Держпідприємства повертатимуть борги: Мін’юст надав пропозиції щодо скасування необґрунтованих мораторіїв

Питання наявності великої кількості мораторіїв на виконання судових рішень про примусове повернення боргу, де боржниками виступають державні органи або державні підприємства, установи, організації, вже давно непокоїть міжнародних партнерів та потенційних інвесторів в економіку України, а Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) вже «грузне» від навали звернень у зв’язку із безсилістю українських судів захистити права кредиторів.

Минулого року уряд погодився із тим, що проблему треба докорінно вирішувати і своїм рішенням (Розпорядження КМУ від 30 вересня 2020 р. № 1218-р) прийняв відповідну Національну стратегію на період до 2022 року, а згодом (Розпорядження КМУ від 17 березня 2021 р. № 210-р) і План заходів щодо реалізації Національної стратегії.

1. здійснення аналізу проблем та підготовка пропозицій (аналітичної довідки) щодо зняття мораторіїв;
2. проведення консультацій, здійснення обговорення проблем із заінтересованими сторонами (органами);
3. розробка законопроекту стосовно внесення змін до законодавства щодо зняття мораторіїв, що ускладнюють виконання судових рішень.

На сьогодні вже маємо пройдений перший етап, результати якого викладені у підготовленому Міністерством юстиції «Моніторинговому звіті». Даний аналітичний документ буде відправною точкою для подальшого внесення змін до законодавства.

Як свідчить офіційна статистика, держава є найбільшим власником активів в Україні.

Всього зареєстровано 3789 об’єктів державної власності різної організаційно-правової форми. Проте, 40% цих підприємств зупинили роботу, і є робочими лише на папері.

Крім того, кожне третє державне підприємство є збитковим та виступає потенційним джерелом фіскальних ризиків. Через недостатню якість механізмів контролю та незадовільний рівень прозорості діяльність державних підприємств є постійним джерелом корупційних ризиків та збитків держави.

Згідно інформації, наданої органами державної виконавчої служби, державні підприємства та господарські товариства, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25 відсотків є лідерами з нестягнутої заборгованості за виконавчими документами. Зокрема, наприкінці 2019 року підлягало до примусового виконання понад 47 тисяч виконавчих документів на загальну суму понад 50 мільярдів гривень, а у 2020 році кількість виконавчих проваджень щодо державних підприємств-боржників збільшилось ще на 26 997 проваджень на загальну суму боргу в майже 34,6 млрд. гривень.

Якщо на рахунках такого боржника відсутні кошти для повного або часткового погашення заборгованості, то виконання судових рішень стає практично неможливим. Сприяє цьому мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств згідно ухваленого парламентом закону № 2864-III, який набув чинності ще далекого 5 січня 2002 року.

Під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об’єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних капіталів цих підприємств.

Для того, щоб скасувати мораторій на примусову реалізацію майна державних підприємств, Міністерство юстиції вважає, що необхідно удосконалити механізм такої реалізації майна, забезпечивши розумний баланс між економічною безпекою держави, недопущенням руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств, захистом її економічних інтересів та реалізацією прав кредиторів на задоволення своїх грошових вимог.

Механізм примусової реалізації майна під час виконання судових рішень і рішень інших органів передбачений Законом України «Про виконавче провадження» і деталізований у Наказі Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5 «Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна». Він полягає у продажу арештованого майна на електронних торгах у межах процедури виконавчого провадження.

Проте, варто враховувати, що у 2001 році, коли був введений Мораторій, діяв попередній Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606- XIV, який зараз втратив чинність. Він передбачав реалізацію арештованого майна божників не на електронних, а на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах. Прилюдні торги або аукціони проводились спеціалізованими організаціями на підставі договору з органом державної виконавчої служби відповідно до Наказу Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5 «Про затвердження Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна».

Якщо попередній порядок реалізації арештованого майна, на думку законодавця, був недосконалий і сприяв численним зловживанням, що зумовило введення мораторію, то теперішній прозорий механізм реалізації майна на електронних торгах можна вважати першим кроком до створення передумов для його скасування.

Далі процес вдосконалення примусової реалізації майна державних підприємств має передбачати внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження», якими б встановлювались особливості реалізації майна державних підприємств. Ці особливості зводяться лише до того, що обмеження щодо продажу майна залишаються виключно для державних підприємств, що мають стратегічне значення для держави, а на майно усіх інших підприємств можна було б вільно звертати стягнення.

Запропоновано і альтернативний варіант: здійснити аналіз можливостей державного бюджету, запропонувати деяким кредиторам мирові угоди (адже деякі з них можуть погодитися на менші суми), переглянути справи за нововиявленими обставинами (де це може бути можливим) для зменшення суми боргів з урахуванням принципу res judicata.

Детальніше із «Моніторинговим звітом» Міністерства юстиції України можна ознайомитись тут.