«Всі бачать все»: особливості продажу непрацюючих кредитів

Періодичні підозри в сторону Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо різного роду «теорій змови» при продажу активів ліквідованих банків, які, начебто, завжди продаються з шаленим дисконтом “потрібним” людям, очевидно, останніми й інспіруються. Адже звинувачення ніколи не базуються на детальному розгляді якості активів, що залишають проблемні фінансові установи. У розпорядженні ІА «Борг.Експерт» є ексклюзивна відповідь ФГВФО на наш запит, яка пояснює методологію роботи Фонду, розповідає про структуру активів, що дістаються у “спадок” від банків-банкрутів, а також особливості реалізації як найліквіднішого майна, так і “непрацюючих” кредитів, що перестали обслуговуватися ліквідованими банками.

Якщо уважно проаналізувати продаж найцікавіших і найліквідніших активів, то ціна їх реалізації часто перевищує балансову вартість. Такі активи – це, передусім, фізичне майно банків – нерухомість, автомобілі тощо. Вони зрозумілі, необтяжені і не потребують додаткових специфічних знань та професійних умінь від покупців.

Приклад із останніх аукціонів: 22.12.2020 року на продаж була виставлена 2-х кімнатна квартира у місті Києві на проспекті Перемоги, житловою площею 39,4 кв.м, яка належала ПАТ «ДІАМАНТБАНК». Стартова ціна була 4,17 млн грн, а ціна продажу склала – 4,33 млн грн.

Між тим, частка таких активів на балансі банків на момент визнання їх неплатоспроможними не перевищувала і 20%, і на сьогодні абсолютна більшість із них уже продана.

Варто наголосити, що більшість ліквідних активів були виведені з банків напередодні визнання їх неплатоспроможними. Для цього було реалізовано численні схеми: заміна ліквідного забезпечення, видача беззаставних кредитів, видача кредитів під «сміттєві» цінні папери.

Левова частка активів неплатоспроможних банків – понад 80% – це кредити фізичних та юридичних осіб. ФГВФО виставляє на продаж права вимоги за такими договорами. Іншими словами, покупець отримує право вимагати від боржника повернення кредиту, і у разі його відмови – намагатися компенсувати свої затрати за рахунок застави.

Проте, 95% кредитів неплатоспроможних банків – це NPL – непрацюючі кредити, які не обслуговувалися щонайменше останні 5 років. При цьому банк до моменту продажу продовжує нараховувати відсотки за кредитами та пені/штрафи за невиконання зобов’язань позичальником у передбачені договором строки. Таким чином, у звітності банків «на папері» балансова вартість такого кредиту росте, у той же час застава за ним залишається у кращому випадку незмінною, у гіршому – її вартість падає через амортизацію, спроби недобросовісних позичальників вивести ліквідне забезпечення тощо.

Крім того, майже 50% корпоративних позичальників банків розпочали процедуру банкрутства, залишивши кредитні договори невиконаними, а вимоги банку незадоволеними.

Краща світова практика – це продаж подібних проблемних активів у пулах, рівень конверсії яких в країнах з подібним рівнем захисту прав кредиторів, недосконалою судовою системою тощо, становить від 2,5% до 10%.

Відповідно до політики продажу ФГВФО, з метою уникнення спекуляцій стосовно заниження/завищення ціни продажу, усі активи, що перебувають в управлінні Фонду, спершу виставляються на аукціон індивідуально за 100% балансової ціни (або з оціночної вартості, якщо вона вища за балансову).

Із активів, непроданих на індивідуальних торгах, формуються пули. Непродані пули знову об’єднуються і виставляються на черговий продаж (зокрема, й на міжнародних майданчиках) – доти, поки не знайдеться охочий їх придбати, а ціна їх продажу не стане привабливою для потенційних покупців.

Усі торги ФГВФО відбуваються у формі електронних онлайн аукціонів. Фонд не бере участі і не має навіть технічної можливості впливати на кількість потенційних учасників і їхню активність під час торгів (навіть, до розкриття результатів не знає кількість зареєстрованих учасників аукціону). Участь у торгах відкрита для всіх, для цього достатньо лише зареєструватися на електронному майданчику і сплатити гарантійний внесок. Стежити за перебігом торгів можуть усі охочі.

У середньому кожен актив, що зараз перебуває в управлінні Фонду, виставлявся на продаж 5 разів і більше, деякі – до 30 разів.

Торги в такому разі відбуваються за голландською моделлю аукціону, яка передбачає покрокове зниження ціни, поки один із учасників не зупинить її на прийнятному для себе рівні; після цього інші учасники можуть запропонувати вищу ціну, і переможцем аукціону стає саме той, хто запропонує за лот найбільше.

До речі, під час продажу одного пулу, про який мова піде нижче, у рамках покрокового автоматичного зниження, його ціна з 926 млн грн. ледь не впала до встановленої мінімальної ціни торгів – 679,5 млн грн. Утім, один із учасників торгів зупинив це падіння, і, врешті, заплатив за лот 849,4 млн грн.

Фонд гарантування у питанні передпродажної підготовки активів використовує усі доступні правові методи роботи із проблемною заборгованістю, у тому числі у судово-претензійному напрямку. На сьогодні відкрито майже 1,7 тис. судових проваджень на суму 76,2 млрд грн, крім того відкрито майже 5,1 тис. виконавчих проваджень на суму 22,6 млрд грн.

Усі деталі проведеної судово-претензійної роботи щодо кожного конкретного активу, у тому числі дані, що містять банківську таємницю тощо, розміщуються у так званих «кімнатах даних», доступ до яких перед аукціоном отримують усі зацікавлені інвестори після підписання договору про нерозголошення інформації. Це дає можливість кожному потенційному покупцеві провести власну due diligence – юридичну експертизу, і оцінити для себе привабливість аукціону і перспективи стягнення заборгованості з позичальника, тощо.

В цей день відбувся продаж пулу активів кількох банків, який викликав широкий розголос серед ЗМІ та громадськості.

ФГВФО хоче зазначити наступне:

1) До складу пулу увійшли права вимоги за кредитами юридичних осіб, майнові права та дебіторська заборгованість АТ «ДЕЛЬТА БАНК», ПАТ «КБ «НАДРА», АТ «БАНК «ФІНАНСИ ТА КРЕДИТ».

Кожен актив, включений до складу вказаного пулу, виставлявся на торги до 10 разів, у т.ч. у складі дрібніших пулів. Закономірно, що кожне перевиставлення активу на продаж супроводжувалося зниженням початкової ціни реалізації. Попри максимальне розкриття інформації про виставлені на продаж активи, зацікавлених покупців, готових придбати ці лоти на індивідуальних торгах, не виявилося.

Ще одним із ключових факторів, що негативно впливає на ціну реалізації прав вимог за кредитами є банкрутство компаній-позичальників.

2) Балансова вартість активів враховується при виставленні на індивідуальні торги. На повторних торгах в пулі початкова (стартова) ціна реалізації – це сума мінімальних цін на попередніх торгах, відповідно до чинного Положення щодо організації продажу активів (майна) банків, що ліквідуються.

У той же час, номінальне зростання величини кредиту за рахунок нарахованих банком відсотків, штрафів і пені – не додає інвестиційної привабливості активу, тим більше за умови, що компанії-позичальники розпочинають процедуру банкрутства. Адже найцінніше у будь-якому кредиті – це, зазвичай, забезпечення (застава), яке за ці роки не покращується.

Відкритість і прозорість торгів – запорука великої конкурентності та високої ціни продажу. Тому принцип побудови аукціонів Фонду гарантування вкладів – «всі бачать все»: максимальне розкриття інформації і максимальна публічність торгів.

3) При виставленні на торги активи об’єднуються у пули за календарним підходом та, зокрема, за ознаками пов’язаності та спільності застави. Тому в склад лоту були включені активи різних банків за календарним підходом та всі наявні й пов’язані між собою активи.

Календарний підхід полягає в автоматичному формуванні пулів: усі непродані за визначений період лоти об’єднуються у пул до досягнення певної межі. Цей підхід, зокрема, було розроблено Фондом задля нівелювання «людського фактору» під час формування лотів.

4) Фонд гарантуванням вкладів фізичних осіб у рамках передпродажної підготовки лотів забезпечує максимальне розкриття публічної інформації у ЗМІ та розміщення повного пакету документів у кімнатах даних банків та віртуальній кімнаті даних, доступ до яких можуть отримати зацікавлені потенційні покупці після підписання стандартного договору про нерозголошення інформації.

При цьому Фонд не має жодної технічної можливості щодо залучення чи обмеження доступу до аукціону зацікавлених інвесторів.

Щодо зазначеного портфелю активів проводився конкурс серед осіб, відібраних Фондом за напрямом діяльності «Послуги комплексної підготовки та організації відкритих торгів (аукціонів) для пулів активів». Переможець ТОВ «ФЬОСТ ФАЙНЕНШІАЛ НЕТВОРК ЮКРЕЙН» (FFN), дочірня компанія одного зі світових лідерів з реалізації проблемних активів, був залучений до передпродажної підготовки та проведення торгів.

Напередодні аукціону, згідно наданого тоді ФГВФО звіту, FFN отримав позитивні сигнали щодо зацікавленості у пулі від:

• мінімум 9 інвесторів, де 90% капіталу належать громадянам України;
• мінімум 5 інвесторів, де капітал змішаний;
• мінімум 3 інвесторів, де капітал винятково іноземний.

Утім, рішення, чи брати участь в аукціонах приймають інвестори на власний розсуд та з власних міркувань.

Загалом пул оцінювався Консультантом у 926 млн грн. (5,12%), але, враховуючи політичну ситуацію в Україні, цілого спектру ризиків, з якими стикатимуться потенційні інвестори, реальна ціна на торгах такого пулу очікувалась на рівні 730-750 млн грн. (4-4,15%). При цьому ціна продажу пулу перевищили ці очікування і склала 849,4 млн. грн. Нагадаємо, за умовами аукціону, можлива мінімальна ціна торгів була встановлена на рівні 679,5 млн грн.

І на чому ще варто наголосити, що у рамках ліквідації банку Фонд гарантування, відповідно до норм чинного законодавства, повинен у максимально стислі строки реалізувати активи неплатоспроможних банків, а отримані кошти спрямувати на розрахунок із кредиторами цих фінустанов.

Матеріал підготував Сергій Глушко