Інноваційні підходи до банкрутства мікро- та малих підприємств: міжнародний досвід та перспективи для України

За матеріалами міжнародного вебінару ЮНСІТРАЛ “From Stumble to Recovery: UNCITRAL’s Innovative Vision for Addressing the Bankruptcy of Micro and Small Enterprises”

Автор висловлює щиру вдячність колегам з органу державного управління в сфері банкрутства та неплатоспроможності в Україні, завдяки чому виникла можливість ознайомитися з матеріалами міжнародного вебінару ЮНСІТРАЛ “From Stumble to Recovery: UNCITRAL’s Innovative Vision for Addressing the Bankruptcy of Micro and Small Enterprises”, проведеного у співпраці з Комісією з законодавства та правових висновків і Радою економічного розвитку Бахрейну в жовтні 2024 року. Професійний внесок Бенджаміна Хереса (правовий офіцер ООН з міжнародного торгового права), Вікторія Язід (консультант ЮНСІТРАЛ) та Хусейн Мехі (виконавчий директор департаменту законодавства та правових питань Ради економічного розвитку Бахрейну) в обговорення актуальних проблем регулювання неплатоспроможності мікро- та малих підприємств став основою для підготовки цього матеріалу щодо певних сучасних тенденцій у міжнародному праві неплатоспроможності.

Анотація

У статті проаналізовано сучасні тенденції корпоративних банкрутств у світі та розглянуто інноваційні підходи до регулювання неплатоспроможності мікро-, малих та середніх підприємств (МСП). На основі матеріалів міжнародного вебінару ЮНСІТРАЛ та досвіду Бахрейну досліджено специфічні виклики, з якими стикаються МСП, та запропоновано комплексні рішення для їх подолання. Особливу увагу приділено феномену компаній-зомбі, механізмам раннього втручання та спрощеним процедурам реорганізації згідно з рекомендаціями ЮНСІТРАЛ.

Вступ: виклики сучасного бізнес-середовища

Сучасна глобальна економіка переживає період турбулентності, що особливо гостро відчувають мікро-, малі та середні підприємства. За даними міжнародної дослідницької компанії Dun & Bradstreet, 2023 рік став рекордним за кількістю корпоративних банкрутств – зростання склало 12,5% порівняно з попереднім роком. Ця статистика не просто відображає економічні труднощі, а сигналізує про системні проблеми у функціонуванні механізмів підтримки підприємництва.

У жовтні 2024 року в рамках співпраці Комісії ООН з міжнародного торгового права (ЮНСІТРАЛ), Комісії з законодавства та правових висновків і Ради економічного розвитку Бахрейну відбувся міжнародний вебінар, присвячений інноваційним підходам до вирішення проблем банкрутства МСП. Експерти з різних країн обговорили не лише статистичні тенденції, але й практичні механізми, здатні кардинально змінити ландшафт корпоративної неплатоспроможності.

Актуальність цієї тематики для України важко переоцінити. В умовах воєнного стану та пост-воєнного відновлення економіки питання ефективного регулювання банкрутств МСП стане одним із ключових для забезпечення економічного зростання та підтримки підприємницької активності.

Глобальна хвиля банкрутств: масштаби та географія

Аналіз міжнародних даних свідчить про безпрецедентне зростання банкрутств у розвинених економіках. Як зазначив під час вебінару Хусейн Мехі, виконавчий директор департаменту законодавства Ради економічного розвитку Бахрейну, “багато країн світу стикаються з хвилею рекордно високих показників банкрутств, більшість з яких стосується МСП”.

• США: +79% (найвищий рівень за останні десятиліття)
• Канада: +70%
• Польща: +56%
• Індія: +53%
• Нідерланди: +53%

Особливо показовим є факт, що п’ять юрисдикцій продемонстрували зростання понад 50% порівняно з 2022 роком. Це не локальна проблема окремих країн, а глобальне явище, що вимагає системного аналізу та відповідних заходів.

Детальний аналіз секторального розподілу банкрутств у ЄС розкриває нерівномірність впливу економічних труднощів на різні галузі. Найбільше постраждала автомобільна промисловість (+28,8%), що пов’язується експертами з переходом на електромобілі та зміною споживчих переваг. Освіта та соціальна діяльність також показали високі показники (+17,7% кожна), що відображає хронічні проблеми фінансування цих сфер.

Парадоксально, але готельно-ресторанний бізнес, який найбільше постраждав під час пандемії COVID-19, продемонстрував найменше зростання банкрутств (+9,8%), що може свідчити про ефект “виживання найсильніших” – залишилися лише найстійкіші підприємства.

Феномен компаній-зомбі: тиха загроза економічній ефективності

Одним із найтривожніших трендів сучасної економіки є поширення так званих компаній-зомбі. Термін, який виник у Японії під час “втраченого десятиліття” 1990-х років, сьогодні набув глобального значення. За визначенням Міжнародного валютного фонду, компанії-зомбі – це фірми, які протягом щонайменше двох років поспіль демонструють: коефіцієнт покриття відсотків нижче одиниці, коефіцієнт левериджу вище медіанного показника галузі та негативне зростання реальних продажів.

Як показав аналіз, представлений на вебінарі, частка таких компаній зросла з 2-4% у 1990-х роках до піку 15% у 2016 році, дещо знизившись до 12-14% станом на 2018 рік. За даними 2023 року, в Європі близько 12% компаній мають ознаки зомбі-статусу, а глобально цей показник сягає 14%.

Вікторія Язід, консультант ЮНСІТРАЛ, під час виступу наголосила: “Компанії-зомбі створюють серйозні перешкоди для здорових підприємств, блокуючи ресурси та спотворюючи конкуренцію”. Цей ефект економісти називають “заторами” – коли неефективні компанії, що штучно підтримуються, перешкоджають перерозподілу ресурсів до більш продуктивних підприємств.

Особливо це стосується МСП, які становлять більшість серед компаній-зомбі. На відміну від великих корпорацій, малі підприємства рідко мають доступ до альтернативних джерел фінансування і часто залежать від терпіння банків-кредиторів або державних програм підтримки.

Специфіка МСП: чому малий бізнес потребує особливого підходу

Дослідження, презентовані на вебінарі, виявили кілька ключових характеристик МСП, що роблять їх особливо вразливими до фінансових шоків.

1. По-перше, багато з них не мають окремої правової особистості або повноцінної обмеженої відповідальності. Власники часто змушені надавати особисті гарантії за бізнес-позики, що створює ризик втрати особистого майна.
2. По-друге, фінансова структура МСП зазвичай досить проста, але часто неврегульована. Бізнес-активи та особисті кошти нерідко змішуються, що ускладнює процедури банкрутства. Як зазначила Вікторія Язід, “речі на кшталт того, кому належить вантажівка, ноутбук чи інше обладнання, можуть стати проблемою, якщо вони належним чином не задокументовані”.

Особливо вражаючою є статистика з США: 82% малих підприємств банкрутують через погане управління грошовими потоками або нерозуміння принципів cash flow management. Це означає, що значна частина банкрутств МСП є запобіжною за умови належної освіти та підтримки підприємців.

Проблема ускладнюється тим, що власники МСП часто є універсальними фахівцями – вони одночасно займаються операційною діяльністю, фінансами, HR та маркетингом, не маючи достатньо часу для довгострокового планування чи розробки резервних стратегій.

Досвід Бахрейну: лабораторія правових інновацій

Бахрейн, незважаючи на свій невеликий розмір, став важливою лабораторією для тестування інноваційних підходів до регулювання банкрутств МСП. За словами Хусейна Мехі, за шість-сім років дії чинного закону про банкрутство країна накопичила понад 100 справ, з яких близько 70 були успішно вирішені.

Однак практика виявила кілька системних проблем.

1. По-перше, існує невідповідність між критеріями класифікації МСП у законі про банкрутство (активи до 10 000 бахрейнських динарів ≈ 24 000 євро) та рішенні Міністерства промисловості (MOIC), яке використовує критерії кількості працівників та річного доходу.
2. По-друге, виявилася специфічна проблема використання чеків як гарантійного інструменту. У Бахрейні видача чека без покриття тягне кримінальну відповідальність, що створює додатковий тиск на підприємців та ускладнює процедури реорганізації.

Рада економічного розвитку Бахрейну активно співпрацює з ЮНСІТРАЛ над удосконаленням національного законодавства. Ключовими напрямками реформ є створення механізмів раннього попередження, розвиток медіаційних процедур та гармонізація різних визначень МСП.

Як зазначив Хусейн Мехі, “найкращий спосіб управляти зростанням кількості справ про банкрутство – це створити механізми для врегулювання поза судовою системою через медіацію”. Цей підхід відображає глобальний тренд до превентивних заходів замість реактивного реагування на кризи.

Рекомендації ЮНСІТРАЛ: міжнародний стандарт майбутнього

Бенджамін Херес, правовий офіцер ООН з міжнародного торгового права, презентував Частину 5 Законодавчого керівництва ЮНСІТРАЛ, присвячену неплатоспроможності МСП. Цей документ представляє найсучасніші міжнародні стандарти у сфері корпоративних банкрутств.

Фундаментальним принципом є концепція “боржника у володінні” (debtor in possession), згідно з якою підприємець зберігає контроль над бізнесом навіть після початку процедур неплатоспроможності. Як пояснив Херес, “це менш витратно, оскільки не потребує залучення керуючого, а також краще, тому що усунення підприємця було б демотивуючим фактором для звернення за початком процедур”.

Рекомендації ЮНСІТРАЛ пропонують струнку триетапну модель:

1. Етап 1: Підготовка плану – боржник самостійно або з допомогою незалежного професіонала готує план реорганізації протягом жорстко обмеженого часу без можливості продовження.
2. Етап 2: Схвалення – план повинен містити мінімальний, але достатній набір інформації: список активів, умови плану, перелік кредиторів та їх режим, порівняння з результатами ліквідації. Інноваційним є механізм “презумпції схвалення” – план вважається схваленим за відсутності достатніх заперечень.
3. Етап 3: Впровадження – нагляд здійснює компетентний орган або незалежний професіонал з можливістю переведення до ліквідації у разі неможливості виконання.

Особливу увагу ЮНСІТРАЛ приділяє превентивним заходам. Рекомендація 372 встановлює сім ключових обов’язків керівників МСП у період фінансових труднощів: оцінка фінансів, пошук професійної поради, уникнення невиправданих ризиків, захист активів, врахування інтересів зацікавлених сторін, дослідження можливостей реструктуризації та своєчасне звернення за допомогою.

Рекомендація 373 передбачає створення систем раннього попередження з використанням сучасних технологій. Як зазначила Вікторія Язід, “технології можуть допомогти власникам отримувати автоматичні сповіщення про пропущені платежі, прострочені позики або неоплачені рахунки постачальників”.

Неформальна реструктуризація: альтернатива судовим процедурам

Одним із найінноваційніших аспектів рекомендацій ЮНСІТРАЛ є акцент на неформальній реструктуризації боргів. Традиційно правові системи створювали перешкоди для таких переговорів через жорсткі строки подання заяв про банкрутство та ризики дій з уникнення (avoidance actions).

Рекомендації 374-376 пропонують комплексний підхід до вирішення цих проблем: усунення правових перешкод, створення стимулів для участі кредиторів та забезпечення інституційної підтримки через нейтральних фасилітаторів.

Рекомендація 377 вводить концепцію “фінансування врятування до початку процедур” (pre-commencement business rescue finance). Суть полягає у створенні пріоритетного статусу для кредиторів, які надають фінансування підприємствам у скруті до формального початку процедур банкрутства.

Це революційний підхід, який може кардинально змінити ситуацію для МСП. Як пояснила Вікторія Язід, “дуже мало хто готовий надавати нові кошти бізнесу з фінансовими проблемами, але пріоритетний статус може це змінити”.

Комплексне врегулювання: особисті борги та бізнес

Однією з найскладніших проблем у регулюванні банкрутств МСП є розмежування особистих та бізнес-боргів підприємця. Рекомендація 273 ЮНСІТРАЛ заохочує комплексне врегулювання всіх боргів індивідуальних підприємців, оскільки їх розділення є практично складним та ресурсозатратним.

Бенджамін Херес підкреслив: “Чітке розмежування між боргами від особистої діяльності та від бізнесу дуже складне і вимагає більше часу та фінансових ресурсів, а у спрощених процедурах ми прагнемо досягти низьких витрат, ефективності та швидкості”.

Особливо гострою є проблема особистих гарантій, які часто надають не лише самі підприємці, а й члени їхніх родин. Рекомендації 363-366 пропонують механізми процедурної консолідації або координації для комплексного вирішення всіх пов’язаних зобов’язань.

У Бахрейні ця проблема ускладнюється специфікою використання чеків. Як зазначив Хусейн Мехі, “власники часто видають чеки кредиторам, і якщо чек не має покриття, вони стикаються з кримінальним переслідуванням, що перешкоджає успішній реорганізації”.

Роль компетентного органу: баланс підтримки та контролю

Рекомендації ЮНСІТРАЛ детально визначають роль компетентного органу у процедурах неплатоспроможності МСП. Згідно з рекомендаціями 276 і 278, основними функціями є: верифікація наданої інформації, правова експертиза планів реорганізації, нагляд за впровадженням, моніторинг дотримання зобов’язань та ефективний розподіл функцій з незалежними професіоналами.

Особливо важливою є підтримка доступності системи (рекомендація 279) через стандартизовані шаблони, електронні платформи та спрощені процедури. Це критично важливо для МСП, які зазвичай не мають ресурсів для залучення дорогих юридичних послуг.

Рекомендація 371 встановлює принцип пропорційності санкцій. Вони повинні спрямовуватися проти нечесних боржників, але не карати МСП за прості помилки або недостатній досвід. Як підкреслила Вікторія Язід, “санкції не повинні використовуватися для покарання МСП лише за прості помилки, оскільки це суперечитиме ідеї заохочення підприємництва”.

Технологічні інновації та цифровізація процесів

Сучасні технології відкривають нові можливості для раннього виявлення фінансових проблем МСП. Використання штучного інтелекту та машинного навчання дозволяє створювати системи автоматичного моніторингу ключових показників: cash flow, рівня заборгованості, термінів платежів.

Рекомендації ЮНСІТРАЛ заохочують використання “електронних засобів для інформації та комунікації там, де це можливо та юридично дозволено”. Це особливо актуально для країн з обмеженими ресурсами судової системи.

Перспективним напрямком є використання блокчейн-технологій для забезпечення прозорості процедур банкрутства та захисту інтересів всіх зацікавлених сторін. Смарт-контракти можуть автоматизувати виконання планів реорганізації та розподіл активів.

Міжнародне співробітництво та обмін досвідом

ЮНСІТРАЛ активно розвиває програми міжнародного співробітництва. Бенджамін Херес анонсував кілька ключових ініціатив: програму розвитку потенціалу судової влади (організовується зі Світовим банком кожні два роки), “Дні ЮНСІТРАЛ в арабських державах” та спеціалізовані вебінари.

Особливе значення має регіональне співробітництво. Досвід Саудівської Аравії у проведенні освітніх кампаній щодо цінності банкрутства, інновації Кувейту у сфері судового управління створюють базу для обміну кращими практиками.

Для України, яка стоїть перед викликами пост-воєнного відновлення економіки, міжнародний досвід у сфері регулювання банкрутств МСП набуває особливої актуальності та стратегічного значення. Варто зазначити, що Україна вже зробила значний крок у цьому напрямку, прийнявши у 2024 році Закон “Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства та інших законодавчих актів України щодо імплементації Директиви Європейського парламенту та Ради Європейського Союзу 2019/1023”. Цей законодавчий акт створює правову основу для впровадження європейських стандартів превентивної реструктуризації та демонструє чіткий вектор інтеграції України у європейський правовий простір.

Водночас цікавою особливістю сучасного міжнародного права полягає у тому, що різні юрисдикції обирають різні міжнародні стандарти для вирішення схожих правових та економічних проблем. Якщо Бахрейн активно впроваджує рекомендації ЮНСІТРАЛ, зокрема Частину 5 Законодавчого керівництва, то Україна обрала шлях імплементації Директиви ЄС 2019/1023, що стосується рамок превентивної реструктуризації, списання боргу та дискваліфікації керівників. Це створює унікальну можливість для порівняльного аналізу ефективності різних міжнародних підходів та виявлення їх потенційної синергії.

Аналіз спільних принципів обох підходів виявляє значну концептуальну близькість у ключових аспектах регулювання. Передусім обидва документи наголошують на превентивному підході до проблем неплатоспроможності, визнаючи, що раннє втручання є значно ефективнішим за реактивне реагування на вже розвинені кризи. Паралельно з цим підтримується принцип збереження контролю боржником, відомий як “debtor in possession”, який дозволяє підприємцю зберігати управління бізнесом навіть після початку процедур неплатоспроможності.

Обидва підходи також спрямовані на спрощення процедур для мікро-, малих та середніх підприємств, визнаючи їх специфічні потреби та обмежені ресурси. Крім того, активно заохочується неформальна реструктуризація як альтернатива формальним судовим процедурам, що може значно зменшити вартість та тривалість врегулювання фінансових проблем.

Попри ці спільні принципи, існують принципові відмінності у підходах, що відображають різні правові традиції та економічні реалії. Директива ЄС 2019/1023 більше зосереджена на гармонізації процедур у межах Європейського Союзу та забезпеченні ефективного транскордонного визнання рішень, що відповідає логіці єдиного європейського ринку. Натомість рекомендації ЮНСІТРАЛ мають більш універсальний характер та глибше розглядають специфічні проблеми МСП у країнах з різним рівнем економічного розвитку, включаючи детальні механізми роботи з компаніями-зомбі та інноваційні підходи до комплексного врегулювання особистих та корпоративних зобов’язань.

Можливості синергії для України полягають у тому, що український досвід імплементації Директиви ЄС може бути збагачений окремими елементами рекомендацій ЮНСІТРАЛ без порушення загальної архітектури європейської моделі. Особливо перспективними видаються механізми раннього попередження, розроблені на основі досвіду Бахрейну, які включають технологічні рішення для автоматичного моніторингу фінансового стану МСП. Ці системи можуть значно підвищити ефективність превентивних заходів, передбачених українським законодавством.

Актуальним для вітчизняної практики є також комплексний підхід до врегулювання особистих та корпоративних боргів, особливо важливий для українських фізичних осіб-підприємців, які становлять значну частку малого бізнесу в країні. Рекомендації ЮНСІТРАЛ пропонують детальні механізми координації різних процедур неплатоспроможності, що може вирішити проблеми, з якими стикаються українські ФОП при банкрутстві.

Інноваційні механізми фінансування врятування з пріоритетним статусом також можуть стати цінним доповненням до європейської моделі, особливо в умовах обмеженого доступу українських МСП до традиційних джерел фінансування. Ці механізми створюють стимули для кредиторів надавати підтримку підприємствам у скрутному становищі, що може значно збільшити шанси на успішну реорганізацію.

Нарешті, розробка спеціалізованих санкцій для МСП з урахуванням їх обмеженого досвіду у фінансових та правових питаннях може забезпечити більш справедливий підхід до правозастосування, відрізняючи добросовісних, але недосвідчених підприємців від свідомих порушників.

Перспективи інтеграції різних підходів відкривають для України унікальні можливості. В умовах глобалізації економіки та зростання транскордонних бізнес-операцій, навіть для МСП, важливою стає сумісність різних правових систем. Україна, маючи досвід імплементації європейських стандартів та географічну близькість до країн, що використовують рекомендації ЮНСІТРАЛ, може стати своєрідним “мостом” між різними підходами до регулювання неплатоспроможності.

Це особливо актуально для українських МСП, які планують розширювати свою діяльність на ринки Близького Сходу, Азії та інших регіонів після завершення воєнних дій та початку активної фази економічного відновлення. Розуміння специфіки різних систем регулювання банкрутства може стати суттєвою конкурентною перевагою для вітчизняного бізнесу на міжнародних ринках.

Водночас український досвід у поєднанні європейських стандартів з елементами глобальних рекомендацій може стати цінним внеском у міжнародний діалог про найкращі практики регулювання неплатоспроможності МСП та служити прикладом для інших країн, які прагнуть оптимізувати свої правові системи в цій сфері.

Виклики впровадження та шляхи їх подолання

Одним із головних викликів є зміна суспільного ставлення до банкрутства. Як зазначили експерти вебінару, багато підприємців уникають звернення за допомогою через страх стигматизації та втрати контролю над бізнесом.

Вікторія Язід підкреслила важливість освітньої роботи: “Підприємці повинні розуміти, що банкрутство – це не унікальна обставина, яка торкається лише їх особисто. Це дуже поширене явище, яке трапляється в Бахрейні, Саудівській Аравії та більшості інших країн”.

Впровадження нових підходів вимагає значних інвестицій у розвиток інституційного потенціалу: підготовку кваліфікованих медіаторів, навчання суддів специфіці МСП, створення реєстрів незалежних професіоналів.

Особливо важливою є координація між різними органами влади та судовими інстанціями для забезпечення комплексного підходу до вирішення змішаних особистих та корпоративних зобов’язань.

Економічні наслідки та прогнозовані ефекти

Впровадження рекомендацій ЮНСІТРАЛ може принести відчутні результати вже у короткостроковій перспективі: зниження вартості процедур банкрутства для МСП, скорочення часу на вирішення справ, збільшення частки успішних реорганізацій.

За оцінками експертів, ефективні системи раннього попередження можуть запобігти до 30-40% банкрутств МСП, переводячи їх у категорію успішних реструктуризацій.

У довгостроковій перспективі очікуються системні зміни: формування культури відповідального підприємництва, підвищення загальної продуктивності економіки через більш ефективний перерозподіл ресурсів, зменшення частки компаній-зомбі.

Особливо важливим є стимулювання підприємницької активності. Як показує міжнародний досвід, країни з ефективними системами банкрутства демонструють вищі рівні створення нових бізнесів та інноваційної активності.

Висновки: контури майбутньої системи та уроки для України

Аналіз матеріалів міжнародного вебінару ЮНСІТРАЛ та досвіду різних країн у сфері регулювання банкрутств мікро- та малих підприємств дозволяє окреслити контури нової парадигми, яка кардинально змінює традиційні підходи до корпоративної неплатоспроможності. Центральною ідеєю цієї парадигми є перехід від реактивного реагування на кризи до проактивної превенції, від ускладнених бюрократичних процедур до спрощених та доступних механізмів, від покарання підприємців за невдачі до їх підтримки у складних ситуаціях.

Технологічна революція відкриває безпрецедентні можливості для цифровізації процесів банкрутства, створення систем раннього попередження та забезпечення доступності правосуддя для найменших учасників економіки. Водночас зростає розуміння необхідності комплексного підходу, який не розділяє штучно особисті та корпоративні зобов’язання підприємців, а розглядає їх у єдності.

Український досвід у контексті глобальних трендів

Особливого значення набуває український досвід імплементації Директиви ЄС 2019/1023, який створює унікальну можливість для порівняльного аналізу різних міжнародних підходів. Якщо Бахрейн активно впроваджує рекомендації ЮНСІТРАЛ, то Україна обрала шлях гармонізації з європейськими стандартами. Цей факт ілюструє важливу тенденцію сучасного міжнародного права, коли різні юрисдикції використовують різні інструменти для досягнення схожих цілей.

Український підхід має свої переваги, особливо у частині інтеграції з європейським правовим простором та створення механізмів превентивної реструктуризації. Водночас досвід Бахрейну у співпраці з ЮНСІТРАЛ демонструє цінні інновації, які могли б збагатити українську практику. Йдеться передусім про технологічні рішення раннього попередження, комплексні механізми врегулювання змішаних зобов’язань та інноваційні підходи до фінансування врятування підприємств.

Україна має унікальну можливість стати своєрідним “мостом” між європейськими та глобальними стандартами. Географічне положення країни, досвід імплементації європейського законодавства та потенціал співпраці з країнами різних правових традицій створюють передумови для формування інноваційної моделі, яка поєднуватиме найкращі елементи різних підходів.

Практичні рекомендації та перспективи впровадження

Для максимізації ефективності нового українського законодавства доцільним видається поетапний підхід, який у короткостроковій перспективі зосередиться на адаптації технологічних рішень та створенні спеціалізованих освітніх програм для МСП. Середньострокові ініціативи можуть включати інтеграцію елементів комплексного врегулювання особистих та корпоративних боргів, а також створення платформ для неформальної медіації. Довгострокові перспективи відкривають можливості для формування регіонального центру передового досвіду та створення моделі для інших країн Східного партнерства.

Важливим аспектом є необхідність постійного моніторингу та оцінки ефективності впроваджених заходів. Міжнародний досвід показує, що найуспішніші реформи характеризуються гнучкістю та здатністю до адаптації на основі практичних результатів. Україна, маючи можливість вивчати досвід як європейських країн, так і юрисдикцій, що використовують стандарти ЮНСІТРАЛ, може уникнути типових помилок та прискорити процес формування ефективної системи.

Напрямки подальших досліджень та міжнародного співробітництва

Перспективи подальшого розвитку у цій сфері пов’язані з поглибленням порівняльних досліджень ефективності різних моделей регулювання банкрутств МСП. Особливої уваги заслуговує емпіричний аналіз результатів українських реформ, який дозволить оцінити практичну ефективність європейського підходу в умовах пост-конфліктного економічного відновлення. Паралельно важливим є вивчення досвіду Бахрейну та інших країн, що співпрацюють з ЮНСІТРАЛ, для виявлення елементів, які можуть бути адаптовані до української практики.

Технологічні інновації відкривають нові горизонти для дослідження можливостей штучного інтелекту у прогнозуванні фінансових труднощів МСП, використання блокчейн-технологій для забезпечення прозорості процедур та створення мобільних додатків для спрощення доступу до правової допомоги. Ці напрямки особливо актуальні для України, яка має значний потенціал у сфері IT-технологій.

Міжнародне співробітництво залишається ключовим фактором успіху. Участь України у глобальному діалозі про найкращі практики регулювання неплатоспроможності не лише сприятиме вдосконаленню національного законодавства, але й дозволить внести власний вклад у формування майбутніх міжнародних стандартів. Досвід країни у поєднанні європейських підходів з елементами глобальних стандартів може стати цінним для інших юрисдикцій, що прагнуть модернізувати свої правові системи.

Як показує приклад вебінару ЮНСІТРАЛ, такі міжнародні ініціативи не лише сприяють обміну досвідом між окремими країнами, але й формують основу для майбутньої гармонізації різних правових підходів. У світі, де навіть малі підприємства все частіше виходять за межі національних кордонів, створення сумісних та взаємодоповнюючих систем регулювання банкрутства стає не просто бажаним, а необхідним елементом глобальної економічної архітектури.

• Поетапний підхід з пілотними проектами у окремих регіонах або галузях
• Активне залучення бізнес-спільноти до розробки нових процедур
• Інвестиції у технологічну інфраструктуру та навчання кадрів
• Регулярний моніторинг ефективності та корекція підходів

Перспективи подальших досліджень та практичної діяльності

Міжнародний досвід у сфері регулювання банкрутств МСП потребує постійного вивчення через активний розвиток цієї галузі права під впливом технологічних інновацій та еволюції міжнародних стандартів. Особливої актуальності набувають дослідження ефективності різних правових моделей та їх адаптивності до національних умов.

Порівняльні дослідження мають зосередитися на системному аналізі ефективності європейської моделі Директиви ЄС 2019/1023 порівняно з глобальними стандартами ЮНСІТРАЛ. Критично важливим є дослідження процесів адаптації міжнародних підходів до національних правових систем, а також впливу культурних та економічних факторів на успішність реформ.

Емпіричні дослідження повинні забезпечити ретельну оцінку ефективності українських реформ після завершення початкового періоду впровадження та детальний аналіз досвіду Бахрейну у співпраці з ЮНСІТРАЛ. Особливу увагу заслуговують технологічні інновації у сфері раннього попередження, які можуть революціонізувати підходи до превенції банкрутств.

Практичні напрямки мають зосередитися на розробленні міжнародних стандартів сумісності різних систем банкрутства та створенні спеціалізованих транскордонних механізмів для МСП. Формування глобальної мережі обміну досвідом між країнами може стати каталізатором прискорення розвитку національних систем.

Україна, маючи унікальний досвід поєднання європейських стандартів з потенціалом інтеграції глобальних рекомендацій, може відігравати активну роль у всіх цих напрямках та сприяти розвитку більш ефективних правових інструментів для підтримки МСП.

Денис Лихопьок, арбітражний керуючий, член Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих