Судовий контроль є важливим кроком на шляху до ефективного виконання судових рішень

У відповідь на численні випадки саботування суб’єктами владних повноважень судових рішень, адміністративні суди отримали повноваження вимагати подання відповідачем звіту про виконання судового рішення та накладати штрафи за невиконання судових рішень (у розмірі від 20 до 40 прожиткових мінімумів).

Хоча судова практика у цьому питанні неоднозначна, чинна модель судового контролю в адміністративному судочинстві демонструє свою ефективність на окремих прикладах.

Дослідження і консультації з суддями, проведені Проєктом ЄС «Право-Justice», підтверджують практичну користь цього механізму. Штрафи, які накладаються у виконавчому провадженні та кримінальна відповідальність, на практиці виявляються неефективними. Ми часто чули позитивні відгуки від громадян і бізнесу щодо позитивних прикладів застосування судового контролю. Основними факторами успіху судового контролю є розмір санкцій (на 2023 рік – 107,360 грн) та персональний підхід (штраф застосовується не до державного органу, а до його керівника).

6 липня 2023 року в Верховній Раді України зареєстровано Проєкт Закону № 9462 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль”. Проєкт ЄС «Право-Justice» приймав участь у підготовці цього законопроєкту та надавав свої пропозиції, які у цілому були імплементовані до тексту. Серед основних нововведень, які матимуть найбільший практичний вплив на сферу виконання, у разі прийняття проекту закону.

На зразок адміністративного судочинства, чинна модель судового контролю запроваджується в господарське та цивільне судочинство для справ немайнового характеру (наприклад, справи, що виникають з відносин, пов’язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції; трудові, сімейні справи, спори у сфері захисту прав споживачів). Дослідження, проведені Проєктом ЄС «Право-Justice», свідчать, що виконання рішень зобов’язального характеру, хоч і не потребує наявності майна у боржника, залишається однією з проблематичних категорій рішень. На нашу думку, це обумовлено відсутністю ефективної відповідальності за ухилення боржника від виконання судового рішення.

Проєкт Закону № 9462 має на меті заповнити цю прогалину.

Традиційно, виконання судових рішень, що стосуються колегіальних органів (наприклад, органів місцевого самоврядування), є однією з найбільших проблем у сфері виконання рішень. Часто суди зобов’язують міські, сільські або селищні ради прийняти певне рішення, але органи самоврядування в результаті голосування приймають протилежне рішення, посилаючись на позицію окремих депутатів, а не всього органу місцевого самоврядування як відповідача по справі. Проєкт Закону № 9462 передбачає, що у випадку, коли боржником є колегіальний орган, суд може накласти штраф на кожного з членів такого органу, які не забезпечили виконання судового рішення в межах своїх повноважень, завдань чи функцій. Ми очікуємо дуже позитивний ефект від цієї норми в разі прийняття Проєкту Закону № 9462.

Про доцільність запровадження судового контролю, зокрема для виконання судових рішень зобов’язального характеру, згадувалося у нещодавно підготовленому звіті Проєкту ЄС “Право-Justice” щодо стану виконання судових рішень, які були ухвалені проти держави.

В рамках підготовки звіту експерти Проєкту ЄС “Право-Justice” проаналізували досвід Балканських країн, а також країн Латинської Америки у сфері виконання судових рішень, які були ухвалені проти держави. З досвіду вищезгаданих юрисдикцій вбачається, що санкції, застосовані судом проти особи, яка не виконує рішення, є одним з найпоширеніших і найефективніших інструментів для забезпечення виконання.

Отже, запропонована в законопроекті модель судового контролю цілком узгоджується з кращими регіональними та глобальними трендами в сфері забезпечення виконання судових рішень.

Олег Михалюк, головний національний експерт, компонент Захист прав власності та виконання Проєкту ЄС “Право-Justice”