Запеклі обговорення юрисдикції та «автомату», – Робоча група продовжує напрацьовувати зміни до КУПБ

Глушко Сергій
30 апреля 2021, 16:39
100694 минуты читать

Цей матеріал також доступний українською

Законопроєкт №4409 хочуть зробити концептуально вивіреним

  • Ссылка скопированаlink copied

29 квітня 2021 року у форматі відеоконференції відбулось чергове засідання Робочої групи з питань удосконалення законодавства у сфері банкрутства, під час якого обговорювались чергові пропозиції щодо вдосконалення положень Кодексу України з процедур банкрутства (законопроект №4409).

У якій юрисдикції розглядати спори, стороною в яких є боржник

Зокрема, свої правки запропонував адвокат Георгій Григорян, який спеціалізується на процедурах неплатоспроможності фізичних осіб.

Адвокат до нормотворчості підійшов з практичної сторони. За його словами, часто виникає ситуація, коли господарський суд по завершенню розгляду закриває провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи і звільняє боржника від боргів, але одночасно, стосовно того ж боржника, у районному суді загальної юрисдикції розглядається справа про стягнення боргу. Виконавці не сприймають рішення господарського суду, і кивають на свій профільний закон, у якому немає таких підстав для закриття виконавчого провадження, і радять оскаржувати його в суді, як таке, що не підлягає виконанню. «Через це, деякі судді губляться, де і як розглядати подібні спори – у господарському чи районному суді, отож ці процесуальні моменти потребують уточнення», – переконаний Георгій Григорян.

Проте, на думку суддю Господарського суду Луганської області Олени Фонової, на це питання вже певною мірою дала відповідь судова практика Верховного суду. Якщо виконавчий документ видавався господарським судом, наприклад, то оскаржується він, відповідно, у господарському суді. У разі зведеного виконавчого провадження, де документи видані різними судовими інстанціями, то це розглядає адміністративний суд. Бувають позови на виконавчі написи нотаріуса, це також юрисдикція адміністративного суду. А стосовно спорів щодо визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню, або щодо повернення стягнення за виконавчим документом, то це, фактично, підпадає під спори господарської юрисдикції. «У нас наступна позиція Верховного Суду – все, що стосується формування ліквідної маси, розглядається в межах справи про банкрутство господарськими судами», – пояснює суддя.

Менше з тим, стверджує у відповідь Г.Григорян, деякі судді господарських судів відмовляються розглядати позовні заяви стосовно визнання недійсними виконавчих документів. Адвокат запропонував внести відповідну конкретизацію у статтю 7 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ).

Не підтримав арбітражного керуючого і директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Владислав Філатов, який висловилися проти переобтяження Кодексу подробицями, вважаючи, що невдовзі зазначену проблему остаточно вирішить судова практика. «Зайва деталізація призводить до того, що ми щось не врахуємо, а цим будуть потім прикриватись», – зазначив представник Мін’юсту.

Арбітражний керуючий Анатолій В’язовченко нагадав, що у попередньому законодавстві була норма, що виконавець у разі визнання судом боржника банкрутом, передавав усі виконавчі провадження ліквідатору і про них забував. І ніяких питань не виникало. «Сьогодні таку норму можна повернути, але найкраще це зробити у профільних законах виконавців та нотаріусів», – вважає досвідчений практик.

Хто ж подає кандидатуру арбітражного керуючого у процедурах неплатоспроможності?

Зміни до абзацу першого частини першої статті 28 КУзПБ, які пропонує законопроект №4409, викликають неоднозначне тлумачення, вважає Георгій Григорян. Зокрема, там говориться, що «кандидатура арбітражного керуючого з метою призначення його судом розпорядником майна або керуючим реструктуризацією подається кредитором або боржником – фізичною особою у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність)…».

«Не зрозуміло, так кредитор, чи боржник може подавати кандидатуру арбітражного керуючого? Некоректно написано. Кредитора, думаю, варто прибрати», – переконаний адвокат.

Водночас Владислав Філатов і тут не побачив проблеми, адже у процедурі неплатоспроможності фізичної особи подавати заяву про відкриття провадження у справі кредитор не має права. Норма носить загальний характер для усіх процедур, тому двозначності щодо кандидатури арбітражного керуючого тут немає.

«Але формулювання не чітке. Боюся, що воно може викликати враження кредитора про право звертатися до суду зі своєю кандидатурою арбітражного керуючого і в процедурах неплатоспроможності фізичної особи», – не погоджується Григорян.

Арбітражний керуючий Сергій Донков запропонував взагалі не вносити жодних норм про кандидатуру арбітражного керуючого в тіло Кодексу. Тут потрібно підходити концептуально. «Зараз норма, яка дозволяє кредитору в процедурі банкрутства юридичних осіб, а боржнику в процедурі неплатоспроможності фізичних осіб подавати кандидатуру арбітражного керуючого, міститься у Перехідних положеннях Кодексу. Це значить, що даний порядок тимчасовий, який діє до введення ЄСІТС, тобто, автоматичного розподілу. Якщо зазначену норму перенести в основний текст закону, вона стане постійнодіючою, що буде протирічити конструкції Кодексу. Треба концептуально визначитись – ми за автоматизоване призначення, чи за заявами боржника та кредитора», – зазначив він.

Таку позицію підтримали інші арбітражні керуючі. Зокрема, Денис Ткаченко нагадав, що на сьогоднішній день, дійсно, КУзПБ в основній частині містить положення про автоматизований розподіл арбітражних керуючих, який був призупинений через зрив запуску Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). «Поки живемо так. А коли запрацює ЄСІТС, то, вже є напрацювання в НААКУ, буде запропонована система випадкового визначення арбітражного керуючого, яка задовільнить усіх. Очевидно, що вона має працювати тільки на старті, а коли вже процедура запущена, створений комітет кредиторів, то тоді вже кредитори визначають, з яким арбітражним керуючим вони матимуть справу. Суд цю кандидатуру має перевірити і погодитися. Відмова – тільки через невідповідність якимось критеріям. Таким чином, з концептуальної точки зору, прибрати «автомат» і закріпити тимчасові норми на постійній основі, не піде на користь процедурам банкрутства», – наголошує спеціаліст.

Представник банківської спільноти Андрій Джура традиційно виступив проти того, щоб боржник взагалі мав право обирати собі арбітражного керуючого, бо це, на його думку, порушує основні засади господарського та конкурсного процесу, зокрема, щодо рівності сторін, і такий керуючий буде працювати на користь боржника. Автоматизований розподіл на старті його повністю влаштовує – тут більше шансів отримати незаангажованого розпорядника майном.

Владислав Філатов, навпаки, скептично висловився щодо автоматизованого розподілу. «У нас вже був «автомат», але він був неефективним. Причина проста – низький фаховий рівень чималої кількості арбітражних керуючих. Коли кредитор отримує такого «фахівця», то він тоді не розуміє, для чого треба було ініціювати справу про банкрутство. Щоб позбутися цієї проблеми, і були запропоновані правки до основного тексту Кодексу. Крім того, відразу стає зрозумілим, хто авансує арбітражного керуючого», – пояснив свою позицію директор департаменту Мін’юсту, сам в минулому арбітражний керуючий.

Врешті-решт, як зазначив Г.Григорян, щодо обговорюваних питань спільні рішення прийняти буде складно, адже вони концептуально складні.

Поговоривши ще про вдосконалення положень щодо зборів кредиторів та комітету кредиторів (стаття 48 КУзПБ), затвердження плану реструктуризації боргів боржника (стаття 126 КУзПБ) присутні на засіданні в онлайн-форматі члени Робочої групи все ж таки вирішили, що має сенс додатково попрацювати над порушеними питаннями у підгрупах, і вже потім винести на загальне обговорення фінальну редакцію правок до законопроекту №4409.

Не пропустите важное!
Подписывайтесь и получайте дайжест новостей

Ежедневно или еженедельно – выбираете вы!

Присоединяйтесь к профессиональному сообществу borg.expert

Материалы по теме

Законодавство

Статьи • Власть и люди
Не всі порушення проектної документації під час будівництва будуть автоматично призводити до визнання об’єкту самочинно збудованим, а лише істотні та встановлені законом

Законодавство

Статьи • Власть и люди
Скасування Господарського кодексу більше нагадує дивний спосіб лікування головного болю за допомогою гільйотини

Законодавство

Статьи • Власть и люди
Пенсія призначається незалежно від тривалості служби

Законодавство

Статьи • Власть и люди
Cпрощений режим регулювання трудових відносин дозволяє у трудовому договорі визначати додаткові права, обов’язки і відповідальність сторін

Законодавство

Статьи • Власть и люди
Переважно благодійними питаннями опікуються юридичні утворення, тобто саме вони мають виступати податковими агентами

Законодавство

Статьи • Власть и люди
Метою закону є регулювання нестандартних форм зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі