Проценти під час війни. Чи правомірні вимоги банку?

Звичайно, на кожному позичальнику грошових коштів лежить зобов’язання з повернення суми кредиту та виконання інших договірних умов. Будь-які обов’язки мають виконуватися належним чином згідно договору та вимог актів цивільного законодавства України.

Але правовідносини сторін можуть змінюватись в умовах воєнного стану, для цього законодавець вводить нові умови регулювання.

Зокрема, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, норми якого додано Законом України № 2120-IX від 15.03.2022, що набрав чинності 17.03.2022 року, встановлено, що у період дії в Україні воєнного стану та у 30-денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Те що, позикодавець за період з 24.02.2022 року по 30 день після припинення воєнного стану зобов’язаний списати позичальнику всі штрафи та пені за прострочення грошового зобов’язання не викликає жодних спорів.

Проте у нормі Закону окрім неустойки застосовано такий термін як «інші платежі». Тож чи має право позичальник вимагати від позикодавця списання таких платежів як проценти, чи комісії?

У правовідносинах щодо позики вирізняються два основні види процентів:

1. проценти як плата за користування сумою позики у річних відсотках від суми позики (ст. 1048 та ст. 1056-1 ЦК України);
2. проценти як відповідальність за порушення договору позичальником, що зазвичай нараховуються від простроченої суми (ст. 625 та ст. 1050 ЦК України).

Аналіз норм п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, дає підстави стверджувати, що законодавець визначив основні ознаки платежів, які підлягають списанню позикодавцем:

• платежі повинні бути передбачені умовами договору;
• платежі нараховані саме за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання).

Таким чином, висновок наступний:

• якщо проценти нараховані за користування сумою позики або кредиту, то навіть в умовах воєнного стану позичальник зобов’язаний їх сплачувати;
• у разі якщо проценти нараховані за прострочення виконання грошового зобов’язання, то позичальник має право вимагати їх списання на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України.

Тож щоб достовірно визначити природу нарахованих відсотків, необхідно дослідити як умови договору, так і розрахунок заборгованості, виконаний позикодавцем (банком).

Аналогічно вирішується питання з комісіями чи будь-якими іншими платежами, що передбачені умовами договору.

Матеріал підготувала адвокат АО «АФ «АКТІО» Мальцева Галина