Що відбувається з цінами та курсом долара в Україні

Редакция
13 января 2022, 14:03
21028 минут читать

Цей матеріал також доступний українською

Катастрофи ще не сталося, але вона стала ближчою

  • Ссылка скопированаlink copied

Нещодавні події в Казахстані переконливо довели, що цінова політика є питанням національної безпеки, а помилки в цій сфері можуть призвести до руйнівних соціальних протестів і навіть втрати суверенітету країни. В Україні сталої цінової стабільності ніколи не було, але зараз у цьому «човні» з’являються нові «дірки». Паливо, хліб, тарифи ЖКХ – ціни на них коригуються в ручному режимі через адміністративні обмеження. Проте ситуацію погіршує потужна недоброзичлива зовнішня сила, що робить необхідним поновлення довіри до дій влади та комплексне усунення сформованих дисбалансів. Що ж відбувається з цінами в Україні та як бути в цій ситуації?

Що сталося?

Споживча інфляція в Україні 2021 року сягнула 10%, що вдвічі перевищило відповідний показник попереднього року (5%) і середньострокову інфляційну мету (5%).

Цінова динаміка на споживчому ринку за підсумками 2021 року стала найбільшою за останні чотири роки. Проте усереднений показник річної інфляції у вимірі «грудень до грудня» становить у період після перемоги Революції гідності 15,4%: на однозначному рівні вона була лише три роки, зокрема у 2018-му, коли інфляція становила майже 10%. Тобто, як наголошують у Нацбанку, показник не рекордний і не найгірший у Європі.

Дійсно, за підсумками 2021 року інфляцію більшу ніж в Україні отримали в Литві (10,6%), Естонії (12,2%), Молдові (13,94%) і Туреччині (36,08%). Росія отримала інфляцію 8,39%, Польща – 8,6%. Найчастіше в Нацбанку кивають у бік Туреччини з її новим неортодоксальним підходом до монетарної політики. Проте зазвичай забувають сказали, що зростання ВВП Туреччини очікується на рівні 9%, тоді як в Україні – близько 3%.

З іншого боку, все відносно: за період із січня 2014 року ціни зросли майже на 300%, чим було надано відповідної підтримки держбюджету та завдано відповідної шкоди всім громадянам загалом і гривневим вкладникам зокрема.

Динаміка цін на споживчому ринку (грудень до грудня, %)

2021 2020 2019 2018 2017 2016 2015 2014
10 5 4,1 9,8 13,7 12,4 43,3 24,9

Джерело: Держстат

У Нацбанку вважають, що інфляційну тенденцію зламано: місячний показник зростання цін уповільнюється три місяці поспіль. Проте окреслений у січні злам тенденції відносної стабільності гривні регулятор не коментує, хоча саме це може перекреслити весь наявний позитив.

Крім того, показник росту цін у промисловості за 2021 рік на рівні 62,2% – яскрава ознака наближення катастрофи. Це максимальна динаміка з 1995 року, коли промислові ціни зросли у 2,7 раза.

Динаміка цін виробників промислової продукції (до грудня попереднього року, %)

2021 2020 2019 2018 2017 2016 2015 2014
62,2 14,5 -7,4 14,2 16,5 35,7 25,4 31,8

Джерело: Держстат

Чому так відбувається?

Інфляція – керований показник. Його істотне прискорення – результат проведення відповідної держаної політики, зокрема у бюджетній та монетарній сфері.

Насамперед відповідальність за такий підсумок року лежить на Нацбанку, який, серед іншого, в умовах істотного збільшення цін на український експорт стримував ревальвацію гривні, що зробило прискорення зростання внутрішніх цін невідворотним.

За оперативними даними Мінекономіки, обсяг експорту товарів з України за 2021 рік становив $68,24 млрд. Попередні показники такого рівня Україна мала у 2011-му ($68,39 млрд) та у 2012 роках ($68,81 млрд). При цьому вартість експорту в абсолютних параметрах за рік зросла на 38,7%. Але ревальвація гривні за рік становила лише 3,5% на тлі сальдованого викупу НБУ з міжбанку $2,4 млрд.

Дата грн/$ Зміна за рік, %*
01.01.2014 7,99
01.01.2015 15,77 97,28 (2014)
01.01.2016 24,00 52,21 (2015)
01.01.2017 27,19 13,29 (2016)
01.01.2018 28,07 3,22 (2017)
01.01.2019 27,69 -1,35 (2018)
01.01.2020 23,69 -14,45 (2019)
01.01.2021 28,27 19,37 (2020)
01.01.2022 27,28 -3,52 (2021)

*девальвація – плюс, ревальвація – мінус

Джерело: НБУ

На цінову стабільність в Україні фінансова влада впливала також за допомогою стимулювальної монетарної політики – навіть після прискорення інфляції понад прогнози Нацбанку облікова ставка все ще встановлена на рівні, нижчому за нейтральний.

«Дійсно, монетарна політика цього року – вона ще перебувала і стимулювальному режимі… маємо позитив у тому, що інфляційну тенденцію таки вдалося зламати», – визнав директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський.

Протягом року Нацбанк збільшив ключову ставку на 3%, проте сформований ним велетенський обсяг вільної ліквідності комерційних банків обмежував ефективність застосування цього важеля. Сума банківських вкладень у депозитні сертифікати НБУ зросла за 2021 рік на 6,3%, до 174 млрд грн. А 2022 року їхній обсяг уже встиг встановити абсолютний рекорд на рівні 215 млрд грн.

Участь уряду та парламенту в зростанні цін полягала в проінфляційній бюджетній і регуляторній політиці. Зокрема, були штучно сформовані законодавчі підстави для зростання цін, а коли цінова динаміка таки набрала загрозливих темпів – її почали аврально обмежувати адміністративними методами, відкладаючи зростання цін на майбутнє.

Як влада стримуватиме інфляцію?

Найвірогідніший антиінфляційний крок – подальше збільшення облікової ставки. Відповідне рішення може бути ухвалено вже 20 січня. Цього дня також буде оприлюднено оновлений макроекономічний прогноз НБУ на 2022–2024 роки.

Скорочення бюджетних видатків за наявних політичних реалій очікувати не варто, а ось обмежити експорт продовольства для уникнення зростання соціального напруження уряд цілком може. Також можливе подальше розширення переліку товарів і послуг, ціни на які регулюються. У ньому вже перебувають, зокрема, гречка, яйця, цукор.

Узаконити відновлення державного регулювання цін на продукти харчування планують у парламенті: відповідний законопроєкт (№6374) зареєстровано в грудні 2021 року.

«У жодній країні з розвинутою ринковою економікою не існує повної свободи в частині ціноутворення… сфера регульованого й контрольованого державою ціноутворення сягає від 10% до 40%», – зазначається в пояснювальній записці до документа.

Проте найбільший резонанс викликала пропозиція радника президента Олег Устенка про можливість продуктової підтримки населення через систему, подібну до американської food stamp (сучасна назва – Supplemental nutrition assistance program, SNAP).

«Якщо негативний сценарій реалізовуватиметься, то, безумовно, держава захистить найменш заможних. Канали підтримки тут можуть бути різноманітними – починаючи від адресних виплат за аналогією з поточною програмою через систему «ДіЯ» до аналога американських food stamp», – повідомив він на своїй сторінці в мережі Facebook. На думку Устенка, світове зростання цін за продовольчою групою 2022 року неминуче: за базовим прогнозом збільшення цін на сировинну продовольчу групу (зерно, цукор, какао та інше) сягне від 10% до 20%.

Станом на вересень 2021 року учасниками програми SNAP були 40,8 млн американців, або близько 12% населення США. Американські домогосподарства можуть отримати відповідну підтримку, якщо їх валовий щомісячний дохід не перевищує 130% від федерального рівня бідності. Мінсоцполітики України оцінював фактичний прожитковий мінімум у цінах листопада 2021 року на рівні 4419 грн. При цьому, за даними Пенсійного фонду, на початок жовтня 1,6 млн пенсіонерів отримували менше ніж 2000 грн.

Які ризики є основними?

Головний ризик погіршення ситуації сформовано в площині геополітики – можлива військова агресія з боку Росії нестиме руйнівні наслідки, масштаб яких поки не підлягає прогнозуванню. Крім того, посилення антиінфляційної політики ФРС США має потенціал посилення долара США до інших валют і відтік капіталу з ризикованих активів.

МВФ попередив країни emerging markets про необхідність підготовки до підвищення ставок ФРС. За оцінкою фонду, країни зі слабкими інститутами мають діяти швидко й комплексно: у будь-якому разі їхні дії мають містити девальвацію нацвалюти та підвищення процентних ставок.

Під час дискусій у НБУ також зазначають, що світові ціни на енергоносії залишатимуться високими ще тривалий час, і це позначатиметься на вартості широкого спектру товарів і послуг. До того ж наступний урожай може бути меншим за рекордний цьогорічний, що здатне справити негативний вплив у другому півріччі 2022 року.

Індекс продовольчих цін FAO у 2021-му вже сягнув максимального за останні 10 років рівня попри певне зниження в грудні.

На тлі цих та інших ризиків перелік інструментів для порятунку заощаджень в Україні не дуже довгий. Зокрема – золото, у яке легко вкластися, але складно вийти без втрат; товари довготривалого вжитку, яких багато не купиш; земля, яку зараз ліпше мати, аніж не мати.

ОВДП і депозити посядуть гідне місце в цьому переліку після того, як стане зрозумілою ситуація із зовнішньою безпекою.

Разом із тим українців, яких хвилюють питання збереження заощаджень, стає дедалі менше. «Зростання реальних грошових доходів населення (зарплат, пенсій, інших грошових трансфертів) за 9 місяців 2021 року становило лише 3% і не змогло компенсувати зростання витрат на товари та послуги першої необхідності. Внаслідок цього заощадження населення скоротилися на 88 млрд грн (-2,4% ВВП). За даними МВФ в Україні купівельна спроможність доходів у розрахунку на одного жителя залишається найнижчою в Європі», – визнав голова Ради НБУ Богдан Данилишин.

Що буде з цінами та курсом долара далі?

Згідно з замірами НБУ, настрої бізнесу вчергове погіршилися в грудні через стрімке підвищення цін на енергоносії, дефіцит сировинних товарів, збільшення виробничих витрат, зростання загрози розвитку воєнного конфлікту.

«Інфляційні очікування всіх груп респондентів поволі погіршуються. Частка домогосподарств, які очікують інфляцію вище 10% упродовж наступних 12 місяців, перевищила 60%. Підприємства всіх секторів і надалі очікують на прискорене зростання цін на власну продукцію на тлі подорожчання сировини і товарів постачальників», – зазначають у центробанку.

Поточні прогнози НБУ на 2022 рік:

  • дефлятор ВВП – 6,7%;
  • інфляція – 5%.

Базовим прогнозом Інституту майбутнього передбачається середньорічний офіційний курс 2022 року на рівні 28,5 грн/$ та інфляція 9,5%.

«Ми очікуємо на погіршення ситуації в другій половині 2022 року. Україні доведеться готуватися до опалювального сезону за низьких запасів енергоресурсів після зими, що вимагатиме додаткових валютних ресурсів. А це негативно впливатиме на курс національної валюти. Тому трендовий прогноз курсу на наступний рік матиме зворотній до цього року характер. Якщо у 2021-му протягом року спостерігалося зміцнення гривні, то у 2022-му очікується поступове ослаблення гривні», – вважають у інституті.

Окремі прогнози Інституту майбутнього на 2022 рік

песимістичний базовий оптимістичний
ймовірність реалізації сценарію, % 15 65 20
ІСЦ (грудень до грудня), % 15 9,5 7
середньорічний офіційний курс, грн/$ 33 28,5 27,5
дефлятор ВВП, % 18 16,4 13,9

Оновлений макроекономічний прогноз на 2022 рік Альфа-Банку Україна передбачає, що 2022 року інфляція перебуватиме понад цільовим діапазоном, а розширення торговельного дефіциту збільшить тиск попиту на валютний ринок.

Окремі прогнози Альфа-банку Україна на 2022 рік:

  • інфляція (грудень до грудня) – 7,5%
  • курс гривні – 28,25 грн/$

«Упродовж останніх шести місяців Україна стикнулася зі значним погіршенням умов торгівлі: ціни імпорту чітко перейняли лідерство в зростанні від цін експорту. Досі вплив цього негативного чинника пом’якшувався реалізацією рекордного врожаю та обмеженим імпортом енергоресурсів, проте ці демпфери мають тимчасовий характер… Наш базовий прогноз передбачає середньорічний обмінний курс у 2022 році на рівні 28,25 грн/$», – поділилися аналітики банку.

Група Ukraine Economic Outlook прогнозує 2022 року дефлятор ВВП на рівні 12%.

Окремі прогнози Ukraine Economic Outlook на 2022 рік:

  • інфляція (грудень до грудня) –12%
  • курс гривні в грудні 2022 року 28,6 – 29,1 грн/$

«Ми переглянули прогноз дефлятора ВВП (загальне зростання цін економіки) з 25,5% до 27,2% за підсумками року. 2021-й став рекордним за зростанням цін після 2015-го, коли споживча інфляція становила 43,3%. Ми також погіршуємо прогноз дефлятора ВВП на 2022 рік з 11,2% до 12,0%», – зазначили в групі.

Автор: ОЛЕКСІЙ ЯНКОВИЙ

Не пропустите важное!
Подписывайтесь и получайте дайжест новостей

Ежедневно или еженедельно – выбираете вы!

Присоединяйтесь к профессиональному сообществу borg.expert

Материалы по теме

Дослідження

Статьи • БОРГ-review
Серед іншого, Директива спрямована на впровадження механізмів раннього виявлення неплатоспроможності та створення умов для врегулювання заборгованості без використання процедур банкрутства

Дослідження

Статьи • БОРГ-review
Преса нерідко виконує свої професійні обов’язки в небезпечних умовах, а в час війни працює ще й у смертельній небезпеці

Дослідження

Статьи • БОРГ-review
Відповідно до Постанови № 380 створено Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій

Дослідження

Статьи • БОРГ-review
Навіть демонтувавши одну антилюдську систему, демократичний світ має бути пильним: історія триває…

Дослідження

Статьи • БОРГ-review
Рекомендуємо надавати інформацію про недобросовісних продавців до територіальних органів Держпродспоживслужби

Дослідження

Статьи • Война с Россией; БОРГ-review
Кожна особа має право звернутись до суду України щодо стягнення майнової шкоди з держави агресора – російської федерації