Землі оптового ринку сільськогосподарської продукції та проблематика визначення їх «правильного» цільового призначення

Цей матеріал також доступний українською
Проблема вибору «правильного» коду виду цільового призначення земель для ОРСГП лежить на стику земельного та містобудівного регулювання
|
Сніжана Васильєва аспірант Навчально-наукового інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка юрист Адвокатського об’єднання ALARIUS |
Оптовий ринок сільськогосподарської продукції (ОРСГП) за своєю правовою природою є інфраструктурним «вузлом» аграрного ринку, покликаним забезпечувати оптовий обіг продукції, її концентрацію та скорочення логістичних втрат. У період воєнного стану стійкість таких «вузлів» напряму залежить від юридичної визначеності механізму регулювання земель оптових ринків сільськогосподарської продукції, які є фактичним і правовим базисом аграрного бізнесу.
Водночас правове забезпечення статусу цих земель досі має фрагментарний характер: спеціальний Закон України «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції» приділяє земельному аспекту фактично лише статтю 12, яка загально відсилає до «порядку, визначеного законом», а Земельний кодекс України (ЗК України) не встановлює спеціальних правил щодо обігу таких земель. Це створює передумови для судових спорів і підвищеної уваги правоохоронних органів до товаровиробників, що може істотно впливати або навіть блокувати господарську діяльність. Однією з ключових причин спорів є проблема визначення цільового призначення земель оптових ринків сільськогосподарської продукції.
1) Чому «код КВЦПЗ» має вирішальне значення
Використання земельної ділянки за цільовим призначенням є прямим обов’язком землевласників та землекористувачів, а правовий режим категорії земель, визначеної відповідно до статей 19–20 ЗК України, є визначальним при оцінці (не)цільового використання. Види цільового призначення формалізуються кодами Класифікатора (додаток 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру), а на практиці також застосовується поняття «виду використання» як конкретної мети надання земельної ділянки, зазначеної у рішенні органу-розпорядника.
2) Зміна цільового призначення і «вид використання»: особливості для земель сільськогосподарського призначення
ЗК України передбачає імперативну процедуру зміни категорії/виду цільового призначення земель державної або комунальної власності через затвердження попередньо погодженого проєкту землеустрою, але процедури зміни лише «виду використання» без зміни категорії чинним законодавством не встановлено. Це прямо зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19.
Для земель сільськогосподарського призначення діє більш суворе правило: використання – лише в межах вимог конкретного виду, визначеного статтями 31–37 ЗК України. Відтак будь-яка інфраструктура ОРСГП має бути юридично «прив’язана» до дозволеного виду використання в межах категорії земель сільськогосподарського призначення.
3) Цільове та функціональне призначення землі: не тотожні категорії
Цільове призначення земельної ділянки є елементом її правового режиму у земельному праві (категорія/вид використання за КВЦПЗ), тоді як функціональне призначення є категорією містобудівної документації (генплан, план зонування, ДПТ), яка визначає планувальну організацію та допустимі напрями забудови/використання територій у межах населеного пункту.
Верховний Суд (КАС) сформулював правовий висновок, що ці поняття не є тотожними: «функціональне призначення території не є тотожним цільовому призначенню земельної ділянки», а встановлення відповідності між ними «не свідчить про їх тотожність», оскільки це різні правові категорії, що регулюються різним законодавством (постанови від 02.12.2021 у справі № 640/23893/19 та від 13.04.2022 у справі № 826/1754/18; підтверджено також у справах № 640/4844/22, № 420/21826/21).
Касаційний господарський суд у постанові від 17.04.2025 у справі № 924/25/24 аналізував зміну цільового призначення приватної ділянки і прямо виходив із того, що власник, зокрема, спирається на витяг із містобудівної документації щодо функціональних зон; суд відзначив можливість зміни за певною процедурною моделлю, передбаченою перехідними положеннями, та оперував логікою “узгодженості” із містобудівними рішеннями.
Для вибору правильного КВЦПЗ: якщо два коди «ніби підходять» суди зазвичай надають перевагу тому, який не конфліктує з функціональною зоною, особливо у разі розташування земельної ділянки у межах населеного пункту.
4) Логіка охорони земель с/г призначення і ризики «несільськогосподарського» використання
Земельне законодавство виходить із того, що використання земель сільськогосподарського призначення під несільськогосподарські цілі пов’язане з вилученням (втратою) с/г угідь та необхідністю компенсаційних механізмів. Верховний Суд (КГС) у справі № 925/295/18 зазначав, що втрати сільськогосподарського виробництва підлягають відшкодуванню, зокрема, у разі використання с/г угідь для цілей, не пов’язаних із веденням сільського господарства.
З огляду на це, забудова земель с/г призначення об’єктами громадського чи житлового призначення потенційно:
- веде до втрати угідь та/або до необхідності зміни цільового призначення і проходження спеціальних процедур;
- може супроводжуватися зняттям/порушенням родючого шару, що вимагає дотримання спеціальних вимог охорони земель та ґрунтів;
- обумовлює застосування механізмів відшкодування втрат як інструменту компенсації суспільної шкоди від вилучення угідь.
Водночас розміщення інфраструктури ОРСГП на ділянках із кодом 01.12 може розглядатися як легально закладений різновид використання у межах категорії «землі с/г призначення» і, за задумом законодавця, спрямоване на забезпечення аграрної логістики та збуту без «перетворення» таких земель на житлову/громадську забудову у сенсі цільового призначення.
Висновок. Проблема вибору «правильного» коду виду цільового призначення земель для ОРСГП лежить на стику земельного та містобудівного регулювання і потребує доведення юридичної визначеності через первинні документи формування ділянки та належні кадастрові відомості. У наступній статті наведено практичні критерії перевірки коректності коду КВЦПЗ і механізми виправлення помилок у ДЗК.
Понравился ли
вам этот материал?
Материалы по теме

Огляд ринків

Огляд ринків

Огляд ринків

Огляд ринків

Огляд ринків










