До рекомендацій Світового банку підійшли критично: робоча група продовжує вдосконалювати Кодекс

Глушко Сергій
16 апреля 2021, 11:15
101206 минут читать

Цей матеріал також доступний українською

Розроблений Мін’юстом законопроект 4409 про внесення змін до Кодексу з процедур банкрутства ще чекає на розгляд під час нинішньої сесії Верховної Ради, але експерти вже готуються до другого читання

  • Ссылка скопированаlink copied

За час застосування Кодексу з процедур банкрутства з осені 2019 року практика виявила в ньому певні технічні недоліки та неузгодженості з іншим законодавством. Міністерство юстиції їх узагальнило та підготувало законопроект, у якому положення Кодексу приводяться у відповідність до Господарського процесуального кодексу, Законів України «Про запобігання корупції», «Про управління об’єктами державної власності», «Про судовий збір», «Про органи та осіб, що здійснюють виконання судових рішень і рішень інших органів», та стосуються, в першу чергу, уніфікації та усунення розбіжностей в термінології.

Крім того, більшої уваги було приділено діяльності автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність», що забезпечуватиме програмно-технічними засобами збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про хід провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) та фінансово-економічні показники боржника, а також більш чітко регламентовано окремі процедури, яких у сфері банкрутства чимало.

Законопроект отримав підтримку Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку і чекає в короткостроковій перспективі на розгляд у сесійній залі парламенту. Проте, за словами народного депутата Тараса Тарасенка, який очолює Робочу групу з питань удосконалення законодавства у сфері банкрутства, після того як законопроект буде прийнято за основу в першому читанні, буде лише 14 днів на подачу пропозицій та поправок до другого читання. Отже, є доцільним вже розпочати цю роботу.

Арбітражний керуючий зможе проводити збори кредиторів

На підставі пропозицій від арбітражних керуючих до робочої групи надійшли рекомендації експертів Світового банку. Вони звернули увагу на статтю 12 Кодексу з процедур банкрутства, де йдеться про права та обов’язки арбітражного керуючого.

Зокрема, п.2 ч.1 чинної редакції надає АК право скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з правом дорадчого голосу. Проте, як зазначив на недавньому засіданні робочої групи директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов, інколи виникає необхідність проводити збори і комітет кредиторів у разі їх бездіяльності або за їх дорученням. Цей нюанс Світовий банк рекомендує зазначити безпосередньо в законі. Проте, окремих членів робочої групи засмутив термін «бездіяльність кредиторів». Якщо кредитори не з’явились на збори – це бездіяльність, і це очевидно, погоджується суддя Господарського суду Луганської області Олена Фонова. «Але з ким тоді арбітражний керуючий збирається проводити збори?», – поставила вона питання.

На сумнівність формулювання тексту поправки звернув увагу й арбітражний керуючий Сергій Донков, який вважає, що в даному разі категорія бездіяльності виникає як новий процесуальний інститут і тому потребує окремої доказової бази. На його думку, в будь-якому разі має бути процесуальна фігура, скажімо, обраний на зборах або комітеті кредиторів голова, який доручає арбітражному керуючому проводити збори, чи комітет.

Владислав Філатов уточнив, що, дійсно, арбітражний керуючий не є ключовою фігурою у зборах і комітеті кредиторів. Рішення приймає останній. Правка дає можливість діяти в ситуації, коли кредитори з’явилися, мають кворум, але ніхто ніякими організаційними питаннями займатися не хоче – сидять і чекають, що буде далі. А треба вести збори, оформлювати документи, складати протокол тощо. «Це суто технічна правка, і не треба тут шукати скелетів», – зазначив представник Мін’юсту, щоправда, погодився, що слово «бездіяльність» треба прибирати через дискусійність його тлумачення.

У справи мають призначатися кваліфіковані арбітражні керуючі

В країні склалася ситуація, що процедури банкрутства державних підприємств постійно супроводжують якісь скандали. На думку представників Фонду державного майна України, Укроборонпрому, Міністерства економіки, одна з причин цього полягає у низькій кваліфікації арбітражних керуючих, яких призначають у справи.

Щоб якось розв’язати це питання, Мін’юстом підготовлені правки до статті 18, системно пов’язаною з нею статті 96 КУзПБ, а також до прикінцевих і перехідних положень законопроекту 4409 щодо запровадження спеціальної підготовки та іспиту за програмою підготовки арбітражних керуючих у справах про банкрутство державних підприємств та господарських товариств, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.

Відомості про проходження підготовки, складений іспит та отримане відповідне свідоцтво будуть зазначені у Єдиному реєстрі арбітражних керуючих України (п.10, ч.2 статті 18 КУПБ). Про необхідність проходження такої підготовки, як обов’язкової умови для призначення у справу, буде в окремому положенні статті 96. Перехідні положення дадуть півроку для імплементації змін.

«Порядок проходження навчання вже напрацьований, навчальні заклади визначені. Коли буде прийнята ця норма, то на державні підприємства, особливо стратегічні, вже в жодному разі не призначать арбітражного керуючого, який не має ані досвіду, ані розуміння, ані можливостей виконувати свої повноваження», – підкреслив Владислав Філатов.

Як запобігти зловживанням через виплати поточним кредиторам

Законопроектом 4409 була запропонована зміна до статті 45 КУзПБ, яка стосується вимог поточних кредиторів на етапі розпорядження майном боржника. Записано так: «Поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, можуть пред’явити такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури». Пропонувалася ця норма з метою припинення зловживань, коли за допомогою поточних кредиторів кошти боржника виводилися, і конкурсні кредитори потім залишалися ні з чим.

Експерти Світового банку побачили в змінах до статті 45 дискримінацію поточних кредиторів, а також прямий шлях боржника у ліквідацію, адже ніхто не захоче мати з ним господарських відносин, бо не буде оплати. Шанс відновити платоспроможність боржника, навіть мізерний, однозначно буде втрачений. Мін’юст врахував побоювання експертів, і сьогодні вже пропонує скасувати цю зміну, а натомість внести правку до статті 44, присвяченій процедурам розпорядження майном боржника.

«Питання зловживань залишається актуальним, тому пропонується дозволити керівному органу управління боржника задовольняти поточні вимоги, але після погодження з розпорядником майна», – пояснює суть змін Владислав Філатов.

Член робочої групи, арбітражний керуючий Денис Ткаченко відразу висловив сумнів – а чим має керуватися розпорядник майна даючи згоду на задоволення поточних вимог? «Можливо кращим варіантом було б судове оскарження правочинів, укладених, як до, так і під час процедури розпорядження майном», – запропонував він.

Представник Мін’юсту розчарував колегу, зазначивши, що оскарження правочинів ні до чого не призведе, грошей у боржника на той час вже не буде.

Інше занепокоєння висловив представник банківської спільноти Андрій Джура. На його думку, при запропонованому підході арбітражний керуючий буде змушений погоджувати кожну платіжку, адже на етапі розпорядження майном боржника його господарська діяльність не припиняється. «Це перетворить арбітражного керуючого на фактичного керівника бізнес-діяльності боржника, що не відповідає завданням цього етапу процедур банкрутства», – вважає він.

Після обговорення цієї проблеми, Тарас Тарасенко підбив підсумки, що, напевно, аби не переобтяжувати арбітражного керуючого операційною діяльністю боржника, слід встановити якийсь фінансовий поріг правочинів, при перевищенні якого виплати необхідно буде погоджувати з розпорядником майна.

Суд все оцінить

Світовому банку також не сподобались запропоновані законопроектом 4409 зміни до статті 65 КУПБ. Зокрема, йдеться про те, що виявлене після закриття провадження у справі про банкрутство майно банкрута переходить у власність відповідної територіальної громади. У разі виявлення державного майна після закриття провадження у справі про банкрутство боржника-державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, таке майно переходить у державну власність за рішенням суду. Висловлювались побоювання, що ця норма позбавить кредитора бажання продовжувати активно шукати приховане майно.

Мін’юст запропонував дещо модернізувати цю норму. Після виявлення майна боржника провадження у справі за заявою кредиторів або інших зацікавлених осіб можна буде відновити, але лише в тому разі, коли вартості цього майна буде достатньо для покриття витрат, пов’язаних з провадженням у справі. Якщо майна недостатньо, або ніхто не подав до суду відповідної заяви, все буде відбуватись так, як пропонує нинішній варіант законопроекту 4409.

Про норму витрат, які необхідно буде покрити, і хто її встановлюватиме, Владислав Філатов повідомив наступне: «У Кодексі є чинна норма, що при поданні заяви боржником щодо відкриття провадження у справі про банкрутство, саме суд встановлює, чи достатньо у боржника майна для покриття витрат провадження. Суд якось же оцінює ці витрати і за внутрішнім переконанням приймає рішення – відкривати провадження, чи ні».

Наведеними правками до ще не прийнятого законопроекту 4409 справа не завершується. Подальша модернізація Кодексу з процедур банкрутства продовжиться на наступному засіданні робочої групи, яке заплановане на 22 квітня.

Не пропустите важное!
Подписывайтесь и получайте дайжест новостей

Ежедневно или еженедельно – выбираете вы!

Присоединяйтесь к профессиональному сообществу borg.expert

Материалы по теме

Верховна Рада

Статьи • Власть и люди
Законопроект №10044 передбачає розширення повноважень Рахункової палат на всі публічні кошти

Верховна Рада

Статьи • Власть и люди
Як держава може підтримати і захистити власну економіку в умовах російської агресії?

Верховна Рада

Статьи • Власть и люди
Після пояснення незрозумілих для народних депутатів юридичних термінів, законопроект 4409 був рекомендований до ухвалення у другому читанні і в цілому