Україна отримала €2,9 млрд від ЄС, але через затримку реформ ризикує втратити доступ до нових траншів

2 листопада 2026, 11:58•Новини•71

Україна отримала майже €2,9 млрд за програмою Ukraine Facility та виконала умови для залучення ще близько €3,7 млрд через механізм Ukraine Support Loan

  • Посилання скопійованоlink copied

Україна 2 жовтня 2026 року отримала від Європейського Союзу майже €2,9 млрд у межах програми Ukraine Facility. Водночас подальше надходження міжнародної фінансової допомоги залежатиме від виконання реформ, значна частина яких потребує ухвалення законів Верховною Радою.

Про це йдеться в жовтневому моніторингу консорціуму RRR4U, який аналізує виконання Україною зобов’язань перед міжнародними фінансовими партнерами.

Отриманий платіж став восьмим регулярним траншем у межах Ukraine Facility. Його перерахували після виконання десяти індикаторів Плану України.

Із загальної суми приблизно €800 млн уперше надійшли через механізм Ukraine Support Loan.

За інформацією Європейської комісії, фінансування призначене для забезпечення поточних потреб держави та підтримки функціонування державних інституцій.

У жовтні український уряд також виконав умови другого траншу за механізмом Ukraine Support Loan. Це створює можливість залучити ще близько €3,7 млрд макрофінансової допомоги.

Частину зобов’язань для отримання третього траншу Україна вже виконала, однак п’ять умов залишаються невиконаними.

Понад €4,8 млрд допомоги залежать від законодавчих рішень

Найбільші ризики для подальшого фінансування пов’язані з виконанням індикаторів Плану України в межах Ukraine Facility.

За оцінкою консорціуму RRR4U, невиконання передбачених програмою реформ може поставити під загрозу своєчасне отримання €5,8 млрд. Із цієї суми понад €4,8 млрд залежать від ухвалення необхідних рішень Верховною Радою.

Водночас у докладнішому огляді DiXi Group, яка входить до консорціуму, наведено іншу оцінку: €4,1 млрд потенційно затриманого фінансування, з яких понад €3,6 млрд пов’язані з парламентськими рішеннями.

Отже, різні матеріали моніторингу містять відмінні розрахунки обсягів фінансування, що перебуває під ризиком. При цьому йдеться саме про можливі затримки або недоотримання коштів через невиконані умови, а не про вже ухвалене рішення ЄС щодо їх скасування.

Серед ключових законодавчих питань — приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) та врегулювання діяльності інвестиційних фондів.

Крім того, для виконання міжнародних зобов’язань необхідно завершити реформування процедур відбору прокурорів на керівні посади, спростити механізми банкрутства для мікро- та малого бізнесу, а також підготувати дорожню карту поступової лібералізації ринків природного газу й електроенергії.

Затримки з реалізацією цих заходів можуть впливати на графік надходження фінансової допомоги та створювати додаткові труднощі для бюджетного планування.

Україна очікує $1,7 млрд від МВФ і потребуватиме до $35 млрд зовнішнього фінансування у 2027 році

У листопаді очікуються другий і третій перегляди програми Міжнародного валютного фонду, успішне проходження яких може відкрити Україні доступ приблизно до $1,7 млрд.

Для цього уряд має виконати передбачені програмою структурні маяки та підготувати реалістичний державний бюджет на 2027 рік.

За оцінками, наведеними в моніторингу RRR4U, потреба України у зовнішньому фінансуванні невійськових бюджетних видатків наступного року становитиме $30–35 млрд.

Забезпечення цих коштів потребуватиме подальших домовленостей із міжнародними партнерами та виконання умов чинних програм підтримки.

Паралельно Україна працює над реалізацією програми Світового банку DPO-2.

За інформацією DiXi Group, повністю виконано три з одинадцяти зобов’язань, які стосуються факторингу та Національної установи розвитку, сек’юритизації й облігацій із покриттям, а також підтримки сільського господарства.

Окремо ухвалено закон про оцінку майна.

Водночас законопроєкти щодо приєднання до SEPA та інвестиційних фондів залишаються серед основних проблемних питань і в межах співпраці зі Світовим банком.

Таким чином, затримки законодавчих реформ створюють ризики одночасно для кількох напрямів міжнародного фінансування. Від швидкості виконання відповідних зобов’язань залежатимуть строки отримання наступних траншів та можливості покриття бюджетних потреб України у 2027 році.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

Верховна Рада

Статті • Влада i люди
Системна проблема зарплатних боргів, загострена війною

Законодавство

Статті • Влада i люди
Арбітражні керуючі не мають наміру заміщати АРМА, але хочуть прозорих правил роботи, зрозумілого договору та чіткого розподілу прав і обов’язків

Огляд ринків

Статті • Війна з Росією; БОРГ-review
Наш співрозмовник – командир екіпажу БПЛА, капітан, служить у підрозділі аеророзвідки спеціального призначення "КОНДОР" Першої президентської бригади ОП "БУРЕВІЙ"

Верховна Рада

Статті • Влада i люди
Законопроект №10044 передбачає розширення повноважень Рахункової палат на всі публічні кошти

Розслідування

Статті • Війна з Росією; БОРГ-review
Руйнування фіксуються в різних громадах так, аби зберігались метадані світлин – відтак, це можна приймати як докази в судах

Розслідування

Статті • Війна з Росією; БОРГ-review
Російський олігарх Анатолій Локтіонов справді хоче допомогти Україні чи боїться санкцій ЄС…