Дисциплінарна відповідальність арбітражних керуючих: статистика, тенденції, практика, нюанси

19 квітня 2024 року за ініціативи Національної асоціації арбітражних керуючих України спільно з Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції відбувся круглий стіл на тему “Систематизація дисциплінарної практики та рекомендацій по здійсненню контролю за діяльністю арбітражних керуючих”, під час якого були висловлені цікаві думки та інформація.

Мабуть, кожен погодиться з тим, що події останніх двох років внесли серйозні зміни в життя країни загалом, арбітражних керуючих та Міністерства юстиції, зокрема. Взагалі усі учасники сфери банкрутства змушені були швидко пристосовуватись до нових реалій.

Саме про адаптивність та вміння чути один одного і говорила у своєму вступному слові заступниця Міністра юстиції України з питань європейської інтеграції, голова Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих Людмила Сугак.

«Ефективний діалог – це завжди пошук консенсусу. Я абсолютно переконана, що коли ми будемо чути точку зору одне одного, ми завжди зможемо знайти правильні рішення чи вихід з якихось складних ситуацій», – підкреслила пані Сугак.

Голова Комісії нагадала, що наприкінці минулого року були внесені зміни до Положення про дисциплінарну комісію та до Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих.

Серед важливих змін – це можливість зворотного зв’язку від арбітражного керуючого щодо його дисциплінарного провадження, а саме можливість надати пояснення стосовно складеного акту перевірки, а також надати заперечення щодо такого акту. І вже у 2024 році до Дисциплінарної комісії надійшло 14 звернень щодо незгоди з висновками актів позапланової перевірки та було скасовано висновки трьох актів перевірки.

На думку заступниці міністра юстиції, це яскравий приклад вдалої комунікації зі спільнотою арбітражних керуючих.

У 2024 році було проведено три засідання Дисциплінарної комісії, за результатами яких було видано 22 накази про застосування до арбітражних керуючих дисциплінарних стягнень.

Зокрема, це одне попередження, одне тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого, дві догани і 18 позбавлень права на здійснення діяльності арбітражного керуючого.

Важливо підкреслити, що, наприклад, позбавлення права на здійснення діяльності АК застосовувалося саме до тих арбітражних керуючих, які більше ніж 5 років не виходили на зв’язок, не підвищували кваліфікацію, а також взагалі не виконували обов’язків арбітражного керуючого.

Про надзвичайну актуальність питання систематизації дисциплінарної практики та рекомендацій по здійсненню контролю за діяльністю АК говорив і очільник НААКУ Олександр Бондарчук.

«Важливим аспектом у формуванні дисциплінарної практики є дотримання прозорості та прогнозованості рішень Комісії, що ми власне і спостерігаємо наразі. Також звертаю увагу на те, що Міністерство юстиції досить оперативно відреагувало на воєнні реалії і скасувало проведення планових перевірок арбітражних керуючих, а також було відтерміновано подання обов’язкової звітності АК», – підкреслив голова Національної асоціації арбітражних керуючих України. І хоч формально регулятор на час війни послабив контроль за діяльністю арбітражних керуючих з боку Міністерства, на переконання Олександра Бондарчука, це не відобразилось негативно на процедурах банкрутства. Судового контролю за діяльністю арбітражних керуючих під час військового стану виявляється цілком достатньо.

«Незважаючи на всі виклики, сформовані сучасними реаліями, останніми роками спостерігається відсутність суттєвих конфліктних ситуацій між всіма суб’єктами, задіяними в формуванні дисциплінарної практики стосовно арбітражних керуючих. Сподіваюсь, що так буде і в майбутньому», – підкреслив Олександр Бондарчук.

Втім, відсутність планових перевірок не означає, що не було позапланових заходів контролю за діяльністю арбітражних керуючих. Цікаву статистику з цього приводу навела заступниця начальника Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Олена Яковюк.

Так, станом на 1 квітня 2024 року на розгляді господарських судів Вінницької, Житомирської, Київської, Черкаської, Хмельницької областей та міста Києва перебувають 1604 провадження у справах про банкрутство на загальну суму вимог кредиторів 238 млрд 251 млн грн.

Динаміка 2024 року виглядає досить помірковано, адже станом на 1 січня 2024 року на розгляді господарських судів вже перебувало 1529 проваджень у справах по банкрутствах, у яких введено наступні процедури:

• розпорядження майном боржника – на 279 підприємствах,
• санація боржника – на 39 підприємствах,
• ліквідація банкрута – на 831 підприємстві.

Також за статистикою Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в цей період в означеному регіоні були проведені процедури ліквідації стосовно чотирьох фізичних осіб підприємців та реструктуризація боргів боржника щодо 364 фізичних осіб, і погашення боргів щодо 87 фізичних осіб.

Протягом поточного року сума кредиторських вимог зменшилась на 57 150 000 грн, а загальна кількість арбітражних керуючих, які виконують свої повноваження щодо боржників банкрутів Вінницької, Житомирської, Хмельницької, Черкаської, Київської та міста Києва, становить 621 особу.

«Усього протягом 2023 року було проведено 35 позапланових перевірок, а протягом першого кварталу поточного року нашим управлінням на виконання доручень Департаменту з питань банкрутства вже було призначено 19 позапланових перевірок діяльності арбітражних керуючих, з яких 14 вже завершено», – зауважила Олена Яковюк.

До речі, за аналогічний період 2023 року було проведено лише дві позапланових перевірки.

За результатами проведених перевірок було винесено 13 приписів про недопущення порушень у подальшій роботі арбітражних керуючих, три розпорядження про усунення порушень у діяльності арбітражних керуючих, 10 пропозицій було подано Міністерству юстиції щодо внесення подань про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності. І за результатами проведення 20 перевірок не було виявлено порушень в діяльності арбітражних керуючих.

За результатами розгляду Дисциплінарною комісією відповідних подань Міністерство юстиції відносно одного арбітражного керуючого видало наказ щодо анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Ще до одного арбітражного керуючого застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого строком на 180 днів. Крім того Дисциплінарною комісією прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження та догани трьох арбітражних керуючих.

Висновок щодо одного акта позапланової перевірки був скасований Дисциплінарною комісією, відносно двох перевірок ДК прийнято рішення відхилити подання про притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності за недостатністю підстав. І подання по трьох перевірках про притягнення арбітражних керуючих до дисциплінарної відповідальності було знято з розгляду ДК у зв’язку зі спливом строків для їх розгляду.

Також у виступі О.Яковюк було акцентовано увагу на основних порушеннях, які допускали арбітражні керуючі.

Насамперед, таким визнавалось делегування арбітражними керуючими своїх повноважень іншим особам щодо:

• подання відомостей документів та інформації кредиторів щодо діяльності арбітражного керуючого;
• розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника та повідомлення кредиторів про результати їх розгляду;
• проведення аналізу фінансового господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становищах на ринках боржникам.

Наприклад, в ході однієї проведеної перевірки було встановлено, що надання інформації кредитору (в даному випадку – ПриватБанку) щодо діяльності арбітражного керуючого та власне розгляд заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника, повідомлення про результат її розгляду здійснював адвокат, а не арбітражний керуючий.

Серед основних порушень також часто зустрічається невжиття розпорядником майна заходів для захисту майна, що може призвести до його втрати чи пошкодження, та завдати шкоду кредиторам боржника. Зокрема, при перевірках арбітражні керуючі часто не надають жодних договорів з охорони майна боржника, або взагалі не приймають до свого відання майно боржника.

Також в Мінюсті відзначили, що окремі АК допускають:

• неналежне виконання функцій з управління та розпорядження майном банкрута,
• неналежне проведення інвентаризації майна банкрута,
• неналежне виконання повноважень керівника банкрута,
• неналежне формування ліквідаційної маси боржника,
• незабезпечення повернення банкруту сум дебіторської заборгованості в ліквідаційній процедурі,
• невжиття заходів, спрямованих на пошук і виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

До прикладу, в одній з перевірок виявлено дії арбітражного керуючого, які не відповідають самій меті застосування і способу здійснення ліквідаційної процедури, а саме: був погоджений план санації, який передбачає відстрочення або розстрочення строків повернення дебіторської заборгованості банкруту, відмову від позовів про визнання недійсності правочинів боржника, та здійснення безпосереднього продажу майна боржника без погодження з комітетом кредиторів.

На деякі особливості оформлення результатів перевірок звернув увагу і директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов.

«Міністерство юстиції, здійснюючи контроль за діяльністю АК, перш за все ставить контроль як елемент управління банкрутною сферою під час здійснення процедур банкрутства, в тому числі через створенню економічних, законодавчих та інших умов, для того щоб відповідні процедури здійснювалися в належному стані. Наприклад, серед іншого, ми вже найближчим часом плануємо зробити уніфікацію всіх актів (актах про відмову та актах перевірок діяльності АК – ред.) по всіх територіальних управліннях юстиції», – наголосив В.Філатов.

Стосовно відновлення планових перевірок АК, то за словами директора Департаменту з питань банкрутства, наразі в Міністерстві відбувається лише «переосмислення чи навіть переформатування цих перевірок, відбувається пошук відповіді на питання, а що ж саме є предметом планових перевірок? як виокремити тих арбітражних керуючих (або тих боржників), які мають бути включені в план перевірки?». Певна концепція з цього питання була розроблена, але війна поставила це питання на паузу, тож наразі Мінюст не буде повертатись до його розгляду, принаймні, до завершення дії військового стану.

Також Владислав Філатов заспокоїв арбітражних керуючих в тому, що з моменту, коли запрацює автоматизована система банкрутства і неплатоспроможності, а відповідно і електронний кабінет арбітражного керуючого (попередньо – це 1 червня 2024 року), не варто побоюватись негайних дисциплінарних проваджень за «невчасно відскановані справи».

Навряд чи буде офіційно встановлена відстрочка для сканування всіх накопичених справ, але Мінюст буде об’єктивно вивчати причини затримки надання електронної звітності. Адже, за влучним висловом Олександра Бондарчука, «у когось чотири томи справ, а у когось – чотири мікроавтобуси томів».

«Впевнений, що, умовно, 2 червня ніхто не буде ставити питання до арбітражного керуючого щодо невиконання обов’язку подавати обов’язкову звітність», – підкреслив В.Філатов.

Врешті-решт, в Мінюсті розуміють, що момент реальних завантажень та сканування справ буде відтермінований і з банальних об’єктивних причин, в тому числі і через час на отримання доступу (логіну) до електронного кабінету шляхом звернення до територіальних органів НАІС.

Також, очевидно, ще потребує узгодження питання, а які саме справи (як варіант – справи якого року) повинні скануватись в першу чергу. Втім, арбітражні керуючі вже залучені до тестування системи, тож є сподівання що до моменту запуску Електронного кабінету усі спірні питання будуть вирішені.

Окремі питання відповідальності арбітражного керуючого висвітив й суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Володимир Погребняк.

До речі, перш ніж перейти власне до питання щодо судового контролю за діяльністю АК, В.Погребняк підкреслив важливість фахових дискусій як таких.

«І фахова спільнота, і судді, і Міністерство юстиції – всі розуміли, що без зміни ролі арбітражного керуючого, без формалізації такої зміни ми не подолаємо негативних тенденцій у банкрутстві, які накопичувались роками», – наголосив суддя у своєму вступному слові.

Ті практики притягнення арбітражних керуючих до дисциплінарної відповідальності, які існували на час дії ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», на сьогодні вже зазнали значних змін. І чи не в першу чергу це було обумовлено загальним розумінням необхідності здійснити певне дерегулювання контролю з боку виконавчих органів і передати частково ці функції контролю Національній асоціації арбітражних керуючих України.

«На сьогодні, я так розумію, є спільна думка, що це був правильний крок, чи поки що напівкрок з боку законодавця. І, можливо, вже час обговорювати надалі питання про те, щоб зробити остаточний крок – і послабити ще більше контроль з боку Міністерства юстиції за діяльністю арбітражних керуючих та повністю передати ці функції до НААКУ, бо, як нам здається, Асоціація з цим доволі успішно справляється в частині своїх функцій, що стосується саме контролю», – поділився своїми думками представник судового корпусу.

Що ж стосується власне судового контролю, то за словами Володимира Погребняка, суди мають бути активними учасниками такого контролю, «тобто не бути просто спостерігачами, а власне оцінювати діяльність всіх учасників справи задля підвищення її ефективності».

Очевидно, що юрисдикція спорів щодо скасування наказів Міністерства юстиції і актів Дисциплінарної комісії відноситься до адміністративних судів. Так, за період 2018-2024 роки Касаційним адміністративним судом було розглянуто та ухвалено постанови у 190 адміністративних справах за відповідними позовами про оскарження рішень Дисциплінарної комісії та наказів Міністерства юстиції про притягнення арбітражних керуючих до дисциплінарної відповідальності. В межах розгляду цих постанов можна дійти висновку про необхідність більш чіткого унормування того, що саме є «грубим проступком» арбітражного керуючого, адже таке формулювання відсутнє в КУПБ, але є у відповідному Порядку здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих.

Що стосується судового контролю саме господарських судів, то він в своїй основі є суто процесуальним, оскільки госпсуд не приймає жодних управлінських рішень, але має право на відсторонення арбітражного керуючого на всіх стадіях розгляду справи від виконання його обов’язків через невиконання або неналежне виконання таких обов’язків.

І хоч загалом справи про відсторонення АК від справи розглядаються максимум на рівні апеляційних судів (до касаційного оскарження такі справи, як правило, не доходять), В.Погребняк навів один цікавий приклад з практики Верховного Суду. Йдеться про так званий кейс про немотивоване відсторонення арбітражного керуючого від виконання обов’язків за клопотанням комітету кредиторів.

ВС взяв цю справу до розгляду саме через призму забезпечення єдності судової практики, яка є основною для Верховного Суду. За словами судді, ситуація полягала в тому, що сформувався такий комітет кредиторів відносно боржника, який був в сталих господарських відносинах з боржником, і арбітражний керуючий був для них, умовно кажучи, «чужим». У ВС дійшли висновку, що суд першої інстанції неправильно відсторонив АК від справи, оскільки він в цілому виконував свої обов’язки належним чином. У ВС дійшли висновку, що в подібних випадках суди повинні встановити, чи не є подання такого клопотання по суті формою зловживання своїми процесуальними правами з боку кредиторів.

Також, суддя ВС наголосив, що за даними ЄДРСР за період з 01.01.19 по 18.04.24 судами перших і других інстанцій постановлено 19 окремих ухвал про необхідність усунення порушення недоліків в роботі арбітражного керуючого. Аналіз окремих ухвал свідчить, що такі ухвали постановлені судами у зв’язку з невиконанням ліквідатора обов’язку надати на затвердження звіт та ліквідаційний баланс, неявка в судове засідання, невиконання обов’язків по організації та проведеню зборів кредиторів, невжиття заходів для проведення процедури санації, подання ліквідатором ліквідаційного балансу без достовірних даних про активи та пасиви боржника, невжиття заходів щодо формування ліквідаційної маси тощо.

Також учасники круглого столу обговорили співмірність форм контролю з боку судів та з боку роботи ДК. Іншими словами, якщо відносно АК існує рішення суду щодо якогось його порушення, то члени Комісії у відповідному випадку його обов’язково врахують, але будуть виносити своє рішення за сукупністю усіх наявних даних.