Законопроєкт №13007-д змінює правила ліквідації та продажу активів неплатоспроможних банків

Верховна Рада 2 вересня 2026 року ухвалила доопрацьований законопроєкт №13007-д, який суттєво змінює механізм виведення неплатоспроможних банків з ринку та має дозволити частіше застосовувати їхнє врегулювання замість виключної ліквідації. Документ також посилює захист вкладників і кредиторів та розширює можливості Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під час пошуку інвесторів.

Законодавчі зміни передбачають можливість одночасного використання декількох інструментів врегулювання одного банку, залучення кількох інвесторів, повторного проведення відкритих конкурсів та застосування механізму бейл-ін.

У Фонді гарантування вкладів розраховують, що нова модель дозволить зберігати більшу частину активів неплатоспроможних установ, швидше повертати їх в економічний обіг та збільшити обсяг коштів, які можуть отримати вкладники й інші кредитори.

«Ми пов’язуємо майбутнє української системи гарантування вкладів насамперед з врегулюванням неплатоспроможних банків, а не просто ліквідацією», — заявила директорка-розпорядниця ФГВФО Ольга Білай.

Один банк зможуть передати кільком інвесторам

Однією з ключових новацій стане можливість поєднувати декілька способів врегулювання в межах одного плану.

Зокрема, Фонд зможе відчужувати всі або частину активів і зобов’язань неплатоспроможного банку на користь одного чи декількох приймаючих банків.

Іншим варіантом стане створення перехідного банку, якому передаватимуть активи та зобов’язання неплатоспроможної установи з подальшим продажем такого банку інвестору.

При цьому продаж самого неплатоспроможного банку інвестору залишиться окремим способом його виведення з ринку.

У ФГВФО очікують, що можливість комбінувати різні механізми дасть змогу повертати більше коштів клієнтам ще під час роботи тимчасової адміністрації та зменшить кількість випадків, коли єдиним практичним варіантом залишається повна ліквідація установи.

Потенційним інвесторам дадуть більше часу та інформації

Законопроєкт також спрощує доступ потенційних інвесторів до інформації про проблемні банки.

ФГВФО отримає повноваження визначати попередньо кваліфікованих осіб, які потенційно можуть брати участь у виведенні неплатоспроможної установи з ринку.

За певних умов строк роботи тимчасової адміністрації можна буде додатково продовжити до трьох місяців.

Це буде можливим, якщо існує заінтересована особа щодо застосування відповідного способу врегулювання або вже визначено переможця відкритого конкурсу, а банк протягом останніх трьох місяців до визнання неплатоспроможним не перебував у категорії проблемних.

Додатковий час має дозволити інвесторам, незалежним оцінювачам та Фонду детальніше проаналізувати фінансовий стан установи й підготувати угоду, яка дозволить уникнути ліквідації з меншими витратами.

Для неплатоспроможних банків розширюють застосування бейл-іну

Ще одна важлива зміна стосується механізму бейл-ін — припинення або конвертації певних зобов’язань банку в його акції.

Законопроєкт усуває нормативні перешкоди для використання цього інструменту, якщо існує інвестор, зацікавлений у придбанні неплатоспроможного банку.

Для цього вдосконалюється процедура зменшення та подальшого збільшення статутного капіталу, а також визначаються правила формування реєстру придатних зобов’язань, які можуть бути припинені або конвертовані в нові акції.

Бейл-ін має дозволити переносити частину збитків неплатоспроможної установи передусім на її акціонерів та пов’язаних із банком осіб, зменшуючи потребу використовувати для врегулювання інші ресурси.

Також встановлюється порядок спрямування коштів, отриманих від продажу банку інвестору, його кредиторам та акціонерам.

У ФГВФО вважають, що такий механізм може зменшувати накопичені збитки та допомагати сформувати необхідний капітал для відновлення платоспроможності банку і його повернення на ринок.

Незабрані вкладниками кошти можна буде отримати без обмеження у часі

Законопроєкт №13007-д змінює й механізм розрахунків із вкладниками та іншими кредиторами банків, що ліквідуються.

Якщо вкладник або кредитор не отримав належні йому кошти протягом процедури ліквідації банку, він зможе звернутися за ними безпосередньо до Фонду гарантування вкладів без обмеження у часі.

Після затвердження ліквідаційного балансу виплати кредиторам, включно з вкладниками, здійснюватимуться у встановленій законом черговості, якщо відповідні кошти надходитимуть до ФГВФО.

Таким чином завершення формальної процедури ліквідації банку саме по собі не позбавлятиме кредитора можливості отримати кошти, які йому належали, але не були виплачені раніше.

Для оскарження продажу банківських активів встановлять коротші строки

Окремий блок законодавчих змін має підвищити правову визначеність для інвесторів, які купують активи неплатоспроможних банків.

Для позовів щодо визнання недійсними або скасування результатів і протоколів відкритих торгів чи аукціонів, а також оскарження окремих рішень Фонду, пов’язаних із продажем активів, встановлюється 30-денний строк.

Для вимог про визнання недійсними правочинів, укладених за результатами відкритих торгів, спеціальна позовна давність становитиме один рік.

У ФГВФО очікують, що такі обмеження зменшать ризик тривалого блокування результатів аукціонів у судах, підвищать передбачуваність для покупців банківських активів та сприятимуть швидшому надходженню коштів для розрахунків із кредиторами.

Нові механізми запрацюють через три місяці після опублікування закону

У Фонді наголошують, що законопроєкт №13007-д розроблявся за участю інституцій фінансово-банківського сектору та після консультацій із міжнародними партнерами.

Документ також пов’язаний із виконанням зобов’язань України у межах співпраці з Міжнародним валютним фондом.

Основні положення щодо нових механізмів врегулювання неплатоспроможних банків набудуть чинності через три місяці з дня офіційного опублікування закону. Перед цим ухвалений Верховною Радою документ має бути підписаний Президентом України та офіційно оприлюднений.