Податковий феєрверк 2022

Редакцiя
4 січня 2022, 10:18
8178 хвилин читати

Ключові зміни в оподаткуванні, які почали діяти з січня 2022 року

  • Посилання скопійованоlink copied

2022 рік приніс платникам податків значну кількість податкових змін. Не обійшлось і без прийняття низки нових норм “під ялинку”.

Оподаткування контрольованих іноземних компаній (КІК)

“Найочікуванішою” зміною 2022 року є набрання чинності правилами оподаткування КІК, якими, по суті, є не лише будь-які іноземні юридичні особи, але і утворення без статусу юридичної особи, яким особа володіє як прямо, так і опосередковано.

31 грудня 2021 закінчився первинний строк для їх ліквідації під символічні 1,5% військового збору, а вже з 1 січня 2022 про них необхідно буде звітувати. При цьому, якщо перший звіт про КІК необхідно буде подавати лише в 2023 за 2022 рік (якщо бажання звітуватись не надто яскраво виражене, то можна в 2024 році за 2022-2023 роки), то повідомляти про будь-яке набуття чи припинення володіння КІК потрібно вже з 1 січня 2022. Таке повідомлення потрібно направляти про будь-який КІК, незалежно від того, чи буде його скоригований прибуток оподатковуватися в Україні.

Якщо ж повідомлення протягом 60 днів з моменту набуття/припинення володіння КІК не надійде, платника податків в 2022 році очікуватиме 744 300 гривень штрафу. Загалом правила оподаткування КІК – значний комплекс правового регулювання, із відчутною ціною помилки. Лише в частині неправильного звітування штрафи можуть сягати 2 481 000 гривень. І це без донарахованих податкових зобов’язань на скоригований прибуток, який визначається за специфічними правилами.

Сплата податку на репатріацію з конструктивних дивідендів

Хоча і правила оподаткування конструктивних дивідендів набули чинності з 2021 року, податок з доходів нерезидентів з суми таких дивідендів підлягатиме сплаті в 2022 році (до 30.09.2022р.). Нагадаємо, що конструктивні дивіденди — це виплати на користь нерезидентів або заниження доходів в контрольованих для цілей трансфертного ціноутворення операціях, якщо вони не відповідають принципу “витягнутої руки”, а також деякі операції на користь засновників/учасників українських компаній, що призводять до зменшення нерозподіленого прибутку юридичної особи.

Розширення застосування тесту ділової мети

З 1 січня 2022 року набувають чинності нові податкові різниці з податку на прибуток. Зокрема, доведеться, за винятком низки виключень, збільшувати фінансовий результат на вартість придбаних або реалізованих без ділової мети товарів чи послуг у/на користь “низькоподаткових” нерезидентів, а також на суму “не ділових” роялті на користь усіх нерезидентів. Доводити відсутність ділової мети зобов’язаний контролюючий орган. Однак судова практика свідчить, що платники податків не зможуть стояти осторонь та повинні будуть брати активну участь в доведенні наявності ділової мети.

Перший звітний період для автоматичного обміну інформацією

Нагадаємо, що Україна на Глобальному форумі з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей Організації економічного співробітництва та розвитку офіційно заявила про свій намір запровадити автоматичний обмін інформацією в податкових цілях. Хоча досі особливого публічного руху в сторону запровадження обміну ще не було, однак це і не дивно: у згаданій офіційній заяві вказано, що перший обмін буде здійснено лише у 2023 році. Разом з тим, обмін буде здійснено саме за 2022 звітний рік.

Іноземні юридичні особи – резиденти України

З 2022 року іноземні юридичні особи можуть бути визнані резидентами України – платниками податку на прибуток.

Для цього Україна повинна бути місцем ефективного управління такою юридичною особою, тобто місцем проведення зборів виконавчого органу, прийняття управлінських рішень і здійснення іншої операційної діяльності, управління банківськими рахунками чи персоналом, ведення бухгалтерського або управлінського обліку.

Іноземні юридичні особи, що є резидентами України, не визнаються контрольованими іноземними компаніями, а їх прибуток із джерелом походження за межами України не є об’єктом оподаткування.

Оподаткування резидентів Дія Сіті

Новий правовий режим для ІТ-індустрії – Дія Сіті, прийнятий Верховною Радою ще в липні, не міг повноцінно почати функціонувати без внесення змін до Податкового кодексу. Останні підписані Президентом 20 грудня, а вже з 1 січня ІТ-компанії, які стануть резидентами Дія Сіті, зможуть спробувати нові правила оподаткування. Зокрема, самі резиденти зможуть для себе, залежно від економічної моделі, обирати, платити податок на звичайних чи особливих умовах. Під особливими умовами маскується податок на виведений капітал, однак вголос його так краще не називати через підписане зобов’язання перед МВФ такий податок не вводити. Фізичні особи-підприємці, які надають різного роду послуги резидентам Дія Сіті, зможуть стати їх співробітниками, уклавши трудові контракти або працювати за гіг-контрактами. При цьому, податковий тягар зросте лише на 1,5% військового збору. 5% єдиного податку стане податком на доходи фізичних осіб за цією ж ставкою, а єдиний соціальний внесок буде продовжувати сплачуватись за його мінімальним розміром.

“Податок на Гугл”

З початку 2022 року очікується зростання цін на інтернет-сервіси нерезидентів, оскільки законодавець вводить ПДВ на електронні послуги, тягар сплати якого, класично для непрямих податків, буде перенесений на споживачів. Під поняттям оподатковуваних електронних послуг ховається досить широкий перелік різноманітних послуг, що надаються нерезидентами, починаючи від надання доступу до зображень, текстів та інформації, відеоматеріалів, закінчуючи постачанням програмного забезпечення та рекламних послуг.

Платниками будуть фізичні особи підприємці – платники ПДВ та юридичні особи. При цьому, відсутність реєстрації платником ПДВ не звільнятиме юридичну особу від сплати ПДВ на електронні послуги, а лише дозволить подавати звітність за спрощеною формою.

Якщо ж отримувачами електронних послуг є звичайні фізичні особи чи ФОПи – не платники ПДВ, то на нерезидента, який постачає такі послуги на загальну суму, що перевищує 1 млн гривень, очікуватиме обов’язок стати на облік в податковому органі та сплачувати ПДВ.

Мінімальне податкове зобов’язання

Володільці сільськогосподарських угідь з 1 січня 2022 року будуть сплачувати мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ), яке, в основному, залежатиме від площі землі та її нормативно-грошової оцінки. По суті, нововведення направлене на стимулювання активного використання своїх сільськогосподарських угідь: або шляхом безпосереднього вирощування на таких землях с/г культур (якщо податки від діяльності перевищують суму МПЗ, останнє не сплачується), або шляхом офіційної передачі землі в оренду (обов’язок зі сплати МПЗ перекладається на орендаря). Водночас на земельні ділянки в межах населених пунктів МПЗ не поширюється, що звільнить від платежу осіб, які мають невеликі земельні ділянки для власного городництва.

“Заборона збитковості”

Підприємницька діяльність залишається діяльністю на свій страх та ризик, однак великі платники податків будуть обмежені у праві накопичувати збитки та переносити їх у майбутні податкові періоди, не сплачуючи податок на прибуток. Фактично, великі платники податків матимуть право зменшувати фінансовий результат не більше, ніж на 50% непогашеної суми від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових років, до повного її погашення.

Разом з тим, правила врахування податкових збитків не надто прості, тому можемо очікувати додаткових роз’яснень податківців з цього приводу.

Отримав накладну – став в кредит

Напевно, з метою прискорення економічних процесів, законодавець зменшив строк на реєстрацію податкових накладних з 1095 до 365 днів. Звичайно, 365 днів – це не 180, як в першій редакції законопроєкту, однак відкладати відображення податкового кредиту у довгий ящик не варто. Важливо, що законодавець не забув запровадити переривання відповідного строку на період зупинення реєстрації податкових накладних.

Разом з тим, про період після відмови у реєстрації, зокрема про час її оскарження, в нових правилах ні слова. На період зволікання виконання податківцями рішення судів правила переривання тим більше не розповсюджуватимуться.

Оподаткування операцій з нерухомістю

Законодавець почав запроваджувати оподаткування інвестиційної діяльності. Однак, якщо із оподаткуванням криптовалют прогресу особливого немає, то вже з 1 січня 2022 року дохід фізичної особи від третього та наступних продажів нерухомості оподатковуватиметься податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18%. Щоправда, при розрахунку бази оподаткування можливо буде врахувати витрати.

З одного боку, в абсолютних величинах розмір податку не завжди буде вище: 18% з маржі перепродажу можуть бути нижчими від 5% від усього доходу.

З іншого боку, на даний момент податківці з радістю кваліфікують третій та наступні продажі нерухомості як підприємницьку діяльність і донараховують на весь дохід, здебільшого без урахування витрат, 18% податкових зобов’язань.

Нюанси для птахівництва

Верховна Рада заборонила розведення свійської птиці на 4-й групі єдиного податку. Для підтвердження своїх намірів, про всяк випадок, ще й підвищила ставку єдиного податку до 50% від нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь, на яких розташовані будівлі для птахівництва.

Разом з тим, перехід на сплату податку на прибуток не для всіх буде болісним. До 1 січня 2027 року особи, що займаються розведенням та вирощуванням свійської птиці, крім курей, звільняються від сплати податку на прибуток, а вивільнені кошти повинні використовувати на реновацію технологій виробництва та збільшення його обсягу.

Тому, скоріше за все, на полицях в магазинах побачимо збільшення кількості м’яса індиків, качок, гусей та страусів.

Посилення контролю від податкових органів

Наразі однією з підстав для надсилання запиту контролюючих органів про надання документів є наявність інформації що свідчить про порушення законодавства платником податків.

З 1 січня 2022 року податківці зможуть надіслати подібний запит, якщо інформація “може свідчити” про порушення. Очевидно, що таке абстрактне формулювання дозволить просити платників податків поділись документами значно частіше.

При цьому, платники будуть обмежені у можливості зловживати правом на ненадання документів у зв’язку з відсутністю чіткої підстави для надіслання запиту.

Введення РРО майже для всіх ФОПів

Контроль за правильністю обліку доходу податківці посилюють і фізичних осіб-підприємців 2-4 груп єдиного податку, які з 1 січня 2022 року зобов’язанні обліковувати готівкові розрахунки за допомогою реєстраторів розрахункових операцій.

Звертаємо увагу, що незважаючи на те, що безготівкові розрахунки не повинні проводитись через РРО, розрахунок прикладанням банківської картки до POS-терміналу податківці безготівковим розрахунком не вважають.

Очікувані законодавчі ініціативи

Оподаткування азартних ігор

Після легалізації гемблінгу назрівало приведення правил його оподаткування до вимог сучасності. Однак прийняття багатостраждального законопроєкту №2713-д перенеслось на 2022 рік.

Серед головного, остання редакція законопроєкту передбачає сплату 10% податку з GGR (дохід від азартних ігор, зменшений на виплати гравцям), який стане податковою різницею для податку на прибуток.

В свою чергу, виграші гравців до 65 тис. грн не будуть оподатковуватись, а в деяких випадках вони зможуть враховувати витрати на ставки для зменшення податків.

Реалізація непрямих методів оподаткування доходів

Законодавець обіцяв після закінчення податкової амністії почати контролювати доходи громадян за допомогою непрямих методів. Відповідний законопроєкт ще не побачив світ, однак у держави є намір оподатковувати різницю між витратами особи та її оподаткованими раніше доходами.

З одного боку дієвий інструмент, однак диявол ховається в деталях, а відкритими залишаються багато питань. Яким чином контролюючий орган збиратиме інформацію про витрати?

Яка сума витрат буде цікавою для податкового контролю? Чи буде підвищена ставка в порівнянні зі стандартною сплатою ПДФО?

За який період зараховуватимуться оподатковані доходи та чи буде коефіцієнт “витрат на життєдіяльність”?

Відповіді на ці та інші питання зможемо знайти лише після оприлюднення законопроєкту.

Скасування ЄСВ

Однією з ініціатив на 2022 рік є скасування єдиного соціального внеску, компенсувати який законодавець хоче шляхом збільшення ставки податку на доходи фізичних осіб.

Зменшення загальної ставки 41,5% (18%+1,5%+22%) на 25-30% податку на доходи виглядає економічно привабливим.

Разом з тим варто враховувати, що ЄСВ сплачується за рахунок роботодавця, тоді як ПДФО – за рахунок працівника. Залишається лише вірити, що роботодавці збільшуватимуть заробітні плати працівників за рахунок вивільнених коштів (після звільнення від сплати ЄСВ) для компенсації збільшення податкового навантаження на працівника.

Автор: АНДРІЙ РЕУН, партнер Юридичної групи LCF, керівник практики податкового права

Співавтор: ІГОР БЄЛІЦЬКИЙ, адвокат Юридичної групи LCF

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Законодавство

Статті • Влада i люди
Під час воєнного стану забороняється безоплатна передача земель державної та комунальної власності у приватну власність

Законодавство

Статті • Влада i люди
Верховна Рада оновила трудове законодавство на час воєнного стану. У чому суть змін?

Законодавство

Статті • Влада i люди
Основні проблемні питання сфери неплатоспроможності проговорили на засіданнях Робочої групи з питань банкрутства

Законодавство

Статті • Влада i люди
Необхідний документ, який зібрав би усі ключові питання та проблеми у сфері банкрутства із можливими варіантами вирішення

Законодавство

Статті • Влада i люди
Немає жодного сенсу витрачати зусилля на пошук шляхів «зменшення витрат на АК», але маємо шукати шляхи, як скоротити строки процедури банкрутства

Законодавство

Статті • Влада i люди
Мета робочої групи – це балансування законодавчих норм України задля здійснення швидкого, ефективного банкрутства