Захист для обраних. Чи потрібен Україні спеціалізований фінансовий суд

Редакция
13 апреля 2021, 20:24
115349 минут читать

Цей матеріал також доступний українською

Цю ідею просуває голова Нацбанку Кирило Шевченко – він вже обговорив її із Міжнародним валютним фондом.

  • Ссылка скопированаlink copied

Банківська система України ще декілька років тому була світовим лідером за рівнем проблемних кредитів, одна з причин появи яких полягала у неспроможності банків захистити в судах свої права кредиторів. В НБУ вирішили боротися із цією несправедливістю шляхом створення спеціалізованого фінансового суду. FinClub обговорив цю ідею з банкірами, чиновниками та правниками, які хоч і підтримують рух в напрямку підвищення якості судової гілки влади, але застерігають від поспішного створення суду до реформування інституцій, що відбирають та контролюють суддів.

Регуляторний активізм

В Україні хочуть створити спеціалізований фінансовий суд. Цю ідею просуває голова Нацбанку Кирило Шевченко – він вже обговорив її із Міжнародним валютним фондом. Новий суд має вирішувати конфлікти між кредиторами та позичальниками, розглядати проблеми інвесторів, вкладників та питання доступу до банківської таємниці. «Кредитний портфель банківської системи України становить більше 1 трлн грн. Ця цифра варта, щоб її захищати», – вважає голова НБУ.

Формат нового суду все ще дискутується: це, найвірогідніше, буде окремий спеціалізований суд, але можлива й спеціалізована палата в структурі наявного суду. «У нас велика перевантаженість судів. Є питання й до кваліфікації суддів в тонкощах фінансових послуг», – аргументує Кирило Шевченко. Він вважає, що фінансовий суд забезпечить кращий захист кредиторам, які подекуди не в змозі повернути свої позики через корупцію у судовій системі. Це має дозволити НБУ зменшити частку проблемних кредитів у банківській системі з поточних 40,4% портфеля до 24% вже до 2023 року.

Створення нового суду має позитивно вплинути на інвестиційне середовище в державі. «Понад 130 тис. судових спорів в Україні – це спори, пов’язані з фінансовим сектором. Це четверта частина всіх судових процесів. Від створення спеціалізованого фінансового суду виграють всі: кредитори, позичальники, вкладники та інвестори. Адже такий суд може стати дієвим механізмом захисту їхніх прав», – вважає заступник голови НБУ Ярослав Матузка. Зараз предметом судових спорів з позичальниками є борги на 144 млрд грн, вкладниками – на 18 млрд грн, інвесторами – 81 млн грн.

Гарантований оптимізм

Фонд гарантування вкладів фізосіб підтримує цю ініціативу, оскільки законодавство недостатньо захищає інтереси кредиторів у зобов’язаннях, які виникають у фінансових правовідносинах, зокрема банківських. Непоодинокими є випадки невірного тлумачення, розуміння та застосування судами норм, які регулюють такі правовідносини. У Фонді констатують, що розгалуженість справ у сфері фінансових відносин за суб’єктним складом, предметом спору та характером правовідносин призводить до того, що такі справи розглядаються судами різних юрисдикцій та різних рівнів.

Це впливає на якість судових рішень. «Досить часто справу такої категорії суддя розглядає вперше, що може призвести до ненавмисного ухвалення судового рішення низької якості. Причому таке рішення може бути ухвалено не лише судом першої інстанції, а й при остаточному судовому рішенні. Суддівська помилка в таких справах може мати несприятливі наслідки, адже здебільшого спори у фінансових правовідносинах є значними у грошовому вимірі. До того ж такі справи стосуються фінансових установ, які оперують залученими коштами вкладників», – вважають у ФГВФО.

Створення спеціалізованого суду може забезпечити належний кваліфікований розгляд фінансових спорів, формування єдиної та сталої судової практики в подібних правовідносинах та окреслення чітких та зрозумілих правил гри на фінансовому ринку. «Наявність такої практики відкриває можливості захисту прав учасників фінансових правовідносин без участі суду, коли усі учасники знають і розуміють правила гри та можуть оцінювати ризики в разі доведення справи до суду. Захищеність інтересів учасників фінансових правовідносин покращує якість таких відносин, сприяє їх розвитку, поліпшує інвестиційний клімат та позитивно впливає на економіку», – упевнені в Фонді.

Нових суддів необхідно набирати на конкурсі з доброчесних кандидатів з досвідом у сфері фінансових правовідносин, рекомендують у ФГВФО. Створення такого суду потребує часу, фінансових витрат та зміни законів, які регулюють систему судоустрою та порядок здійснення правосуддя в Україні. «Враховуючи необхідність створення системи фінансового суду, внесення змін до законодавчих актів, відбору суддів, розмежування юрисдикцій та передачі справ від діючих судів до фінансового суду, запуск роботи такого суду – це питання декількох років», – прогнозують у Фонді.

Альтернатив створенню фінансового суду може бути дві. Перша – створення окремих палат в структурі діючих судів, які б спеціалізувалися на розгляді фінансових спорів. Друга – перерозподіл функціонального навантаження в діючих судах з відбором суддів, які спеціалізуються на розгляді фінансових спорів, проведення їх навчання, тестування та забезпечення підвищення кваліфікації.

В обох альтернатив є спільна проблема. Оскільки спори у фінансових правовідносинах розглядаються судами адміністративної, господарської та цивільної юрисдикцій різних рівнів, створення окремої палати у структурі діючого суду призведе до необхідності створення такої палати у структурі кожного діючого суду України, що є неефективним, зокрема з точки зору затрат (кількість суддів, підвищення та забезпечення належної кваліфікації суддів, навчання тощо). Тому більш ефективним Фонд вважає створення самостійної системи фінансового суду в складі першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Юридичний практицизм

Створення спеціалізованого фінансового суду має сенс при комплексному підході до вирішення проблеми. «Наявність кваліфікованих суддів, що розуміють нюанси банківської справи, є вкрай важливим. На практиці судді зазвичай займають позицію позичальника, зовсім не прислухаючись до кредиторів. Очевидно, що банки, які знаходяться під пильним наглядом Національного банку, не підкладають кредити клієнтам під подушку на Миколайчика, бо є воля позичальника отримати кредитні кошти за умови, серед іншого, повернення їх у певний строк», – каже членкиня Ради Комітету Асоціації правників з банківського, фінансового та страхового права Тамара Довгополюк.

Дієвість фінансового суду або комплексне реформування всієї судової системи можуть пришвидшити розгляд фінансових спорів в Україні. «Суди Англії також недоукомплектовані та перевантажені, але отримати рішення у справі можна за декілька місяців, а не років», – каже пані Довгополюк. Вона називає дієвою практику судових наказів про замороження активів та заборону виїзду з країни бенефіціарних власників бізнесу боржника. Ці інструменти допомагають повернути позичальника до переговорів і навіть припинити судовий процес у разі досягнення порозуміння з кредитором.

Наявність такого наказу або заборони може негативно вплинути на репутацію закордонної компанії українського бізнесмена або бенефіціарів українського бізнесу, які проживають за кордоном. «Дуже хочеться, щоб у нашій країні репутація була не менш цінним активом», – резюмує Тамара Довгополюк.

Ринковий реалізм

Проблема перевантаження судів справами, в тому числі за участю учасників фінансового ринку, дійсно суттєва, каже заступник голови правління банку «Глобус» Віктор Діденко. «Зменшення навантаження на діючі суди (господарської та загальної юрисдикції) однозначно є проблемою, яку треба вирішувати. Але чи є таким дієвим механізмом створення фінансового суду, наразі незрозуміло! Питання створення фінансового суду необхідно розглядати не лише з погляду потреб фінансового ринку та захисту інтересів його учасників. Є ще проблема матеріально-технічного забезпечення нових судів, а це – приміщення, технічне забезпечення, додатковий склад судів та персоналу, збільшення фінансового навантаження на видаткову частину бюджету», – каже банкір.

На його думку, недостатній рівень професійної експертизи суддів у фінансово-банківських справах викликаний діючими процедурами кваліфікаційного підбору суддівського складу. Тому в першу чергу потрібно змінювати підходи до набору суддів в контексті їхньої кваліфікації та професійної придатності. «Створення фінансового суду – це стратегічна мета, до якої треба йти, але необхідно підготувати підґрунтя у вигляді внутрішнього реформування чинної судової влади. Ми вже маємо приклад необхідного, але непрацюючого суду. Це Інтелектуальний суд, який тривалий час існує тільки на папері», – нагадує Віктор Діденко. В Україні до цього часу було створено два вищі спеціалізовані суди: Вищий суд з питань інтелектуальної власності та Вищий антикорупційний суд.

Серед можливих переваг спеціалізованого фінансового суду пан Діденко називає більш швидкий, можливо, розгляд справ порівняно з господарськими судами. «Але знову наголошую: терміни розгляду справ у господарських судах чітко визначені Господарським процесуальним кодексом, і затягування розгляду справи не завжди залежить від волі судді. Подекуди затягування є результатом використання недобросовісними учасниками спорів наданих їм процесуальних прав», – пояснює він.

Заступник директора юридичного департаменту банку «Південний» Олег Бедний погоджується, що створення фінансового суду може покращити захист прав кредиторів, але не впевнений, що цей варіант кращий, ніж реформування існуючої судової системи. На думку голови правління Форвард Банку Андрія Кисельова, альтернативою створенню спеціалізованого фінансового суду може бути, зокрема, удосконалення інституту виконавчого напису, внесення певних змін до нормативно-правових актів, які регулюють дані правовідносини, внесення змін в законодавство та в перелік справ, можливих до розгляду в рамках інституту наказного провадження спорів з кредитних правовідносин.

«В ситуації, коли фінансові справи займають приблизно чверть від усіх спорів у судах, створення спеціалізованого суду має сенс. За часів існування арбітражних судів в Україні судді першої та другої інстанцій завжди мали спеціалізацію. Повернення до спеціалізації прискорить розгляд спорів у фінансових справах», – каже заступниця голови правління Банку Кредит Дніпро Маріанна Соболєва.

І нехай всі почекають

На думку партнера адвокатського об’єднання «Сергій Козьяков та Партнери», ексголови Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергія Козьякова, при ухваленні рішення про створення ще одного спеціалізованого суду особливу увагу слід звернути на глибокі проблеми з фінансуванням судів і заробітної плати працівників апарату судів, а також з економікою судової системи як гілки державної влади. «Це є ключовою перешкодою для початку серйозної розмови про нові суди», – каже він.

Юрист радить проаналізувати роботу фінансових судів в інших країнах перед створенням такого суду в Україні, хоча таких прикладів небагато. «Вивчення досвіду китайських фінансових судів важливе для тих українських ініціаторів створення фінансового суду, які вважають, що він повинен створюватися виключно для прискорення розгляду спорів між кредиторами і позичальниками, а також для поглиблення спеціалізації суддів», – зазначає пан Козьяков. Юрисдикція китайських судів значно ширша: їм підвідомчі справи, що стосуються цінних паперів, ф’ючерсів, трастів, страхування, оборотних інструментів, акредитивів, договорів фінансової позики, незалежних гарантій, факторингу.

Сергій Козьяков пояснив, скільки часу може знадобитися для запуску спеціалізованого фінансового суду. Спочатку члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів і працівники секретаріату здатні за сім – дев’ять місяців провести конкурс з відбору кандидатів у судді. Після відбору ВККС остаточне рішення щодо переможців приймає Вища рада правосуддя (ВРП), якій може знадобитися на це один – два місяці (якщо не буде судових позовів, які зупиняють процедуру).

Затвердивши суддів, ВРП передає документи до Офісу президента для видання упродовж місяця президентських указів про призначення суддів. Практика останніх років показує, що президент може як підписати указ в терміни, передбачені Конституцією, так і вийти за їх межі. «При злагодженій роботі всіх задіяних в процедурі державних інститутів та оптимістичному сценарії розвитку подій судді нового спеціалізованого суду можуть приступити до роботи приблизно через рік після початку конкурсу», – прогнозує Сергій Козьяков.

При цьому проблема створення нового спецсуду полягає не тільки в тому, що необхідно знайти в парламенті голоси за ухвалення відповідного закону і фінансування для запуску процесу створення суду на практиці, а й у тому, що досі не завершено реформування тих судових органів, без яких створення дієвого фінансового суду неможливе. Пан Козьяков нагадує, що досі не ухвалений закон, який урегулює процедуру конкурсу на посаду члена ВККС (діяльність комісії припинена Верховною Радою. – Ред.).

Після набуття чинності цим законом знадобиться не менше шести місяців для проведення конкурсу до ВККС. «Слід наголосити й на тому, що в судовій системі України існують більш нагальні проблеми, ніж створення нового спеціалізованого суду. Найімовірніше, новий склад ВККС на початку своєї роботи займеться вирішенням саме таких проблем», – прогнозує ексголова комісії.

Україна пообіцяла Міжнародному валютному фонду реформувати Вищу раду правосуддя, щоб її членами були люди з бездоганною репутацією та доброчесністю, і посилити боротьбу з корупцією, в тому числі в судах. Ці минулорічні зобов’язання влади не виконані досі. І навряд чи іноземні кредитори України будуть у захваті від створення фінансового суду без впевненості, що Вища кваліфікаційна комісія суддів та Вища рада правосуддя зможуть не допустити до нового спецсуду корумпованих суддів, які допомагали позичальникам уникати виконання зобов’язань перед банками.

Автор

Не пропустите важное!
Подписывайтесь и получайте дайжест новостей

Ежедневно или еженедельно – выбираете вы!

Присоединяйтесь к профессиональному сообществу borg.expert

Материалы по теме

НБУ

Статьи • Власть и люди
Якщо намагатися пришвидшити темпи економічного зростання нацбанківськими інструментами, ми отримаємо або інфляцію, або бульбашки на фінансових ринках

НБУ

Статьи • Власть и люди
Чи можна збільшити обсяги іпотечного кредитування без навантаження на державний бюджет?

НБУ

Статьи • Власть и люди
Набувши популярності серед молоді, кешбек як інструмент підвищення лояльності невдовзі може зникнути з українського фінансового ринку

НБУ

Статьи • Власть и люди
Чому державні банки готові підтримувати програму

НБУ

Статьи • Власть и люди
1 липня минув рік, як Національний банк став регулятором для небанківських фінансових установ

Законодательство

Статьи • Власть и люди
Законопроект «О кредитных союзах», зарегистрированный под №5125, 1 июня 2021 года был рассмотрен Верховной Радой Украины в первом чтении и принят за основу