • Власть и люди
Національний банк України стає обов’язковим учасником справ про банкрутство страховика

НААКУ

Статьи • Власть и люди
Висновки за результатом проведеного аналізу ФГД – це головне підґрунтя для розшуку та повернення активів боржника

НААКУ

Статьи • Власть и люди
У 2023 році рішення Комісії взагалі не оскаржувались у судовому порядку, а у 2022 році було подано 1 позов