Чорніше чорного вугілля лише кремлівська нечисть

Редакция
15 августа 2022, 09:37
17144 минуты читать

Цей матеріал також доступний українською

Вугільні електростанції доцільно модернізувати, а не відправляти їх на брухт

  • Ссылка скопированаlink copied

Якщо вугільна промисловість ЄС вкладе кошти в кампанію очищення диму після спалювання вугілля – не буде шкоди довкіллю, а будуть збитки державі-агресору, вважає японець Джунічі Ковака.

Мій співбесідник – фахівець у питаннях безпеки харчових продуктів та життя – знає про що каже. За простою, на перший погляд, але цілком обґрунтованою порадою стоїть дослідження, базоване на практичних рішеннях і діях однієї з потужних вугільних компаній, зацікавлених у розв’язанні проблеми енергетичної кризи. Європейцям варто звернути увагу на питання, яке в час війни може полегшити підтримку України, упевнений японський колега – редактор спеціалізованого журналу.

Після віроломного нападу на Київ рашистської «держави-бензоколонки» до неї вживають каральних санкцій у торгівлі енергоносіями. А після атак на українські АЕС та вчиненого ядерного терору цивілізоване людство, принаймні в Старому Світі, поволі повертається «з ери газу в еру вугілля» – хай навіть тимчасово або частково. Цей вимушений крок (перехід на власний «чорний хліб енергетики») позбавить світ залежності від енергоресурсів войовничої держави, яка вчиняє геноцид і спонсорує тероризм. Тому від використання газу, зокрема й для виробництва електроенергії, можна спокійно переходити до викопного палива, від якого європейці останніми роками стали відмовлятися з міркувань захисту природи.

Німеччина, як заявив цього літа її канцлер Олаф Шольц, уже відновлює роботу 16 неактивних електростанцій на вугіллі й нафті, а також і далі експлуатуватиме ще 11 станцій на викопному паливі, хоч попередні плани його уряду були інші – знижувати викиди вуглецю на національному рівні.

Велика Британія, Австрія, Польща та низка інших країн, зваживши на істотне скорочення постачання газу зі сходу, так само поглядають на видобуток і ширше використання вугілля. Його, як відомо, називають найшкідливішою копалиною через небезпечні продукти згоряння – свинець, сірку, формальдегід тощо. Але ще страшніші для виживання людства нинішні дії рашистів, ладних знищити не лише українців як націю, а й влаштувати на планеті атомний апокаліпсис.

Слід зазначити також, що немало вчених у світі вже піддають сумніву поширене твердження, що саме діяльність людини (тобто антропогенний чинник) істотно впливає на глобальне потепління. Є теорії, що пов’язують збільшення в атмосфері газу CO2 з коливаннями температури води світового океану. Тема ця важлива й цікава, але вона радше годиться для окремої публікації.

Дим… без диму

Під час поїздки в Токіо Джунічі Ковака звернув увагу журналіста з України, автора цієї статті, на світло-сіру будівлю з вертикальною трубою, схожою на невисоку башту. «Це сміттєспалювальний завод», – сказав японець і запропонував вийти з автомашини, щоб прогулятися коло підприємства, розташованого посеред щільної житлової забудови мегаполіса. Здивованому українському співбесідникові одразу пригадалося відоме всім киянам підприємство «Енергія», що на околиці житлового масиву Позняки.

Там теж є димова труба й щодоби спалюють сміття. І коли завод працює, а вітер повертає на столицю – людям важко дихати забрудненим повітрям. Через відчутний сморід жителі мікрорайону щільно зачиняють вікна й у той час намагаються менше бувати на вулиці.

Під’їхавши автомобілем до японського заводу, кореспондент особисто пересвідчився, що підприємство функціонує, на його території ходять робітники, маневрує вантажівка. Коли вийшов на вулицю біля дитячого майданчика – жодних неприємних запахів не відчув. Об’їхав навколо заводу в межах кварталу, вийшов з другого боку коло прилеглої спортивної споруди (басейну) – і там у спекотний день цілком нормальне повітря. Зробив фотознімки заводської труби й спитав свого супутника, чому не видно диму. Може, шкідливі викиди будуть вночі, коли люди спатимуть?

«Японські сміттєспалювальні заводи й вугільні електростанції не димлять так, що це можна бачити, – пояснив Джунічі Ковака. – Очищення викидів за новітніми технологіями дуже ретельне. Отож будь-який можливий білуватий «дим» з фабричних труб – то лише водяна пара. Ще від 1968 року Японія має закон про контроль над забрудненням повітря. Він регулює не тільки виробництво електроенергії на вугіллі, але й будь-яку промислову діяльність з відходами. І вимоги відтоді лише посилювалися. Нині викиди в атмосферу від електростанцій Японії не містять вуглецевих частинок і не сприяють глобальному потеплінню на планеті».

Не полінувався знайти додаткову інформацію про цей завод, збудований понад чверть століття тому. Тут збирають і спалюють сміття, виробляють електроенергію та використовують її надлишок, скажімо, для постачання гарячої води до басейнів з підігрівом.

Саморегулювання викидів газу в повітря тут навіть суворіше, ніж того вимагає законодавство. Пишуть, що пил становить менш як одну п’яту частину національного нормативу, а якщо кількість «сажі» перевищить чверть цієї норми, то завод зупинять. Нині він не завдає шкоди атмосфері, а тому й не накопичує в повітрі енергії сонячних променів. Тобто внесок у глобальне потепління мінімальний.

Без шкоди довкіллю – збитки агресору

Отут співбесідник і промовив фразу, заради якої цю публікацію підготовлено. Якщо вугільна промисловість Європейського Союзу вкладе кошти в кампанію очищення диму після спалювання вугілля – то буде менше шкоди довкіллю, а економіці держави-агресора буде більше збитків через запроваджені санкції.

На його думку, вугільні електростанції доцільно модернізувати, а не відправляти їх на брухт. Чимало країн поступово відмовляються від вугільних електростанцій, але це не обов’язково – просто потрібно максимально видаляти вуглецеві частинки з викидів.

Вугілля використовують у багатьох галузях промисловості, тому важливо регулювати викиди й усувати шкідливі тверді частинки. Немало проблем мала з цим паливом, приміром, Китайська Народна Республіка, особливо кілька десятків років тому. Японія може надавати відповідні технології будь-яким країнам світу для просування технічних удосконалень. Вони здатні істотно підвищити якість життя людей, які страждають на респіраторні, алергійні захворювання, живуть поблизу електростанцій і заводів. І використання вугілля для виробництва електроенергії не впливатиме вирішальним чином на процес глобального потепління – хай екологічні організації не надто хвилюються.

«Діоксид вуглецю – це газ парниковий, але насправді перегріває планету чорний пил, що міститься в димових викидах, – наголосив японський співбесідник. – Коли їхатимете до аеропорту Ханеда, сфотографуйте з вікна поїзда всі, які бачитимете, димові труби – вони без диму. Покажіть справжню ситуацію в цій галузі промисловості – тоді буде менше критики в питанні спалювання вугілля. А контрзаходи Європейського Союзу (тобто відмова від московських енергоносіїв) в цій ситуації працюватимуть на порятунок України».

Отже, висновок з розмови напрошується сам собою: чорніша біда, ніж чорне вугілля – це кремлівська войовнича нечисть. Рашизму не повинно бути місця на землі – без нього світ стане чистішим.

Сергій Шевченко (фото автора)

Не пропустите важное!
Подписывайтесь и получайте дайжест новостей

Ежедневно или еженедельно – выбираете вы!

Присоединяйтесь к профессиональному сообществу borg.expert

Материалы по теме

Огляд ринків

Статьи • БОРГ-review
В розумінні реєстраційного законодавства приватний будинок і земельна ділянка, на якій він розташований, — це різні об’єкти нерухомого майна

Огляд ринків

Статьи • БОРГ-review
"СтягниБорг" автоматично формує документ згідно з вимогами закону

Огляд ринків

Статьи • БОРГ-review
Нові правила значно збільшують фінансове та трудове навантаження на фонди

Огляд ринків

Статьи • БОРГ-review
Понад 15% українців володіють криптовалютою і багато з них використовують її щодня

Огляд ринків

Статьи • БОРГ-review
Звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення

Огляд ринків

Статьи • БОРГ-review
У полі зору міжнародної спільноти найголовніше в галузі безпеки – битва проти рашизму