“Ігри” з прожитковим мінімумом призведуть до падіння зарплат та пенсій

Законотворці взялися за підвищення прожиткового мінімуму.

Відповідний законопроєкт вже ухвалено у першому читанні. В ЗМІ вирішили з’ясувати, на скільки може зрости прожитковий мінімум і як це вплине на розмір пенсій та соціальних виплат.

З 1 липня 2021 року прожитковий мінімум в Україні зріс до 2294 грн. Це загальний показник. Для різних соціально-демографічних груп він інший. Згідно закону про держбюджет, цього року передбачено ще одне підвищення прожиткового мінімуму: з 1 грудня — ще майже на 5% до 2393 грн.

Прожитковий мінімум у 2021 році

Зараз прожитковий мінімум розраховується за певною методикою, а основою для розрахунків служить певний набір продуктів і послуг, якими людина користується в повсякденному житті. Спочатку сенс цього показника був у тому, щоб встановити, на яку мінімально можливу суму можна вижити, і, відповідно, не опускати соціальні виплати нижче цієї планки.

Але це початкове значення прожитковий мінімум втратив уже давно. Наприклад, затверджений набір послуг включає:

• Житлово-комунальні (про субсидії там взагалі не йдеться), до яких відноситься користування централізованим опаленням — 0,129 Гкал на 1 рік на 1 кв. метр опалювальної площі. Для квартири 40 кв. метрів це буде 5,16 Гкал на рік, в цінах Київтеплоенерго — 1654,41 грн x 5,16 ≈ 8537 грн, що вже майже 4 прожиткових мінімуми.
• Транспортні, в які, скажімо, закладено 524 поїздки громадським транспортом на 1 рік. Для Києва — 8 грн квиток в автобусі, за даними КП «Київпастранс», результат за рік — 524×8 = 4192, що майже 2 діючих «прожиткових» мінімумів.
• Побутові, наприклад послуги перукарень, ремонт одягу, взуття, хімчистка; послуги установ культури, освіти, охорони здоров’я, наприклад відвідування театрів, музеїв, придбання книг (в наборі з діючої споживчого кошика — 6 шт. в один рік).

І це тільки частина того, що людина мала б оплатити з мінімально гарантованої державою суми. Очевидно, що задекларована вартість прожиткового мінімуму (2270 грн — місяць; 27240 грн — рік) не може задовольнити такі потреби.

До слова, визначати мінімалку, грунтуючись на згаданому споживчому кошику, ще й незаконно: Окружний адміністративний суд ще три роки тому визнав протиправною постанову, якою затверджено споживчий кошик для розрахунку мінімалки. Оскільки вона «не враховує ні фізіологічних, ні культурно-побутових потреб людини».

Навряд чи відповідає реальним потребам людини і прожитковий мінімум, який Мінсоцполітики називає фактичним: за даними міністерства, орієнтовний фактичний розмір прожиткового мінімуму у цінах червня 2021 в розрахунку на місяць на одну людину становить 4400 грн (з урахуванням суми обов’язкових платежів — 5041 грн).

Іншими словами, прожитковий мінімум став технічної цифрою, позбавленою будь-якого економічного сенсу. А його головне призначення — розрахунок соціальних показників.

Підтягнути розмір офіційного прожиткового мінімуму до реального має законопроєкт № 3515, який 2 червня Верховна Рада ухвалила в першому читанні. Документ змінює методику розрахунку цього показника: його пропонується встановлювати у відсотках до середньої заробітної плати. Причому щорічно відсоток має зростати на 1%.

У 2021 році прожитковий мінімум має скласти не менше 40% середньої зарплати, а до 2030 року — 50%. Тобто, якщо б прожитковий мінімум вже зараз розраховувався за новими правилами, то у травні він би склав 5399,6 грн проти 2189 грн, які було встановлено реально.

Щоправда, при такому підході, якщо середня зарплата по країні буде знижуватись, зменшуватиметься і прожитковий мінімум попри, приміром, зростання цін. Так, скажімо, відбулося у травні: останнього місяця весни середня зарплата, порівнюючи з квітнем, зменшилася. Втім, загалом у річному вимірі цей показник зростає.

Цього року середня зарплата склала:

• січень — 12 337 грн;
• лютий — 12 549 грн;
• березень — 13 612 грн;
• квітень — 13 543 грн;
• травень — 13 499 грн.

Але ймовірність зменшення прожиткового мінімуму — не єдиний недолік запропонованих правил розрахунку і функціонування прожиткової мінімалки.

«На жаль, за красивою назвою законопроєкту лежить нівеляція такого терміну як „прожитковий мінімум“. Це буде величина, яка фігуруватиме у лозунгах влади, але життя людей і їх добробут від цього жодним чином не зміниться», — говорить економічний експерт, ексміністр соціальної політики Павло Розенко.

Проти законопроєкту виступили також профспілки, заявивши, що він є антиконституційним і антисоціальним. «На жаль, ті депутати, які підтримали і проголосували за нього у першому читанні, очевидно, не розібралися у суті, які загрози він несе у собі для людей», — йдеться у повідомленні профспілки працівників освіти і науки.

Що ж не так із законопроєктом?

Фокус в тому, що соціальні виплати, які зараз розраховуються на основі прожиткового мінімуму, буде відв’язано від цього показника. Про це йдеться у п. 5 перехідних прикінцевих положень: «Встановити, що ПМ після набрання чинності цим законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат».

Це означає, що всі соціальні стандарти і надалі встановлюватимуться, виходячи з можливостей бюджету, а не реальних потреб людини.

«Сьогодні від прожиткового мінімуму залежить біля 85 різноманітних видів соціальних допомог, пенсій, стипендій, субсидій і т.д. Після прийняття закону це буде просто піар-величина, фікція, яка не впливатиме на жодну соціальну виплату. Так, розмір прожиткового мінімуму можуть встановити 5, 10 чи навіть 40 тис. грн. А що від цього людям, якщо від цієї величини нічого не буде залежати?», — пояснює суть проблеми Павло Розенко.

Крім того, законопроєкт пропонує уніфікувати прожитковий мінімум для всіх соціальних і демографічних груп населення. «Прожитковий мінімум не може бути для всіх однаковий. Очевидно, що, скажімо, у пенсіонера кошик потреб зовсім інший, ніж у дитини до 6 років. Це різні потреби в харчуванні, споживанні, медичному забезпеченні, в соціальних речах», — акцентує увагу експерт з соціальної політики Андрій Рева.

Зараз для кожної демографічної групи розраховувався окремий розмір прожиткового мінімуму. Найбільший він для дітей віком від 6 до 18 років — 2 510 грн, найменший — для осіб, які втратили працездатність — 1 854 грн.

За новими правила почнуть розраховувати і зарплати бюджетників: їх пропонується прив’язати до мінімального посадового окладу для відповідних категорій. Натомість норму, за якою розмір мінімальної зарплати не може бути нижчим за розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, пропонують вилучити.

«Зараз у працівників є гарантії стосовно заробітних плат. Коли ж виключать прив’язку до прожиткового мінімуму, а зроблять це через якісь посадові оклади і нормативні акти Кабміну, це відкриє шлях до маніпуляцій. Норму можна буде спокійно обходити і в ручному режимі встановлювати все що завгодно», — зазначив Павло Розенко.

Не виключено, що працівники одержуватимуть зарплату навіть нижчу за прожитковий мінімум.

Ще одна новація законопроєкту — відв’язка розміру штрафів, зборів та інших платежів від прожиткового мінімуму. Для їх визначення будуть застосовуватися такі поняття як «розрахункова одиниця» і «штрафна ставка». Щоправда, розмір жодної з них і методика розрахунку не вказані. Передбачається, що ці величини щорічно будуть встановлювати в законі про держбюджет.

Фактично штрафи також залежатимуть від фінансового стану бюджету — чим гірше бюджет, то вищими можуть бути штрафи. Їх граничний розмір залежатиме виключно від волі чиновників.

Експерти звертають увагу, що в законопроєкті немає жодних цифр, розрахунків, розкладок, а найголовніше обгрунтування, що зміниться для пенсіонера, інваліда, працівника бюджетної сфери — тобто для людини, яка отримує кошти залежно від прожиткового мінімуму.

Не зазначено в проєкті закону і прогнозованого впливу на доходи та видатки бюджету. А він буде чималий. Тільки Пенсійний фонд, за розрахунками колишнього міністра соцполітики Андрія Реви, може втратити 1/6 своїх доходів. За його словами, в Україні 10,5 млн осіб застраховані і платять внески до Пенсійного фонду. З них — 4 млн осіб платять внески з мінімальної зарплати, ці ж люди сплачують ПДФО.

В законопроєкті пропонується вилучити з-під оподаткування мінімальну заробітну плату. Тобто прожитковий мінімум згодом повинен стати неоподатковуваним розміром доходу. «Це значить, що 40% — 4 млн осіб — нинішніх платників ЄСВ будуть звільнені від обов’язку сплати у Пенсійний фонд. Якщо помножити цю кількість на мінімальний соціальний внесок у 1320 грн на міс., це буде становити близько 5 млрд. У річному вимірі отримаємо близько 60 млрд грн. Саме таку суму втратить Пенсійний фонд», — порахував Андрій Рева і додав, що при власних доходах ПФУ в 300 млрд грн ця сума — величезний удар.

Усі платежі, які розраховуються залежно від прожиткового мінімуму, а їх нараховується понад 150 — навести складно. Тому нагадаємо про основні.

Індексація зарплати

Оплата праці індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. З 01.07.2021 р. зарплата працівників підлягає індексації у межах 2379 грн.

Пенсія за віком

Мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за наявності страхового стажу у чоловіків — 35 років, у жінок — 30 років. Отже, за зазначених умов мінімальний розмір пенсії за віком з 01.07.2021 р. становитиме 1854 грн.

Аліменти

Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Отже, розмір аліментів з липня 2021 р. не може бути меншим:

• для дітей віком до 6 років — 1006,50 грн (2013 грн x 50%);
• для дітей віком від 6 до 18 років — 1255 грн (2510 грн x 50%).

Допомога по безробіттю

Допомога по безробіттю не може перевищувати 4-кратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином, максимальний розмір допомоги по безробіттю з липня 2021 р. становить 9516 грн (4×2379 грн).

Допомога по вагітності та пологах

Допомога по вагітності та пологах надається у розмірі 100% середньомісячного доходу жінки на місяць. Однак вона не може бути меншою, ніж 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи. Отже, з 01.07.2021 р. мінімальний розмір допомоги по вагітності та пологах — 594,75 грн (25% x 2379 грн), в розрахунку на місяць.

Плата за видачу ліцензії

За видачу ліцензії стягується разова плата у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що діє на день прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, якщо інший розмір плати не встановлений законом. Тому з 1 липня вона складе 2379 грн.

Податкова соціальна пільга

Розмір загальної ПСП, на яку може претендувати кожен працівник, становить 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня — 1135 грн. Для окремих категорій працівників встановлено підвищений розмір ПСП (100%, 150% та 200%).

Судовий збір 2021

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду. Тобто у 2021 році судовий збір розраховуємо від суми 2270 грн.

Автор: Ірина Рибніцька
журналіст