“Укрводшлях” і борги. Як Мінінфраструктури може зупинити річковий транспорт в Україні

21 марта 2021, 13:00
19602 минуты читать

Цей матеріал також доступний українською

Міністерство інфраструктури останнім часом «піариться» на гучних проектах, що мають швидше медійний характер. Але не звертають уваги на серйозну проблему, яка стосується річкового транспорту в Україні

  • Ссылка скопированаlink copied

Після протестів спільноти моряків через корупцію при видачі документів, до протестів готуються лоцмани річкового транспорту, яким не виплачують зарплату, а борги накопичуються. При цьому, експортна перевалка по річці Дніпро може зупинись. І це масштабна проблема, яка контрастує із піаром МІУ на минулорічному ухваленні закону про внутрішній водний транспорт.

Суть цієї проблеми наступна. Роботу внутрішніх водних шляхів в Україні, зокрема функціонування судноплавних шлюзів, забезпечує державне підприємство «Укрводшлях». У цьому підприємстві працює 508 осіб, зокрема лоцманів, що мають виконувати проводку річкових суден. Бюджет «Укрводшляху» також відносно невеликий – усього 91 мільйон гривень (за фінпланом на 2021 рік). Левова частина із цієї суми – 44 мільйони гривень – закладена на зарплати працівникам та перерахування ЄСВ в бюджет.

Також важливий нюанс – оскільки «Укрводшлях» – не комерційне підприємство, а установа, що обслуговує критичну інфраструктуру держави, відповідно – «Укроводшлях» прямо залежить від стабільності фінансування із державного бюджету. А забезпечувати стабільність фінансування, у свою чергу, має Мінінфраструктури, якому напряму підпорядкований «Укрводшлях».

Є теорія: на 2021 рік керівництво державного підприємства «Укрводшлях» просило МІУ надати 146 мільйонів додаткового фінансування, аби провести хоча б дрібні ремонти на судноплавних шлюзах.

Шлюзи – це стратегічні об’єкти, діяльність яких (електроенергію та ін.) необхідно забезпечувати. І якщо буде якийсь збій, вчасно не виконаний ремонт, може статися катастрофа. Наприклад, різниця між Київським та Херсонським каскадом Дніпра – понад 100 метрів. Якщо щось станеться зі шлюзом, масштаби наслідків важко уявити.

А є практика: на даний момент, «Укрводшлях» по факту не має грошей. Тому лоцмани-працівники цього підприємства уже декілька місяців не отримують зарплату, фактично не мають засобів до існування, тому – відмовились працювати і готові протестувати. Особливо гострою ця ситуація є в Херсонській області.

І тут справа не лише в загостренні соціальної обстановки в чутливому для нашої держави регіоні.

За існуючою нормативною базою, лоцмани «Укрводшляху» мають виконувати проводку усіх суден через судноплавні шлюзи, і це логічно: шлюзи, як я вже казав, стратегічна для держави інфраструктура, тому й обслуговувати їх мають виключно лоцмани держустанов.

По факту – лоцмани «Укрводшляху» виконували переважно проводку по Дніпру та шлюзам іноземних суховантажів: охопити усі понад 10 тисяч рейсів на внутрішніх водних шляхах – держава не має необхідної кількості персоналу.

А тепер виходить так: лоцмани «Укрводшляху» не отримують заплату, справедливо відмовляються працювати, і тому експортна перевалка на річкових портах України може бути заблокована.

Якщо ж весь персонал «Укрводшляху» відмовиться працювати та покине свої робочі місця, тоді у нас може зупинитися рух річкового флоту: в теорії просто нікому буде обслуговувати такий трафік. І в сухому підсумку, в Україні може вперше за 30 років Незалежності зупинитись робота річкового транспорту, чого не було навіть у складні та буремні 90-ті. Звичайно, хтось продовжуватиме це робити без лоцманів, але це завжди несе ризики.

Головна причина цієї кризи – відсутність системності в роботі Міністерства інфраструктури.

Але ситуацію ще можливо виправити, якщо МІУ замість піар-проектів займеться своїми безпосередніми функціями, та відшукає гроші, що необхідні для відновлення нормальної роботи «Укрводшляху». Одна справа – розробити та ухвалити закон, а зовсім інша – забезпечити реально системне функціонування галузі. З другим в МІУ проблеми, оскільки немає розуміння, як це все працює.

Головне для транспортної галузі – люди. І це недопустимо, коли кваліфікований персонал державних підприємств лишається без засобів до існування через бездіяльність профільного міністра.

Джерело

Редакция Борг.Експерт может не разделять позицию авторов. Ответственность за содержание
материалов в разделе «Мнения экспертов» возлагается на авторов текстов.

Новости по теме

Не пропустите важное!
Подписывайтесь и получайте дайжест новостей

Ежедневно или еженедельно – выбираете вы!

Присоединяйтесь к профессиональному сообществу borg.expert

Материалы по теме

Кабмін

Статьи • Власть и люди
Директорат розвитку ринку праці та умов оплати праці Міністерства економіки підготував відповіді на поширені питання зі сфери трудових відносин в умовах воєнного часу.

Державні підприємства

Статьи • Банкротство
Збиткові держпідприємства часто не можуть ініціювати провадження у справах про банкрутство через відсутність коштів на сплату судового збору та авансування витрат арбітражного керуючого

Кабмін

Статьи • Власть и люди
Уряд скористався панікою навколо ескалації на кордонах, щоб викупити частину боргових зобов'язань

Державні підприємства

Статьи • Банкротство
У чому причина збитковості держпідприємств та як приватизація може змінити цю ситуацію

Державні підприємства

Статьи • Банкротство
Євробондове фіаско як продовження провальної боргової політики УЗ

Державні підприємства

Статьи • Банкротство
За сьогоднішніх умов державні підприємства мають можливість для широкого кола маніпуляцій