Відбулася презентація соціологічного дослідження у сфері неплатоспроможності

2 жовтня відбулася презентація результатів соціологічного дослідження у сфері неплатоспроможності та діяльності арбітражних керуючих, проведеного за підтримки Проєкту ЄС “Право-Justice”. Дослідження є частиною комплексного соціологічного опитування, яке включає вивчення проблем та основних викликів у чотирьох сферах: примусового виконання судових рішень, нотаріату, судової експертизи та неплатоспроможності.

“Передусім питання соціологічного дослідження стосувалися діяльності арбітражних керуючих. Ми хотіли почути їхню думку стосовно того, як змінилася сфера неплатоспроможності в Україні після запровадження нового Кодексу з процедур банкрутства, які проблемні моменти потрібно усунути та яким чином. Вплив повномасштабної війни на діяльність арбітражних керуючих та процедури банкрутства – також у фокусі уваги соціологічного дослідження“, – зазначила у вітальному слові Ірина Жаронкіна, керівниця компонента “Захист прав власності та виконання судових рішень” Проєкту ЄС “Право-Justice”.

Презентуючи результати дослідження, Олександр Шульга, доктор соціологічних наук, розповів про методологію вивчення сфери неплатоспроможності, яке проводилося із застосуванням глибинних інтервʼю арбітражних керуючих, опитування фізичних та юридичних осіб, які мали досвід взаємодії з арбітражними керуючими після 24 лютого 2022 року.

Дослідження показало, що більшість арбітражних керуючих поєднують діяльність також з обов’язками адвоката або юриста для отримання регулярного доходу. Зафіксовано тенденцію щодо зростання кількості клієнтів арбітражних керуючих внаслідок запровадження процедури банкрутства фізичної особи. Соціологи констатували, що існує нарікання на систему автоматизованого розподілу справ.

“На практиці це виглядає так, що один арбітражний керуючих має у роботі одну справу, а його колега – 20. Тому ключові інформанти висловилися за надання кредиторам можливості самостійно обирати та робити подання щодо призначення/затвердження арбітражного керуючого“, – розповів Олександр Шульга.

Серед проблем, з якими зіштовхуються арбітражні керуючі у своїй професійній діяльності, були названі такі: можливість відсторонення арбітражного керуючого комітетом кредиторів без пояснення причин; неналежна взаємодія щодо надання інформації державними органами/банками, правоохоронними органами, державними виконавцями; складнощі щодо виплати винагороди, відшкодування інших супутніх витрат, високі податки для арбітражних керуючих; недостатній рівень цифровізації, відсутність доступу до окремих реєстрів, відсутність повноцінного об’єднання справ та реєстрів; неправильний підхід до визначення неплатоспроможності юридичних осіб та відсутність контролю підприємств з боку державних органів. Скаржилися арбітражні керуючі і на значну кількість щомісячної звітності, дублювання паперового та електронного документообігу, неналежну роботу програм для внесення звітності, а також часту зміну норм внаслідок судової практики, неефективну роботу судової системи в цілому щодо розгляду справ про банкрутство та відсутність повноцінного функціонування інституту банкрутства фізичних осіб.

Відповідаючи на питання щодо впливу повномасштабної війни на професійну діяльність, арбітражні керуючі зазначили, що в цілому рівень навантаження та кількість справ у більшості з них після 24 лютого 2022 року не змінилася. Разом з тим, скоротилася кількість справ та ускладнилося їхнє ведення у східних та південних регіонах країни, які найбільше постраждали в результаті повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

У межах соціологічного дослідження арбітражні керуючі оцінили також рівень впровадження медіації у процедурі банкрутства. Вони відзначили, що процедура медіації – ефективна і цілком доцільна для відновлення платоспроможності, втім, існують перешкоди щодо застосування процедури. Зокрема, справа в менталітеті: в Україні в процедурах банкрутства домінує націленість на ліквідацію підприємства, а не відновлення його платоспроможності. Інформанти також відзначили, що існують проблеми з застосування ще однієї перспективної та ефективної процедури – санації. “Застосування санації в Україні є обмеженим через складність вимог для боржників та труднощі під час пошуку інвесторів”, – ретранслював позицію арбітражних керуючих Олександр Шульга.

Опитані у межах соціологічного дослідження кредитори та боржники здебільшого високо оцінюють роботу арбітражних керуючих, відзначаючи їхній високий професіоналізм, повноту наданої інформації по справі, достатній рівень досвіду, чесність, доступність, націленість на оптимальний результат, високу ефективність, відсутність корупційної складової та оперативність вирішення питань. 72% респондентів вважають, що в Україні достатня кількість арбітражних керуючих. 56% опитаних вважають, що вартість виконання роботи арбітражними керуючими відповідає якості та обсягу її проведення, 88% – сказали, що повністю або скоріше розуміють суму оплати. Про корупцію серед арбітражних керуючих чули 62% респондентів, 34% – самі стикалися з такими випадками.

Щодо незалежності арбітражних керуючих: повністю незалежними у своїй діяльності себе вважає 44% представників спільноти, скоріше незалежними – 37%. Соціологічне дослідження показало великий запит боржників та кредиторів у процедурах банкрутства на цифровізацію процесів у сфері неплатоспроможності.

Зауважимо, дослідження проводилося з 19 травня по 4 серпня 2023 року на всій території України, окрім тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей та Криму.

Відеозапис презентації Звіту.

Джерело