“Хороші російські олігархи”: реальні донати для ЗСУ чи порятунок капіталів від санкцій?

Редакция
13 января 2023, 13:55
75305 минут читать

Цей матеріал також доступний українською

Російський олігарх Анатолій Локтіонов справді хоче допомогти Україні чи боїться санкцій ЄС…

  • Ссылка скопированаlink copied

Днями Міністерство юстиції звернулося до Вищого антикорупційного суду з позовом про конфіскацію активів російського олігарха Олега Дерипаски в Україні. Під відчуження підпадають крупні, місцями бюджетоутворюючі підприємства: Миколаївський глиноземний завод; Глухівський кар’єр кварцитів; Хустський та Жежелівський кар’єри; Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат тощо.

За словами заступниці міністра юстиції Ірини Мудрої, до російського олігарха були застосовані такі заходи через інформацію про те, що його група металургійних підприємств «Об’єднана компанія «Русал» постачає алюмінієву продукцію російським підприємствам оборонного комплексу, які безпосередньо здійснюють розробку, виробництво і постачання для потреб збройних сил РФ військової техніки, зброї та боєприпасів. При цьому частину алюмінієвої продукції виготовляють із сировини українського походження, а саме виробництва ТОВ «Миколаївський глиноземний завод». Втім, зробили це на 11-й місяць повномасштабної війни проти України та вже після того, як проти Дерипаски запровадили відповідні санкції США, Євросоюз, Велика Британія, Швейцарія, Австралія та Нова Зеландія. Але головне, аби довели до логічного завершення – справжньої конфіскації до державної скарбниці України.

Водночас, нагадаємо, що разом з Дерипаскою війну в Україні підтримують:

  • екс-голова ради директорів банку «Росія» та один з ініціаторів створення російської «Національної медіа групи» Юрій Ковальчук (за даними журналу The Wallstreet journal переконував путіна розпочати повномасштабну війну проти України);
  • трейдер-мільярдер Геннадій Тимченко (отримав від російського президента ліцензію на експорт нафти, аби допомогти петербурзькому нафтотрейдеру. Також Тимченко є співзасновником швейцарського торгівельного дому GunvorGroup, що експортує російську нафту на мільярди доларів);
  • Роман Абрамович, який тісно пов’язаний с Кремлем, за що і потрапив під санкції ЄС та Канади, та багато інших.

З іншої сторони дедалі більше російських олігархів починають дистанціюватися від керманича РФ, заявляють, що нібито не хочуть мати нічого спільного з “московським старцем” – і подають позови до Суду ЄС, оскільки вважають європейські санкції несправедливим баченням їх близькості до диктатора. Деякі з них, окрім заяв, навіть готові надавати фінансову та іншу допомогу Україні у її війні з РФ. Зокрема, віце-президент «Роснафти» Анатолій Локтіонов зробив пожертву на бойові ракети ЗСУ. Фактично донат був зроблений з коштів самої Роснафти. Тобто своїх грошей олігарх навіть не витрачав, а просто перекинув з російської державної компанії.

На сайті Revengefor можна віднайти навіть фото «подарунку» з написом «Смерть российским оккупантам. Анатолий Локтионов. Лондон».

Що означає цей широкий жест: щире бажання перемоги Україні чи звичайне намагання врятуватися від санкцій ЄС і США та спроба зберегти свої активи від репарацій?

Разовість “акції допомоги” вказує якраз на останнє. Адже Локтіонов міг насправді значно більше підтримати українців, надавши не декілька ракет, а, наприклад, прихистивши українських біженців в своєму величезному маєтку в Женеві. Хоча б в тому, який за даними видання «Муніципальний сканер» знаходиться на Route de La-Capite, 140.

У будинках російських олігархів можна було би помістити сотні наших біженців, або продати цю нерухомість і віддати кошти на користь людей, що втратили домівки під час російської агресії проти України. А не робити ці подачки. Ця допомога була б і значно масовішою та значущою. А розголос, яким супроводжувався донат Локтіонова ЗСУ, підтверджує його бажання зробити піар на допомозі, аніж справді надати підтримку українцям.

Раніше ідею пожертвування за зняття санкцій проти російських олігархів запропонував Михайло Фрідман, запропонувавши націоналізувати свій головний актив в Україні АКБ «Альфа банк» (нині Сенс-Банк). Втім було одне величезне АЛЕ. Актив потребував докапіталізації в один мільярд доларів. Так пропозиція більше схожа на бажання позбутися «хворого» активу, аніж справді допомогти. Адже він не запропонував свій інший актив, яким Альфа-груп володіє через компанію VEON, – оператора мобільного зв’язку Київстар. Що знову ж таки, було б корисніше для українців та нашої економіки, аніж Альфа-банк, що в результаті нападу Росії на Україну суттєво наблизився до банкрутства.

Не виключено, що деякі з менш пов’язаних з путіним осіб і справді щиро бажають допомогти Україні у війні проти окупанта. Втім, така допомога якщо й надходить, то здебільшого анонімно й без зайвого розголосу. Вбачається очевидним, що Міністерству оборони України доцільно створити щось на кшталт Спеціального фонду допомоги Збройним Силам України від російських олігархів, які наважилися підтримати Україну. Тим більше, що за словами голови фракції “Слуга народу” у Верховній Раді Давида Арахамії, міжнародні партнери нашої країни вже пропонували створити «фонд покаяння» для російських олігархів, тобто легальну процедуру виходу з-під санкцій шляхом передачі грошей на відбудову України. «Можливо, вона (процедура – ред.) буде працювати з тими бізнесменами, які мають громадянство РФ, але весь їхній бізнес перебуває в інших країнах. Фактично від санкцій страждає не російський бюджет, а, наприклад, британський. Якщо такий бізнесмен готовий віддати на відновлення України певну суму, то я ставлюся до цього толерантно. Якщо мова про бізнесменів, які сплачують податки в Росії й тим самим фінансують війну в Україні, то я проти», – пояснював депутат свою тезу.

В Міністерстві оборони України з приводу “російських” донатів на ЗСУ ніяких упереджень немає. Взагалі, виходячи з їх відповіді на інформаційний запит одного зі ЗМІ, їм все одно, хто надаватиме допомогу Збройним Силам. Адже за твердженням Департаменту фінансів МОУ, питання щодо осіб, які перераховують гроші на оборону, не належить до їх компетенції.

Народний депутат, радник голови Офісу Президента України Олександр Качура вважає, що «єдиний «донат», який можуть зробити російські олігархи, – це добровільно, без додаткових для себе витрат на адвокатів передати майно, яке все-одно буде конфісковане і передане Україні у вигляді репарацій».

«Якщо російські олігархи хочуть допомогти Україні та ЗСУ, то хай краще фінансують протестні рухи для знесення режиму путіна в середині РФ. Ми й без їх кривавих грошей впораємося з перемогою», – зазначив він.

На думку ж народного депутата України Антона Яценка, Україна не повинна мати жодних стосунків з так званими російськими олігархами. «Я вважаю, що все їх майно в Україні має бути конфісковане і піти на потреби фронту, на потреби відновлення України, жодних торгів із злочинцями бути не може. Ии не повинні показувати усьому цивілізованому світу, що ми торгуємо державою»,- зазначив він. Антон Яценко також додав, що має чітку позицію: «Є агресор, і ми повинні звільнити всі кордони в межах 1991 року, росія має заплатити репарації, а все майно росіян, яке не лише в Україні, а і за кордоном, має бути конфісковане і направлене на потреби України. Тобто йдеться не лише про майно Росії як держави, а так само і про майно всіх бізнесменів і росіян за кордоном. Якщо російський олігарх каже, що давайте я дам гроші Україні, а ви не чіпайте мої активи, я вважаю це політично неправильним. Неправильно це й з точки зору суспільства, та тих, хто постраждав або загинув за Україну». Депутат також додав, що «ці, так звані добровільні внески від російських олігархів – лише намагання відкупитися від конфіскації майна».

Ось і виходить, що добрі (на перший погляд) помисли мають зовсім інший підтекст. Особи, що були максимально наближені до російського президента володимира путіна, намагаються всіма способами уникнути санкцій та арешту майна з боку України, ЄС і США.

І кінцевою метою в цьому серіалі «російський олігарх допомагає Україні» є тільки одне бажання – врятувати бізнес та\або втекти від санкцій. А всі ці “красиві” пожертви – звичайне лицемірство заради досягнення особистої мети. І не більше.

Євген ПУСТОВОЙТ

Не пропустите важное!
Подписывайтесь и получайте дайжест новостей

Ежедневно или еженедельно – выбираете вы!

Присоединяйтесь к профессиональному сообществу borg.expert

Материалы по теме

Розслідування

Статьи • БОРГ-review
Можна припустити, що саме обізнаність М.Рудика про «поліграфічну» складову діяльності ТСЦ, дозволяє йому досі перебувати на посаді

Розслідування

Статьи • БОРГ-review
Виникає дуже серйозне питання до МОНУ - яким чином воно відстоює інтереси студентів та науково-педагогічних працівників?

Розслідування

Статьи • БОРГ-review
Директору Інституту інноваційної освіти КНУБА О.Петроченку доводиться відстоювати право на свою роботу та посаду

Розслідування

Статьи • БОРГ-review
Є підстави вважати, що в АРМА може багато років функціонувати корупційна схема з вимивання на користь приватних осіб грошей, які мали стати доходами Держбюджету

Расследования

Статьи • БОРГ-review
Как известно, сейчас в Украине существует несколько нормативных актов и процедур санкций, конфискации и национализации имущества агрессора

Розслідування

Статьи • БОРГ-review
Чи потрібен нам ще один керівник АРМА, залежний від Офісу Президента?