Українцям запропонують фіксувати порушення Правил дорожнього руху за винагороду

Комітетом Верховної Ради з питань цифрової трансформації на засіданні у жовтні 2021 року було розглянуто два нових законопроекти: проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі суспільства у заходах контролю за безпекою дорожнього руху та дотриманням правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів», № 5798 від 16.07.2021 року та альтернативний законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення ролі суспільства у заходах контролю за безпекою дорожнього руху» № 5798-1 від 03.08.2021. Актуальність цих законопроектів зросла із впровадженням на автошляхах України автофіксації порушень ПДР та, як результат, поповненням державного бюджету за рахунок чисельних порушників.

До фіксації порушень Правил дорожнього руху (далі ПДР) залучать активних громадян, які, мають забезпечити «громадський контроль» за безпекою на тих ділянках доріг, що не контролюються ані посадовими особами безпосередньо, ані комплексами автоматичної фіксації. Відтак, особа, яка є свідком порушень ПДР матиме можливість «попрацювати» правоохоронцем та зафіксувати такі порушення в режимі фотозйомки або відеозапису з використанням спеціального програмного засобу та направити дану інформацію до управління патрульної поліції, таким чином отримавши статус сповіщувача. Даний механізм, дозволить карати порушників у кілька кліків. Для цього знадобиться лише телефон/планшет з камерою та спеціальний застосунок. Мобільний пристрій фіксує порушення ПДР, через додаток «Дія» особа надсилає дані до поліції.

Зафіксувати у такий спосіб зможуть порушення, передбачені: декількома частинами ст.122; ч.1 ст.123, а також ч.1 ст.2, ч.1 ст.6 та ч.1,2,6.8 ст. 152-1 КУпАП, зокрема:

• порушення правил зупинки, стоянки, паркування;
• порушення вимог дорожніх знаків, розмітки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги в русі пішоходам на нерегульованих переходах, проїзд по тротуарах і пішохідних доріжках;
• порушення правил проїзду перехресть, зупинок громадського транспорту, правил обгону і зустрічного роз’їзду, розміщення ТЗ на проїжджій частині, проїзд на червоне світло;
• ненадання переваги в русі ТЗ аварійних служб, швидкої, пожежним, поліції, маршрутним ТЗ. Порушення правил руху і зупинки на смузі для громадського транспорту;
• порушення проїзду залізничних переїздів.

Спеціальні програмні засоби, будуть забезпечувати ідентифікацію користувача через додаток “Дія”, що має на меті зберегти автентичність створених матеріалів, забезпечити визначення часу, дати та географічних координат здійснення фіксації. З метою недопущення зловживань з боку громадян, пропонується встановити кримінальну відповідальність за подання підроблених або штучно створених матеріалів фотозйомки (відеозапису).

У разі притягнення порушника за зафіксоване у такий спосіб правопорушення, сповіщувачу обіцяють винагороду у розмірі 10% від штрафу. Порядок виплат пропонується узгодити Кабінету Міністрів України.

Постанови у справах про адміністративне правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, можливо буде оскаржити виключно до суду.

Сповіщувачам також обіцяють гарантії конфіденційності та нерозголошення відомостей щодо їх особи, крім того вони також матимуть право:

• отримати інформацію що підтверджує прийняття і реєстрацію його заяви;
• отримати інформацію про результати розгляду адміністративної справи;
• на винагороду у випадках, встановлених законом;
• на отримання правової допомоги за рахунок держави у випадках, передбачених Кодексом про адміністративні правопорушення та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

Сповіщувач зобов’язаний:

• при зверненні із заявою використовувати спеціальний програмний засіб, пройти електронну ідентифікацію;
• зазначити в заяві про адміністративне правопорушення інформацію про тип правопорушення, номерні знаки транспортного засобу на якому особа здійснила правопорушення;
• подати на підтвердження своєї заяви електронні докази у вигляді матеріалів фотозйомки (відеозапису), які відповідають вимогам встановленим КУпАП.

Однак чи сприятимуть дані зміни зменшенню кількості порушень ПДР, чи стануть підставою для масового оскарження постанов у судах? Адже, остання судова практика вказує на недосконалість механізму автофіксації. Якщо порівняти, наприклад, з відео виконаними з допомогою TruCam, то у чисельних справах відео з таких камер, судами визнаються не допустимими доказами, оскільки вони подаються не належним чином завіреними.

У разі подання оригіналу електронного доказу, не вимагається його посвідчення електронним підписом або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу яка викликає сумніви з приводу її достовірності, орган, уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, за клопотанням потерпілого, або особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий цією особою, він не береться до уваги.

Стаття 251 КУПАП буде доповнена терміном «електронні докази», а також визначено деталізований порядок їх подачі та зберігання.

Встановлення обов’язку держави оплачувати замість позивача витрати, пов’язані з проведенням експертизи для дослідження фотозйомки (відеозапису) на предмет її недостовірності або підробки у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) сповіщувачем, потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.

Також слід звернути увагу на те, що у законопроекті №5798 пропонується доповнити ст. 256 КУпАП «Зміст протоколу про адміністративні правопорушення» новою ч. 5, згідно з якою «у випадках, якщо одразу після здійснення уповноваженою посадовою особою фотозйомки (відеозапису) обставин адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху або порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів здійснено зупинку транспортного засобу, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються матеріали фотозйомки (відеозапису), про що зазначається у протоколі».

Однак у проекті не враховано, що в такому випадку протокол про адміністративне правопорушення не складається. Зокрема, відповідно до ч. ч. 3 – 5 ст. 258 КУпАП протоколи не складаються у випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

У випадках, передбачених законом, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 КУпАП.

Крім того, масовість відео та фото матеріалів, які надійдуть до управлінь поліції та потребуватимуть обробки даної інформації, перевірки та прийняття рішення щодо притягнення водія до адміністративної відповідальності за те чи інше порушення, потребуватиме додаткового кадрового ресурсу. Та чи буде це виправданим? Адже звичайно значний відсоток матеріалів надісланих сповіщувачами не буде відповідати вимогам закону, велика кількість з них буде направлена особами, які зловживатимуть наданим їм правом, тощо. Але все це не позбавлятиме необхідності в опрацюванні їх працівниками поліції. Крім того, значний відсоток постанов по матеріалам, які будуть прийняті працівниками поліції, як такі, що можуть слугувати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності порушника, будуть скасовані судами. Фактично цей законодавчий «експеримент» здійснюватиметься за рахунок державних коштів, що на мою думку, не забезпечить успішного та ефективного результату та буде провальним у порівнянні з ініціативою встановлення камер автофіксації порушень ПДР. Адже постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності не може ґрунтуватись на припущеннях, всі докази повинні бути належними та допустимими. При цьому згідно проекту закону, як я вже зазначала, передбачено, що витрати по проведенню експертизи для встановлення достовірності доказів, будуть сплачуватись за рахунок держави, суди відповідно додатково завантажать чисельними позовам автовласників.

Тому у разі прийняття Верховною Радою України таких законодавчих змін у тому вигляді, в якому їх запропоновано на даний час, навряд чи сповіщувачі зможуть допомогти ефективно та у економічному сенсі вигідно для нашої держави забезпечити порядок на автошляхах країни.

Тетяна Даниленко
керівник Адвокатського бюро Тетяни Даниленко, адвокат