Токсичні борги і невиконані обіцянки великої приватизації

Редакция
1 февраля 2022, 12:40
5861 минута читать

Цей матеріал також доступний українською

Чи реально отримати 8 мільярдів від приватизації у 2022 році?

  • Ссылка скопированаlink copied

Наприкінці січня 2022 року Фонд держмайна провів другий аукціон з приватизації київського заводу “Електронмаш”. На першому його вартість зросла майже до мільярда гривень – але він зірвався, бо переможець вчасно не підписав договір купівлі-продажу. На цей раз виграшна ставка більш ніж удвічі менша – 430 мільйонів. Відповідно, менше отримає й бюджет.

У 2021 році Фонд державного майна провів лише один аукціон великої приватизації – колишній завод “Більшовик” продали за 1,4 млрд грн.

Решта коштів надійшли від малої приватизації – майже 4 млрд грн. Ще мінімум 3,7 млрд грн так і не отримали через зірвану приватизацію “Об’єднаної гірничо-хімічної компанії”.

Тим не менш, за попередній рік план з надходжень було виконано на 43% (бюджет отримав 5,1 млрд грн) – і це рекордний показник починаючи з 2013-го року.

Що заважає заробляти більше? Проблемність об’єктів приватизації, токсичні інтереси олігархів навколо них, і небажання українських урядовців їх продавати. Нижче – детальний розбір планів з приватизації на цей рік.

Токсичні борги і невиконані обіцянки великої приватизації

Почнемо з великої приватизації. Це об’єкти, балансова вартість яких перевищує 250 млн грн. Якщо в минулому році на продаж обіцяли виставити 7 великих компаній, то в 2022 говорять про 3 об’єкти. Але й для цих трьох перспектива отримати нового власника – дуже примарна.

Влада вчетверте виставить на аукціон ОГХК. Компанія вже підготовлена до приватизації, і навіть ЄБРР попередньо погодився надати фінансування для репутаційних інвесторів у цю компанію.

Важливий момент, який буде мати вплив на долю приватизації підприємства – чи надасть уряд додаткові гарантії для інвесторів, як йому запропонував зробити інвестиційний радник в кінці минулого року. Стартова ціна – 3,7 млрд грн.

На продаж у 2022-му році двох інших об’єктів великої приватизації – “Центренерго” та “Одеський припортовий завод” – серйозно розраховують у Офісі президента.

Обидві компанії довгий час знаходяться під впливом олігархів, пов’язані з корупційними скандалами та втрачають в ціні.

Наприклад, вартість ОПЗ знизилась з 2009-го року у 10 разів (з 600 млн доларів до 54 млн доларів).

Це типовий приклад ситуації, коли відтягування продажу “до кращих часів” лише погіршує стан підприємств.

Завод вже почали готувати до приватизації у цьому році. Невідомо, у скільки оцінять ОПЗ, адже періодично він зупиняє роботу через борги компаній, які постачають сировину.

“Центренерго” – ласий шматок для корупціонерів: за президентства Януковича на підприємстві заробляла його родина, пізніше “Центренерго” контролював Ігор Кононенко, а на постачанні вугілля заробляв Віталій Кропачов.

Якщо у 2018 році Кропачов готовий був заплатити за “Центренерго” 6 млрд грн, то вже у 2020 році голова ФДМУ заявляв, що компанія має від’ємну вартість 1,4 млрд гривень. Радника, який має встановити стартову ціну на об’єкт в цьому році, уряд ще не призначив.

“Центренерго” оперує трьома великими електростанціями: Трипільською, Зміївською і Вуглегірською. Фонд держмайна готував компанію до приватизації у 2020 році, поки уряд не вирішив об’єднати її з чотирма державними шахтами – щоб забезпечити надійне постачання вугілля.

Для цього Кабмін навіть відновив підприємство, яке ще у 2014 році мали ліквідувати – НАК “Енергетична компанія України”. Таке рішення пов’язують з інтересами Ріната Ахметова.

У списку мав би бути ще один об’єкт – “Президент-Готель”, який українська влада обіцяла виставити на продаж ще у 2021 році, відповідно до останнього меморандуму з Міжнародним валютним фондом.

Минулого разу приватизацію готелю обіцяли МВФ у 2019 році. Проте готельний комплекс перебуває у довгостроковій оренді до 2034 року і навряд чи хтось захоче придбати його в цьому році.

Порти, тюрми і спиртозаводи на три мільярди

Три мільярди з восьми уряд планує отримати від малої приватизації. Це трохи менше за результати 2021 року.

Хоча Фонд скаржиться, що цікаві і вартісні об’єкти малої приватизації вже закінчилися, деякі об’єкти все ж варті уваги.

На 2022 рік в системі Прозорро.Продажі вже заплановано продати більше 200 державних об’єктів малої приватизації балансовою вартістю близько мільярда гривень.

Окрім “Електронмашу”, з цікавого можна виділити такі лоти:

  • “Укрспирт” продовжить продавати власні виробничі майданчики. Три десятки, або 75% заводів, вже продано, ще 20 планують приватизувати в цьому році.
  • Мін’юст продовжить продавати тюрми. У 2022 році має бути приватизовано шість вже закритих комплексів.
  • Три невеликих морських порти мають стати приватними – в Скадовську, Бєлгород-Дністровському і Вилковому.
  • Додатково, буде продано 15 державних центрів з охорони праці – адже на цьому ринку вже діють і приватні компанії, і державі немає сенсу управляти ними.
  • В переліку на приватизацію також є міноритарні пакети акцій десятків підприємств, які частково приватизували раніше і які є досить успішними.

Наприклад, 40% черкаської компанії “Світ Ласощів”, 25%+1 акція “Дніпровського машинобудівного заводу”, 26% ПАТ “Нафтохімік Прикарпаття”. Втім, невідомо, чи будуть вони продані саме у 2022.

Що може завадити виконати план на 100%?

Невідомо, хто буде виконувати великі плани Офісу президента щодо приватизації.

Дмитро Сенниченко ще в листопаді подав заяву на звільнення з посади керівника Фонду держмайна, але нещодавно ж Рада не змогла його звільнити.

Його заступник, відповідальний за приватизацію – Тарас Єлейко – поки лишається працювати, на відміну від двох інших заступників, які полишили ФДМУ.

Наступнику Сенниченка (якого все ще не оголосили) дістанеться четверта спроба приватизації ОГХК, запит від Офісу президента на приватизацію принаймні двох проблемних компаній та розслідування щодо наявності порушень при продажу колишнього заводу “Більшовик”.

Саме кейс “Більшовика” показав, що без “політичного даху” від Офісу президента жоден великий об’єкт в Україні не дозволять приватизувати.

І це тільки погіршує імідж України в очах інвесторів і ймовірно уповільнить приватизацію у 2022-му році.

Свою роль відіграє і ризик російської військової агресії, яка відлякує інвесторів від того, аби вкладати кошти в Україну.

Тож, як і в попередні роки, залишається сподіватись на успішні аукціони малої приватизації та внутрішніх інвесторів – які і наповнять бюджет, і дозволять державі позбутися “баласту”.

Автор: БОГДАН ПРОХОРОВ, економіст Центру економічної стратегії

Матеріал створений у рамках проєкту “Приватизація + демонополізація = економічне зростання”

Не пропустите важное!
Подписывайтесь и получайте дайжест новостей

Ежедневно или еженедельно – выбираете вы!

Присоединяйтесь к профессиональному сообществу borg.expert

Материалы по теме

ФДМУ

Статьи • Власть и люди
Чимало з державних підприємств залишилися виключно на папері, не працюючи десятиліттями і накопичуючи борги

ФДМУ

Статьи • Власть и люди
Як буде працювати новий сервіс автоматичної оцінки та як безкоштовно дізнатися оціночну вартість квартири, будинку, земельної ділянки чи будь-якої іншої нерухомості.

ФДМУ

Статьи • Власть и люди
Як гарантовано виграти приватизаційний аукціон та чому неможливо купити перемогу за хабар

ФДМУ

Статьи • Власть и люди
Чим малі порти України можуть бути цікавими для інвесторів та чому приватизація цих об’єктів дозволить залучити інвестиції у їхній розвиток

Розслідування

Статьи • БОРГ-review; Власть и люди
Нового керівника ЧМП міністр інфраструктури Владислав Криклій призначив 30 квітня 2021 року