Зловживання боргами та розписками при поділі майна: що говорить судова практика

Поділ майна подружжя, яке перебувало у шлюбі, має ґрунтуватися на принципі рівності часток. Проте на практиці цей процес нерідко ускладнюється спробами однієї зі сторін маніпулювати фіктивними боргами або розписками, щоб збільшити свою частку або уникнути поділу майна. Однак судова практика дає чіткі орієнтири, як протидіяти таким спробам і захистити свої права.

Фіктивні позики та договори “заднім числом”

Один із поширених механізмів — подання в суді розписок чи договорів позики, складених на папері, без нотаріального посвідчення. Зазвичай такі документи фіксують передачу грошей одним з подружжя іншому нібито в інтересах сім’ї — і на цій підставі вимагають поділу боргу або компенсації.

Однак Верховний Суд неодноразово підкреслював, що наявність розписки — не єдина умова для покладення відповідальності на обох членів подружжя. Ключова вимога — доведення факту, що кошти були отримані в інтересах сім’ї і витрачені на спільні потреби. Без таких доказів — жодних солідарних зобов’язань.

Постанова ВС від 08.11.2023 у справі № 947/31704/19:

«Позика, укладена без згоди другого з подружжя, не створює для нього обов’язків, якщо не доведено, що гроші витрачено в інтересах сім’ї».

Постанова ВС від 04.09.2019 у справі № 537/1339/16-ц:

«Солідарний борг подружжя можливий лише за умови, що один із них доведе обізнаність другого про позику і витрати в інтересах родини».

Як діяти у випадку сумнівної розписки?

1. Подавайте зустрічний позов про визнання розписки недійсною. Це дає можливість залучити «кредитора» як учасника справи й вимагати експертизу автентичності документа.
2. Ініціюйте експертизу давності рукописного тексту. Якщо оригінал не подано, посилайтеся на ст. 109 ЦПК — суд може визнати факт (наприклад, що розписка сфальсифікована).
3. Вимагайте доказів, що позика використовувалась на потреби родини. Їх відсутність — аргумент проти розподілу боргу.

Купівля майна за «подаровані гроші»: дар чи маніпуляція?

Ще одна поширена практика — доводити, що майно, придбане в шлюбі, купувалося за подаровані кошти, тож є особистою власністю одного з подружжя. Однак, щоб визнати кошти подарованими, необхідно довести факт дарування у законний спосіб — зокрема, якщо мова йде про значну суму, потрібне нотаріальне посвідчення.

Постанова ВС від 10.11.2023 у справі № 755/12702/22:

«Договір дарування валюти на суму понад 850 грн без нотаріального посвідчення — нікчемний. Рахунок жінки не підтверджує, що квартира була куплена за даровані кошти».

Постанова ВС від 14.02.2023 у справі № 759/864/20:

«Розписка про передачу коштів від родича без нотаріального посвідчення не спростовує презумпції спільної власності на майно, придбане у шлюбі».

Висновки для захисту прав у суді

• Не довіряйте одній лише розписці. Вимагайте доказів — перерахунку коштів, звітів про витрати, свідчень.
• Перевіряйте форму договору дарування — якщо сума велика, нотаріальне посвідчення є обов’язковим.
• Судова практика на боці добросовісної сторони. Якщо борг або “дарунок” — лише привід для маніпуляції, це буде викрито у суді.

Зловживання боргами й фіктивними розписками — це не новина для судової системи. Але, спираючись на практику Верховного Суду, можна успішно протидіяти маніпуляціям, забезпечити чесний поділ майна та зберегти свої інтереси.