Співробітництво між судами у транскордонних справах про банкрутство на практиці

В сучасній судовій практиці з розгляду транскордонних справ про банкрутство збільшуються приклади налагодження успішного співробітництва між судами, що оформлюються у досить специфічний спосіб – протоколами.

У затверджених в липні 2021 року двох протоколах між Верховним судом Сінгапуру та Федеральним судом Малайзії, які розглядають транскордонну справу, пов’язану з банкрутством, були зафіксовані домовленості щодо спілкування суддів та координації дій у порушених судових провадженнях.

Така форма співпраці судів у цій транскордонній справі як укладення протоколу стало необхідним для створення основи зі сприяння координації у прийнятті рішень в судових провадженнях.

В результаті, це повинно позначитись на скороченні витрат на розгляд справи у двох судових органах і особливо в умовах дії обмежень, що введені карантинними заходами на період пандемії. Відомо, що пандемія негативно вплинула і на діяльність судів. Таким чином, співробітництво вищих судів зазначених країн стане ще одним прикладом успішної реалізації рекомендацій міжнародних організацій у сфері розв’язання колізій правових систем загалом і конфліктів систем банкрутства.

Згідно зі зробленими заявами представників судової влади обох країн зазначені суди і в майбутньому будуть використовувати цей досвід, що стане основою для налагодження між судами ефективної взаємодії з метою створення атмосфери доброзичливості, сприятиме впровадженню принципів добросовісності та забезпечення єдності судової практики в аналогічних справах цих країн. Впевнені, успішне виконання умов згаданих протоколів дасть позитивні результати у процесі розв’язання колізій правових систем та долання розбіжностей законодавства зазначених держав про банкрутство.

Стосовно змісту зазначених протоколів, слід зазначити, що їх аналіз дає підстави говорити про нові аспекти таких документів, що можуть бути запозичені і в інших аналогічних справах в усьому світі. Сферою цих протоколів є співпраця не тільки у транскордонних справах про банкрутство, а й щодо вирішення спорів у сфері судноплавства, що розглядаються у судових органах Малайзії та Сінгапуру. Це стосується морських перевезень, зокрема, щодо компенсації шкоди, накладення арештів на судна, звільнення з-під арешту та їх продаж у межах судових проваджень, що знаходяться під юрисдикцією зазначених країн.

У протоколах визначено перелік тих процедур, що підпадають під дію цих домовленостей, а це традиційні форми врегулювання заборгованості у такій категорії справ – реорганізація, ліквідація, реструктуризація боргів та ін. Важливим аспектом у таких формах співпраці у справах про неспроможність відповідно до рекомендацій низки міжнародних організацій має бути те, що самі протоколи не повинні накладати будь-яких зобов’язань на судів, які діють відповідно до національного законодавства кожної країни. Співробітництво повинно ґрунтуватись на відомих загальних правилах міжнародного обороту та принципах міжнародного приватного права, серед яких можна назвати міжнародну ввічливість, добросовісність, уніфікацію у сфері правозастосування.

Протоколи містять і певні процедурні аспекти забезпечення співробітництва. Зокрема, ініціювати запит на співробітництво може будь-яких суд зазначених країн, однак про спосіб організації обміну інформацією та кооперації суди домовляються безпосередньо. Комунікація відбувається між судами, а сторони допускаються до цього процесу, якщо це погоджено судами. Разом з тим, сторонам у справі надається уся необхідна інформація. Всі деталі співробітництва обумовлюються судами та знаходять своє відображення у протоколі чи інших документах такого роду.

Насамкінець зазначимо, що за наявності в Україні ще з 2013 року законодавства про транскордонні справи про банкрутство практично відсутня будь-яка позитивна практика налагодження співробітництва з іноземними судами, що і передбачено у Кодексі з процедур банкрутства.

Причин цьому може бути багато, однак єдиним, на що не можна послатись, це відсутність запиту бізнесу на врегулювання складних колізій правових систем у сфері банкрутства відповідно до цивілізованих правил, а зрештою і згідно з чинним законодавством.

Автор: Бірюков Олександр, д.ю.н., радник Юридичної групи LCF