Не лише преструкція… Або про головні новації закону №3985-ІХ

Нещодавно стало відомо, що Президент України підписав Закон України «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та деяких інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023 та запровадження процедур превентивної реструктуризації» №3985-ІХ від 19.09.2024 року, відомий зацікавленим фахівцям як законопроект №10143.

Перш за все необхідно підкреслити, що згідно з Прикінцевими положеннями цей Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування (тобто з 23.01.2025), а положення про превентивну реструктуризацію – ще через шість місяців (тобто з 23.04.2025).

Отже, у нас є певний час, щоб не лише познайомитись із новим антикризовим інструментом – превентивна реструктуризація, оформленим новою книгою в тексті Кодексу України з процедур банкрутства, а ще й розібратись із іншими змінами, які внесені в КУзПБ та закони України, тісно пов’язаними з діяльністю учасників цієї сфери, зокрема, арбітражних керуючих.

Свідомо не витрачаючи вашу увагу на презентацію головної законодавчої новели – ПРЕСТРУКЦІЇ (ПРЕвентивної реСТРУКтуризаЦІЇ), хочу присвятити час для висвітлення двох других блоків цього закону, які я відокремив – це зміни в КУзПБ та у деякі Закони України, пов’язані з реалізацією положень Кодексу.

Отже, перша частина – це зміни в Кодексі України з процедур банкрутства

1. Термінологічний апарат КУзПБ поповнився визначенням самої превентивної реструктуризації, а також другими новими термінами, які застосовуються саме у цій процедурі: нове фінансування, проміжне фінансування, залучені кредитори, найкращі інтереси кредиторів. Також введена нова спеціалізація арбітражного керуючого – адміністратор превентивної реструктуризації превентивної реструктуризації. Були уточнені визначення термінів представник працівників боржника та уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а термін санація скорегований та перенесений зі статті 50 до статті 1 КУзПБ. Як згадувалось при обговоренні законопроекту, був запропонований новий зміст терміну загроза неплатоспроможності, який в новій редакції втратив певну визначеність та конкретні ознаки, але (забігаючи наперед) вважаю, що це не має зашкодити вже напрацьованому у судовій практиці механізму відповідальності керівника за приховування неплатоспроможності. Суттєво розширено коло заінтересованих осіб, причому як в часі (контроль до трьох років), так й у видах (контрагент за фраудаторним правочином). Крім того, славнозвісне відступлення прав вимог до боржника за певних умов тепер теж може вважатися ознакою заінтересованості.
2. За прикладом Цивільного кодексу був суттєво зміцнений правовий статус КУзПБ, зміни до якого тепер можуть бути внесені лише спеціальним законом.
3. Міністерство юстиції (державний орган з питань банкрутства), з огляду на євроінтеграцію, оновило, свої функції та повноваження.
4. Була скорегована та стала більш сучасною та пов’язаною із іншими положеннями Кодексу та законодавства стаття про заходи щодо запобігання неплатоспроможності боржника.
5. Конкретизовано перелік податкових спорів за участю боржника, що розглядаються в межах справи про банкрутство, що спростить визначення підвідомчості різних категорій спорів з податковими органами.
6. В черговий раз скорегували касаційні фільтри. По-перше до Верховного суду можна буде оскаржувати ухвали про затвердження плану санації та плану реструктуризації. По-друге, повернули можливість касаційного оскарження тих судових рішень, що не підлягають самостійному касаційному оскарженню, в складі «дозволених» касаційних скарг у справах.
7. Декілька новел безпосередньо стосуються арбітражного керуючого: 1) з переліку дисциплінарних покарань виключили догану, отже, залишилось попередження, зупинення діяльності та позбавлення свідоцтва; 2) арбітражний керуючий, якого позбавили свідоцтва, зможе повернутись у професію лише через три роки; 3) у справах не будуть призначатись арбітражні керуючі, які самі знаходяться в процедурах неплатоспроможності та ще три роки поспіль. Тривале зупинення діяльності арбітражного керуючого стало підставою для його відсторонення у справі; 4) запроваджено, що одночасно з відстороненням суд має одразу призначати в справу нового арбітражного керуючого.
8. Багатостраждальна частина 1 статті 34 Кодексу нарешті відновила зрозумілу редакцію щодо можливих ініціаторів процедур банкрутства. До того ж Боржника звільнили від необхідності подавати довідку органів приватизації та протокол конференції працівників, а кредитора (як ініціативного, так і будь-якого) зобов’язали при подачі заяви до суду декларувати свою (не)заінтересованість до боржника.
9. Частина 6 статті 34 втратила визначення терміну «загрози неплатоспроможності», але з іншого боку отримала більш чіткі умови контролю за доброчесністю органів управління боржника. Вказані зміни ґрунтуються на наявній судовій практики, яка після набрання чинності цього закону не потребуватиме значних змін.
10. Був зроблений перший крок (сподіваюсь дочекатись наступних) у встановленні наслідків непередачі розпоряднику майна документації, печатки та активів відстороненим керівником – посадовцям пригрозили відповідальністю за збитки (як кажуть – «хоч щось»).
11. Вирішений один з конфліктів між мораторієм в банкрутстві та виконавчим провадженням. З моменту оприлюднення інформації про продаж заставного майна на нього не буде розповсюджуватись мораторій та воно може бути продано. Це стосується як процедур банкрутства, так й неплатоспроможності.
12. Був знайдений компроміс в питанні, яке тривалий час виступало тригером для банківської спільноти, – припинення мораторію після спливу 170 днів. Тепер мораторій буде автоматично припинятись за цим строком, якщо суд за певних умов не продовжить його за клопотанням інших учасників справи. Це також стосується як процедур банкрутства, так й неплатоспроможності.
13. Відомості про заінтересованість кредитора має бути визначена судом в ухвалі за результатами попереднього засідання, при чому такий кредитор матиме лише право дорадчого голосу на зборах (комітеті) кредиторів.
14. Положення про проведення зборів (комітету) кредиторів шляхом відеоконференції або шляхом опитування перенесені до основного тексту КУзПБ. Увага! Кількість голосів на зборах (комітеті) кредиторів рахуються БЕЗ пропорційної кратності одній тисячі гривень, а безпосередньо дорівнюють сумі вимог. Обов’язковим додатком протоколу визначений реєстр вимог на дату проведення засідання.
15. Постанова про визнання боржника банкрутом (нарешті!) визначена безпосередньою підставою для скасування арештів та обмежень (крім кримінальних) щодо майна боржника та вчинення відповідних реєстраційних дій. Це також стосується як процедур банкрутства, так й неплатоспроможності.
16. Передбачена можливість відчуження прав користування майном в ліквідаційній процедурі, що дає змогу включати до ліквідаційної маси права оренди у визначених законом випадках.
17. Скорегована перша черга задоволення вимог, в яку внесені визначені вимоги, пов’язані з процедурою превентивної реструктуризації, а також обмежені певні витрати, серед яких (як я розумію) судовий збір «запізнілих» кредиторів.
18. Дуже важливими є зміни до порядку продажу майна в процедурах банкрутства. Наявність арештів та обмежень (крім кримінальних) щодо майна банкрута тепер не буде перепоною для його продажу за умови зазначення про це в оголошенні. Були безпосередньо визначені розміри гарантійного внеску (10 % або 20% початкової ціни) для проведення аукціону. У разі відмови переможця аукціону від придбання майна, переможцем визнається наступний учасник, а у разі і його відмови – аукціон не відбувся. Також визначені випадки відмови переможця від придбання майна.

Друга частина змін, передбачених новим законом – це зміни у законодавстві, пов’язаному зі сферою банкрутства.

1. В Господарсько-процесуальному кодексі України, крім косметичних змін (в необхідних статтях до банкрутства додали неплатоспроможність), замінили санацію превентивною реструктуризацією, прибрали зайві обмеження щодо спорів, які підвідомчі господарському суду в процедурах банкрутства, а також передбачили випадки накладення арешту на майно в процедурах банкрутства.
2. Цивільно-процесуальний кодекс України доповнили забороною накладати арешт на майно боржника після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
3. В Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачили, що наявність в ЄРБ боржника в банкрутстві (неплатоспроможності) та продаж майна згідно з КУзПБ не буде підставою для відмови в реєстраційних діях. Нарешті! Арбітражних керуючих включили до списку посадовців, які можуть мати безпосередній доступ по Державного реєстру прав щодо нерухомого майна. Далі – справа за Кабміном для внесення відповідних змін до відповідного порядку.
4. Зміни термінології «санації до відкриття провадження у справі про банкрутство» на «превентивну реструктуризацію» врахували в тексті Законів України «Про судовий збір», «Про виконавче провадження» (з невеликим корегуванням відповідних норм), «Про фінансову реструктуризацію» (де також прибрали положення про особливості досудової санації і застарілі норми щодо зупинення банкрутства) та в Законах України «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки» та «Про акціонерні товариства» (де також врегулювали питання емісії акцій під час процедури судової санації та превентивної реструктуризації).

Ознайомившись із прийнятими змінами, я був приємно здивований виваженістю багатьох із них, хоча безумовно, відчуваються наслідки боротьби інтересів не лише стейкхолдерів сфери банкрутства, а загальної свідомості нашого суспільства та його найкращих представників у законотворчому органі.

Зокрема, є час для вивчення та врахування внесених змін у нашій роботі.

Успіхів, колеги!

Лихопьок Денис, арбітражний керуючий, член Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих