Підсумки круглого столу «Роль господарських судів у забезпеченні ефективності процедур банкрутства»

13 березня 2026 року в м. Ужгороді відбувся круглий стіл «Роль господарських судів у забезпеченні ефективності процедур банкрутства», організований Верховним Судом спільно з Господарським судом Закарпатської області за підтримки проєкту ЄС «Право-Justice». Захід об’єднав суддів, представників органів державної влади, наукової та правничої спільноти, міжнародних експертів, а також представників професійного середовища у сфері банкрутства.

З вітальним словом до учасників заходу звернулася голова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Лариса Рогач. Насамперед, вона акцентувала, що обговорення ролі господарських судів у забезпеченні ефективності процедур банкрутства відкриває серію заходів, які проводяться з нагоди відзначення 35-ї річниці утворення господарських (арбітражних) судів України.

Голова КГС ВС наголосила, що 35-річчя господарських судів – важлива подія для всієї судової системи і правничої спільноти. За її словами, відзначення цієї річниці дає змогу осмислити шлях, який пройшла господарська юстиція, а також її роль у становленні правової держави та утвердженні принципу верховенства права.

У своєму виступі Лариса Рогач зупинилася на особливостях розгляду справ про банкрутство. Вона зазначила, що виключна юрисдикція господарських судів у цій категорії справ свідчить про високий рівень їх спеціалізації. За її словами, господарські суди відіграють важливу роль у здійсненні правосуддя у сфері господарських відносин, зокрема у справах про банкрутство, які нерідко поєднують питання різних галузей права – від податкових до трудових.

«Розгляд справ про банкрутство – це не тільки вирішення спорів між кредитором і боржником. Це складний багаторівневий процес, у якому поєднуються інтереси бізнесу, громадян, держави й суспільства, і від якості та своєчасності вирішення таких справ залежить стан економіки нашої держави, діяльність ринку та інвестиційна привабливість», – наголосила Лариса Рогач.

Окрему увагу голова КГС ВС приділила розвитку інституту банкрутства в Україні, який пройшов значну еволюцію – від перших законодавчих актів до чинного КУзПБ. Лариса Рогач зауважила, що незалежно від змін у законодавстві незмінною залишається необхідність забезпечення єдності та передбачуваності судової практики. Водночас євроінтеграційний курс України зумовлює подальше вдосконалення відповідних процедур і активну участь суддів у роботі над адаптацією національного законодавства до права Європейського Союзу. Зокрема, сказала вона, за участю суддів палати з питань банкрутства КГС ВС було перекладено європейський регламент у сфері неплатоспроможності, що дає можливість не лише обговорювати його положення, а й безпосередньо застосовувати їх у професійній діяльності.

Завершуючи виступ, Лариса Рогач закликала учасників активно долучатися до дискусії, наголосивши, що круглий стіл має стати майданчиком не лише для аналізу вже напрацьованого досвіду, а й для обговорення перспектив подальшого розвитку інституту банкрутства, та побажала плідної праці, змістовних дискусій і нових професійних ідей.

Крім того, голова КГС ВС подякувала Господарському суду Закарпатської області за сприяння в організації заходу, а також партнерам, зокрема проєкту ЄС «Право-Justice», – за підтримку ініціатив, спрямованих на розвиток господарського судочинства. Висловила вдячність спікерка і народним депутатам України та Міністерству юстиції України за взаємодію в питаннях удосконалення законодавства, наголосивши, що така співпраця дає можливість оперативно реагувати на сучасні виклики та сприяє наближенню українського законодавства до європейських стандартів. Вона також подякувала суддям і представникам правничої спільноти, які долучилися до обговорення попри значне навантаження.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся Голова Комітету Верховної Ради України з питань правової політики Денис Маслов. Він відзначив вагомий внесок господарських судів у забезпечення стабільності правової системи держави.

За його словами, господарська юрисдикція демонструє ефективність навіть у складних умовах воєнного часу. Зокрема, значна кількість господарських спорів розглядається у стислі строки.

«Ми можемо чесно пишатися господарською юрисдикцією. Міжнародні партнери часто захоплюються, що навіть в умовах повномасштабної війни українські суди здатні забезпечувати такий рівень ефективності та оперативності розгляду справ», – зазначив він.

Денис Маслов наголосив, що господарські суди відіграють ключову роль у захисті права власності та вирішенні економічних спорів, що є одним із базових чинників формування сприятливого інвестиційного клімату. Важливе значення також має їхня діяльність у сфері процедур банкрутства.

«Господарська юрисдикція сьогодні є одним із фундаментів стійкості держави та важливим елементом її майбутнього економічного розвитку», – наголосив Голова Комітету та запевнив у продовженні співпраці між парламентом і судовою владою.

Заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку Олексій Мовчан зауважив, що ефективна робота господарських судів є одним із ключових чинників стабільного функціонування економіки. Спікер зауважив, що процедури банкрутства та інші інструменти господарського судочинства формують інституційну основу для швидких економічних транзакцій, повернення боргів, оновлення бізнесу та належного захисту права власності. За його словами, у процесі законотворчої роботи парламент активно взаємодіє із суддівською спільнотою, зокрема з Верховним Судом, адже саме судді, які безпосередньо застосовують норми законодавства, можуть надати практичні рекомендації щодо його вдосконалення. Він також окреслив низку актуальних реформ у сфері неплатоспроможності, серед яких – розвиток механізмів спрощеного банкрутства для малого та середнього бізнесу, скасування окремих мораторіїв і впровадження процедур превентивної реструктуризації.

Заступник Міністра юстиції України Олена Ференс наголосила, що попри виклики, спричинені повномасштабною збройною агресією росії, система відновлення платоспроможності в Україні продовжує розвиватись та вдосконалюватись. Доповідачка зазначила, що важливо забезпечити справедливий баланс між інтересами кредиторів і боржників, щоб процедура банкрутства мала не суто ліквідаційний характер, а створювала можливості для відновлення економічної діяльності. За її словами, станом на 1 січня 2026 року на розгляді господарських судів України перебуває понад 5,5 тис. справ про банкрутство, а загальний обсяг вимог кредиторів становить близько 711 млрд грн. Спікерка також акцентувала на необхідності подальшого вдосконалення законодавства в цій сфері відповідно до вимог європейського права та потреб розвитку бізнес-середовища.

Від імені колективу суду привітала учасників та відзначила актуальність обговорення питання застосування законодавства у сфері банкрутства голова Господарського суду Закарпатської області Леся Пригара. Доповідачка зауважила, що в умовах складних економічних викликів ефективність процедур банкрутства, формування сталої судової практики та належне застосування законодавства набувають особливого значення. Інститут банкрутства відіграє важливу роль у регулюванні економічних відносин, забезпеченні захисту прав кредиторів і створенні умов для відновлення діяльності суб’єктів господарювання. Голова суду висловила сподівання, що круглий стіл стане ефективним майданчиком для професійного діалогу, обміну досвідом та напрацювання практичних рішень щодо вдосконалення судової практики в цій сфері.

Керівниця компоненту «Виконання судових рішень та захист прав власності» проєкту ЄС «Право-Justice» Ірина Жаронкіна відзначила співпрацю проєкту із суддями у сфері неплатоспроможності. Вона зауважила, що від часу набрання чинності КУзПБ команда проєкту працює разом із представниками господарської юрисдикції, і за цей період помітно змінилися як підходи до процедур неплатоспроможності, так і ставлення до них у правничому середовищі. Водночас вона наголосила, що значна роль у розвитку цієї сфери належить саме суддям господарських судів, зокрема суддям ВС у КГС, адже ця юрисдикція перебуває на перетині права й економіки та поєднує правову експертизу з розумінням економічної логіки господарських відносин.

Ірина Жаронкіна також звернула увагу на виклики, з якими сьогодні стикається сфера неплатоспроможності в умовах реформування законодавства та євроінтеграційних процесів. Зокрема, вона згадала про запровадження процедури превентивної реструктуризації, яку в Україні вдалося впровадити у відносно короткий строк, а також про новий виклик – спрощені процедури для мікро- та малого бізнесу. Окремо спікерка підкреслила актуальність розвитку процедур транскордонного банкрутства в умовах війни та міграції бізнесу й подякувала суддям ВС у КГС за ініціативи в цьому напрямі, зокрема за переклад Регламенту (ЄС) № 2015/848.

Голова Закарпатської обласної ради Роман Сарай акцентував, що тема заходу є надзвичайно актуальною з огляду на трансформаційні процеси, які сьогодні відбуваються в Україні. На прикладі Закарпатської області він зазначив, що проведення аудиту комунальних підприємств і їх перетворення на товариства з обмеженою відповідальністю може призводити до застосування ліквідаційних процедур та процедур банкрутства. У цьому контексті Роман Сарай звернув увагу на роль судової практики у формуванні підходів до вирішення таких спорів та відзначив роботу судової палати з розгляду справ про банкрутство КГС ВС.

Вітаючи учасників круглого столу, заступник голови Закарпатської обласної військової державної адміністрації Юрій Гузинець наголосив, що за роки своєї діяльності господарські суди стали важливою складовою судової системи держави, відіграючи ключову роль у забезпеченні верховенства права та захисті економічних інтересів держави, бізнесу і громадян.

Він акцентував, що в умовах складного для країни періоду діяльність судів набуває особливого значення, адже стабільна й ефективна робота судової системи є важливою передумовою розвитку держави та її економіки.

Також із вітальним словом до учасників заходу звернувся декан юридичного факультету Ужгородського національного університету Ярослав Лазур. За його словами, обрана тема є своєчасною з огляду на активізацію наукових і законодавчих дискусій щодо розвитку приватного права, зокрема в контексті процесу рекодифікації та підготовки проєкту нового ЦК України.

Ярослав Лазур наголосив, що інститут банкрутства є одним із ключових елементів у системі регулювання господарських правовідносин і символічно відображає фундаментальні питання розвитку господарського та цивільного права. Він також відзначив важливість фахового діалогу між представниками судової практики, наукової спільноти та законодавчого органу, особливо в умовах воєнного стану. На завершення декан зазначив, що юридичний факультет Ужгородського національного університету відкритий до подальшої співпраці із системою господарських судів як у науковому, так і в освітньому вимірах.

Вітальну частину заходу модерував секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Олег Васьковський, який також виступив зі спеціальною доповіддю на тему «Роль господарських судів у забезпеченні ефективності процедур банкрутства», у якій окреслив роль господарських судів у забезпеченні ефективності процедур банкрутства та проаналізував ключові тенденції розвитку цього інституту. Він наголосив, що обрана тема круглого столу особливо актуальна з огляду на сучасні економічні й соціальні виклики, які переживає Україна, зокрема в умовах війни.

На початку виступу доповідач звернув увагу на те, що в засіданні круглого столу взяв участь практично повний склад судової палати з розгляду справ про банкрутство КГС ВС, що, за його словами, є показовим свідченням зацікавленості суддів у професійному обговоренні актуальних проблем цієї сфери. Спеціальна доповідь була побудована у форматі аналітичних слайдів і мала на меті представити своєрідний зріз розвитку інституту неплатоспроможності, інституційної спроможності судової системи та практики застосування законодавства у справах про банкрутство.

Олег Васьковський акцентував, що в сучасних умовах роль ВС у формуванні стабільності економічного обороту є надзвичайно важливою. Він звернув увагу, що значна кількість норм матеріального права містить оціночні категорії, зокрема добросовісність, розумність поведінки, баланс інтересів чи зловживання правом. У таких умовах передбачуваність правового регулювання не може бути досягнута лише текстом закону. Саме правові висновки ВС, сформовані під час касаційного перегляду справ, забезпечують стабілізацію правових очікувань і сприяють передбачуваності правозастосування для учасників економічного обороту.

Окрему увагу в доповіді суддя приділив еволюції законодавства про неплатоспроможність в Україні. Він окреслив чотири основні етапи його розвитку протягом 35 років і зауважив, що принципово новим етапом стало набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства. Одна з ключових новацій цього акта – концепція раннього входу в процедуру банкрутства, спрямована на збереження активів боржника й запобігання нарощуванню боргових зобов’язань. Спікер звернув також увагу на запровадження у 2025 році процедури превентивної реструктуризації, що пов’язано з імплементацією Директиви ЄС 2019/1023 і подальшою гармонізацією українського законодавства з європейськими стандартами.

Доповідач навів аналітичні дані щодо функціонування системи банкрутства в Україні. Зокрема, було проаналізовано статистику закритих проваджень у справах про банкрутство за період 1996–2025 років, а також наведено актуальні показники щодо проваджень стосовно державних підприємств і господарських товариств із державною часткою понад 50 %. За словами судді, станом на 1 березня 2026 року відкрито 165 проваджень щодо таких суб’єктів, із яких 42 перебуває у процедурі розпорядження майном, 22 – у процедурі санації, а 101 — у ліквідаційній процедурі. Окремо в доповіді акцентовано на тенденції зростання кількості справ про неплатоспроможність фізичних осіб, які дедалі частіше стають предметом розгляду судів і потребують подальшого розвитку судової практики.

Олег Васьковський зупинився також на питаннях інституційної спроможності господарських судів у розгляді справ про банкрутство. За наведеними даними, загалом у господарських судах України на цій категорії справ спеціалізуються 209 суддів, із яких 153 працюють у місцевих господарських судах і 56 – в апеляційних. Суддя підкреслив важливість подальшого розвитку спеціалізації в цій сфері, зокрема з огляду на складність і динамічність справ про неплатоспроможність, особливо в категорії банкрутства фізичних осіб.

Підсумовуючи, спікер окреслив ключові виклики, що постають перед господарськими судами у справах про банкрутство: тривалість процедур, процесуальні зловживання, необхідність підвищення ефективності правозастосування та ін. Серед основних напрямів подальшого розвитку він назвав посилення професійної підготовки арбітражних керуючих, цифровізацію процедур банкрутства, розвиток реструктуризаційних механізмів і формування сталої практики щодо відповідальності за зловживання процедурами неплатоспроможності.

На завершення Олег Васьковський наголосив, що саме через формування послідовної судової практики суди покликані забезпечувати стабільність правових очікувань і передбачуваність правил поведінки для всіх учасників процедур банкрутства.

У межах першої сесії круглого столу «Процесуальні аспекти судового контролю на стадії відкриття та розгляду грошових вимог», яку модерувала суддя Господарського суду Київської області Тетяна Гребенюк, розглянуто питання щодо процедур банкрутства у світлі Директиви ЄС 2019/1023 та Плану Ukraine Facility, відкриття провадження у справі про банкрутство та розгляду грошових вимог, конкуренції заяв кредиторів, відкриття провадження в умовах війни, особливостей відкриття провадження за заявою кредитора зі спеціальним статусом, а також «спору про право» та зловживання процесуальними правами на ранніх стадіях процедур банкрутства.

Суддя Господарського суду Закарпатської області Павло Пригуза наголосив, що 35-річчя господарської юрисдикції є важливою віхою в розвитку української правової системи. За його словами, сьогодні можна з упевненістю говорити про зрілість і ефективність цієї інституції, адже навіть в умовах війни господарські суди демонструють здатність оперативно розглядати значну кількість справ. Саме господарська юрисдикція, заувжив він, відіграє ключову роль у захисті права власності, що є одним із головних чинників формування інвестиційного клімату та довіри бізнесу до держави.

Окрему увагу доповідач приділив проблемам сучасного законодавства про банкрутство.

За його словами, імплементація європейських підходів, передбачених директивами ЄС, охоплює низку ключових змін: запровадження превентивної реструктуризації, скорочення тривалості процедур, усунення правової невизначеності, спрощення процедур неплатоспроможності, зменшення витрат на реструктуризацію, а також запровадження ефективніших механізмів відповідальності керівників компаній.

«Завдання України – створити судову систему, яка відповідає європейським стандартам, забезпечує захист права власності та підвищує довіру інвесторів і бізнесу до судової системи», – резюмував Павло Пригуза.

Професор кафедри міжнародного приватного права Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олександр Бірюков зазначив, що 35-річчя господарської юрисдикції – це вагомий період для системи, яка перебуває на передовій економічних процесів.

«Міжнародні стандарти у сфері банкрутства – це результат вивчення правових концепцій, наукових дискусій і ґрунтовного аналізу. Основні принципи були сформовані ще на початку 2000-х років і залишаються базовим орієнтиром для розвитку цієї сфери», – зазначив доповідач.

Він також акцентував на важливості міжнародних стандартів у сфері банкрутства, зокрема принципів, розроблених Світовим банком. За його словами, доступ до процедур неплатоспроможності має бути простим, зрозумілим і однаково доступним як для боржника, так і для кредитора. Водночас будь-які винятки із цього правила повинні бути чітко визначені законодавством і належно обґрунтовані.

Особливу увагу науковець звернув на необхідність коректного використання термінології та роботи з міжнародними документами мовою оригіналу, адже неточності перекладу можуть призводити до неправильного тлумачення правових норм.

Окремо професор підкреслив, що реформи у сфері банкрутства повинні мати системний характер і базуватися на чіткій концепції розвитку законодавства. За його словами, постійні та несистемні зміни норм без глибокого аналізу їхніх наслідків створюють додаткове навантаження на судову практику й ускладнюють застосування законодавства. Саме тому важливо, щоб законодавчі новації проходили фахове обговорення, були науково обґрунтованими та узгодженими з іншими галузями права, зокрема з корпоративним законодавством. У такому разі судова практика зможе стати ефективним інструментом формування сталої правозастосовної практики.

Суддя, заступник голови Господарського суду Загреба (Хорватія), міжнародна експертка проєкту ЄС «Право-Justice» Мая Праляк поділилася досвідом Хорватії щодо запобігання зловживанням у процедурах неплатоспроможності.

За її словами, ефективність системи значною мірою забезпечується завдяки використанню електронного документообігу та інтегрованих реєстрів активів, які містять інформацію про рухоме й нерухоме майно, а також майнові права. Це дає змогу суду за лічені секунди сформувати фінансовий звіт щодо боржника, включно з активами, про які він не заявив.

Така перевірка проводиться судом самостійно на початковому етапі, щоб установити наявність реальних підстав для відкриття провадження.

Експертка наголосила, що початковий судовий контроль має бути швидким та ефективним. Суд перевіряє, чи відповідає заява формальним вимогам, чи містить необхідну інформацію, чи має кредитор правоздатність і чи доведено, що його вимога підлягає оплаті та не є необґрунтованою. Лише після цього суд може дійти висновку про наявність підстав для відкриття справи про неплатоспроможність.

Такі механізми важливі для виконання цілей європейських директив щодо раннього виявлення неплатоспроможності та підвищення ефективності процедур. Адже навіть подання заяви може викликати миттєву реакцію ринку. Тому суд має забезпечити, щоб процедура не використовувалася як інструмент репутаційного або економічного тиску на боржника чи як спосіб прискорення стягнення боргів.

У Хорватії відомі приклади зловживання процесуальними правами як з боку боржників, так і кредиторів, зокрема використання заяв про неплатоспроможність для дестабілізації бізнесу або впливу на партнерів і конкурентів. Саме тому суд повинен оцінювати не лише формальні критерії, а й наявність реальної неплатоспроможності, забезпечуючи баланс між швидкістю провадження та доброчесністю всієї системи.

Суддя ВС у КГС В’ячеслав Пєсков у своєму виступі наголосив на стратегічному значенні процедур банкрутства для економічної політики держави.

За його словами, ефективність таких процедур безпосередньо впливає на міжнародні економічні рейтинги, зокрема на показники, які раніше оцінювалися в рейтингу Doing Business, а нині – у програмі Business Ready. «Покращення позицій держави в цих рейтингах безпосередньо впливає на економіку. Зокрема, від цього залежить вартість державних запозичень на міжнародних фінансових ринках», – зазначив суддя.

Суддя також звернув увагу на проблему недобросовісної поведінки учасників процедур банкрутства та необхідність посилення відповідальності за зловживання. Він зазначив, що в Україні рівень публічно-правового регулювання в цій сфері залишається недостатнім, зокрема через декриміналізацію фіктивного банкрутства.

Для порівняння він навів практику інших держав: у Фінляндії за шахрайство в банкрутстві передбачено до двох років позбавлення волі, а в Японії – до десяти років. Такий підхід, за словами В’ячеслава Пєскова, демонструє важливість боротьби з недобросовісними діями, які підривають довіру до економічних інститутів.

У своїй практиці Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду сформував низку підходів, спрямованих на запобігання таким зловживанням. Серед них – визначення юрисдикції у справах про банкрутство за місцем реєстрації боржника на момент подання заяви кредитором, що дозволяє уникнути зловживань у частині forum shopping – штучної зміни підсудності після початку процедури.

Також суддя навів приклади судових рішень, спрямованих на протидію зловживанням, зокрема спробам змінити юрисдикцію після подання заяви про банкрутство або використати процедуру банкрутства для інших цілей, не пов’язаних із врегулюванням неплатоспроможності.

За його словами, формування сталої судової практики в цій сфері є ключовим елементом підвищення ефективності системи банкрутства в Україні.

Друга сесія круглого столу «Процесуальний фінал. Судовий контроль на стадії закриття провадження у справі про банкрутство» відбулася під модерацією судді Господарського суду Одеської області Лілії Грабован. Під час цієї сесії йшлося про баланс між тривалістю й результативністю процедур банкрутства, відповідальність арбітражних керуючих і межі судового та адміністративного контролю, роль суду в перевірці вичерпності заходів щодо розшуку активів перед закриттям справи, винагороду арбітражного керуючого, а також правові наслідки закриття провадження у справі про банкрутство.

Суддя ВС у КГС Володимир Погребняк виступив із доповіддю на тему «″Класичні″ і ″нетипові″ підстави закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) через призму судового контролю». Він наголосив, що саме стадія закриття провадження фактично підсумовує перебіг усієї процедури неплатоспроможності та дає змогу оцінити, чи досягнуто її основної мети – максимального задоволення вимог кредиторів і відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації. Як зазначив суддя, «фактично закриття провадження у справі про банкрутство є таким екзаменом, який показує, чи справді ефективно пройшла процедура».

Розкриваючи зміст цього принципу, Володимир Погребняк зауважив: «Завдяки судовому контролю забезпечується баланс інтересів боржника, кредиторів, арбітражного керуючого й інших учасників справи про банкрутство». Він також звернув увагу на те, що процедури банкрутства мають комплексний характер, поєднуючи процесуальні та економічні аспекти, а повне розуміння ситуації у справі формується завдяки врахуванню позицій усіх її учасників.

Окрему увагу суддя приділив різним редакціям законодавства про банкрутство. Він акцентував, що законодавець неодноразово змінював як кількість підстав закриття провадження, так і підхід до їх формулювання та класифікації. У цьому контексті спікер розглянув як класичні підстави закриття провадження, так і складні практичні ситуації, зокрема випадки наявності паралельних справ про банкрутство щодо одного боржника, коли провадження можуть відкриватися в одному або різних судах і потребують визначення, яке з них має продовжуватися. Він проаналізував окремі підстави закриття провадження, пов’язані з відновленням платоспроможності боржника, погашенням вимог кредиторів, а також застосуванням спеціальних правил щодо підприємств критичної інфраструктури або боржників, діяльність яких зазнала впливу збройної агресії російської федерації.

У завершальній частині виступу Володимир Погребняк звернув увагу на проблему тривалості процедур банкрутства та необхідність належного процесуального реагування суду в ситуаціях, коли провадження роками не може бути завершене. Посилаючись на практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справах «Фесенко проти України» та «Парінов проти України», він зазначив, що надмірна тривалість таких проваджень може призводити до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Водночас в окремих випадках така ситуація пов’язана із системними недоліками законодавчого регулювання. Суддя також звернув увагу на висновки, сформульовані, зокрема, у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС від 21 січня 2026 року у справі № 927/149/22. Відповідно до них під час закриття провадження суд має вирішити всі ключові питання у справі, зокрема щодо джерел оплати послуг арбітражного керуючого.

Голова Господарського суду Луганської області Олена Фонова зосередилася на проблематиці закриття провадження у справах про банкрутство в умовах воєнного часу, акцентувавши, що саме ця стадія може свідчити про ефективність проведеної процедури. Вона звернула увагу на те, що в багатьох справах завершення процедур ускладнюється об’єктивними обставинами – тривалим переглядом процесуальних рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій, розглядом численних заяв і скарг учасників провадження, а також тим, що значна частина підприємств і їхнього майна перебувають на тимчасово окупованих територіях. За таких умов, за словами судді, особливого значення набуває судовий контроль, інтенсивність якого визначає суддя з урахуванням обставин конкретної справи.

Олена Фонова окреслила низку практичних проблем, характерних для справ про банкрутство боржників, пов’язаних із територіями, що перебувають під окупацією або зазнали впливу бойових дій. Зокрема, йдеться про ситуації, коли в боржника формально є активи, однак фактично вони не можуть бути реалізовані. Серед таких випадків – наявність дебіторської заборгованості або судових рішень про стягнення збитків із російської федерації. Водночас, як зауважила суддя, можливість реального виконання таких рішень залишається вкрай обмеженою, зокрема через питання суверенного імунітету держави та відсутність дієвих механізмів їх виконання за межами України.

Спікерка звернула увагу на складні процесуальні ситуації, що виникають під час розгляду таких справ: коли боржник є кредитором в іншій процедурі банкрутства, коли виконавчі провадження фактично не можуть бути виконані через втрату контролю над майном або коли арбітражний керуючий мобілізований до лав Збройних Сил України. У таких умовах, за словами Олени Фонової, суд має шукати баланс між принципом процесуальної економії та правами кредиторів. Вона наголосила, що закриття провадження у справі про банкрутство не слід розглядати як поразку процедури, адже інколи воно є єдиним процесуальним способом реагування на об’єктивну неможливість досягнення її мети – погашення вимог кредиторів.

Директор Департаменту з питань банкрутства Міністерства юстиції України Сергій Донков присвятив виступ питанням відповідальності арбітражних керуючих та визначенню меж судового й адміністративного контролю за їх діяльністю. Він нагадав, що відповідно до ст. 21 КУзПБ арбітражні керуючі несуть цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність. Водночас, за словами спікера, саме дисциплінарна відповідальність залишається найбільш складною та дискусійною категорією, оскільки її зміст і межі недостатньо чітко визначені в законодавстві.

Аналізуючи природу дисциплінарної відповідальності, Сергій Донков звернув увагу на особливий статус арбітражного керуючого. Він наголосив, що арбітражний керуючий не є суб’єктом трудових відносин, що ускладнює застосування традиційних підходів до дисциплінарної відповідальності, сформованих у трудовому праві. Діяльність арбітражного керуючого перебуває під контролем кількох суб’єктів: державного органу з питань банкрутства, господарського суду, який призначає керуючого у процедурі банкрутства, представницьких органів кредиторів, а також саморегулівної організації арбітражних керуючих, яка формує правила професійної етики та стандарти діяльності.

Окрему увагу доповідач звернув на співвідношення судового й адміністративного контролю. Він зазначив, що хоча законодавство прямо передбачає контроль з боку державного органу з питань банкрутства та саморегулівної організації арбітражних керуючих, функція судового контролю випливає із системного аналізу норм господарського процесуального законодавства та КУзПБ. За його словами, судовий контроль у справах про банкрутство спрямований на перевірку законності дій арбітражного керуючого, захист прав учасників провадження та дотримання встановлених процедур.

Також спікер зупинився на основних формах адміністративного контролю, які здійснює державний орган з питань банкрутства. За його словами, така діяльність не обмежується проведенням перевірок, а має значно ширший характер. Вона охоплює, зокрема, ведення Єдиного реєстру арбітражних керуючих, функціонування автоматизованої системи «Банкрутство та неплатоспроможність», проведення кваліфікаційних іспитів та підвищення кваліфікації арбітражних керуючих, а також розгляд скарг на їхні дії чи бездіяльність. Підсумовуючи, Сергій Донков наголосив на необхідності подальшого наукового опрацювання та законодавчого врегулювання питань відповідальності й контролю за діяльністю арбітражних керуючих, зокрема під час майбутніх змін до КУзПБ.

Підсумки дискусії підбили голова КГС ВС Лариса Рогач та секретар профільної судової палати КГС ВС Олег Васьковський.

Лариса Рогач подякувала учасникам за змістовну та відверту дискусію. Вона відзначила, що під час зустрічі вдалося створити простір для відкритого професійного діалогу щодо актуальних проблем застосування законодавства у сфері банкрутства, а коло порушених питань свідчить про необхідність продовження таких дискусій у майбутньому.

Під час обговорень учасники зосереджувалися не лише на буквальному тлумаченні норм законодавства, а й на їх змісті та меті, що дає змогу глибше осмислювати проблеми правозастосування і шукати шляхи вдосконалення правового регулювання.

Олег Васьковський звернув увагу на те, як протягом останніх десятиліть змінилася роль суду у справах про банкрутство. За його словами, сучасне законодавство надає суду ширші можливості для формування підходів до вирішення складних правових питань, що потребує від суддів професійної сміливості, послідовності та відповідального тлумачення норм. Інститут банкрутства сьогодні дедалі більше розглядається не лише як процедура ліквідації, а як механізм відновлення діяльності та «другого шансу» для боржника.

Підсумовуючи, спікери висловили переконання, що порушені під час заходу питання стануть підґрунтям для подальшого розвитку судової практики та професійної дискусії у сфері неплатоспроможності.

До заходу також долучилися суддя Великої Палати ВС Олександр Банасько, судді ВС у КГС Валерій Картере та Костянтин Огороднік, начальник управління забезпечення роботи судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Світлана Кольцова, начальник відділу забезпечення роботи секретаря палати та суддів судової палати КГС ВС Людмила Кононець та начальник відділу аналітичної допомоги суддям управління аналітичної та правової роботи КГС ВС департаменту аналітичної та правової роботи ВС Оксана Загацька.

Презентації учасників науково-практичної конференції – за посиланням: https://supreme.court.gov.ua/supreme/pokazniki-diyalnosti/konferencii/2026_03_13_kr_st_

Верховний Суд