Ми плануємо продовжувати інвестувати значні кошти в Україну, – Джон Паттон (Argentem Creek Partners)

Ось вже декілька місяців, як спір між американським хедж-фондом Argentem Creek Partners (ACP) та компанією GNT Group з приводу зернового терміналу в Одесі не сходить зі шпальт провідних видань України та світу. Сторони доводять свої правоту не лише в ЗМІ, але й у залах судових засідань.

Якими є переспективи цієї справи та чи вплине це на інвестиційний клімат нашої держави — у розмові з Джоном Паттоном, регіональним керівником Argentem Creek Partners.

• Джоне, про конфлікт між Argentem Creek Partners та GNT Group вже третій місяць пишуть ЗМІ, як в Україні, так і за кордоном. Вашу компанію звинувачують у рейдерських діях, тому що зерновий термінал GNT Group став цінним активом…

Цей аргумент висунув Душан Деніч, колишній фінансовий директор GNT Group. Це і нелогічно, і абсолютно невірно.

По-перше, несанкціонована ліквідація запасів зерна та насіння соняшника знищила практично весь оборотний капітал компанії, зробивши бізнес значно менш цінним. Argentem Creek Partners та інший кредитор, Innovatus, почали примусове стягнення щодо GNT Group лише після того, як Група не змогла нам пояснити, куди поділися запаси (включаючи активи, передані в заставу Innovatus), вартістю понад 130 мільйонів доларів США.

По-друге, повна неспроможність пана Деніча та власників надати будь-яку підтверджуючу інформацію про те, що сталося з товарно-матеріальними запасами, або будь-яку фінансову інформацію (останній аудит проводився лише за 2020 рік), означало, що у нас не було іншого вибору, окрім як розпочати примусові дії та взяти компанію під контроль.

Також важливо зазначити, що GNT Group не виконує свої боргові зобов’язання принаймні з середини 2021 року.

Ми розпочали примусові заходи лише після неодноразових запитів на GNT щодо несанкціонованої ліквідації запасів, що були у заставі. Але нам не вдалося отримати жодної інформації. Інтереси Argentem полягають у захисті своїх прав як інвесторів і принесенні цінності місцевій економіці шляхом забезпечення належного корпоративного управління.

• Власники GNT Group заявили, що вони готові повернути гроші – чи це автомаично закінчить конфлікт?

Якщо вони сплатять свої борги повністю, тоді заходи в рамках примусового стягнення, звичайно, закінчаться. Ми готові реструктуризувати борги групи, але лише тоді, коли в групі буде повна прозорість і надійна фінансова звітність. GNT Group неодноразово відмовлялася відповідати на ключові питання щодо діяльності та балансу компанії, а також про місцезнаходження величезної кількості зерна, яке було утилізовано без пояснення причин. Вони мали багато можливостей надати нам цю інформацію, у тому числі, одразу після початку примусових дій – нічого нам не надходило. Без цієї інформації їхні подальші обіцянки ненадійні. GNT Group відмовилася від проведення фінансової перевірки авторитетною міжнародною фірмою у 2021 або 2022 роках. Ми все ще очікуємо на повну та перевірену інформацію про управлінську звітність компанії за 2022 рік і про те, де, кому та за якою ціною GNT продала свої запаси у 2022 році. Це необхідні передумови для будь-яких переговорів і вони були неодноразово доведені до відома власників GNT, які продовжують відмовлятися від прозорої взаємодії. Крім того, з початку примусових дій, виходячи з публічних записів, доступних на Кіпрі та в Україні, імовірно, що Душан Деніч передав цінні активи GNT Group організації, яка належить йому, від імені Грози та Науменка у Швейцарії – це, на жаль, не означає, що вони хочуть погасити борг. Скоріше, навпаки. Їхні дії свідчать зовсім про інше.

Цікаво, що колишній фінансовий директор GNT Group Душан Деніч стверджував у ЗМІ, що вони хочуть знайти дружнє рішення, однак ми не бачили жодних кроків, щоб відповісти на будь-яке з наших запитань або провести інвентаризацію чи запровадити будь-який ступінь прозорості щодо того, що сталося в GNT Group з 2021 року.

• Гроза та Науменко нещодавно оголосили в українських ЗМІ, що на Кіпрі забезпечено судову заборону. Ви можете пояснити, що там сталося?

Через заяву про тимчасовий запобіжний захід ex parte – тобто вони отримали її таємно без відповіді наших юристів, Гроза та Науменко намагалися скасувати призначення нашого директора в групі. Однак кіпрський суд відхилив це, натомість видавши лише обмежений наказ, фактично перешкодивши Argentem вжити заходів щодо продажу терміналу. ACP насправді не прагне продати термінал. Наші наміри плягають у захисті своєї позиції у світлі дій, вжитих директорами, призначеними Грозою, Науменком та GNT, і також – наші наміри полягають у забезпеченні безперервної роботи терміналу. Кіпрське судове рішення не заважає Argentem продовжувати ці кроки. На нашу думку, позов, поданий до кіпрського суду, ґрунтувався на неправильному поясненні намірів Argentem та причин, з яких ми розпочали примусові дії. Ми впевнені, що це рішення буде оскаржене, коли ми зможемо представити свої заперечення кіпрському суду. Ми стурбовані тим, що заява Грози та Науменка в ЗМІ просто викличе зайве хвилювання серед персоналу терміналу.

• Чим GNT Group відрізняється від інших постраждалих від війни українських компаній, які досягли домовленостей або залучають своїх кредиторів до реструктуризації боргу?

Знову ж таки, ми бачили, що цей аргумент наводять колишні власники компанії. Зокрема, вони провели порівняння з «Нібулоном» чи «Кернелом», які боролися з погашенням боргів, які виникли безпосередньо через війну. Ці приклади взагалі некоректно порівнювати. Це – принципово різні речі.

GNT Group вперше не змогла вчасно погасити кредит ще у червні 2021 року – задовго до війни. ACP і Innovatus надали GNT Group низку відтермінувань погашення боргу ще до початку повномасштабного російського вторгнення 24 лютого 2022 року та були готові зробити відтермінування і в майбутньому.

З початком війни ми пропонували їм відстрочити виплату кредиту, але тільки за умови, що ми матимемо ту ж інформацію щодо фінансового стану компанії, що і власники. Однак GNT Group відмовилася надати будь-яку значущу інформацію про фінансовий стан і те, що сталося з товарними запасами у 2022 році. Як ми можемо продовжити терміни платежу компанії, яка не надає жодних достовірних операційних даних і постійно перебуває в дефолті? GNT Group неодноразово стверджувала, що вона не в змозі сплатити навіть відсотки за своїми боргами, оскільки їй необхідно підтримувати дуже значні запаси, щоб продовжувати працювати. Як інвестори в Україну, ми прагнемо перетворити термінал в Одесі на прозорий і надійний бізнес, який приносить цінність місцевій економіці та ефективно відіграє свою важливу роль у зерновому коридорі.

• Чи повідомила GNT Group своїх кредиторів перед тим, як прийняти рішення про продаж запасів?

Ні. GNT вирішила не запитувати у своїх кредиторів будь-яких схвалень перед прийняттям рішень, які включали відчуження застави, яка їм не належала. Вони також не повідомили раду директорів до прийняття ними рішення (рада дізналася про це лише через багато місяців потому). Це суттєво вплинуло на кредиторів – ACP та Innovatus. Насправді, вони оголосили про утилізацію лише в серпні, незважаючи на те, що вона фактично відбулася у травні. Ми дали GNT Group майже шість місяців, щоб надати будь-яку перевірену інформацію, але вони нічого не зробили. У результаті ми були змушені захищати свої інвестиції.

• Ваші примусові дії загрожують зерновому коридору?

Абсолютно ні. Ми бачили кілька заяв у ЗМІ, остання з яких була поширена Душаном Денічем минулого тижня. Зерно, яке залишає Одеський порт, стало критичним аспектом переговорів між Україною, Росією та світовими лідерами через його значення для глобальної продовольчої безпеки. Чорноморська зернова ініціатива, що дозволяє відновити експорт українського зерна, ще більше привертає увагу до важливості цілісності терміналу, особливо для міжнародної спільноти.

ACP має намір перетворити цей бізнес на прозорий міжнародний термінал з чітким управлінням. Ми та наші партнери працюватимемо не покладаючи рук, щоб забезпечити повноцінну роботу цього зернового терміналу та підтримку зернового коридору.

Загалом, ACP має конкретні плани продовжувати інвестувати значні ресурси та кошти в Україну, навіть під час воєнного стану, а також у період віновлення країни.

• Чому в Україні ви почали процедуру банкрутства?

Рішення подати заяву про банкрутство було прийнято після того, як GNT не виплатила своїм кредиторам, а також розслідування несанкціонованої ліквідації майже 400 тисяч тонн зерна та насіння соняшнику на суму приблизно 130 мільйонів доларів США.

Буде призначено арбітражного керуючого, якому буде доручено забезпечити відсутність збоїв у роботі терміналу під час провадження. Ця комплексна реорганізація є найкращим способом захистити робочі місця співробітників і оперативну роботу терміналу, гарантуючи, що він відіграє важливу роль у Чорноморській зерновій ініціативі. Кінцевим результатом цього процесу буде відновлення прозорої та надійної ділової практики на терміналі в Одесі, щоб він міг сприяти місцевій економіці.

• Чи вплинуть ваші примусові дії на працівників GNT Group?

Ми підтверджуємо захист та стабільність для працівників GNT Group протягом усього періоду примусових дій та після нього. Ми тверді у цій позиції, незважаючи на непотрібне та цинічне нагнітання страху колишнім керівництвом компанії.

Розмовляв Сергій Козлов