Про проблемні питання оцінки нерухомого майна боржника у виконавчому провадженні, – судова практика

2 ноября 2022, 11:08
94775 минут читать

Цей матеріал також доступний українською

Реальну вартість арештованого майна в ході аукціону визначає ринок

  • Ссылка скопированаlink copied

Одним з елементів звернення стягнення на майно боржника у виконавчому провадженні є визначення його вартості.

Одразу потрібно зазначити, що нерухоме майно боржника реалізується на електронному аукціоні, і реальну вартість арештованого майна в ході аукціону, визначає ринок.

Початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, за якою майно передається на реалізацію, та яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення. При цьому, початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена.

Тобто, ціна майна формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції.

Разом з тим, у разі завищення початкової вартості майна, ймовірність його продажу знижується навіть на третіх торгах.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання, про що виносить відповідну постанову.

Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 20 липня 2022 року у справі №910/10956/15 дійшла висновку, що повноваження виконавця вирішувати, залучати чи не залучати суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання, стосуються лише проведення оцінки майна, вартість якого він може визначити самостійно, та не розповсюджуються на проведення оцінки нерухомого майна, стосовно якої частина четверта статті 57 Закону №1404-VIII передбачає лише один варіант поведінки, який є обов’язковим для виконавця – залучення суб’єкта оціночної діяльності – суб’єкта господарювання.

Відповідно до положень статті 20 Закону України «Про виконавче провадження», суб’єкт оціночної діяльності – суб’єкт господарювання зобов’язаний надати – письмовий звіт з питань, що містяться в постанові.

За недостовірну чи необ’єктивну оцінку майна суб’єкт оціночної діяльності – суб’єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач – кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений виконавцем.

За змістом статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна – це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

На перший погляд здається, що нічого надскладного у процедурі визначення вартості нерухомого майна у виконавчому провадження немає.

Свого часу була сформована певна судова практика, щодо того, що звіт про оцінку майна не може бути оскаржений в судовому порядку. Суди зазначали, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності – суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

В подальшому судова практика зазнала змін, і пішла тим шляхом, що оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Так Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі №308/12150/16-ц дійшла висновку, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа – сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності – здійснювали відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду.

Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавця.

Аналогічний висновок щодо можливості оскарження оцінки майна в порядку оскарження рішень та дій виконавців зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18.

Проте така позиція суду спричиняє і певні практичні проблеми.

Відповідно до частини п’ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», боржник, зокрема, зобов’язаний:

  • утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;
  • допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій.

Разом з тим, недобросовісні боржники, зловживаючи своїми правами та не виконуючи покладені на них обов’язки, відмовляються допускати як виконавців, так і суб’єктів оціночної діяльності до належної їм на праві власності нерухомості, на яку виконавцем звертається стягнення.

При цьому Верховний Суд з посиланням на Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»; Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 ; Національний стандарт № 2 «Оцінка нерухомого майна», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1442 неодноразово визнавав дії виконавців щодо оцінки майна неправомірними, посилаючись на те, що суб`єкт оціночної діяльності не здійснював повного огляду нерухомого майна, зокрема його внутрішнього огляду, що могло вплинути на визначення вартості оцінюваного майна. (Постанова ВС від 20 вересня 2022 року у справі № 2608/774/12.

Подібних за змістом висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 14 серпня 2019 року у справі № 766/7365/17 (провадження № 61-36614св18), від 16 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15 (провадження № 61-41382св18), від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10 (провадження № 61-19310св19), від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17.

Одночасно Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 461/4240/17 зазначив, що зі змісту норм Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що виконавець не наділений повноваженням ставити під сумнів об`єктивність проведеної оцінки, або проводити оцінку нерухомого майна на власний розсуд, а зобов`язаний лише залучити експерта до участі у виконавчому провадженні та повідомити сторонам результати визначення вартості майна.

Таким чином, вбачається доволі дивна ситуація: боржник, який зловживає своїми правами, не допускає виконавця і суб’єкта оціночної діяльності до нерухомого майна, заважає проведенню його оцінки, знаходить у таких діях судовий захист, а дії виконавця визнаються неправомірними.

Яким чином можливо виправити цю проблему?

У Комітеті з питань правової політики Верховної Ради України була створена робоча група з опрацювання законопроєктів щодо удосконалення примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (реєстр. №№ 3609, 3726).

Результатом роботи групи став проєкт Закону про примусове виконання рішень № 5660 від 14.06.2021 р.

Законопроєктом №3726 (Проєкт Закону про виконавче провадження) від 23.06.2020 була запропонована норма, відповідно до якої, у разі недопуску виконавця до об’єкту нерухомого майна його арешт, опис та оцінка можуть бути проведені на підставі технічної документації на таке майно або його реєстраційних даних. Проте в проєкті №5660, який був прийнятий парламентом у першому читанні, зазначена норма включена не була. Разом з тим вона запропонована у вигляді правки до другого читання.

На моє переконання, запровадження цієї норми поставило би крапку у питанні недопуску виконавця та оцінювача до нерухомого майна боржника та сприяло би своєчасному виконанню судових рішень та рішень інших органів.

Зловживання правом недопустимі як у судовому процесі, так і у виконавчому провадженні. Нагадаю, що відповідно до норм закріплених в процесуальних кодексах, суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Незважаючи на те, що право на судовий захист гарантовано Конституцією України, у разі якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Вважаю, що механізми протидії зловживанню правами мають бути закріплені і у законодавстві, яке регламентує виконавче провадження.

Хочу ще раз наголосити на тому, що початкову чи оціночну вартість майна можна розглядати лише як стартову ціну, за якою майно передається на реалізацію, та яка із першим кроком аукціону втрачає своє значення, а тому жодного звуження прав боржників у разі запровадження такої норми не відбудеться.

Авторгов Андрій, приватний виконавець, к.ю.н.

Редакция Борг.Експерт может не разделять позицию авторов. Ответственность за содержание
материалов в разделе «Мнения экспертов» возлагается на авторов текстов.

Новости по теме

Не пропустите важное!
Подписывайтесь и получайте дайжест новостей

Ежедневно или еженедельно – выбираете вы!

Присоединяйтесь к профессиональному сообществу borg.expert

Материалы по теме

Виконавча діяльність

Статьи • Взыскание долгов
Маємо в наявності хитрозроблену схему віджимання пенсій у пенсіонерів

Виконавча діяльність

Статьи • Взыскание долгов
Жодних виключень для виконання судових рішень Постанова НБУ не передбачає...

Виконавча діяльність

Статьи • Взыскание долгов
На кінець 2022 року доступ до АСВП мають 253 приватні виконавці, або ж 89% від загальної кількості діючих

Виконавча діяльність

Статьи • Взыскание долгов
Стадія продажу майна розпочинається із моменту оприлюднення інформації про продаж

Виконавча діяльність

Статьи • Взыскание долгов
Законопроєкт допускає можливість свавільного втручання у діяльність приватного виконавця з боку посадовців Мінюсту

Виконавча діяльність

Статьи • Взыскание долгов
Законопроєкт на час воєнного стану фактично ліквідує незалежність інституту приватних виконавців