Виплачувати кредит нічим: поради банкірів та юристів

На час дії карантину у зв’язку з поширенням COVID-19, держава заборонила фінустановам нараховувати штрафні санкції за простроченими кредитами. Звісно, це не означає, що платити за кредитом не треба: обов’язок сплати регулярного платежу з урахуванням відсотків за кредитом залишився. Однак навіть сплата регулярних платежів не під силу цілому ряду клієнтів.

Насамперед слід розуміти, що банки вже отримали досвід під час попередньої економічної кризи, коли значна частина українців не змогла платити за валютними кредитами. Сьогодні навіть найбільш невигідна реструктуризація для банку є кращою, ніж продаж цього кредиту колекторам. Сьогодні у банків є широка лінійка програм реструктуризації з урахуванням потреб і можливостей клієнтів. Наприклад, прощення пені, зміна графіку погашення, капіталізація прострочених тіла кредиту і відсотків за ним. Банки налаштовані на діалог з клієнтом таким чином, щоб позичальник міг обслуговувати борг. Отже, порада від банкірів – треба йти в банк і вести переговори про реструктуризацію.

Наприклад, Банк Форвард розробив 48 варіантів реструктуризації, залежно від виду і строку кредиту. І коли ще в березні 2020 року у фінустанові зрозуміли, що їх клієнти не зможуть платити за кредитом як раніше, там зайняли проактивну пропозицію і самі запропонували позичальникам реструктуризувати кредити. Деякі споживчі кредити були подовжені до 99 місяців за рахунок встановлення меншої суми щомісячного платежу.

Врешті-решт, якщо встановити діалог з фінустановою не вдається, єдиним способом розв’язання проблеми є початок процедури неплатоспроможності фізичної особи. Не треба боятись цієї демократичної і європейської практики позбавлення боргів. В Україні унікальність процедури полягає в тому, що боржнику дозволяють залишити єдине житло. Такого немає в інших країнах. Треба бути відвертим і розуміти, що розв’язувати проблему треба, бо інакше – прийде державний виконавець і забере все майно. Але подати заяву про банкрутство може лише людина самостійно, банк за неї цього зробити не може.

Водночас слід знати про те, що не всі банки готові шукати індивідуальний варіант.

Деякі фінустанови намагаються нараховувати суму пені і штрафів якнайбільше, що впливає на розмір боргу. Експерти наводять такий приклад: звичайна квартира в районі автовокзалу (м.Київ). Її вартість наразі становить близько 80 тис. дол., а на момент купівлі вона коштувала 150 тис. доларів. Зараз фінансова компанія нараховує заборгованість за кредитом на цю квартиру в сумі близько мільйона доларів. Таким чином, кредитори сподіваються, що боржник злякається цих цифр і платитиме з останніх сил, не звертаючись за реструктуризацією. Саме різниця у формуванні суми заборгованості найбільше перешкоджає зближенню позицій банка і позичальника.

Часто присутнє й небажання банків йти на досудову реструктуризацію. Пункт п’ятий прикінцевих положень Кодексу з процедур банкрутства передбачає можливість досудового врегулювання і реструктуризації. Керівництво банків згодне з тим, що цей механізм зменшує витрати на судовий процес позичальника і банку. Але на практиці менеджери банку відмовляються без рішення суду застосовувати цю норму, і пропонують стандартні програми реструктуризації. Таким чином, необхідність судового розгляду вбиває можливості досудової і позасудової реструктуризації. Окрім того з цими питаннями клієнту складно впоратися без юриста.

За такої ситуації треба розуміти, кому продали цей борг. Фонд гарантування продає такі кредити у вигляді пулу якійсь фінустанові. І тому позичальник мусить самостійно впевнитися, чи має та фінустанова, яка до нього звертається, повноваження кредитора. Боржника мають повідомити про зміну кредитора в зобов’язанні, а якщо вже є виконавче провадження, то й про зміну сторони у виконавчому провадженні.

Деякі банки вчиняють справедливо – вони кажуть людині: “Віддай квартиру чи будинок, що є предметом застави, і ти нічого нам не винен”. З жовтня 2019 року з’явилась процедура банкрутства фізичної особи або укладання плану реструктуризації згідно з Кодексом з процедур банкрутства. За цією процедурою відведено 120 днів для переговорів позичальника і кредитора щодо плану реструктуризації. Якщо людина все одно не може виконати умови банку, тоді продається все її майно, окрім єдиного житла, розміром не більше 60 кв. м для квартири чи будинку до 120 кв. м., і людину визнають банкрутом. Ця процедура вже працює.

Наприклад, існує судове рішення про визнання банкрутом особи, яка взяла 47 мікрофінансових кредитів на суму більше 1 млн грн. В реальності, людина не має власного житла, а її зарплата складає 5 тис. грн. Як так сталось? Людина брала один кредит в МФО, не змогла його віддати і взяла інший, щоб частково погасити перший. Згодом їх стало 47. Звісно, людина повинна розуміти, що не слід брати інший кредит на ще гірших умовах, якщо не можеш виплатити попередній. Але тут і запитання до фінустанов, як можна видавати стільки кредитів людині?Тому існує законна процедура позбавлення боргу або реструктуризації кредиту до п’яти років або до 10-15 років, якщо йдеться про іпотеку. Або інший варіант – продати все майно, крім єдиного житла, і визнати себе банкрутом. Для цього слід звернутися до суду, сплатити витрати на роботу арбітражного керуючого у сумі 34 050 грн. Сьогодні є вже близько 300 проваджень у справах про банкрутство фізичної особи.

За матеріалами Ліга.Money