Вперше в історії: астронавти побачать зворотний бік Місяця власними очима

Місія Artemis II виходить на свій ключовий етап: екіпаж із чотирьох астронавтів здійснить найближчий за понад 50 років підліт людини до Місяця. Історичний момент запланований на вечір понеділка за нью-йоркським часом і стане кульмінацією багатоденної місії.

Астронавти — Рід Вайзман, Віктор Гловер, Крістіна Кох та Джеремі Хансен — наблизяться до поверхні Місяця приблизно на 6,5 тисячі кілометрів. Під час цього прольоту вони зможуть спостерігати і фотографувати зворотний бік супутника — частину, яка ніколи не видима із Землі.

Цей етап є центральним у місії, яка фактично виконує роль генеральної репетиції перед майбутньою висадкою людей на Місяць, запланованою орієнтовно через два роки. Політ також встановить новий рекорд: екіпаж перевищить максимальну відстань від Землі, досягнуту людьми під час місії Apollo 13 у 1970 році.

Під час прольоту капсула Orion, розроблена компанією Lockheed Martin, буде орієнтована таким чином, щоб екіпаж мав максимальну видимість поверхні Місяця. За оцінками NASA, з ілюмінаторів Місяць виглядатиме приблизно як баскетбольний м’яч на витягнутій руці.

Особливу увагу вчені приділяють саме візуальним спостереженням. Людське око, як зазначають у NASA, здатне фіксувати нюанси кольору і структури поверхні, які складно відтворити автоматичними системами. Це може дати нові дані про еволюцію місячної поверхні, особливо з урахуванням різних кутів освітлення під час руху корабля.

Водночас під час проходження зворотного боку Місяця екіпаж тимчасово втратить зв’язок із Землею. Очікується, що період радіомовчання триватиме близько 40 хвилин — це стандартна ситуація для подібних місій, яка вже траплялася під час попередніх польотів.

Місія має і символічне значення: Віктор Гловер стане першим темношкірим астронавтом, який досягне Місяця, Крістіна Кох — першою жінкою в такій місії, а Джеремі Хансен — першим канадцем, що здійснить політ до Місяця.

У підсумку Artemis II не лише повертає людство до місячної програми після півстолітньої перерви, а й формує технологічну та наукову основу для наступного етапу — безпосереднього повернення людини на поверхню Місяця.