В Україні впровадять механізм превентивної реструктуризації боргів

Україна готується імплементувати європейську Директиву 2019/1023 та впровадити інструмент превентивної реструктуризації боргів бізнесу – механізм, що сприятиме недопущенню неплатоспроможності боржників.

Як відомо, превентивна реструктуризація – це система управлінських, фінансових, правових, технічних заходів чи будь-які зміни в операційній моделі бізнесу, що здійснюються відповідно до плану реструктуризації для запобігання ризикам неплатоспроможності. Такий механізм більш ефективний, швидший (триває не довше 6 місяців) і в рази дешевший за процедуру досудової санації та банкрутства.

Шляхи і терміни реалізації цієї ідеї обговорили в Укрінформі учасники круглого столу «Bankruptcy.net/ Перезавантаження бізнесу: Превентивна реструктуризація як ключ до успіху» – експерти сфери відновлення платоспроможності та підприємці.

На початку заходу голова Комітету Асоціації правників України з конкурсного права Олексій Воронько нагадав, що у травні Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт №10143, яким пропонуються зміни до Кодексу України з процедур банкрутства (КУПБ) щодо імплементації Директиви Європарламенту та Ради ЄС 2019/1023 і запровадження процедур превентивної реструктуризації.

Цей законопроєкт є одним з елементів руху України до ЄС.

Окрім того, майбутній закон про превентивну реструктуризацію може стати досить інноваційним. Адже, як зазначила співмодераторка «круглого столу», арбітражна керуюча, членкиня РАКО Наталя Тищенко, «в цьому законопроекті, окрім іншого, розширюється коло осіб, відповідальних за виявлення ознак банкрутства. Так, у разі, якщо аудитором, бухгалтером чи адвокатом під час надання послуг боржнику, або навіть просто бухгалтером боржника за результатами складання податкової звітності буде виявлено ознаки неплатоспроможності або її загрози, то такі особи зобов’язані будуть повідомити про це керівника з усіма подальшими наслідками».

Важливо при цьому, що за словами керівниці компоненти виконання судових рішень і захисту прав власності проєкту ЄС «Право- Justice» Ірини Жаронкіної, до впровадження передбачених цією відносно новою європейською директивою механізмів на практиці Україна рухається набагато швидше, ніж багато європейських країн, за деякими напрямами в Україні за півтора року зробили більше, ніж деякі держави ЄС за 4-5 років.

«Дивлячись на якість законопроєкту, на рівень імплементації директиви – її обов’язкових норм, ключових принципів, – ми, проаналізувавши поступ багатьох держав, робимо висновок, що наш закон є передовим. Зараз ми рухаємося в межах іншого процесу – офіційного приєднання України до Євросоюзу. На вересень готуються двосторонні переговорні зустрічі, формується дорожня карта скринінгу та апроксимації українського законодавства до законодавства ЄС. І з огляду на це, закон дуже важливий», – вважає І.Жаронкіна.

За прогнозами заступника голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Олексія Мовчана, доопрацьований до другого читання законопроєкт винесуть на голосування в сесійній залі до кінця літа. Адже його ухвалення – не тільки важливий етап переговорного процесу в межах євроінтеграції, а й одна з умов продовження фінансової підтримки з боку Світового банку. При цьому у впровадженні такої процедури зацікавлені, передусім, сама Україна та вітчизняний бізнес.

«Процедура превентивної реструктуризації – не надто поширена у світі. Це новела, яку держави застосовують упродовж останніх п’яти років. І Україна – одна з перших, хто рухається в цьому напрямку. Головне: ми маємо не наздоганяти інших, а бути поміж «локомотивів». Ми можемо запроваджувати найсучасніші технології та підходи в питаннях неплатоспроможності вітчизняного бізнесу. Адже він дуже потерпає через війну, і ті методи та процедури, які застосовувалися до цього, не надто працюють для його захисту. Майбутній закон поліпшить ситуацію», – запевнив парламентарій.

Як наголосив один із розробників законопроєкту, старший партнер Ario Law Firm Юліан Хорунжий, – це хороший шанс для боржників уникнути банкрутства, що, поміж іншого, позитивно впливає на загальний стан економіки.

«В європейській директиві прямо наголошується, що кожен конкретний боржник є частиною макроекономіки. Тому, якщо ми даємо шанс боржникові, це шанс для макроекономіки бути сильнішою. Отже, інтереси боржників тут превалюють. Бо підприємці – в першу чергу, мікро- та малий бізнес, – є стовпами економіки, і вони повинні мати шанс на відновлення», – пояснив Ю.Хорунжий.

Наразі єдина схожа до превентивної реструктуризації процедура в українському законодавстві – це досудова санація. Проте з моменту набрання чинності Кодексом України з процедур банкрутства у 2019 році вона так і не стала популярною серед вітчизняного бізнесу.

«Центральна проблема досудових санацій полягає у тому, що боржник не може домовитися з кредиторами. Кредитори, як правило, звинувачують боржника, що він зловживає своїми правами. Хто має вижити у цьому процесі: кредитори чи боржник за рахунок цих кредиторів? У законопроєкті про превентивну реструктуризацію ми побачили певне «світло в кінці тунелю» для розв’язання конфлікту», – зауважив секретар судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олег Васьковський.

І дійсно, динаміка проведення процедур досудових санацій була не надто позитивною. Так, з моменту набуття чинності КУПБ, тобто за час декількох місяців 2020 року та 2021 року до судів було подано 72 заяви про досудову санацію. Вже за рік ця кількість скоротилась в декілька разів: у 2022 було подано 16 заяв, а у 2023 році – 17.

Ще менше було реальних прикладів вдалого застосування цього механізму, про що наголосив голова Ради арбітражних керуючих міста Києва Артур Мегеря.

В судовому Реєстрі йому вдалось відшукати лише 11 досудових санацій, доведених, що кажуть, до логічного завершення (та й з них ще є такі, що досі знаходяться на розгляді в касаційному господарському суді). Але серед підприємств, які скористалися цією процедурою, є дуже відомі підприємства. Наприклад, Дніпропетровський металургійний завод, Харківський тракторний завод, мережа магазинів «Ельдорадо» тощо. За підрахунками А.Мегері, лише цими підприємствами було врегульовано майже 10 млрд гривень кредиторської заборгованості. Однак, головна проблема полягає в тому, що для малого та середнього бізнесу процедура досудової санації є фактично неприйнятною.

Про цей нюанс зазначив і голова Національної асоціації арбітражних керуючих України Олександр Бондарчук: «Ми не повинні говорити, що процедура превентивної реструктуризації автоматично означає «зникнення» досудової санації. На мою думку, процедура досудової санації в тому чи іншому вигляді однозначно повинна існувати в Кодексі. Ми просто не зможемо поєднати в одному законодавстві превентивну реструктуризацію для малого бізнеса, і превентивну реструктуризацію для великого бізнесу. Це є неможливим через різні інтереси бізнесу, різний рівень організаційних витрат, врешті-решт, через різне значення та мету малого та великого бізнесу для економіки України».

Втім, закладений в законопроєкті потенціал, на його думку, все ж має бути максимально розкритий якраз у питанні домовленостей між боржником та кредиторами.

«За загальною думкою, нинішній Кодекс з процедур банкрутства є прикладом прокредиторського законодавства. Тепер ми говоримо про певне збалансування банкрутних нормативно-правових актів, і законопроект №10143 вже буде налаштований більше на захист інтересів боржника. Можливе, це не особливість саме цього проекту, а новий тренд, нова філософія банкрутного законодавства. Адже досудова санація не стала розвинутим інструментом сьогодні в Україні, тому що вона не відповідала ані вимогам боржника, ані вимогам кредитора. Натомість превентивна реструктуризація може стати тим інструментом, яким дійсно зможе користуватися бізнес, для того щоб отримати другий шанс в разі появи певних проблем», – підкреслив О.Бондарчук.

Член Ради директорів Канадсько-української торгової палати Юрій Кривошея наголосив, що такий механізм може позитивно вплинути на інвестиційний клімат та законодавчо збалансувати інтереси боржників і кредиторів.

«У тому числі, це стосується і унеможливлення зловживань – як процедурами відновлення платоспроможності з боку боржників, так і навмисного використання кредиторами процедури банкрутства там, де вони не були необхідними. Ми бачили, як деякі банки своїми діями намагалися доводити клієнтів до стану банкрутства, аби потім красивою юридичною мовою розповісти, що бізнес не функціонуватиме. Тому підтримуємо впровадження такого інструментарію, який допоможе не тільки доброчесним боржникам та бізнесу, а й збалансує багато речей, що в результаті вплине на збільшення інвестицій», – пояснив Кривошея.

Натомість суддя судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС ВС Сергій Жуков ще раз попередив авторів проекту, що новий закон запрацює лише у випадку, якщо усі його норми будуть ретельно виписаними.

«Що стосується досудової санації, то, як показав час, вона виявилась не вигідною бізнесу саме через свою незрозумілість та непередбачуваність. Сподіваюсь, що превентивна реструктуризація буде більш зрозумілою для всіх учасників процесу. Втім, певні загрози вже вбачаються. Адже навіть саме поняття «загроза неплатоспроможності» є дуже оціночним. І не здивуюсь, якщо з часом до суддів Верховного Суду буде дуже багато запитань, а як саме правильно трактувати цю дефініцію», – зазначив суддя ВС.

Втім служитель Феміди навів також приклад норми, яка не викликає жодних питань: «Адже ж є зрозумілі норми. От, наприклад, частина третя статті 33-12 про граничний строк дії заходів захисту боржника, який становить 6 місяців з дати відкриття процедури превентивної реструктуризації. В день завершення граничного строку дія заходів захисту боржника припиняється автоматично, продовження строків дії судом не допускається. Все зрозуміло і для суддів, і для учасників процесу».

У дискусії також взяли участь директор юридичного департаменту ТОВ “ДІЄСА” (ТМ Ельдорадо) Максим Байдик, начальник відділу супроводження справ про банкрутство департаменту роботи з проблемною заборгованістю АТ «НАК «Нафтогаз України» Андрій Волков, представники Незалежної асоціації банків України Василь Гей і Денис Грищенко, представниця Аудиторської палати України Наталія Парфенюк, член ради Комітету АПУ з конкурсного права Сергій Противень, директор департаменту з питань банкрутства Мін’юсту Владислав Філатов.

Впровадження превентивної реструктуризації, за їх висновками, – це не тільки виконання Європейської директиви, а й питання розвитку більш здорового бізнес-середовища.

Наостанок голова НААКУ О.Бондарчук підняв питання нових можливостей та викликів, які постануть перед арбітражними керуючими у звʼязку з новими процедурами, закладеними у проекті №10143: «Вірю, що превентивна реструктуризація стане тим новим інструментом, який допоможе українському бізнесу долати фінансові труднощі, особливо у складні часи воєнного та післявоєнного часу. Галузь банкрутства вдосконалюється в Україні та все більше гармонізується з європейським законодавством, що не може не радувати. Переконаний, що у доброчесного боржника завжди повинен бути другий шанс на відновлення свого бізнесу. Тож арбітражні керуючі в цілому згодні з тим, що законопроект спрямований на збереження робочих місць та підприємств в цілому, але не забуваємо й про те, що саме для АК відкривається додаткова сфера діяльності в зазначеному напрямку. Наша спільнота чітко розуміє потенціал як отримання не тільки додаткового досвіду, але й додаткової роботи. Досвід управлінського спрямування, який вже є у арбітражних керуючих, стане в нагоді при впровадженні цієї процедури. Єдине, що зазначу, що з огляду на зазначені нововведення відкривається і великий пласт нових обов’язків для арбітражних керуючих. Тож, буде доречним передбачити більш тривалий термін для набуття законом чинності – не менше, аніж три місяці з моменту прийняття, або ще краще – півроку, аби НААКУ разом з партнерами встигла провести усі необхідні освітні заходи».