Уряд планує додатковий податок на імпорт. Чому цього майже неможливо уникнути

Редакция
5 августа 2022, 11:01
3593 минуты читать

Цей матеріал також доступний українською

Через війну імпорт став домінувальним бізнесом в українській економіці

  • Ссылка скопированаlink copied

Лише місяць тому уряд та НБУ скасували обмеження для імпортерів, однак найближчим часом цей бізнес може отримати додатковий «податок» у 10%. Логіка такого рішення – не лише у бажанні збільшити надходження до держбюджету. Через війну імпорт став домінувальним бізнесом в українській економіці. Навіщо його хочуть зробити менш вигідним?

Законопроєкт про додатковий збір на імпорт в обсязі 10%, над яким зараз працює Міністерство фінансів, поки не виходив за межі Будинку Уряду. Документ, за ухвалення якого виступав і Нацбанк, ще не бачили навіть у профільному податковому комітеті Верховної ради, говорить заступник голови комітету Ярослав Железняк (фракція «Голос»).

За його словами, базовий варіант нововведень – імпортерам доведеться платити до бюджету 10-відсоткову «комісію» з кожної купівлі валюти під оплату імпортних постачань.

Нардепам уже відомо, що додатковий збір вводиться на час дії воєнного стану, каже Ольга Василевська-Смаглюк («Слуга народу»), яка також входить до податкового комітету. За її словами, проєкт може потрапити на комітетський розгляд уже наступного тижня – орієнтовно 11 серпня. Мінфін пропонуватиме розглянути це питання за спрощеною процедурою за одне читання, додає Василевська-Смаглюк.

«Якщо Мінфін надасть аргументацію, що додаткове оподаткування імпорту позитивно вплине на стабілізацію курсу, то комітет підтримає законопроєкт», – прогнозує вона. За умови відсутності розбіжностей Василевська-Смаглюк очікує ухвалення закону Радою у другій половині серпня. Железняк вважає, що нардепи розглянуть це питання вже у вересні.

Чи справді цей задум допоможе стабілізувати надходження до бюджету і знизити тиск на гривню та що про це думає бізнес?

Як новий податок на імпорт вплине на бізнес

Впровадження фактично додаткового податку на імпорт – неоднозначна ідея. «10% від вартості товару дорівнює націнці, яку встановлює виробник на свій товар, – каже членкиня податкового комітету Ніна Южаніна («Європейська солідарність»). – Питання: чи буде взагалі після цього рішення комусь цікаво імпортувати товар або сировину та займатися переробкою в Україні».

Такі побоювання поділяє і безпосередньо бізнес. «Я вже неодноразово отримувала відгуки від членів нашої асоціації, що продукція критичного імпорту та сировина у разі введення податку стануть дорожчими для українських виробників, – розповідає виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Ганна Деревʼянко. – Це негативно впливатиме на купівельну спроможність населення і конкурентоздатність компаній».

За оцінкою старшого економіста Центру економічної стратегії Юрія Гайдая, якщо додатковий збір стосуватиметься придбання безготівкової валюти для всього імпорту товарів та послуг (окрім того, який індивідуально здійснюють громадяни, наприклад через закордонні платформи e-commerce), то держбюджет отримуватиме близько 14–15 млрд грн щомісяця. Це 1/6 від поточних бюджетних надходжень, уточнює Гайдай.

Більш стримані очікування має голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук: 6–10 млрд грн додаткових надходжень на місяць. Невідомий параметр – як сильно впаде попит на імпорт. Гайдай прогнозує зниження на 3–5%. Інше питання – яка частина імпортерів вирішить перейти в тінь. «Контрабанда – зло сама по собі, але зараз її можливе зростання додасть тиску на готівковий валютний ринок, послабивши позитивний ефект від цього кроку», – вважає Гайдай.

Податки або девальвація

«Правильним поганим рішенням» ідею щодо додаткового оподаткування імпорту називає заступник директора з торгівлі цінними паперами Dragon Capital Сергій Фурса. «Менше імпорту означає менший торговельний дефіцит, що критично важливо в умовах, коли експорт штучно обмежений через війну, – пояснює він. – Отже, цей податок сприяє макроекономічній стабільності в умовах війни, хоч і є непопулярним».

Саме зменшення попиту на імпорт, а не наповнення бюджету – основна мета введення додаткового податкового навантаження на імпортерів, погоджується Ваврищук з ICU. За його словами, оскільки валюти, яку Україна отримує від експортерів, недостатньо, щоб оплачувати поточні обсяги імпорту, цю різницю доводиться покривати НБУ з валютних резервів.

«Нещодавньої девальвації гривні недостатньо, щоб збалансувати валютний ринок, – каже він. – НБУ буде й надалі змушений витрачати резерви, щоб компенсувати дефіцит на валютному міжбанку. Звідси й така ініціатива – вкрай болюча, бо знову прискорить інфляцію, але водночас вкрай необхідна».

Додаткове податкове навантаження пригнітить ділову активність, констатує Гайдай із ЦЕС. Однак водночас перед Мінфіном та НБУ є й інші важливі пріоритетні завдання, властиві воєнному часу: вирівняти платіжний баланс та профінансувати видатки з мінімальною можливою емісією гривні, додає він.

Чи є альтернатива? Теоретично – так, але йдеться про інше неприємне рішення: Нацбанку доведеться знову девальвувати гривню, каже Ваврищук. За його словами, без обмежень для імпорту це питання постане вже протягом найближчих місяців.

Джерело

Не пропустите важное!
Подписывайтесь и получайте дайжест новостей

Ежедневно или еженедельно – выбираете вы!

Присоединяйтесь к профессиональному сообществу borg.expert

Материалы по теме

Законодавство

Статьи • Власть и люди
Cпрощений режим регулювання трудових відносин дозволяє у трудовому договорі визначати додаткові права, обов’язки і відповідальність сторін

Законодавство

Статьи • Власть и люди
Переважно благодійними питаннями опікуються юридичні утворення, тобто саме вони мають виступати податковими агентами

Законодавство

Статьи • Власть и люди
Метою закону є регулювання нестандартних форм зайнятості для осіб, які виконують роботу на непостійній основі

Законодавство

Статьи • Власть и люди
Що він змінює для працівників та бізнесу

Законодавство

Статьи • Власть и люди
Законодавець пропонує виділити основні кредитні договори, до яких може застосовуватися прощення

Законодавство

Статьи • Власть и люди
Під час воєнного стану забороняється безоплатна передача земель державної та комунальної власності у приватну власність