Лутц Кінкель: «Захищаємо журналістів у час війни»

Редакция
31 августа 2023, 17:43
15247 минут читать

Цей матеріал також доступний українською

Преса нерідко виконує свої професійні обов’язки в небезпечних умовах, а в час війни працює ще й у смертельній небезпеці

  • Ссылка скопированаlink copied

Міжнародна некомерційна організація зі штаб-квартирою в Німеччині допомагає українській пресі, що працює в найгарячішій точці світу.

Розпалена в центрі Європи війна принесла горе й нещастя мільйонам людей. Народ України зазнав геноциду, вчиненого сусідньою державою-терористом. У боях гинуть оборонці рідної землі, на тимчасово окупованих територіях і в тилу страждає цивільне населення. Потрапляють до списків жертв і ті, кого називають «солдатами правди» – журналісти.

З вогненної весни-2022 читачі вебсайту Національної спілки журналістів України (НСЖУ) стали частіше помічати в публікаціях абревіатуру ECPMF (англ. – European Centre for Press and Media Freedom). Як зазначає членкиня виконкому цього Європейського центру свободи преси та ЗМІ, громадсько-політична діячка, яка тривалий час була депутаткою Європарламенту, режисерка-документалістка Ребекка Гармс, письменники й журналісти захищають країну та культуру своїм пером. «Вони ведуть репортажі з фронту, пишуть про вигнання й повернення, про руйнування та відбудову, розповідають про великих і маленьких людей, про життя без електрики й опалення, про допомогу задля самодопомоги й про те, як під час війни люди впадають у відчай, але підтримують одне одного, і про те, як вони співають пісні проти війни у своїх сховищах і підвалах», – написала Ребекка Гармс, закликавши допомагати українським журналістам.

Я мав змогу особисто спілкуватися з німецькою колегою на міжнародній конференції у Братиславі (Словаччина) й обмінятися думками. Вона добре обізнана із ситуацією, приїздила до Києва й відвідувала НСЖУ. Знає, що серед журналістів немало тих, хто пішов у військо захищати свою країну. Вона каже: якщо журналісти не воюють на фронті, вони й далі працюють. Вони пишуть, перебуваючи й на окупованих територіях. «Багато хто з них документує для цього воєнні злочини, – зазначає пані Гармс у своїй публікації на вебсайті ECPMF. – Часто саме журналісти першими потрапляють у визволені населені пункти або на місця воєнних злочинів. Багато хто з них навчилися за цей час записувати свідчення як докази для суду… Завдання українських журналістів полягає також у тому, щоб російське керівництво та його поплічники відповіли перед спеціальним міжнародним трибуналом за цю злочинну війну й незліченні злодіяння».

Преса нерідко виконує свої професійні обов’язки в небезпечних умовах, а в час війни працює ще й у смертельній небезпеці. Репортери показують світу звірства окупантів, викривають пропагандистів рашизму. Майстри пера й мікрофона доносять світові правду про те, як українці дають відсіч ворогові, як агресор намагається нищити національну культуру й саму ідентичність волелюбного народу. Тому і ЗМІ, і їхні представники в час війни – це, як вважають рашистські загарбники, їхня воєнна ціль.

Згадаймо спробу знищення Київської телевежі 1 березня 2022 року. Той ракетний обстріл забрав життя Євгена Сакуна – українського фотокореспондента видання «LIVE» і кореспондента EFE. Далі були непоправні втрати на Київщині, Донеччині, Луганщині… Це, зокрема, загублені життя іноземних і українських медійників (Брент Рено, Максим Левін, Фредерік Леклерк-Імхофф, Арман Солдін…), і тяжкі травми та поранення журналістів, і їхні зруйновані домівки, і розграбоване окупантами майно редакцій та знищена репортерська техніка…

Заходи в Приштині з нагоди Дня незалежності України

Гаряча весна-2022 спонукала ECPMF – об’єднання, засноване 2015 року в Лейпцигу – започаткувати в партнерстві з Європейською федерацією журналістів, Асоціацією журналістів Косова та урядом цієї балканської країни унікальну програму підтримки українських медійників «Journalists-in-Residence Kosovo». Ініціативу, до речі, виявили саме косовари. Нині цей проєкт називають серед найкращих програм для творчих людей, яких війна змусила виїхати на певний час за кордон для подальшої активної діяльності в інформаційній сфері. Отож дистанційна робота, перебування в безпечних умовах під захистом міжнародного права – це насамперед можливість залишатися в професії тим медійникам, які потребують цієї корпоративної підтримки.

Відколи на сайті НСЖУ стала частіше з’являтися абревіатура ECPMF, творча спілка рекомендувала в програму майже два десятки людей з різних регіонів країни та з Києва. Журналісти готують публікації переважно для українських ЗМІ. Так, приміром, статті Людмили Мех вмістили видання «Голос України», «Профспілкові вісті», сайти НСЖУ й ВБФ «Журналістська ініціатива». Публікація переможниці в творчому конкурсі НСЖУ «Інформаційна передова-2022» Марини Животкової (вона виїхала до Косова з тимчасово окупованої частини Луганщини) передрукована в спецвипуску газети «Ми з України!». Киянка Ольга Сметанська дистанційно працює для видання «Факти і коментарі», готує інтерв’ю з відомими у світі людьми. Творчі доробки учасників проєкту є на сайтах МІА «Вектор ньюз», Укрінформу та низки регіональних онлайнових ЗМІ.

Спецвипуск газети НСЖУ передано керівникові ECPMF

Основу групи українських медійників у Косові становлять творчі особистості з різних куточків держави. Серед них – заслужені журналісти України, активні громадські діячі НСЖУ і фонду «Журналістська ініціатива». Є професіонали з великим досвідом роботи в редакціях регіональних ЗМІ, блогери, фрилансери, дописувачі в соцмережах.

У листопаді 2022-го балканські країни й, зокрема, Республіку Косово відвідав генеральний секретар Європейської федерації журналістів Рікардо Гутьєррес. Він зустрівся з українськими учасниками проєкту. На тій зустрічі автор цих рядків зазначив, що його колеги використовують надану можливість для активної роботи на інформаційному фронті, готують публікації для своїх редакцій, беруть участь у спілкуванні наживо з телеглядачами в Косові. Очільник ЄФЖ наголосив на важливості професійної солідарності й висловив задоволення розвитком співпраці з НСЖУ (йдеться, зокрема, про створення в Україні центрів журналістської солідарності в низці областей). Рікардо Гутьєррес зауважив, що втілена в Косові програма професійного захисту корисна як для Києва, так і для Приштини.

А в серпні 2023 року завітав до столиці Косова керівний директор ECPMF доктор Лутц Кінкель. Організація, яку він очолює, має бачення суспільства, в якому «свобода ЗМІ дає змогу вести відкритий діалог і кожний може шукати, діставати та поширювати інформацію». Центр діє на основі Європейської хартії свободи преси та Хартії ЄС про основні права. «Місія центру – просувати, зберігати та захищати свободу ЗМІ, – каже доктор Кінкель. – Ми робимо це за таким принципом: відстежуємо порушення проти свободи преси й медіа, надаємо практичну підтримку журналістам та залучаємо різні зацікавлені сторони. Поле діяльності – уся Європа».

А в час війни, можна додати до слів керівника центру, програма професійної підтримки й захисту українських журналістів – одна з найбільш важливих. Показово, що Лутц Кінкель відвідав Приштину саме в час відзначення Дня незалежності України. Це слушний привід зустрітися як з учасниками програми – медійниками з держави синьо-жовтого прапора, так і з першими особами органів влади Косова (уряд цієї держави фінансує проєкт), а також із німецькими та іншими іноземними дипломатами на Балканах.

Доктор Кінкель має чималий досвід практичної журналістики, керівної роботи та глибокі фахові знання. Він працював у німецькій пресі понад два десятиліття: був редактором «Spiegel-Online» и tagesschau.de, згодом очолив онлайн-редакцію журналу «Stern» у Берліні. У Гамбурзькому університеті здобув ступінь магістра, вивчав історію, політику, економіку, викладає журналістику в гамбурзькій Академії публіцистики.

Посол Німеччини Йорн Роде (зліва), Флютура Кусарі та Лутц Кінкель

У його команді, яка організаційно забезпечує розвиток програми «Journalists-in-Residence Kosovo» – старший юрисконсульт Флютура Кусарі, яка живе в Приштині. До Косова пан Кінкель прибув із Сергієм Медведєвим, уродженцем Естонії, нині координатором проєктів для українців. Пишу «проєктів», бо успішно втілено в життя програму ECPMF «Голоси України», якою надано фінансову й технічну підтримку українським журналістам, що працюють у зонах бойових дій. Це були стипендії, професійна підготовка, гранти на заміну пошкодженого чи втраченого обладнання тощо. До програми увійшла й груднева конференція «Re:Cover» у Братиславі, яка зібрала понад 200 журналістів з України та інших держав.

На конференції колеги вели мову про те, як війна змінила їхню роботу та якою буде в майбутньому медіаландшафт в Україні. Учасники стипендіальної програми також мали доступ до професійної підготовки з цифрової безпеки, психологічної стійкості під час війни та протидії дезінформації. Цієї осені ECPMF з партнерами планує провести ще одну міжнародну конференцію в польському Кракові. Там фокус уваги учасників передбачається зосередити на впливі повномасштабного вторгнення на український медіаландшафт (на висвітлення війни, документування воєнних злочинів, фізичну та психологічну безпеку тощо). Конференція покликана об’єднати журналістів і медіаекспертів, які вестимуть діалог про те, як війна змінює журналістику.

Глава уряду Косова Альбін Курті на зустрічі з керівництвом ECPMF

У тісному контакті з німецькими партнерами перебуває голова правління Асоціації журналістів Косова (AGK), професійний телевізійник Джемайль Реджа. Цьогоріч він відвідав Україну в дні роковин початку великомасштабної війни. Зробив серію репортажів для європейських ЗМІ. А його документальний фільм про міжнародну програму «Journalists-in-Residence Kosovo» переглянули 25 серпня в кінотеатрі «Армата» в Приштині сотні глядачів, серед яких були президентка Косова Вйоса Османі, чинні й колишні лідери країни, іноземні посли, працівники преси. Джемайль Реджа в лютому зустрічався в Києві з головою Національної спілки журналістів України Сергієм Томіленком, першою секретарем НСЖУ Ліною Кущ та іншими представниками партнерської організації, яка дає рекомендації до участі в програми. Крім українців, до речі, в Косові надано прихисток також п’ятьом колегам з Афганістану, яким на батьківщині загрожує небезпека через їхню професійну діяльність.

Голова НСЖУ Сергій Томіленко у документальному фільмі Джемайля Реджі

У дні святкування незалежності України з українцями в Приштині зустрілися прем’єр-міністр Альбін Курті, віцепремєрка й очільниця міністерства закордонних справ і діаспори Косова Доніка Гервалла-Шварц, мер столиці Перпарім Рама. Журналісти мали змогу спілкуватися з іноземними дипломатами зі США, ЄС, ФРН, Великої Британії, Японії, Франції, Італії, Нідерландів, Болгарії… Основний висновок, зроблений автором цієї статті зі спілкування в Приштині з керівництвом ECPMF і Республіки Косово такий: європейські партнери не залишать українських журналістів без підтримки.

«Слава Україні!» – це вже не лише популярне вітання в «резиденції» медійників у Косові і не лише фраза, якою закінчують промови друзі Києва. За кордоном ці вистраждані, политі народною кров’ю слова – немовби пароль, сполучений з відомим відзивом «Героям слава!». Цей відзив – умовна відповідь, якою люди доброї волі відрізняють своїх від ворогів.

Сергій Шевченко, м. Приштина (Косово)

Фото автора

Новости по теме

Не пропустите важное!
Подписывайтесь и получайте дайжест новостей

Ежедневно или еженедельно – выбираете вы!

Присоединяйтесь к профессиональному сообществу borg.expert

Материалы по теме

Дослідження

Статьи • БОРГ-review
Серед іншого, Директива спрямована на впровадження механізмів раннього виявлення неплатоспроможності та створення умов для врегулювання заборгованості без використання процедур банкрутства

Дослідження

Статьи • БОРГ-review
Відповідно до Постанови № 380 створено Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій

Дослідження

Статьи • БОРГ-review
Навіть демонтувавши одну антилюдську систему, демократичний світ має бути пильним: історія триває…

Дослідження

Статьи • БОРГ-review
Рекомендуємо надавати інформацію про недобросовісних продавців до територіальних органів Держпродспоживслужби

Дослідження

Статьи • Война с Россией; БОРГ-review
Кожна особа має право звернутись до суду України щодо стягнення майнової шкоди з держави агресора – російської федерації

Дослідження

Статьи • БОРГ-review
До заяви треба додати мінімум один документ, який підтверджує участь у бойових діях.