Блокчейн відносини. Хто є хто і яким чином це вже впливає на наше сьогодення

Редакция
17 апреля 2021, 12:57
382512 минут читать

Цей матеріал також доступний українською

До кінця 2021 року Україна отримає власне законодавство щодо криптоактивів і блокчейну.

  • Ссылка скопированаlink copied

Блокчейн, криптоактиви, криптовалюти вже у сьогоденні. Незалежно від того чи визнають чи не визнають держави ці явища легальними засобами платежу чи еквівалентами зобов’язань, у приватно-правовому обігу блокчейн та криптовалюти вже посіли своє місце.

До кінця 2021 року Україна отримає власне законодавство щодо криптоактивів і блокчейну.

Тому доки в нас ще створюється необхідне законодавство, я взяв на себе працю узагальнити найуспішніший світовий досвід, щоб прояснити, в першу чергу для себе, що ж таке блокчейн і що від нього чекати бізнесу та юристам у бізнесі.

Різні держави зайняли різні позиції щодо регулювання блокчейну та криптовалют. Блокчейн технологія – технологія розподілених реєстрів даних, в якій і за допомогою якої існують криптовалюти. Речі ці пов’язані і одночасно відмінні. При цьому, в кожній країні державне регулювання полягає, в різній ступені, у врегулюванні вже фактично існуючих суспільних відносин з урахуванням міжнародно-правових інститутів правового регулювання, таких як (тут уважно):

  • захист персональних даних (зокрема Директива 95/46/ЄС Європейського парламенту та Ради Європи від 24 жовтня 1995 року «Про захист фізичних осіб при обробці персональних даних і про вільне переміщення таких даних» для країн ЄС),
  • ідентифікація та верифікація суб’єктів господарювання (рекомендації FATF, «Біла книга. Блокчейн у спрощені торгівлі» Комісії зі спрощення торгівлі та електронного бізнесу Європейської економічної комісії ООН),
  • запобігання легалізації коштів здобутих злочинним шляхом (рекомендації FATF, норми 4-ї Директива (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та Регламент (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази»),
  • запобігання ухиленню від сплати податків (Багатостороння конвенція про виконання заходів, які стосуються угод про оподаткування, з метою протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування, від 24 листопада 2016 року).

Без врегулювання та адаптації цих чотирьох «кітів» жодне впровадження крипти та блокчейну не буде легальним з точки зору міжнародної практики. Так, світ великих фінансів диктує правила, але усі крипто-анархісти стають слухняними виконувачами вимог FATF та Євродиректив, коли купляють хатинку в Іспанії чи квартирку в Італії.

Як же визначають блокчейн систему різні правові системи, як це вигладає зараз?

Найцікавіше, що ми є свідками зародження нових форм правового регулювання, це за значенням для цивілізації можливо прирівняти до Кодексів Наполеона (для не юристів – то це як винахід колеса, парового двигуна чи політ у космос).

Відповідно до Законодавства Німеччини криптовалюти – це фінансові інструменти, які не є електронними грошима. Закон ФРН «Про банківську діяльність» (нім. Kreditwesengesetz, KWG) визначає криптовалютний бізнес (нім. Kryptoverwahrgeschäft) як зберігання, накопичення та передачу криптовалютних цінностей (нім. Kryptowerte), при цьому відносить це до фінансових послуг, не вважаючи криптовалюти електронними грошима, але звертаючи увагу, що еквівалент їх вартості є результатом угоди або сталої практики.

Французьке законодавство відповідаючи Директиві 2015/2366 Європейського Парламенту та Ради від 25 листопада 2015 року «Про платіжні послуги на внутрішньому ринку» (PSD2) та Директиви (ЄС) 2009/110/ЄС від 16.09.2009 «Про започаткування, здійснення та пруденційний нагляд за діяльністю установ, що працюють з електронними грошима», вводить тлумачення видів цифрових активів та операцій з ними. Так виділяється: 1) токени, тобто нематеріальні цифрові активи, що включають права, які можуть бути випущені, зареєстровані, збережені і передані електронним шляхом), якщо вони не кваліфікуються як фінансові інструменти; 2) будь-яке цифрове представлення вартості, яке не випущено і не гарантується центральним банком або державним органом, не обов’язково прив’язано до законно встановленої валюти і не має юридичного статусу валюти або грошей, але приймається фізичними або юридичними особами в якості засобів обміну, які можуть передаватися, зберігатися і продаватися в електронному вигляді.

Відносно ж послуг, то ними визнаються: 1) зберігання цифрових активів або криптографічних закритих ключів; 2) купівля або продаж цифрових активів за фіатну валюту (валюту, яка є законим засобом платежу); 3) купівля або продаж цифрових активів за рахунок інших цифрових активів (фактично обмін цифрових активів); 4) інші послуги, що пов’язані з цифровими активами, включаючи отримання та передачу (ініціювання транзакції) від імені третіх осіб, управління портфелем цифрових активів, консультування з інвестицій, андерайтинг та розміщення цифрових активів з визначеними зобов’язаннями або без визначення таких.

Законодавство Нідерландів, займаючи тотожну позицію (De Nederlandsche Bank. Roundtable Cryptocurrencies/ICO’s), визначає, що криптовалюти не виконують функції грошей та не є надійним засобом заощаджень.

В той час, на думку Міністерства фінансів Австрії (нім. Bundesministerium der Finanzen, BMF) криптовалюти відносяться до нематеріальних активів.

Законодавство Королівства Іспанії виносить операції з криптоактивами поза поле правового регулювання зазначаючи, що нагляд, ліцензування чи регулювання держава не здійснює.

Найбільш деталізованим уявляється законодавство Великої Британії, яке визначає три типи криптоактивів, зокрема:
1) обмінні токени, які не випускаються і не підтримуються центральним банком і призначені для використання в якості засобу обміну;
2) секьюритизовані токени, що мають характеристики цінних паперів, як акції, паї тощо;
3) службові (допоміжні) токени, які надають їх держателям доступ до певних можливостей (послуг тощо), але не надають прав, подібних до тих, що отримують власники секюритизованих токенів.

З 10 січня 2020 року усі компанії, які у Великій Британії здійснюють операції з криптоактивами, мають здійснювати реєстрацію в Financial Conduct Authority – органі реєстрації, до провадження будь-якої діяльності з криптоактивами.

Правове регулювання у Сполучених Штатах Америки здійснюється окремо кожним штатом, при цьому Федеральні органи влади не визнають віртуальні валюти законим засобом платежу.

Найбільш прогресивним регулюванням є регулювання в Японії. Японія визнала криптовалюту – Bitcoin законим засобом платежу. В той самий час Закон Японії «Про платіжні послуги» регулює правила обігу криптоактивів, встановлює вимоги до криптобірж та зберігачів віртуальних активів тощо, а також Закон про фінансові інструменти та обмін (FIEA), який регулює обіг криптоактивів (токенів), які за своїми властивостями подібні до цінних паперів.

Фактично ототожнюються віртуальні активи (валюти) з електронними грошима в Сінгапурі, де обслуговування операцій з токенами (англ. digital payment token service) прямо віднесено до платіжних послуг. Хоча практично компанії, які здійснюють діяльність на підставі правового регулювання Сінгапура, мають питання щодо співробітництва з компаніями з ЄС, так як діяльність згідно Сінгапурського законодавства не відповідає повністю вимогам Директиви 2015/2366 Європейського Парламенту та Ради від 25 листопада 2015 року «Про платіжні послуги на внутрішньому ринку» (PSD2), але це потребує окремої статті та детального аргументування.

Одним з прогресивних, як це не дивно, є правове регулювання Республіки Білорусь. Відповідно до Декрету № 8 Президента Республіки Білорусь «Про розвиток цифрової економіки», легалізовано обіг криптовалют на території країни, а криптовалюта визначена як біткоін або інший цифровий знак (токен), що використовується у міжнародному обороті в якості універсального засобу обміну.

Таким чином розвиток правового регулювання відбувається двома шляхами:
– визнання криптоактивів спеціальними активами (зокрема, і криптовалютами) з широким колом регулювання (Китай, Японія, Велика Британія),
– визнання криптоактивів лише нематеріальними активами (Австрія, Франція), але які можуть бути засобами обміну.

Доки триває аналіз та розробка національних правових доктрин щодо блокчейну та криптовалют, можливе використання нейтрального визначення цим явищам, яке застосоване у підсумковому комюніке Саміту G20, що відбувався 19 – 20 березня 2018 року, – криптоактиви (англ. crypto-assets), саме через брак багатьох ознак грошей у криптовалют і фактично єдиних властивостей в усіх видів токенів, для їх вивчення, як складової блокчейн технології, єдина назва є припустимою .

В той самий час загальний аналіз проекту Євродирективи on Markets in Crypto-assets, and amending Directive (EU) 2019/1937 свідчить про стале розуміння до віртуальних активів, саме як до похідного фінансового інструменту, з властивостями та вимогами, подібними до цінних паперів

Властивості блокчейн реєстрів, які підлягають правовому визначенню

При аналізі та розробці правових механізмів та правового забезпечення блокчейну у різних правових системах, забагато уваги приділено саме визначенню статусів та правових титулів криптовалют, а ось правова природа блокчейну обходиться стороною. Натомість потребує вивчення та прогнозування розвитку не лише функція розрахунків криптовалютами чи смарт-контракти, але й інші властивості та можливості блокчейн технології для розвитку прогресу та економічних явищ.

The United Nations Economic Commission for Europe (UNECE) (Європейська економічна комісія ООН) проведено обговорення та підготовлено доповідь, щодо необхідності впровадження блокчейн у фінансування торгівлі та сфери послуг, яку назвали: «Біла книга. Блокчейн у спрощені торгівлі» («White Paper. Blockchain in Trade Facilitation»). Відповідно до неї встановлено перспективні галузі застосування блокчейну:
– Безпека та захист інформації,
– Морська торгівля,
– Дорожній транспорт,
– Сільське господарство, риболовля, харчова промисловість,
– Енергетика,
– Фінанси та розрахунки,
– Державне управління,
– Туризм,
– Медицина та охорона здоров’я,
– Музика та мистецтво.

Враховуючи, розвиток технологій, то до цього переліку слід додати архітектуру та містобудування, комунікації, інженерні розробки, тому що саме в цих галузях почалися розробки та впровадження розподілених реєстрів.

В усіх цих галузях склалися свої режими правового регулювання, коло суб’єктів правовідносин, основні та похідні правовідносини між суб’єктами (кредитор, іпотекодавець, перевізник, страхувальник, пацієнт, постачальник, сюрвейр, агент, еквайр, провайдер, постачальник останньої надії, емітент, автор, розповсюджувач, продюсер, виконавець тощо.) При цьому кожна галузь має історично встановлені режими регулювання та не завжди диспозитивний метод (метод рівності сторін) регулювання є допустимим та таким, що відповідає встановленому правовому забезпеченню (приклад: права споживачів, соціальний захист, права вкладника, права невладного суб’єкта в адміністративних правовідносинах). Тому і при застосуванні в цих галузях блокчейн, важливо зберегти встановлені режими правого регулювання, не допустивши зміни сталого балансу системи стримувань та противаг, на користь прав нових суб’єктів, які виникли у правовідносинах блокчейн. Тобто, блокчейн необхідно адаптувати під існуючі механізми правового регулювання, а не існуючу сталу практику «підганяти» під блокчейн.

Рівність суб’єктів при провадженні блокчейн, може привести до розбалансування правової системи і слугувати для Сібілу (руйнування зв’язків у блокчейн) через те, що будуть порушені гарантій вразливих суб’єктів, які потребують додаткових правових гарантій (споживачі енергоресурсів, пацієнти, особи с особливими потребами тощо).

Які ж суб’єкти виникли та природно існують при використанні блокчейн технологій?

Враховуючи, що фінансовий сектор є основним локомотивом розвитку блокчейн (зараз статтю закрили майнери і крипто-анархісти), пропонується провести аналіз на суб’єктах задіяних у фінансових механізмах криптоактивів.

Досліджуючи різні джерела та звіти щодо використання блокчейн, можливо визначити наступних суб’єктів сфери блокчейн, тобто провести певний спрощене визначення «хто є хто».

Майнер – особа яка випускає «блок», фактично робить запис інформації, об’єкт (віртуальний актив), особа, яка здійснює діяльність з підтримки розподіленої платформи і створення нових блоків з можливістю отримати винагороду в формі емітованої валюти і комісійних зборів у різних криптовалютах.

Валідатор – особа, яка підтверджує проведення дії з віртуальним активом (переказ, зміну статусу, зміна вмісту реєстрового запису тощо) та яка відповідає за перевірку транзакцій на блокчейні. Після перевірки транзакцій вони додаються до розподіленого реєстру. Роль валідатора може співпадати з роллю Майнера, але за складом обов’язків та функцій ці суб’єкти різняться.

Держатель (Holders) – особа, яка може визнаватися власником, користувачем, держателем віртуального активу, особа, в якої виникають права та обов’язки, пов’язані з віртуальним активом. Обсяг прав та правомочність якого можливо тлумачити, як тотожні держателям електронних грошей, як зазначено в пропозиціях до Євродирективи 2019/1937 «Про ринки криптоактивів»: «Незважаючи на їх схожість, електронні гроші та крипто-активи, що посилаються на єдину фіатну валюту, відрізняються в деяких важливих аспектах. Власники електронних грошей, як визначено у пункті 2 статті 2 Директиви 2009/110 / ЄС, завжди мають вимогу до установи електронних грошей і мають засноване на договорі право викупити свої електронні гроші в будь-який момент проти фіатної валюти, яка є законим засобом платежу за номінальною вартістю з цією валютою». (переклад автора). Приклад «держателів» – наші Народні депутати, головна мета життя тепер яких – не забути пароль від токена, щоб не втратити 700 000 000 доларів.

Емітент криптоактиву (issuer) – особа, яка розміщає криптоактив (токен) на ринку в обмін на фіатні гроші або інший віртуальний актив. При цьому функція майнінгу самого активу ним може не виконуватися. Тут я категорично не згоден з авторами Законопроекту «Про віртуальні активи», тому що вони «емітента», щоб не сплутати з емітентом цінних паперів назвали «первинний розміщувач» (бо «первинне розміщення», хоча в усьому світі «issuer» – він і в Африці «issuer»). Але ці розбіжності не роблять цей проект менш передовим чи нереволюційним.

Виділяють часто також розробників та аудиторів розподілених реєстрів, але враховуючи, що вони не приймають безпосередню участь в блокчейн-транзакціях, їх аналіз та вивчення правової природи їх статусу, потребує окремої статті.

Окремо слід зауважити, що частина з зазначених учасників правовідносин використовують при виконанні своїх функцій штучний інтелект. Тож виникає питання, щодо штучного інтелекту та його правосуб’єктності. Тож – штучний інтелект – є суб’єктом чи ні, тобто, штучний інтелект вже особистість?)) Враховуючи значне залучення штучного інтелекту до усіх функцій в системах блокчейн, важливо визначити, що штучний інтелект не може мати власної правосуб’єктності, він є узгодженим суб’єктами способом спрощення виконання суб’єктами функцій і за дії вчинені, проведені транзакції має нести відповідальність та особа яка використовує штучний інтелект та яка набуває прав та обов’язків у зв’язку з діями, що вчиняються штучним інтелектом. Роль штучного інтелекту та правосуб’єктність вчинених ним дій потребує детального дослідження та розробки правої доктрини, щодо цього явища, тому це питання до обговорення юристами практиками та науковцями, жодним чином його ще неможна вносити в законопроекти і «вигадувати велосипед».

Які системи блокчейн існують практично?

В цій статті обмежимось визначенням основних типів DLT (розподілених) реєстрів, для того, щоб розуміти можливості цих систем, в залежності від типу реєстрів.

Блокчейн технології у формі реєстрів існують в двох ключових типах:
Відкриті, де усі користувачі мають можливості вносити зміни, і де аудит та валідація здійснюється за узгодженим усіма учасниками порядком.
Закриті (приватні) реєстри, де лише певні користувачі можуть вносити в цілі реєстри чи в їх частини, зміни, або можливі різні ролі та статуси суб’єктів.

Приватні реєстри можуть використовуватися на підприємствах, де ролі та статуси встановлені адміністративно власником. Також така форма реєстрів є допустимою в державному секторі, для ведення реєстрів власності, компаній, інтелектуальної власності тощо, в такому випадку ролі та статуси встановлюються актами держави.

Таким чином ми сьогодні спостерігаємо за еволюційним розвитком правового регулювання блокчейну. Законодавство багатьох країн вже визнає криптоактиви як самостійний об’єкт правового регулювання. Вже знаходять правове визначення суб’єкти правовідносин: емітенти, майнери, держателі, валідатори. Визначились і типи DLT, а саме відкриті та закриті реєстри. Беззаперечним лідером у адаптації законодавства до сучасних технологічних змін є Японія та Велика Британія, хоча у 2021 роком шанс увійти до лідерів цифрової трансформації є у України, яка впроваджує державну стратегію діджіталізації та розвитку штучного інтелекту.

«Що робити далі?» – спитає уважний читач, дочитавши до цього місця.

Для прискорення використання блокчейн технологій у системі розрахунків, необхідно прийняття проектів Законів України «Про віртуальні активи» (реєстраційний номер №3637 від 11.06.2020) та «Про платіжні послуги» (реєстраційний номер № 4364 від 12.11.2020) та залучити правників-науковців до розробки правових актів для реалізації Концепції розвитку штучного інтелекту (схваленої розпорядженням КМУ 02.12.2020).

Також в Україні необхідне узгодження усіх категорій та понять в Цивільному Кодексі, Господарському Кодексі, Законах України «Про захист прав споживачів», «Про рекламу», «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «Про телекомунікації», «Про електронний цифровий підпис», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», «Про захист персональних даних», «Про банки і банківську діяльність» , «Про страхування», «Про виконавче провадження», що стосуються віртуальних активів, технології блокчейн, технології штучного інтелекту. Чи не забагато роботи? Вважаю, що ні, бо технологічна революція для індустрії 4.0 (ще те явище, яке, чомусь у нас знають лише профі) вже відбувається, і в України є реальний шанс надолужити ті тридцять років, які нас ввели до стану країни третього світу. Ми можемо увірватися в світ 4.0. саме завдяки новим Законам.

Тож маю надію, що цей матеріал трошки роз’яснив загальні риси і ознаки такого страшного і дуже модного слова як «блокчейн» і що більше плутати технологію розподілених реєстрів з мильною бульбашкою критповалют ми не будемо.

Олександр Черних,
адвокат, заступник голови Комітету з господарського права і процесу НААУ

 

Не пропустите важное!
Подписывайтесь и получайте дайжест новостей

Ежедневно или еженедельно – выбираете вы!

Присоединяйтесь к профессиональному сообществу borg.expert

Материалы по теме

Дослідження

Статьи • БОРГ-review
Серед іншого, Директива спрямована на впровадження механізмів раннього виявлення неплатоспроможності та створення умов для врегулювання заборгованості без використання процедур банкрутства

Дослідження

Статьи • БОРГ-review
Преса нерідко виконує свої професійні обов’язки в небезпечних умовах, а в час війни працює ще й у смертельній небезпеці

Дослідження

Статьи • БОРГ-review
Відповідно до Постанови № 380 створено Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій

Дослідження

Статьи • БОРГ-review
Навіть демонтувавши одну антилюдську систему, демократичний світ має бути пильним: історія триває…

Дослідження

Статьи • БОРГ-review
Рекомендуємо надавати інформацію про недобросовісних продавців до територіальних органів Держпродспоживслужби

Дослідження

Статьи • Война с Россией; БОРГ-review
Кожна особа має право звернутись до суду України щодо стягнення майнової шкоди з держави агресора – російської федерації