Банкрутний консенсус: перші кроки зроблені

Глушко Сергій
21 февраля 2022, 09:25
98595 минут читать

Цей матеріал також доступний українською

Основні проблемні питання сфери неплатоспроможності проговорили на засіданнях Робочої групи з питань банкрутства

  • Ссылка скопированаlink copied

17 лютого 2022 року Робоча група з питань банкрутства, що діє при Міністерстві юстиції, провела другий завершальний етап розгляду понад 50 проблемних моментів у процедурах банкрутства, які через відсутність чіткого законодавчого регулювання не задовольняють, або викликають неоднакове тлумачення у представників різних стейкхолдерів, причетних до цієї сфери.

Проблемні і дискусійні моменти були зібрані експертною групою Проекту ЄС «Право-Justice» і сформовані у вигляді опитувальника. Він найближчим часом буде розповсюджений у професійних середовищах арбітражних керуючих, адвокатів, банкірів та фінансистів, суддівського корпусу, тобто усіх, хто стикається у своєму професійному житті із проблемами повернення боргів. Мета опитування – знайти варіанти вирішення виявлених проблем процедур банкрутства. В результаті може виявитися декілька варіантів розв’язання однієї проблеми, але кожний із варіантів відображатиме консолідовану позицію однієї із зацікавлених сторін. Як зазначив член Робочої групи, адвокат Олександр Черних, «опитувальник ставить питання, на які немає правильних чи неправильних відповідей, це не статистичне дослідження, а лише збирання усіх точок зору».

Весь отриманий матеріал буде знову опрацьований та упорядкований Робочою групою і ляже в основу Зеленої книги процедур банкрутства, над якою плідно працюють: народний депутат Тарас Тарасенко, арбітражні керуючі – Олена Беляневич, Любов Лукашук, Олена Волянська, представники банківської спільноти та інші фахівці.

Цього разу увага членів групи була зосереджена, зокрема, на проблемах досягнення оптимального балансу захисту прав інтересів кредиторів та боржників, проблемі оподаткування в процедурах банкрутства, а також на негативній практиці застосування процедур банкрутства і виявлених зловживаннях.

Активну участь у дискусії взяли представники групи арбітражних керуючих – Денис Ткаченко, Олена Ольшанська, Денис Лихопьок, Анатолій В’язовченко, а також представники банківських установ – Олена Супрун, Андрій Джура, Денис Грищенко. Зазвичай опоненти на цей раз дуже часто висловлювали солідарні позиції.

Так, при обговоренні питання «Чи потребує проведення арбітражним керуючим інвентаризації у процедурах відновлення платоспроможності фізичних осіб окремого регулювання?» Олена Супрун висловила думку, що потрібно затвердити певний перелік того, що обов’язково має перевіряти арбітражний керуючий. Вона вважає, що тоді зникне ґрунт для написання різних скарг та полеміки.

Дійсно, погодилася з нею Олена Ольшанська, при інвентаризації майна фізичної особи у його помешканні важко встановити, що кому належить. Таке майно у реєстрах відсутнє, що дає боржнику можливість надавати недостовірну інформацію, яку складно спростувати. Серед інструментарію арбітражного керуючого є тільки стара інструкція Міністерства фінансів про інвентаризацію юридичних осіб та здоровий глузд, за допомогою яких пробують дотримуватися при інвентаризації фізичної особи хоч якоїсь логіки та порядку. Такий підхід треба міняти.

Олександр Черних згадав проблему з БТІ. Адже інвентаризація нерухомого майна проводиться по боржнику – конкретній фізичній особі, щодо якої відкрита справа про неплатоспроможність. Якщо направити запит по члену родини, але ж це інша фізична особа, то БТІ часто відмовляє.

У підсумку Денис Ткаченко звернув увагу, що потрібна не інвентаризація, а перевірка і виявлення майна. Отже, необхідно розробити не один, а два документи – Порядок перевірки і Порядок виявлення майна.

Цікавим виявилося обговорення питання: «Чи доцільно вводити обмеження прав кредитора у разі неналежного виконання/невиконання визначених Кодексом України з процедур банкрутства обов’язків або зловживання правами (зокрема, за безпідставне несхвалення звітів, за подання необгрунтованої заяви про відсторонення арбітражного керуючого від участі у справі, неявку в судові засідання, неприбуття на збори кредиторів/засідання комітету кредиторів тощо)?»

За словами Тараса Тарасенка, має бути баланс відповідальності, і кредитора це також стосується, якщо він порушує процесуальні права інших учасників процесу. З народним депутатом погодилася Олена Супрун, але традиційно закликала ретельно прописати усі моменти, за які кредитора можна притягувати до відповідальності.

Денис Ткаченко знову розширив тему і запропонував розділити питання процесуальні і питання процедурні. Проблем із першими немає – відповідальність за порушення міститься у Господарському процесуальному кодексі – за безпідставну неявку, неподання доказів тощо, а от за порушення процедурних питань потрібно створити свої механізми. Скажімо, повернути до Кодексу з процедур банкрутства норму з попереднього закону, що дії чи бездіяльність кредитора можуть бути оскаржені, адже жодної відповідальності сьогодні для кредитора не передбачено.

Якщо член комітету кредиторів не бере участь у зборах та засіданнях комітету, чим перешкоджає руху справи і прийняттю рішень, треба продумати механізм, щоб обходитися без нього – таку думку висловив Денис Лихопьок.

Про дисбаланс в процедурах банкрутства через відсутність відповідальності кредитора за порушення вимог КУзПБ говорила і Олена Ольшанська. Часто арбітражні керуючі стикаються із безпідставними скаргами, несхваленням звітів з боку кредиторів, і це надовго затягує справу, а ще часто робить неможливим отримання винагороди та компенсації витрат. При вирішенні цього питання треба також визначитись – вводити якісь штрафні санкції, чи якісь інші обмеження для кредиторів.

Представник банківської спільноти Андрій Джура все ж таки уточнив, що карати за процедурні зловживання можливо лише тоді, коли ми говоримо про обов’язки кредиторів. Бо якщо кара призначається за користування чи не користування правами – це суперечить концепції права як такого. Тому спочатку треба визначити обов’язки, які має кредитор у справі, і тільки тоді можна вести дискусію навколо накладання якихось санкцій за їх невиконання.

Денис Грищенко сказав, що йому також не подобається, коли кредитор не приходить на збори, або засідання комітету кредиторів. Сьогодні немає механізму боротьби із цим. Разом з тим, він підтримав колегу по цеху, що конструкція обмеження прав кредитора буде програшною, бо будемо наражатися на оспорювання цих обмежень, і буде страждати простота процедури і її строки. Натомість він висловив підтримку пропозиції Дениса Лихопьока, що кредитора, що ігнорує збори треба карати ухваленням рішень комітетом кредиторів без нього. Все, що призводить до затягування справи має каратися. Це дисциплінує.

Під час дискусії часто виникали пропозиції, які виходили за межі питань, запропонованих до обговорення.

Зокрема, під час розгляду питання «Користування якими базами даних та реєстрами є необхідним для належного виконання своїх повноважень арбітражними керуючими?» Анатолій В’язовченко описав ситуацію, коли є обмежений доступ до певного реєстру, і арбітражному керуючому доводиться спілкуватися із реєстродержателем – якимось органом державної влади. Звертатися із запитом арбітражний керуючий має право, але орган не має зобов’язань йому відповідати.

Тож, було б доречним, якби підняти статус звернення арбітражного керуючого до статусу адвокатського запиту.

Там встановлена адміністративна відповідальність державного органу за ігнорування, або відповідь не по суті на запит адвоката. Цю думку, до речі, підтримав директор департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов, який взяв участь у обговоренні. За його словами, є вже подібна ініціатива ввести у Кодекс з процедур банкрутства поняття запиту арбітражного керуючого з усіма правами, які зараз має адвокат.

Також від представника Мін’юсту було цікаво почути, що опитувальник Зеленої книги може полегшати, бо у найближчі дні готується внесення до парламентської зали на розгляд у другому читанні законопроекту № 4409 «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства». Його ухвалення в цілому розв’яже ряд питань, які включені до опитувальника і давно хвилюють учасників процедур банкрутства.

Зокрема, проблеми доступу до окремих державних реєстрів взагалі втратять актуальність. Законопроект 4409 дасть можливість запровадити Автоматизовану інформаційну систему «Банкрутство та неплатоспроможність», до складу якої входитиме Електронний кабінет арбітражного керуючого. За його допомогою буде надаватися автоматизований доступ до необхідних реєстрів та баз даних, перелік яких узгоджений з Національною асоціацією арбітражних керуючих України і вже затверджений на урядовому рівні. Із переліком, за словами директора департаменту з питань банкрутства, вже працюють програмісти, які впроваджують електронну систему. Якщо зараз таки ухвалять згаданий закон, то до кінця нинішнього року система «Банкрутство та неплатоспроможність» має запрацювати.

Автор: Сергій Глушко, редактор

Не пропустите важное!
Подписывайтесь и получайте дайжест новостей

Ежедневно или еженедельно – выбираете вы!

Присоединяйтесь к профессиональному сообществу borg.expert

Материалы по теме

Законодавство

Статьи • Власть и люди
Не всі порушення проектної документації під час будівництва будуть автоматично призводити до визнання об’єкту самочинно збудованим, а лише істотні та встановлені законом

Законодавство

Статьи • Власть и люди
Скасування Господарського кодексу більше нагадує дивний спосіб лікування головного болю за допомогою гільйотини

Законодавство

Статьи • Власть и люди
Пенсія призначається незалежно від тривалості служби

Законодавство

Статьи • Власть и люди
Cпрощений режим регулювання трудових відносин дозволяє у трудовому договорі визначати додаткові права, обов’язки і відповідальність сторін

Законодавство

Статьи • Власть и люди
Переважно благодійними питаннями опікуються юридичні утворення, тобто саме вони мають виступати податковими агентами

Законодавство

Статьи • Власть и люди
Метою закону є регулювання нестандартних форм зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі