Мар’ян Чорній: «Визнання професії арбітражного керуючого — це про економіку та майбутнє України»

На сайті Президента України триває збір підписів під петицією щодо встановлення 30 червня Днем арбітражного керуючого України. Для багатьох громадян ця професія залишається маловідомою, хоча саме арбітражні керуючі часто працюють там, де вирішується доля підприємств, робочих місць, активів і можливостей для економічного відновлення. Про роль професії в умовах війни та післявоєнної відбудови, значення інституту неплатоспроможності для економіки держави та історію професійного свята ми поговорили з Головою Ради арбітражних керуючих Львівської області, членом Ради арбітражних керуючих України, головою Комітету з питань захисту прав військовослужбовців та ветеранів НААКУ, ветераном Збройних Сил України Мар’яном Чорнієм.

• Пане Мар’яне, чому саме зараз виникла ідея офіційно запровадити День арбітражного керуючого України?

— Мабуть тому, що саме зараз ми особливо гостро почали розуміти справжню ціну держави, економіки та відповідальності.

Повномасштабна війна показала всім нам очевидну річ: сильна держава тримається не лише на армії. Перемога неможлива без Сил оборони України, але водночас сильна армія неможлива без працюючої економіки, без підприємств, які створюють робочі місця, сплачують податки та забезпечують ресурс для оборони країни.

Сьогодні суспільна увага закономірно зосереджена на питаннях безпеки, підтримки військових, волонтерства. І це абсолютно правильно. Але поряд із цим існує ще один надзвичайно важливий вимір стійкості держави — економічний. Саме тут працюють арбітражні керуючі.

На жаль, професія арбітражного керуючого в Україні тривалий час залишалася недостатньо зрозумілою для широкого загалу. Досі багато хто асоціює банкрутство виключно з ліквідацією чи закриттям бізнесу. Насправді сучасний інститут неплатоспроможності давно вийшов за межі такого сприйняття. Сьогодні це насамперед про антикризове управління, про пошук шляхів відновлення підприємства, про збереження економічного потенціалу та баланс інтересів усіх учасників процесу.

Тому ідея встановлення Дня арбітражного керуючого — це не про появу ще однієї пам’ятної дати в календарі. Це про суспільне та державне визнання професії, яка працює там, де економіка переживає кризу і потребує фахових рішень.

• Чому, на вашу думку, професія арбітражного керуючого заслуговує на окреме державне професійне свято?

— Тому що це професія великої відповідальності.

Арбітражний керуючий дуже часто приходить на підприємство тоді, коли ситуація вже є критичною. Коли втрачена довіра між сторонами, накопичені борги, існують конфлікти між власниками, кредиторами, працівниками, державними органами. І в таких умовах недостатньо просто добре знати закон.

Потрібно вміти вести діалог, знаходити компроміси, працювати з людьми та приймати рішення, які впливають на долі підприємств і багатьох людей. Фактично арбітражний керуючий працює на стику права, економіки, управління, психології та комунікації. Саме тому ця професія вимагає не лише високої юридичної кваліфікації, а й глибокого розуміння економічних процесів.

Я завжди наголошую, що фінансова грамотність та навички антикризового управління сьогодні потрібні не лише арбітражним керуючим. Вони необхідні кожному громадянину, який працює, займається бізнесом чи планує власне фінансове майбутнє. Коли в державі існує цивілізований механізм подолання фінансових криз, це є ознакою зрілої економіки та правової держави. А люди, які забезпечують функціонування цього механізму, безумовно заслуговують на державне визнання.

• Як змінилася роль арбітражних керуючих після початку повномасштабної війни та яке значення інститут неплатоспроможності має для майбутнього відновлення економіки України?

— Після початку повномасштабної війни значення інституту неплатоспроможності стало ще більш очевидним. Україна вже зараз стикається з величезною кількістю економічних викликів. Це втрата активів, руйнування підприємств, релокація виробництв, проблеми з логістикою, кредитними зобов’язаннями, дефіцитом кадрів та багато інших наслідків війни. І потрібно розуміти: після завершення бойових дій ці проблеми не зникнуть автоматично. Навпаки, перед державою постане масштабне завдання економічного відновлення.

Саме тому арбітражні керуючі мають бути важливою частиною загальної стратегії відбудови України.

Сучасне банкрутство давно перестало бути лише процедурою ліквідації. Сьогодні це інструмент санації, реструктуризації, відновлення платоспроможності, збереження підприємств, робочих місць та економічної активності.

У багатьох випадках мова йде не про закриття бізнесу, а про створення умов для його нового життя.

Світова практика переконливо доводить, що сильний та ефективний інститут неплатоспроможності є одним із фундаментів інвестиційної привабливості держави. Інвестор готовий вкладати кошти там, де існують зрозумілі та справедливі правила врегулювання фінансових проблем і захисту прав усіх учасників економічних відносин.

Тому розвиток професії арбітражного керуючого безпосередньо пов’язаний із майбутнім економіки України.

• Чому для святкування пропонується саме 30 червня і яке історичне значення має ця дата для професійної спільноти?

— Саме 30 червня 1999 року був прийнятий Закон України №784-XIV, яким на законодавчому рівні було запроваджено інститут арбітражного керуючого. Для професійної спільноти це не просто чергова дата. Фактично це день народження сучасної професії арбітражного керуючого в Україні. Саме з цього моменту почалося формування системи, яка сьогодні забезпечує функціонування процедур неплатоспроможності та допомагає державі вирішувати складні економічні питання цивілізованим шляхом.

Багато років арбітражні керуючі вже неформально відзначають цей день як професійну дату. Тому цілком логічно, щоб держава офіційно визнала історію становлення цієї професії та її внесок у розвиток української економіки. Адже йдеться не лише про професійну спільноту. Мова йде про інститут, який допомагає зберігати економічну стабільність, відновлювати підприємства та формувати підґрунтя для майбутнього розвитку країни.