Порядок дій арбітражного керуючого при фіксації пошкоджених активів банкрута

Козлов Сергей
16 июня 2023, 19:50
62429 минут читать

Цей матеріал також доступний українською

Важливо довести, що знищення або пошкодження об’єкту відбулось внаслідок збройної агресії рф

  • Ссылка скопированаlink copied

Останнім часом в ЗМІ досить детально розповідають про те, як отримати компенсацію за зруйноване під час війни майно. Однак зазвичай такі поради стосуються лише громадян, тобто фізичних осіб.

Втім бізнес також зазнає величезних втрат від російської агресії. І непоодинокими є випадки, коли знищується або пошкоджується майно банкрута. Кредиторам у таких випадках доведеться нелегко, але в них є шанс отримати відповідне відшкодування за умови вправних та вчасних дій арбітражного керуючого.

Про це в тому числі йшлося під час І Національного форуму з питань банкрутства, який пройшов у Києві на початку червня.

Олена Волянська під час Форуму

Зокрема, партнерка Юридичної групи LCF, членкиня Ради НААКУ Олена Волянська зауважила, що хоч наразі і не існує відповідних механізмів відшкодування збитків, спричинених війною, власне як і немає й суду, який би міг розглянути питання відшкодування мільярдних збитків, проте вже є розуміння функціонування міжнародних інституцій і те, що відновлення відбуватиметься за рахунок рф.

А раз так, то не зайвим буде для арбітражних керуючих розуміти, яким має бути порядок фіксації та документування фактів знищення/пошкодження активів та оцінки збитків, завданих підприємству-боржнику внаслідок збройної агресії російської федерації.

Відповідну інструкцію якраз і розробила Олена Волянська.

Усього арбітражний керуючий має пройти 5 етапів для належного фіксування знищених активів:

  1. Підготовчий,
  2. Фіксація фактів знищення/пошкодження активів на місці події,
  3. Документальна фіксація факту знищення або пошкодження майна,
  4. Оформлення результатів та оцінка понесених збитків,
  5. Отримання судового рішення про стягнення збитків з рф, відображення права вимоги в обліку банкрута.

Перший Етап. Підготовчий

На першому етапі обов’язково потрібно розпочати зі створення Комісії з питань фіксації фактів знищення/пошкодження активів підприємства та проведення інвентаризації майна підприємства (далі – Комісія). На стадії розпорядження майном Комісія створюється через вимогу АК про створення Комісії та власне включення його до цієї комісії. На стадії ліквідації АК самостійно створює таку комісію. В будь-якому випадку створення Комісії відбувається наказом по підприємству або наказом АК.

До повноважень та завдань Комісії відносяться:

  • підготовка правовстановлюючих та інших документів, що підтверджують права підприємства щодо знищених/пошкоджених активів, щодо вартості активів, та інших прав;
  • огляд та фіксація фактів знищення/пошкодження активів на місці події;
  • залучення необхідних фахівців та спеціальних служб для здійснення огляду певних видів майна (наприклад: нерухоме майно, пошкодження земельних ділянок);
  • інвентаризація майна підприємства (якщо не проводиться окремою комісією), складання відповідних документів за встановленими формами, в т.ч. щодо знищення активів, актів про ремонт пошкоджених активів;
  • заповнення Актів фіксації пошкодження та/або знищення активів;
  • збирання та консолідація документів, створених у процесі фіксації та інвентаризації;
  • проведення оцінки понесених збитків.

Що стосується актів фіксації пошкодження та/або знищення активів, то вони створюються АК на власний розсуд, але в цілому рекомендується скласти наступні з них:

  • Акт фіксації пошкодження та/або знищення нерухомого майна;
  • Акт фіксації пошкодження земельної ділянки;
  • Акт фіксації пошкодження та/або знищення транспортного засобу;
  • Акт фіксації пошкодження та/або знищення рухомого майна;
  • Акт фіксації пошкодження та/або знищення товарних запасів.

Чітко визначеного переліку правовстановлюючих та інших документів щодо активів теж не існує, але зазвичай у якості таких виступають: договір купівлі-продажу; свідоцтво про право власності; свідоцтво про право на спадщину; договір дарування; витяг з державного реєстру речових прав тощо; державний акт на право власності на земельну ділянку; фінансова звітність, баланс підприємства, матеріали інвентаризації тощо; господарські договори та контракти, інші правочини (за наявності); звіт (акт) про обстеження пошкоджених та(або) знищених об’єктів після завдання шкоди, з рекомендаціями щодо подальшої експлуатації, складений відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. №257.

Також слід подбати й про наявність документів, що підтверджують те, що втрата, руйнування або знищення майна відбулась внаслідок збройної агресії. Це може бути акт про пожежу; акт на виконання робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів розмінування; витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань; документи, які фіксують пошкодження, руйнування, знищення або втрату майна, складені уповноваженими органами (комісіями); звіт про обстеження (акт обстеження), складений особами визначеними Порядком проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. №257; акти обстеження пошкодження, руйнування, знищення або втрату майна, складені експертами Торгово-промислової палати України, фахівцями, що працюють в суб’єкті господарювання, іншими фахівцями, експертами, суб’єктами оціночної діяльності; протокол огляду місця події, складений органом досудового розслідування, прокурором, ознайомлення з яким здійснюється в порядку, установленому КПК України тощо.

Другий Етап. Фіксація фактів знищення/пошкодження активів на місці події

Під час другого етапу важливо провести фіксацію факту, що знищення або пошкодження об’єкту відбулось внаслідок збройної агресії рф. Для цього необхідно звернутись із відповідною заявою про кримінальне правопорушення.

Кваліфікація відбуватиметься за наступними статтями Кримінального кодексу: ст. 438 «Порушення законів та звичаїв ведення війни», ст. 111 «Державна зрада» (якщо такі особи є громадянами України), ст. 260 «Створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань» (для представників «збройних сил ДНР/ЛНР»), ст. 447 «Найманство» (для комбатантів приватних військових компаній, які воюють на боці країни-агресора і не є громадянами України або рф).

Щодо заяви про збитки на непідконтрольній території (якщо немає доказів знищення майна, але втрачено доступ до нього), то слід ініціювати кримінальне провадження за фактом ведення агресивної війни (ст. 437 КК) і в його межах фіксувати упущену вигоду. Якщо майно зазнає пошкодження, вказане кримінальне провадження можливо буде доповнити додатковою кваліфікацією за відповідною статтею.

На цьому етапі також надзвичайно важливо правильно проводити фото та відео фіксацію.

Фіксацію слід здійснювати із включеною геолокацією або із захопленням максимальної кількості об’єктів, які оточують пошкоджене майно для можливості здійснення прив’язки до місцевості; панорамним методом зйомки. Крім того бажано використовувати програму «eyeWitness to Atrocities» (програма гарантує, що зображення не можуть бути підроблені + записує метадані, які вказують на дату, час і місце, де вони були зроблені; інформація, завантажена в програму, захищена від подальшого редагування та може бути верифікована згідно з найвищими стандартами судової практики).

Фотофіксацію слід здійснювати щодо кожного пошкодження зблизу та у площині відповідного приміщення/об’єкта; будь-яких залишків боєприпасів, бажано з детальними фото елементів маркування, серійних номерів.

Відеофіксацію варто здійснювати із зазначенням ПІБ, посади та інших контактних даних особи, яка здійснює фіксацію, свідків події та осіб, які присутні на відео (за можливості слід вказати паспортні дані цих осіб); із зазначення часу, дати проведення відеозйомки, міста та адреси події; із вказівкою рукою напряму/місця пуску боєприпасу.

За можливості до фото-, відео- фіксації пошкодження/знищення активу мають бути залучені фахівці та експерти у відповідних галузях, які можуть надати відповідні висновки щодо обсягів пошкоджень.

Третій Етап. Документальна фіксація факту знищення або пошкодження майна

На цьому етапі АК робить збір документів, інформації та інших необхідних даних, що підтверджують подію. Робиться це шляхом направлення запитів до відповідних органів: Міністерства оборони України, ДСНС, поліції, цивільно-військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування. Також вітається отримання додаткової інформації про подію з публічних джерел, ЗМІ, офіційних повідомлень органів влади.

Під час третього етапу також відбувається обстеження пошкодженого нерухомого майна, земельних ділянок із залученням фахівців та представників відповідних служб у необхідних випадках:

  • щодо нерухомого майна – відповідно до положень Постанови КМУ №257 від 12.04.2017,
  • щодо земельного фонду – відповідно до положень Наказу Мінекодовкілля від 11.04.2022 р. №167.

Обстеження об’єктів нерухомого майна проводиться за рішенням власника об’єкта (наказ по підприємству, або наказ АК). Можливо проведення обстеження за рішенням уповноважених органів – виконавчих органів відповідних сільських, селищних, міських рад, військовими адміністраціями, про що власник повідомляється протягом трьох календарних днів. Обстеження проводиться спеціалістом відповідної кваліфікації (експерти будівельники).

За результатами обстеження пошкоджених об’єктів виконавцем складається звіт, який має містити:

  • висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації);
  • відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень), принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення) (за потреби).

Звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об’єктів або їх демонтаж (ліквідацію).

Щодо земельних ділянок, то для їх обстеження необхідно повідомити орган, який здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища про факти засмічення/забруднення земельної ділянки з метою визначення шкоди, завданої забрудненням ґрунтів та засміченням земель.

Факти забруднення ґрунтів та засмічення земель встановлюватимуть фахівці Держекоінспекції шляхом:

  • огляду земельних ділянок;
  • аналізу даних дистанційного зондування землі;
  • дослідження отриманих зразків проб ґрунтів;
  • опрацювання висновків експертиз, пояснень, довідок, документів, матеріалів, відомостей,

Розрахунок розміру шкоди від забруднення ґрунтів — нормативна грошова оцінка земельної ділянки, ґрунти якої зазнали забруднення.

В актах фіксації пошкодження/знищення активів доцільно зазначити:

  • інформацію щодо проведення огляду та складання акту: дата, час, місце огляду; осіб, уповноважених на складання акту; свідків;
  • місто, точну адресу, дату та час пошкодження майна, геолокаційних даних місця пошкодженого/ураженого об’єкта;
  • відомості щодо права власності, інших речових прав та обтяжень на пошкоджений/знищений актив;
  • джерело, з якого стало відомо про настання події або джерело, яке підтверджує настання цієї події (інформація з публічних джерел);
  • обставини, яким чином, від чого відбулося пошкодження/руйнування майна, від якого виду зброї й типу боєприпасів;
  • обставини та докази того, що руйнування відбулося саме від зброї та дій військових загонів або ДРГ рф;
  • опис технічного стану активу, основні види пошкоджень з вказівкою причин пошкоджень;
  • зміни в характеристиці активу внаслідок його пошкодження/знищення;
  • інформацію щодо страхування активу (у разі наявності).

До актів фіксації знищення/пошкодження активів додаються:

  • документи, що підтверджують право власності та інші речові права та обтяження на актив;
  • документи, що підтверджують страхування активу (у разі наявності);
  • документи, що підтверджують балансову вартість, оприбуткування, технічний стан, призначення активу до його пошкодження;
  • документи, що підтверджують, що знищення або пошкодження сталось внаслідок збройної агресії;
  • фото-, відео- фіксація активу до (якщо можливо) та після його пошкодження/знищення.

Четвертий Етап. Оформлення результатів та оцінка понесених збитків

На четвертому етапі відбувається оформлення документів внутрішнього обліку за спеціальними бухгалтерськими формами:

  • інвентаризаційні відомості, акти про інвентаризацію, протоколи інвентаризаційної комісії;
  • актів списання/знищення майна;
  • актів передачі об’єкта в ремонт.

Реєстрація припинення права власності на об’єкт нерухомого майна (у разі потреби):

  • отримання акту про демонтаж
  • виключення з реєстру об’єктів нерухомого майна.

Цей етап додатково характеризується проведенням оцінки пошкоджень та збитків. Для цього відбувається збирання доказів на підтвердження останньої відомої вартості майна: попередні оцінки, акти переоцінки, договори, на підставі яких визначена початкова балансова вартість.

А також АК робить наступні кроки:

  • проведення експертних досліджень для визначення ринкової вартості пошкодженого або знищеного майна (спеціалістами відповідної кваліфікації);
  • визначення та оцінка прямих збитків (ціна знищеного або пошкодженого майна) та непрямих збитків (упущена вигода).
  • щодо земельної ділянки: здійснення розрахунку розміру шкоди, завданої землі відповідно до Наказу Міндовкілля від 04 квітня 2022 року N 167.

Фінальним акордом четвертого етапу є фіксація даних про пошкоджений об’єкт на державних ресурсах (або через Дію, в т.ч. через адміністратора ЦНАП або нотаріуса незалежно від місця проживання або реєстрації, або й через інші профільні офіційні ресурси та платформи). Зазвичай вноситься інформація про пошкоджений/знищений об’єкт та суму завданих підприємству збитків.

П’ятий Етап. Отримання судового рішення про стягнення збитків з рф, відображення права вимоги в обліку банкрута

На останньому етапі перш за все варто отримати судове рішення, яке фіксує збитки. Наприклад, через вернення до суду в межах справи про банкрутство, відповідно до ст. 7 КУзПБ (підготовка позовної заяви, сплата судового збору або подання клопотання про звільнення від оплати, надання суду всіх зібраних доказів щодо факту пошкодження та знищення майна та розміру спричинених збитків).

Після отримання судового рішення про стягнення збитків з рф, можна спробувати сформувати ліквідаційну масу та продати права вимоги до рф через аукціон.

Але наскільки дієвим буде такий механізм – покаже практика.

Не пропустите важное!
Подписывайтесь и получайте дайжест новостей

Ежедневно или еженедельно – выбираете вы!

Присоединяйтесь к профессиональному сообществу borg.expert

Материалы по теме

Арбітражна практика

Статьи • Взыскание долгов
У 2021 році динаміка практики щодо притягнення до солідарної відповідальності зросла до 10 справ, а у 2022 – вже до 17

Арбітражна практика

Статьи • Взыскание долгов
Зобов'язання з утримання дитини, закріплені в договорах, укладених до введення воєнного стану, так само залишаються чинними та обов'язковими до виконання

Арбітражна практика

Статьи • Взыскание долгов
В першу чергу керівник повинен оцінити стан свого підприємства – провести інвентаризацію та аналіз фінансово-господарської діяльності

Арбітражна практика

Статьи • Взыскание долгов
Ліквідатори "Богдан Моторс" передали автівки Збройним Силам України

Арбітражна практика

Статьи • Взыскание долгов
Процес виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, стає проблемним

Арбітражна практика

Статьи • Взыскание долгов
Письмові запити, паперові форми відповідей та біганина продовжують бути основними складовими процесу розшуку прихованих активів недобросовісних боржників