Звільнення працівника по e-mail: можливо, але не завжди законно, – Центр БПД

20 травня 2022, 12:19Новини108

Така процедура оформлення трудових відносин має бути чітко врегулювана відповідними актами підприємства, установи, організації

  • Посилання скопійованоlink copied

Питання у сфері трудового права – одні із найбільш запитуваних громадянами за безкоштовним телефонним номером системи надання безоплатної правової допомоги – 0 800 213 103. Враховуючи теперішні реалії –воєнний стан, збільшилась кількість питань щодо підстав та порядку звільнення працівників, у тому числі дистанційно. Все частіше до консультантів контактного центру системи надання безоплатної правової допомоги надходять питання, на кшталт: «Чи можуть мене звільнити за заявою, яку я направив на електронну пошту, вайбер, чи інший месенджер?». З іншого боку, роботодавців може цікавити, чи є можливість направити наказ про звільнення у порядку електронного листування. Саме про ці питання та дотичні до них і піде далі мова.

Розповідає фахівчиня Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Сумській області Яна Кравець.

Враховуючи зміни у трудовому законодавстві у зв’язку з прийняттям Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (далі – Закон), до трудових відносин між роботодавцем та працівником відтепер застосовуються певні новації.

Звільнення як і в довоєнний час може відбуватися шляхом:

  • розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, з ініціативи працівника (стаття 38 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП);
  • за угодою сторін (пункт 1 частини першої статті 36 КЗпП);
  • у зв’язку із закінченням строку дії трудового договору (пункт 2 частини першої статті 36 КЗпП);
  • розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у випадку змін в організації виробництва і праці (пункт 1 частини першої статті 40 КЗпП).

Розірвати трудовий договір за власною ініціативою працівник може без двотижневого строку попередження за винятком примусового залучення до суспільно-корисних робіт в умовах воєнного стану, а також якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах, віднесених до критичної інфраструктури у зв’язку з веденням бойових дій в районах, у яких розташоване підприємство, установа, організація, та загрозою для життя і здоров’я.

Звертаємо увагу, що під час дії воєнного стану допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування працівника у відпустці, крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У такому випадку датою звільнення є перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначеним у документі про тимчасову непрацездатність, або перший робочий день після закінчення відпустки.

На період дії воєнного стану вимога щодо розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника), визначена статтею 43 КЗпП, не застосовується, крім звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Чи є можливість приймати заяви про звільнення із застосування електронних комунікацій?

Відповідно до частини третьої статті 29 КЗпП ознайомлення працівників з наказами (розпорядженнями), повідомленнями, іншими документами роботодавця щодо їхніх прав та обов’язків допускається з використанням визначених у трудовому договорі засобів електронного зв’язку. У такому разі підтвердженням ознайомлення вважається факт обміну відповідними електронними документами між роботодавцем та працівником.

До прикладу, процедура обміну документами може відбуватися наступним чином:

  • працівник має кваліфікований електронний підпис (КЕП), яким підписує будь-яку заяву, в тому числі про звільнення та надсилає її роботодавцю;
  • у відповідь – роботодавець надсилає працівнику наказ, підписаний, у тому числі з використанням КЕП.

Однак, варто враховувати, що така процедура оформлення трудових відносин має бути чітко врегулювана відповідними актами підприємства, установи, організації.

Що робити тим, хто не має КЕП?

Є варіант – спрощений обмін документами через засоби електронного зв’язку. Сам алгоритм ґрунтується на тому, що в період дії воєнного стану порядок організації кадрового діловодства та архівного зберігання кадрових документів у районах активних бойових дій роботодавець може визначити самостійно, за умови забезпечення ведення достовірного обліку виконуваної працівником роботи та обліку витрат на оплату праці (стаття 7 Закону).

Для фіксації доведення інформації або документів до відома працівника можна основуватися за аналогією закону на нормах Порядку фіксації доведення інформації або документів до відома державного службовця шляхом використання засобів телекомунікаційного зв’язку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1042.

Чи законний такий спосіб?

Законний такий спосіб звільнення чи ні – це спірне питання. І у разі виникнення трудового спору суд оцінюватиме докази надані сторонами справи, у тому числі документи, де зафіксована процедура обміну електронними документами між роботодавцем та працівником із урахуванням відповідних нюансів. При відсутності такого закріплення великі шанси, що працівник може виграти спір. Зокрема, про це йде мова у постанові Верховного Суду від 03 грудня 2018 року у справі № 686/21222/16-ц, відповідно до якої за відсутності попередньої згоди сторін трудових правовідносин на обмін офіційними документами засобами електронного зв’язку, такі документи мають подаватися у паперовій формі з оригінальним підписом автора документу, оскільки направлення заяви засобами електронного зв’язку не дає можливості іншій стороні встановити справжнє волевиявлення заявника.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Невиконання вимог підпункту 78.1.1  та пункту 79.2  ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Суд має переконатися у дійсності повноважень особи, що була уповноважена боржником представляти його інтереси

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Відтепер маємо чіткі ознаки та алгоритм визнання фраудаторним будь-якого правочину, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Під час проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство суд не має змоги вирішити спір про право

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Суддя вбачає головну місію судової практики у створенні умов для розуміння кредитором і боржником своїх майбутніх дій внаслідок застосування процедур банкрутства

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури