Due diligence контрагента під час воєнного стану: що перевіряти обов’язково

Ще кілька років тому перевірка контрагента перед підписанням договору була радше ознакою педантичності, ніж обов’язковим кроком. Більшість підприємців обмежувалися запитом копії статуту та витягу з реєстру – і вважали це достатнім. Сьогодні така легковажність коштує бізнесу значно дорожче, ніж будь-коли.

Воєнний стан приніс не лише руйнування інфраструктури та переміщення людей. Він докорінно змінив саму природу підприємницького ризику. Ринок наповнився компаніями-одноденками, які існують виключно для того, щоб пропустити через себе гроші та зникнути. Частина підприємств юридично продовжує існувати, але фізично вже не функціонує – через окупацію, знищення майна або мобілізацію персоналу.

Санкційні списки поповнюються щотижня, і той, хто ще вчора був звичайним постачальником, сьогодні може виявитися особою, ділові відносини з якою є прямим порушенням закону. В цих умовах перевірка партнера перестала бути проявом зайвої обережності – вона стала умовою виживання.

Що потрібно перевірити

Коли говорять про due diligence контрагента, перше, що спадає на думку – це перевірка реєстраційних документів. Насправді це лише точка входу, і починати треба саме тут, але зупинятися – ні в якому разі. Актуальний витяг з державного реєстру показує поточний правовий статус компанії, відповідність видів діяльності тому, що вона береться виконувати за договором, і дає перший сигнал про тривожні зміни – часту зміну директора, масову юридичну адресу, раптово збільшений або зменшений статутний капітал. Усе це не вирок, але підстава копати глибше.

Набагато серйознішим етапом є розуміння того, хто насправді контролює компанію. Поверхнева структура власності і реальний бенефіціар часто не збігаються. За формально українською юридичною особою може стояти офшор, за офшором – фізична особа з паспортом країни-агресора, яка або вже перебуває під санкціями, або сама по собі є достатньою підставою для відмови від будь-якої співпраці. Встановити це непросто, але можливо – через аналіз задекларованих відомостей про кінцевих бенефіціарів, перехресну перевірку з відкритими корпоративними реєстрами та публічними розслідуваннями. Якщо картина власності виглядає навмисно заплутаною – це вже сам по собі тривожний знак.

Санкційна перевірка під час воєнного стану є абсолютним мінімумом, який не можна пропустити. Причому перевіряти потрібно не лише саму юридичну особу, а й усіх її власників і бенефіціарів – санкції в більшості випадків запроваджуються персонально.

Є чотири основні реєстри, без яких перевірка є неповною: український – рішення РНБО і НАЗК, американський – список OFAC, європейський консолідований санкційний список і британський реєстр. Робота з особою, що перебуває під санкціями – це не просто ризик репутаційних втрат. Співпраця з особами, щодо яких застосовані санкції, може створювати суттєві правові ризики – від блокування платежів і розірвання договорів до потенційної кримінально-правової оцінки окремих операцій.

Окремо варто зупинитися на податковому вимірі. Саме тут більшість підприємств відчуває найбільш відчутні фінансові наслідки роботи з неперевіреним контрагентом. Якщо партнер потрапив до реєстру ризикових платників – виписані ним накладні або взагалі не будуть зареєстровані, або їх реєстрацію зупинять. А далі починається виснажлива процедура оскарження, яка може тривати місяцями і не гарантує результату. Покупець, що сплатив ПДВ у ціні товару, але не може підтвердити право на кредит, фактично сплачує цей податок двічі. Паралельно перевіряється і наявність податкового боргу – хронічна заборгованість перед бюджетом свідчить або про серйозні фінансові проблеми, або про свідоме уникнення зобов’язань, що в обох випадках не є хорошою ознакою.

Судова та виконавча історія контрагента – це своєрідна хроніка його ділової поведінки. Компанія, проти якої роками виносять рішення про стягнення боргів, яка не виконує судові рішення і має десятки відкритих виконавчих проваджень, уже фактично показала, як вона ставиться до своїх зобов’язань. Очікувати іншої поведінки у відносинах з вами немає підстав. Те саме стосується і справ про банкрутство – якщо провадження вже відкрито, виконання вашого договору з великою ймовірністю виявиться останнім у черзі пріоритетів. Кримінальні провадження щодо керівника або власника – окремий сигнал, що вимагає поглибленого аналізу, а не ігнорування.

Повноваження особи, що підписує договір, – це питання, яким нехтують найчастіше. Деякі статути суттєво обмежують право керівника самостійно укладати угоди на певну суму або певного типу. Представник за довіреністю діє лише в межах того, що в ній прописано. Якщо документ, яким підтверджуються повноваження, не перевірений або виявиться недійсним – договір можна оскаржити, і такі випадки в судовій практиці непоодинокі. Перевірка займає п’ять хвилин, а наслідки від її пропуску можуть розтягнутися на роки судових процесів.

Ліцензії та дозволи – ще одна зона ризику, особливо коли йдеться про охоронну діяльність, будівництво, фармацевтику, фінансові послуги або телекомунікації. Якщо контрагент надає послуги або здійснює діяльність, що вимагає спеціального дозволу, а відповідного документа немає або він давно прострочений, це може створювати ризики визнання договору недійсним або неможливості належного виконання зобов’язань. Перевірити ліцензію в профільного регулятора зазвичай нескладно, але робиться це вкрай рідко.

Окрему увагу варто приділити фізичній реальності контрагента – особливо під час воєнного стану. Юридична адреса в Харкові чи Херсонській області і реальна можливість виконати договір у поточних умовах – це принципово різні речі. Підприємство без жодного задекларованого працівника, без офісу, складу або обладнання, що береться виконати контракт на мільйони гривень – або фіктивна структура, або компанія, що буде вимушена залучати субпідрядників, про яких ви нічого не знаєте і за діяльність яких не маєте жодних гарантій.

Тема «транзитних» компаній заслуговує на особливий акцент. Ці структури – одна з найпоширеніших схем зловживань воєнного часу. Вони реєструються швидко, живуть недовго і мають єдину мету: провести через себе кошти або сформувати фіктивний ПДВ-кредит. Розпізнати їх нескладно – реєстрація кілька місяців тому, мінімальний капітал, адреса масової реєстрації, директор, що водночас «керує» десятками інших компаній, і надзвичайно приваблива ціна. Ціна нижча за ринкову не є конкурентною перевагою – це найчастіше перший і найбільш промовистий симптом проблеми. Бізнес, що приймає таку пропозицію без запитань, бере на себе весь ланцюг відповідальності.

Окремий напрям перевірки – фінансовий комплаєнс контрагента. Банки під час воєнного стану значно жорсткіше оцінюють операції клієнтів, а підозрілі транзакції можуть призводити до зупинення платежів, запитів щодо походження коштів або навіть розірвання банківського обслуговування. Тому перевірці підлягає не лише сам контрагент, а й характер його операцій, структура платежів, наявність статусу PEP у бенефіціарів та загальна економічна логіка співпраці. Якщо пояснити, навіщо укладається саме ця угода на саме таких умовах, складно навіть словами – це вже підстава замислитися.

Репутаційний аналіз замикає коло перевірки. Відгуки ринку, публікації в медіа, участь у публічних скандалах або антикорупційних розслідуваннях – усе це формує образ компанії, який неможливо побачити в жодному реєстрі. Іноді достатньо кількох хвилин пошуку, щоб виявити інформацію, яка повністю змінює оцінку потенційного партнера.

Висновок

Due diligence – це не параноя і не бюрократична надбудова для великих корпорацій. Це послідовний і здоровий підхід до ділової обачності, який у воєнних умовах набуває ще більшого значення. Більшість проблем, з якими стикається бізнес у відносинах із несумлінними контрагентами, виникає не через злий умисел, а через банальну недбалість на етапі перевірки.

Перевірка займає час і потребує зусиль. Але жоден з цих витрат не можна порівняти з тим, що коштує донарахований ПДВ, втрачений аванс, заблоковані рахунки або кримінальне провадження. Підприємства, що роблять due diligence системним стандартом – не разовим заходом, а обов’язковою частиною роботи з кожним новим контрагентом – просто рідше потрапляють у ситуації, з яких немає простого виходу. Найкращий результат будь-якої юридичної роботи – не перемога в суді, а відсутність потреби до нього звертатися.

Автор: Мазур Ірина,

адвокат з господарського права ЮК “Проктор”